Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838) - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №1

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №2

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №3

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №4

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №5

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №6

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838), слайд №7

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838). Доклад-сообщение содержит 7 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Нечуй-Левицький Іван Семенович (1918 – 1838)

Слайд 2

Описание слайда:

Зміст презентації. 1 Біографія 2 Погляди на розвиток української мови і літератури 3 Творчість

Слайд 3

Описание слайда:

Біографія. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім'ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький познайомився з історією України з книжок у батьківській бібліотеці. На сьомому році життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов'янську мови. Незважаючи на сувору дисципліну, покарання й схоластичні методи викладання, Левицький навчався успішно й після училища в чотирнадцятилітньому віці вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. У семінарії захоплювався творами Т.Шевченка, О.Пушкіна та М.Гоголя. Іван Левицький під час навчання в Київській духовній академії (1861—1865). Закінчивши семінарію, І. Левицький рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем церковнослов'янської мови, арифметики та географії. 1861 року Левицький вступає до Київської духовної академії.

Слайд 4

Описание слайда:

Погляди на розвиток української мови і літератури. Маючи м'яку вдачу, Іван Нечуй-Левицький показував дивовижну твердість та категоричність, коли йшлося про святі для нього речі. У цьому вдався в батька-священика. Ще в Кишиневі написав працю «Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини». Ішлося не про те, що ця література «гірша» за нашу — цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Щедріна. Але вважав: російська література потрібна для Росії, а нам потрібна своя. Гріх нашої інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну. Так само категоричним був щодо правопису: «Писати треба так, як люди говорять!». Тому не терпів літеру «ї», писав не «їх», а «йих» і т. ін. У заповітах вимагав, щоб так його друкували «на віки вічні». Правописні нововведення вважав «галицькою змовою». Нагадував інквізитора, готового спалити й власні книжки, якщо там буде єресь: «Хай краще згорять, ніж з отаким правописом!». Живу мову він знав. Помічав русизми, полонізми й будь-які іншомовні впливи й уникав їх. До речі, вираз «старанно уникав» вважав польським: «Я сказав би: падковито одмикував — це чисто народний київський вираз». Казав не «негативне», а «відкидне», не «позитивне», а «покладне».

Слайд 5

Описание слайда:

Творчість.

Слайд 6

Описание слайда:

Колись Нечуй Левицький сказав: «Українська жизнь,то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі»