🗊Презентация Основи виробничої санітарії

Основи виробничої санітарії

7. Основи фізіології та гігієни праці Основи фізіології праці. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини. Втома. Вплив характеру праці на організм людини Гігієна праці, її значення. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.

Основи фізіології праці Фізіологія праці – це наука, що вивчає зміни функціонального стану організму людини під впливом його трудової діяльності й обґрунтовує методи і засоби організації трудового процесу, які спрямовані на підтримку високої працездатності і збереження здоров'я працюючих.

Основні поняття фізіології праці Працездатність - потенційна можливість людини виконувати протягом заданого часу і з достатньою ефективністю роботу визначеного обсягу і якості. Стомлення (втома) – це зниження працездатності, що настає в процесі роботи.

Графік динаміки працездатності людини

Характеристика інтенсивності роботи  

Гігієна праці Гігієна праці — це профілактична дисципліна, що вивчає вплив трудового процесу і навколишнього виробничого середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людей.

Санітарно-гігієнічні чинники виробничого середовища мікроклімат (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря), чистота повітряного середовища (наявність парів, газів, пилу), токсичні речовини, освітленість, шум, вібрація, ультразвук, різні випромінювання, біологічні та інші види впливу

Класифікація умов праці на виробництві І клас — оптимальні умови — такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. ІІ клас — допустимі умови — характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

Класифікація умов праці на виробництві ІІІ клас — шкідливі умови — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство. IV клас — небезпечні (екстремальні) умови — характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

7.1. Повітря робочої зони Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату

Основні параметри мікроклімату та їх вплив на організм

7.1. Повітря робочої зони Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони. Вентиляція. Види вентиляції.

Класифікація шкідливих речовин Всі шкідливі речовини, що потрапляють у повітря, за ступенем дії на організм людини поділяються на 4 класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76): 1) надзвичайно небезпечні (ртуть, свинець, фосген тощо); 2) високонебезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, хлор тощо); 3) помірнонебезпечні (ацетон, сірчистий ангідрид, метиловий спирт та інші); 4) малонебезпечні (аміак, бензин, етиловий спирт, оксид вуглецю тощо).

Класифікація хімічних речовин Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на: загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін); подразнювальні, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); сенсибілізувальні, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);

Класифікація хімічних речовин канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест); мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід); такі, що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).

Нормування шкідливих речовин Згідно ДСТ 12.1.005-88 - нормується гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони. ГДК у повітрі робочої зони – це така кiлькiсть шкідливих речовин, яка при щоденній роботі протягом 8 годин або іншої тривалості (40 годин у тиждень) протягом всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я та не надає вплив на здоров'я майбутніх поколінь.

Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. удосконалення технологічних процесів та устаткування автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції; нормальне функціонування систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів у атмосферу; попередні та періодичні медичні огляди робітників; контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; використання засобів індивідуального захисту.  

Класифікація засобів індивідуального захисту

Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцеви витяжних зонтів, всмоктуючих панелей, витяжних шаф, бортови відсмоктувачів