🗊Презентация Патоморфологія жовтяниці (гемолітична, паренхіматозна, механічна)

Патоморфологія жовтяниці (ГЕМОЛІТИЧНА, ПАРЕНХІМАТОЗНА, МЕХАНІЧНА) Студентка 24-С Патока В. О.

Жовтяниця Клініко-біохімічний синдром, що виникає при накопиченні білірубіну в крові і викликає пожовтіння (іктеричність) шкірних покривів і склер. Її вважають характерним симптомом захворювань печінки або жовчних шляхів.

Головні причини розвитку жовтяниці Виникнення істинної жовтяниці відбувається з кількох причин: • порушення процесу зв'язування білірубіну клітинами печінки; • підвищене руйнування еритроцитів з подальшим вивільненням білірубіну в кров; • часткове або повне перекриття жовчної протоки через що білірубін НЕ екскретується в шлунково-кишковий тракт. Її можна сплутати з каротиновою або помилкової жовтяницею, при якій пожовтіння шкіри виникає при накопиченні в її клітинах каротину. Каротинова жовтяниця може розвинутися у дитини або у дорослої людини при надмірному і тривалому вживанні моркви, буряка, гарбуза, апельсинів, пікринової кислоти або лікарських препаратів з акрихіном.

Класифікація жовтяниць Залежно від особливостей порушень процесу утворення білірубіну і причин забарвлення шкірних покривів, розрізняють такі типи жовтяниць: 1. Печінкова (Паренхіматозна) 2. Надпечінкова (Гемолітична) 3. Підпечінкова (Механічна)

Печінкова (Паренхіматозна) Утворюється при порушенні внутрішньопечінкового обміну білірубіну у зв'язку з пошкодженням гепатоцитів, що забезпечують його з'єднання з глюкуроновою кислотою. В результаті шкірні покриви хворого набувають характерного шафранний відтінок, оскільки в крові підвищується вміст незв'язаного білірубіну. Оскільки він не надходить у кишечник, кал стає безбарвним, а сеча, навпаки, через проникнення білірубіну в сечовий міхур, забарвлюється в колір темного пива.

Розрізняють такі види печінкової жовтяниці: • інфекційна або печінково-клітинна - Найбільш поширена ознака гострих або хронічних захворювань печінки (гепатоцелюлярний рак, гепатит, мононуклеоз, цироз, лептоспіроз, токсичне ураження печінки). У хворого спостерігається жовтяничне забарвлення шкіри і очних склер, «судинні зірочки» розміром до 1см на верхній частині тулуба, яскраво-червоні долоні рук, «малиновий» язик, у чоловіків - збільшення молочних залоз. • холестатична - В основному виникає при лікарських гепатитах, саркоїдозі, сепсису, важких інфекціях, муковісцидозі, вірусних і токсичних пошкодженнях або цирозі печінки. При цьому хворого мучить постійний свербіж шкіри, кал і сеча набувають темний колір. • ензимопатична - Зустрічається при синдромах Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора, що виникають через недостатню вироблення в організмі ферментів, що відповідають за печінковий обмін білірубіну.

Надпечінкова (Гемолітична) Сироватка крові хворого, у якого є жовтяниця

Причини До гемолітичної жовтяниці можуть призвести такі хвороби: Спадкова анемія; Гемоглобинопатия; Гіпербілірубінемія. Крім того, гемолітична жовтяниця може бути обумовлена такими захворюваннями, які можуть проявлятися у вигляді пожовтіння шкіри і білків очей: Пневмонія крупозного характеру; Підгострий септичний ендокардит; Хвороба Аддісона–Бірмера; Малярія; Інфаркт легені; Різні пухлини злоякісної природи; Ознаки ураження печінки. Більш того, причинами гемолітичної жовтяниці можуть стати токсичний стан організму внаслідок прийому деяких препаратів: Сірководень; Миш’як; Фосфор і сульфаніламіди.

Підпечінкова (Механічна) Обумовлена зменшенням або повним припиненням проходження білірубіну через жовчні шляхи (паразити, рубцеві звуження жовчних шляхів, камені або пухлина підшлункової залози, печінки, жовчного міхура і загального жовчного протоку). Хвороба проявляється нападами болю в правому боці, блювотою, нудотою, проносом, зниженням апетиту, шкірним свербінням. Остання ознака з'являється задовго до основних симптомів. У деяких випадках виявляється симптом Курвуазьє - збільшення жовчного міхура через накопичення жовчі. В основному кал хворого стає безбарвним, сеча забарвлюється в характерний темний колір.

причини Механічна жовтяниця може бути як доброякісного, так і злоякісного походження. Її основними причинами виявляються: • жовчнокам'яна хвороба (перешкодою є не тільки камені жовчного міхура, а й ті, які утворюються в жовчних шляхах, а також рубці в жовчних протоках - наслідок їх постійної травматизації каменями); • онкологічна патологія ( жовчного міхура, метастатичний , ракове ураження головки підшлункової залози, пухлини в зоні великого дуоденального сосочка);  • псевдотуморозний панкреатит (головка підшлункової залози збільшується через запальний процес відтоку і ззовні здавлює жовчні шляхи); • первинний склерозуючий холангіт (хвороба, ассоційована з імунними порушеннями); • запалення і рубцеві або склеротичні зміни великого дуоденального сосочка; • паразити (опісторхи, ехінококи та ін.); • вроджена непрохідність жовчних шляхів.

Диференціальна діагностика жовтяниць Діагностування жовтяниці полягає в застосуванні цілого комплексу інструментальних та лабораторних методів: 1. Складається об'єктивна історія розвитку захворювання, для чого збираються анамнестичні дані про хворого (тривалість жовтушності, наявність свербіння шкіри і болю в животі, проведені операції і переливання крові, прийом ліків і т.д.). 2. Об’єктивні дослідження. Лікарський огляд дозволяє визначити блідість шкіри хворого, наявність розчухів, пальпація - хворобливе збільшення печінки та селезінки. 3. Лабораторний загальний аналіз крові для визначення гемоглобіну, ШОЕ, ретикулоцитів і згортання плазми. 4. Біохімічний аналіз крові хворого, направлений на з'ясування рівня вмісту печінкових ферментів, білірубіну та його типу, сироваткового альбуміну та ін. показників.

5. Дослідження сечі і калу пацієнта на виявлення білірубіну, уробіліну, маркери гепатиту В і С. 6. Проведення ендоскопічної ретроградної та магнітно-резонансної холангіопанкреатографії для виявлення звуження біліарного тракту у хворих з гепатитами або цирозом печінки. 7. УЗД печінки для визначення розмірів печінки та селезінки, оцінки стану жовчних проток, виявлення асциту і лімфаденопатії. В основному УЗД застосовують при невстановленої етіології жовтяниці. 8. Виконання лапароскопії для вивчення стану печінки і жовчного міхура. Обов'язково проводиться при холестатичній жовтяниці. 9. Взяття пункційної біопсії печінки, що дозволяє виявити гепатити та встановити причини холестазу. 10. Спленопортографія і целіакографія - сканування печінки радіоактивними ізотопами золота або техніці, що допомагає оцінити обсяг майбутньої операції з видалення пухлин і паразитарних уражень печінки. 5. Дослідження сечі і калу пацієнта на виявлення білірубіну, уробіліну, маркери гепатиту В і С. 6. Проведення ендоскопічної ретроградної та магнітно-резонансної холангіопанкреатографії для виявлення звуження біліарного тракту у хворих з гепатитами або цирозом печінки. 7. УЗД печінки для визначення розмірів печінки та селезінки, оцінки стану жовчних проток, виявлення асциту і лімфаденопатії. В основному УЗД застосовують при невстановленої етіології жовтяниці. 8. Виконання лапароскопії для вивчення стану печінки і жовчного міхура. Обов'язково проводиться при холестатичній жовтяниці. 9. Взяття пункційної біопсії печінки, що дозволяє виявити гепатити та встановити причини холестазу. 10. Спленопортографія і целіакографія - сканування печінки радіоактивними ізотопами золота або техніці, що допомагає оцінити обсяг майбутньої операції з видалення пухлин і паразитарних уражень печінки. Додаткові дослідження виконуються в залежності від отриманих результатів, передбачуваного або встановленого типу жовтяниці. Правильно встановлений діагноз і вчасно призначене лікування дозволяють уникнути ускладнення захворювання і врятувати життя хворого.

Лікування жовтяниці Оскільки патогенез і причини виникнення клінічних форм жовтяниці різноманітні, використовують різні методи лікування, в основному спрямовані на терапію основної хвороби та полегшення стану пацієнта:  механічні жовтяниці виліковують радикально за допомогою операцій з видалення каменів і пухлин жовчного міхура або по дренированию жовчних шляхів; • гемолітичні жовтяниці, які супроводжуються різними анеміями - показана терапія глюкокортикоїдними гормонами або спленектомія; • інфекційні жовтяниці лікують в умовах інфекційних лікарень, проводять противірусну терапію в поєднанні з підтримуючою терапією печінки. Велике значення при печінкових жовтяницях має дробове харчування і дієта, переважно вуглеводами.

Профілактика жовтяниці • систематичне фізичне навантаження; • обмеження вживання алкоголю і куріння; • правильне і збалансоване харчування

Дякую за увагу Роботу виконала студентка 24с групи Патока В. О.