🗊Презентация Політологія, як наука та навчальна дисципліна. (Лекція 1)

Рада Європи визначила 5 груп ключових компетенцій, які в ході освіти має опанувати молодь: політичні і соціальні компетенції, пов’язані зі здатністю взяти на себе відповідальність; брати участь у спільному прийнятті рішень, у функціонуванні демократичних інститутів; регулювати конфлікти ненасильницьким шляхом; компетенції, що визначають здатність до життя у багатокультурному і полінаціональному суспільстві, поширення клімату терпимості, здатність жити з людьми інших культур, мов та релігій, розуміння відмінностей, поважання одне одного; компетенції, що визначають володіння усним і письмовим спілкуванням, зокрема іноземними мовами. Це забезпечує інтеграцію людини в суспільство, систему відносин, які у ньому складаються; компетенції, пов’язані з виникненням інформаційного суспільства, володіння новими технологіями, розуміння їх застосування, здатність до аналізу і відбору зростаючих обсягів інформації та реклами; компетенції, що реалізують здатність і бажання неперервної, протягом усього життя освіти як основи підтримання професійної конкурентоспроможності, адаптаційного потенціалу до суспільства, що змінюється.

Політологія як наука та навчальна дисципліна

Політика виникає там, де люди не задоволені розподілом прав і де існують процедури для врегулювання розбіжностей. ... Відсутня політика і там, де є одностайна і повна згода стосовно прав і обов‘язків у суспільстві”. Оксфордський словник Підходи до розуміння політики: 1) Етатистський (фр. etate – держава) – визначає політику як сферу державного управління. Недолік – другорядну роль відводить недержавним суб’єктам (наприклад, партіям), які впливають на перерозподіл ресурсів; 2) Кратологічний (грец. кратос – влада) – визначає політику як сферу владних відносин. Політика – сфера діяльності, предмет якої – взаємодія суб’єктів соціальної дії з приводу завоювання, утримання і використання влади, та сама ця діяльність. politics – взаємодія індивідів, груп, організацій у сфері влади polity – організаційно-інституційна форма політики policy – зміст політичної діяльності, тобто цілі, механізми їх реалізації

Суб’єкти політики – індивіди, групи, установи (організації), які беруть участь в політиці. Розрізняють «суб’єктів політики» та «носіїв влади». Останні – це індивіди, організації, які наділені повноваженнями. Суб’єкти політики – індивіди, групи, установи (організації), які беруть участь в політиці. Розрізняють «суб’єктів політики» та «носіїв влади». Останні – це індивіди, організації, які наділені повноваженнями. Об’єкти політики – явища суспільного життя, на які спрямована діяльність суб’єктів політики. Ними є політична, економічна, правова, духовна підсистеми суспільства, окремі соціуми та індивіди. Виокремлюють види політики залежно від: - її суб’єктів та носіїв влади – державну, партійну тощо; - сфери – зовнішню, економічну, соціальну, військову тощо; - рівня діяльності – локальну, регіональну, національну, міжнародну.

Історія політології 1903 р. – Американська асоціація політичної науки 1949 р. – Міжнародна асоціація політичної науки (IPSA) 1960 р. – створення Радянської асоціації політичних наук На зламі 1980-1990-х рр. – викладання політології як навчальної дисципліни