Описание слайда:
У Хмельницькій області збереглися райони, жителі яких є прямими носіями польської діалектної лексики. Так, у селах: Мацьківці, Шаровечка, Олешківці та у дільницях міста Хмельницького: Гречани, Ружична - поширені та вже “законсервувалися” навіть такі слова, які вже вийшли з ужитку безпосередньо у польській мові. Раніше ці території населяли переважно поляки та російськомовне населення, що і призвело до того, що і сьогодні тут серед жителів чути мовний “суржик”.
У Хмельницькій області збереглися райони, жителі яких є прямими носіями польської діалектної лексики. Так, у селах: Мацьківці, Шаровечка, Олешківці та у дільницях міста Хмельницького: Гречани, Ружична - поширені та вже “законсервувалися” навіть такі слова, які вже вийшли з ужитку безпосередньо у польській мові. Раніше ці території населяли переважно поляки та російськомовне населення, що і призвело до того, що і сьогодні тут серед жителів чути мовний “суржик”.
Ця група людей створює компактну верству і умовно називається Мазури, або польське селянське населення. Не тільки мовні, а й культурні властивостей у цих регіонах, відмінності цієї групи населення та її ізольованість від навколишнього середовища спостерігаються ще з дев'ятнадцятого століття.
Близьке розташування цих районів до інших польських сіл, можливість щоденних поїздок в сусідні міста, до школи або на роботу, а також досить замкнутий характер середовища створили умови, за яких польська мова перенеслася на Україну, принаймні ще двісті років тому, і досі тут добре збереглася.
З жителями цих регіонів були проведені безліч досліджень, вивчалися особливості та нюанси їх говорів, що дає право стверджувати, що переважаюча більшість цього населення вільно володіє загальнопольськими виразами, а у їх мовленні наявна велика кількість польських слів та запозичень.
Тому перейдімо до конкретних прикладів, що дасть зможу ближче познайомитися з усією незвичністю їх мовної специфіки.