🗊Презентация на тему "Пісня про Роланда" - скачать бесплатно презентации по Литературе

«Пісня про Роланда» (фр. La Chanson de Roland) - одна з найвідоміших і значних героїчних поем старофранцузького епічного циклу (chanson de geste).

Ганелон радить Марсилію напасти на ар'єргард армії Карла Великого. Повернувшись до табору, зрадник каже, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають командувати ар'єргардом, і він бере з собою тільки 20 тисяч чоловік. Ганелон радить Марсилію напасти на ар'єргард армії Карла Великого. Повернувшись до табору, зрадник каже, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають командувати ар'єргардом, і він бере з собою тільки 20 тисяч чоловік. У результаті зради графа Ганелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині й вступає в бій з переважаючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється пристати на пораду друзів і покликати підмогу, поки не пізно. Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники - граф Олів'є, Готьє де л'Ом і архієпископ Турпін (турпеї) - відбивають численні атаки маврів, але, врешті-решт, гинуть. Карл занадто пізно зауважує недобре і повертається в Ронсеваль. Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Ганелона у зраді. Той заявляє, що не винен у зраді та з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні обвинувачення б'ється граф Тьєррі. Він перемагає Пінабеля і Ганелон разом зі всією своєю сім'єю гине.

Українські переклади

Дюрандаль Дюрандаль (Durandal) - меч Роланда, персонажа численних середньовічних легенд і літературних творів, включаючи «Пісня про Роланда». Викований ковалем Галаном (вар. - ковалем Мадельгером з Регенсбурга, Муніфіканом). Вручено Карлом Великим своєму лицарю після складення ним присяги. Викований з того ж заліза, що і меч короля Жуаез. У рукояті було мощехраніліще (кров св. Василя, нетлінний зуб св. Петра, Влас Діонісія Паризького, божа людини, обривок ризи Пріснодіви Марії). Ім'я меча відбувається або від прикметника "dur" - "твердий", або від дієслова "durer" - "бути міцним, стійким" .

Роланд - Ідеал воїна-лицаря. Роланд - Ідеал воїна-лицаря.

Я вважаю, що саме в характері і вчинках Роланда найяскравіше втілилося уявлення народу про істинного воїна-лицаря: хороброго і чесного, відданого вітчизні до останньої хвилини життя, нещадного до ворогів і безкорисливого в дружбі, ніжного в любові до своєї прекрасної Альде. Роланд очолив двадцятитисячний ар’єргардний загін і мав забезпечити відхід основних військ Карла від Сарагоси: Я вважаю, що саме в характері і вчинках Роланда найяскравіше втілилося уявлення народу про істинного воїна-лицаря: хороброго і чесного, відданого вітчизні до останньої хвилини життя, нещадного до ворогів і безкорисливого в дружбі, ніжного в любові до своєї прекрасної Альде. Роланд очолив двадцятитисячний ар’єргардний загін і мав забезпечити відхід основних військ Карла від Сарагоси: И вот в своем панцире чудесном, В золотом сверкающем шлеме, Щит расписан райскими цветами, Дюрендаль на бедре блистает, На вершину Роланд выходит.

Роланд не знає про підступну зраду Ганелона і про те, що «довкруги потайними стежками на конях язичники скачуть». Роланд мужньо стає до бою. Мудрий наставник Горневаль навчив його не лише вправно битися мечем, стріляти з лука, метати диск і перестрибувати глибокі рови верхи на коні. Він учив його «ненавидіти брехню, допомагати слабкому, дотримувати слова». Перейняв Тристан у свого вчителя і уміння співати і грати на арфі. Дядько Тристана, король Марк посвятив племінника в лицарі, і Тристан прославив ім’я і рід свій, перемігши в поєдинку вбивцю свого батька Рівалена. Одного разу дві ластівок принесли в світлицю короля Марка жіночу волосинку, «тонку, як шовкова нитка», і «блискучу, як сонячний луг». Щоб догодити баронам, Марк оголосив, що одружується, якщо вони знайдуть жінку, якій належала ця волосинка. Тристан вирушив на пошуки золотоволосої красуні. «Або я помру у пошуках золотоволосої красуні, або привезу її у ваш замок», - сказав він своєму дядьку. Багато перешкод подолав Тристан: він убив Маргомта, переміг у бою страшного дракона, що пожирав дівчат.

Одного не зміг подолати Тристан - раптової любові до Ізольди, яку він знайшов і привіз у замок короля Марка, виконуючи наказ дядька. Любов Тристана й Ізольди була сильнішою від них самих, сильнішою за саму смерть. Тому що вони, самі того не знаючи, випили чарівний напій, який навіки з’єднав їхні серця і в житті, і в смерті. Тристан, як благородний лицар, тяжко страждає від усвідомлення того, що він не має права на свою любов, від тієї образи, якої він завдає королю Марку. Але пристрасть до Ізольди сильніша за розсудливість і мораль суспільства. Дізнавшись про любов Тристана та Ізольди, король Марк, підбурюваний баронами, наказує спалити їх на багатті. Прості люди співчувають Тристану і своїй королеві. За версією Бедьє добрий сенешаль Дінас допомагає Тристану втекти, а хтось із людей випадково побачив, як Тристан вистрибнув з вікна каплиці, і повідомив Ізольду, що її коханий врятувався. Тристан визволяє свою Ізольду, і нерозлучні кохані разом з Горневалем вирушають на пошуки притулку в лісах Моруа.