🗊Презентация Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5)

Категория: Технология
Нажмите для полного просмотра!
Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №1Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №2Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №3Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №4Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №5Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №6Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №7Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №8Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №9Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №10Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №11Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №12Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №13Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №14Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №15Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №16Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №17Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №18Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №19Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №20Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №21Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №22Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №23Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №24Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №25Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №26Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №27Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №28Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №29Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №30Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №31Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №32Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №33Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №34Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №35Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №36Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №37Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №38Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №39

Содержание

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5). Доклад-сообщение содержит 39 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации


Слайд 1


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №1
Описание слайда:

Слайд 2


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №2
Описание слайда:

Слайд 3





МЕТА ЗАНЯТТЯ:

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

 Вивчити призначення та характеристики  пристроїв цифрової обробки сигналів.

ВИХОВНА МЕТА:
1. Виховувати у студентів культуру поведінки.
2. Виховувати студентів у дусі патріотизму.
Описание слайда:
МЕТА ЗАНЯТТЯ: НАВЧАЛЬНА МЕТА: Вивчити призначення та характеристики пристроїв цифрової обробки сигналів. ВИХОВНА МЕТА: 1. Виховувати у студентів культуру поведінки. 2. Виховувати студентів у дусі патріотизму.

Слайд 4





	
	
 НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. АВТОМАТИЧНІ ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ ВИЯВЛЕННЯ.

2. ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ.
Описание слайда:
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. АВТОМАТИЧНІ ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ ВИЯВЛЕННЯ. 2. ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ.

Слайд 5





Основою для створення цифрових пристроїв в трактах обробки РЛІ є типові логічні елементи, з яких створюються необхідні логічні пристрої. В логічних елементах сигнали на вході і виході приймають тільки два значення (0 і 1).
Основою для створення цифрових пристроїв в трактах обробки РЛІ є типові логічні елементи, з яких створюються необхідні логічні пристрої. В логічних елементах сигнали на вході і виході приймають тільки два значення (0 і 1).
Основні логічні елементи це наступні (рис.1):
- логічний елемент АБО (ИЛИ);
- логічний елемент І (И);
- логічний елемент НІ (НЕ).
Описание слайда:
Основою для створення цифрових пристроїв в трактах обробки РЛІ є типові логічні елементи, з яких створюються необхідні логічні пристрої. В логічних елементах сигнали на вході і виході приймають тільки два значення (0 і 1). Основою для створення цифрових пристроїв в трактах обробки РЛІ є типові логічні елементи, з яких створюються необхідні логічні пристрої. В логічних елементах сигнали на вході і виході приймають тільки два значення (0 і 1). Основні логічні елементи це наступні (рис.1): - логічний елемент АБО (ИЛИ); - логічний елемент І (И); - логічний елемент НІ (НЕ).

Слайд 6


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №6
Описание слайда:

Слайд 7





Таким чином, із двох логічних елементів (І, НІ чи АБО) можливо створити функціонально повні системи, які забезпечують можливість побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв:
Таким чином, із двох логічних елементів (І, НІ чи АБО) можливо створити функціонально повні системи, які забезпечують можливість побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв:
- суматори однорозрядні і багаторозрядні;
- перетворювачі кодів:
- шифратори;
- дешифратори;
- мультиплексори, призначені для передачі сигналів з будь-якого із входів на одну загальну вихідну шину;
- демультиплексори (розподілювачі імпульсів), призначені для послідовної передачі імпульсів з вхідної шини на один з n входів;
Описание слайда:
Таким чином, із двох логічних елементів (І, НІ чи АБО) можливо створити функціонально повні системи, які забезпечують можливість побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв: Таким чином, із двох логічних елементів (І, НІ чи АБО) можливо створити функціонально повні системи, які забезпечують можливість побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв: - суматори однорозрядні і багаторозрядні; - перетворювачі кодів: - шифратори; - дешифратори; - мультиплексори, призначені для передачі сигналів з будь-якого із входів на одну загальну вихідну шину; - демультиплексори (розподілювачі імпульсів), призначені для послідовної передачі імпульсів з вхідної шини на один з n входів;

Слайд 8





- пристрої порівняння (цифровий компаратор), призначені для видачі вихідного сигналу у випадку, коли на вхід пристрою надходять коди двох однакових чисел;
- пристрої порівняння (цифровий компаратор), призначені для видачі вихідного сигналу у випадку, коли на вхід пристрою надходять коди двох однакових чисел;
- послідовні логічні пристрої:
- тригери (пристрої з двома стійкими станами). - регістри:
- паралельні регістри (пам’яті);
- зсувний регістр;
- лічильники: пристрої призначені для підрахування кількості одиниць інформації (лічильник імпульсів), які поступають на їх входи.
Описание слайда:
- пристрої порівняння (цифровий компаратор), призначені для видачі вихідного сигналу у випадку, коли на вхід пристрою надходять коди двох однакових чисел; - пристрої порівняння (цифровий компаратор), призначені для видачі вихідного сигналу у випадку, коли на вхід пристрою надходять коди двох однакових чисел; - послідовні логічні пристрої: - тригери (пристрої з двома стійкими станами). - регістри: - паралельні регістри (пам’яті); - зсувний регістр; - лічильники: пристрої призначені для підрахування кількості одиниць інформації (лічильник імпульсів), які поступають на їх входи.

Слайд 9


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №9
Описание слайда:

Слайд 10





Система логічних елементів АБО, І, НІ достатня для побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв. Тому таку систему називають функціонально повною системою логічних елементів. Навіть повнота даної системи є надлишковою. Один елемент (І чи АБО) із системи можна виключити, зберігши її функціональну повноту. Застосовуючи принцип двоїстості бульової алгебри можна, наприклад, замість операції АБО, використати операцію І над інверсними значеннями змінних, а потім проінвертувати одержане значення.
Система логічних елементів АБО, І, НІ достатня для побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв. Тому таку систему називають функціонально повною системою логічних елементів. Навіть повнота даної системи є надлишковою. Один елемент (І чи АБО) із системи можна виключити, зберігши її функціональну повноту. Застосовуючи принцип двоїстості бульової алгебри можна, наприклад, замість операції АБО, використати операцію І над інверсними значеннями змінних, а потім проінвертувати одержане значення.
Описание слайда:
Система логічних елементів АБО, І, НІ достатня для побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв. Тому таку систему називають функціонально повною системою логічних елементів. Навіть повнота даної системи є надлишковою. Один елемент (І чи АБО) із системи можна виключити, зберігши її функціональну повноту. Застосовуючи принцип двоїстості бульової алгебри можна, наприклад, замість операції АБО, використати операцію І над інверсними значеннями змінних, а потім проінвертувати одержане значення. Система логічних елементів АБО, І, НІ достатня для побудови будь-яких комбінаційних логічних пристроїв. Тому таку систему називають функціонально повною системою логічних елементів. Навіть повнота даної системи є надлишковою. Один елемент (І чи АБО) із системи можна виключити, зберігши її функціональну повноту. Застосовуючи принцип двоїстості бульової алгебри можна, наприклад, замість операції АБО, використати операцію І над інверсними значеннями змінних, а потім проінвертувати одержане значення.

Слайд 11







ПИТАННЯ І

АВТОМАТИЧНІ ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ ВИЯВЛЕННЯ
Описание слайда:
ПИТАННЯ І АВТОМАТИЧНІ ЦИФРОВІ ПРИСТРОЇ ВИЯВЛЕННЯ

Слайд 12





Процес одержання РЛІ розділяється на наступні етапи:
Процес одержання РЛІ розділяється на наступні етапи:
 - визначення цілей;
- вимірювання координат і параметрів руху;
- дозвіл;
- розпізнавання цілей.
Найбільш складними є пристрої визначення цілей в умовах перешкод і без них, так як вони найбільш складні і виконують основну задачу РЛС (визначення цілей).
Доцільність цифрової обробки при визначенні сигналів обумовлена
Описание слайда:
Процес одержання РЛІ розділяється на наступні етапи: Процес одержання РЛІ розділяється на наступні етапи: - визначення цілей; - вимірювання координат і параметрів руху; - дозвіл; - розпізнавання цілей. Найбільш складними є пристрої визначення цілей в умовах перешкод і без них, так як вони найбільш складні і виконують основну задачу РЛС (визначення цілей). Доцільність цифрової обробки при визначенні сигналів обумовлена

Слайд 13





насамперед відсутністю у цифрових накопичувачів ефекту насичення, який властивий аналоговим накопичувачам. Крім того, ефективність аналогових пристроїв значно знижується із-за різного роду нестабільності апаратури, наприклад, із-за нестабільності часу запізнення сигналу в лінії затримки.
насамперед відсутністю у цифрових накопичувачів ефекту насичення, який властивий аналоговим накопичувачам. Крім того, ефективність аналогових пристроїв значно знижується із-за різного роду нестабільності апаратури, наприклад, із-за нестабільності часу запізнення сигналу в лінії затримки.
Цифрові пристрої краще ніж аналогові піддаються мікромініатюризації і внаслідок цього мають малу масу і габарити. Позитивною якістю цифрових пристроїв є також висока надійність і точність виконання арифметичних операцій, можливість гнучкого оперативного перестроювання параметрів і пристроїв.
Описание слайда:
насамперед відсутністю у цифрових накопичувачів ефекту насичення, який властивий аналоговим накопичувачам. Крім того, ефективність аналогових пристроїв значно знижується із-за різного роду нестабільності апаратури, наприклад, із-за нестабільності часу запізнення сигналу в лінії затримки. насамперед відсутністю у цифрових накопичувачів ефекту насичення, який властивий аналоговим накопичувачам. Крім того, ефективність аналогових пристроїв значно знижується із-за різного роду нестабільності апаратури, наприклад, із-за нестабільності часу запізнення сигналу в лінії затримки. Цифрові пристрої краще ніж аналогові піддаються мікромініатюризації і внаслідок цього мають малу масу і габарити. Позитивною якістю цифрових пристроїв є також висока надійність і точність виконання арифметичних операцій, можливість гнучкого оперативного перестроювання параметрів і пристроїв.

Слайд 14





Вищевказані переваги цифрової обробки обумовлюють доцільність її застосування не тільки для визначення сигналів, але і для вирішення інших задач обробки РЛІ. При цьому цифрові алгоритми в різних задачах обробки інформації можуть бути реалізовані на однотипній мікроелектронній елементній базі. Особливо широкі можливості для цього має мікропроцесорна техніка.
Вищевказані переваги цифрової обробки обумовлюють доцільність її застосування не тільки для визначення сигналів, але і для вирішення інших задач обробки РЛІ. При цьому цифрові алгоритми в різних задачах обробки інформації можуть бути реалізовані на однотипній мікроелектронній елементній базі. Особливо широкі можливості для цього має мікропроцесорна техніка.
Цифрова обробка сигналів, як і аналогова, може бути когерентною і некогерентною. Оскільки перетворення в двійкові числа радіосигналів здійснити технічно важко, перетворенню (амплітудному квантуванню) підлягають відеосигнали.
Описание слайда:
Вищевказані переваги цифрової обробки обумовлюють доцільність її застосування не тільки для визначення сигналів, але і для вирішення інших задач обробки РЛІ. При цьому цифрові алгоритми в різних задачах обробки інформації можуть бути реалізовані на однотипній мікроелектронній елементній базі. Особливо широкі можливості для цього має мікропроцесорна техніка. Вищевказані переваги цифрової обробки обумовлюють доцільність її застосування не тільки для визначення сигналів, але і для вирішення інших задач обробки РЛІ. При цьому цифрові алгоритми в різних задачах обробки інформації можуть бути реалізовані на однотипній мікроелектронній елементній базі. Особливо широкі можливості для цього має мікропроцесорна техніка. Цифрова обробка сигналів, як і аналогова, може бути когерентною і некогерентною. Оскільки перетворення в двійкові числа радіосигналів здійснити технічно важко, перетворенню (амплітудному квантуванню) підлягають відеосигнали.

Слайд 15





При когерентній обробці необхідно, щоб в двійкових кодах сигналів була інформація про амплітуду і початкову фазу вхідних сигналів.
При когерентній обробці необхідно, щоб в двійкових кодах сигналів була інформація про амплітуду і початкову фазу вхідних сигналів.
При некогерентній обробці необхідна інформація лише про амплітуду, тому для перетворення в двійковий код використовується сигнал з виходу амплітудного детектора.
У всіх випадках перед цифровою обробкою здійснюється перетворення інформації в АЦП. В них неперервний сигнал дискретизується за часом з кроком t і за рівнем (амплітудою) з кроком U.
Описание слайда:
При когерентній обробці необхідно, щоб в двійкових кодах сигналів була інформація про амплітуду і початкову фазу вхідних сигналів. При когерентній обробці необхідно, щоб в двійкових кодах сигналів була інформація про амплітуду і початкову фазу вхідних сигналів. При некогерентній обробці необхідна інформація лише про амплітуду, тому для перетворення в двійковий код використовується сигнал з виходу амплітудного детектора. У всіх випадках перед цифровою обробкою здійснюється перетворення інформації в АЦП. В них неперервний сигнал дискретизується за часом з кроком t і за рівнем (амплітудою) з кроком U.

Слайд 16





При визначенні некогерентних імпульсів на фоні некорельованого шуму число рівнів квантування може приймати яке дорівнює двом (всього один розряд). В цьому випадку апаратура цифрової обробки найбільш проста і втрати інформації приведуть до порівняльно невеликого зниження якості обробки. При когерентній обробці необхідно здійснювати цифрову фільтрацію сигналів і когерентну компенсацію перешкод. При цьому число рівнів квантування необхідно збільшувати, щоб зменшити спотворення (із-за квантування) сигналів і перешкод. На практиці часто беруть
При визначенні некогерентних імпульсів на фоні некорельованого шуму число рівнів квантування може приймати яке дорівнює двом (всього один розряд). В цьому випадку апаратура цифрової обробки найбільш проста і втрати інформації приведуть до порівняльно невеликого зниження якості обробки. При когерентній обробці необхідно здійснювати цифрову фільтрацію сигналів і когерентну компенсацію перешкод. При цьому число рівнів квантування необхідно збільшувати, щоб зменшити спотворення (із-за квантування) сигналів і перешкод. На практиці часто беруть
Описание слайда:
При визначенні некогерентних імпульсів на фоні некорельованого шуму число рівнів квантування може приймати яке дорівнює двом (всього один розряд). В цьому випадку апаратура цифрової обробки найбільш проста і втрати інформації приведуть до порівняльно невеликого зниження якості обробки. При когерентній обробці необхідно здійснювати цифрову фільтрацію сигналів і когерентну компенсацію перешкод. При цьому число рівнів квантування необхідно збільшувати, щоб зменшити спотворення (із-за квантування) сигналів і перешкод. На практиці часто беруть При визначенні некогерентних імпульсів на фоні некорельованого шуму число рівнів квантування може приймати яке дорівнює двом (всього один розряд). В цьому випадку апаратура цифрової обробки найбільш проста і втрати інформації приведуть до порівняльно невеликого зниження якості обробки. При когерентній обробці необхідно здійснювати цифрову фільтрацію сигналів і когерентну компенсацію перешкод. При цьому число рівнів квантування необхідно збільшувати, щоб зменшити спотворення (із-за квантування) сигналів і перешкод. На практиці часто беруть

Слайд 17





де Ш – рівень власних шумів приймача, при цьому із вищевикладеного слідує:
де Ш – рівень власних шумів приймача, при цьому із вищевикладеного слідує:
Описание слайда:
де Ш – рівень власних шумів приймача, при цьому із вищевикладеного слідує: де Ш – рівень власних шумів приймача, при цьому із вищевикладеного слідує:

Слайд 18





В загальному випадку цифровий процесор повинен виконувати наступні функції:
В загальному випадку цифровий процесор повинен виконувати наступні функції:
1. Здійснити оптимальну обробку сигналів рухомих цілей на фоні пасивних перешкод (тобто подавити пасивні перешкоди в цифровому режекторному гребінчастому фільтрі – ЦРГФ).
2. Здійснити міжперіодну обробку і накопичення сигналів від цілей (тобто виділити сигнал від цілі в цифровому смуговому гребінчастому фільтрі – ЦСГФ).
3. Здійснити порівняння виділеного сигналу від цілі з порогом і на основі цього прийняти рішення про наявність або відсутність цілі в об’ємі простору, який проглядається.
	Схема цифрового процесора для визначення пачки некогерентних імпульсів показана на рис. 3.
Описание слайда:
В загальному випадку цифровий процесор повинен виконувати наступні функції: В загальному випадку цифровий процесор повинен виконувати наступні функції: 1. Здійснити оптимальну обробку сигналів рухомих цілей на фоні пасивних перешкод (тобто подавити пасивні перешкоди в цифровому режекторному гребінчастому фільтрі – ЦРГФ). 2. Здійснити міжперіодну обробку і накопичення сигналів від цілей (тобто виділити сигнал від цілі в цифровому смуговому гребінчастому фільтрі – ЦСГФ). 3. Здійснити порівняння виділеного сигналу від цілі з порогом і на основі цього прийняти рішення про наявність або відсутність цілі в об’ємі простору, який проглядається. Схема цифрового процесора для визначення пачки некогерентних імпульсів показана на рис. 3.

Слайд 19


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №19
Описание слайда:

Слайд 20





Принцип роботи  (ЦСГФ) рециркулятора
Принцип роботи  (ЦСГФ) рециркулятора
Складається з  суматора, лінії затримки на період повторення Тп, позитивного зворотного зв’язку, який забезпечує багатократне використання лінії затримки. Для того, щоб система була стійкою коефіцієнт зворотного зв’язку  < 1. Амплітудно-частотна характеристика рециркулятора показана на рис. 5. Для звуження смуг пропускання ЦСГФ (тобто для оптимального накопичення більшого числа імпульсів) необхідно наблизити коефіцієнт зворотного зв’язку  до одиниці. А це, в свою чергу, зменшує запас стійкості системи. На практиці дотримуються  = 0.8  0.95.
Описание слайда:
Принцип роботи (ЦСГФ) рециркулятора Принцип роботи (ЦСГФ) рециркулятора Складається з суматора, лінії затримки на період повторення Тп, позитивного зворотного зв’язку, який забезпечує багатократне використання лінії затримки. Для того, щоб система була стійкою коефіцієнт зворотного зв’язку  < 1. Амплітудно-частотна характеристика рециркулятора показана на рис. 5. Для звуження смуг пропускання ЦСГФ (тобто для оптимального накопичення більшого числа імпульсів) необхідно наблизити коефіцієнт зворотного зв’язку  до одиниці. А це, в свою чергу, зменшує запас стійкості системи. На практиці дотримуються  = 0.8  0.95.

Слайд 21


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №21
Описание слайда:

Слайд 22





АЧХ рециркулятора є гребінчастою.
АЧХ рециркулятора є гребінчастою.
Максимуми АЧХ мають місце на частотах, кратних частоті повторення кFп та дорівнюють


Мінімуми АЧХ відповідають


Ширина пелюстків визначається за формулою
Описание слайда:
АЧХ рециркулятора є гребінчастою. АЧХ рециркулятора є гребінчастою. Максимуми АЧХ мають місце на частотах, кратних частоті повторення кFп та дорівнюють Мінімуми АЧХ відповідають Ширина пелюстків визначається за формулою

Слайд 23


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №23
Описание слайда:

Слайд 24





Пороговий пристрій порівнює сигнал з виходу рециркулятора з порогом h0, який на практиці вибирають за допомогою приблизного співвідношення:
Пороговий пристрій порівнює сигнал з виходу рециркулятора з порогом h0, який на практиці вибирають за допомогою приблизного співвідношення:







де N – очікувана кількість імпульсів в пачці. 
Якщо сигнал перевищує поріг, то приймається рішення про наявність сигналу від цілі, в іншому випадку (протилежному) – не приймається.
Описание слайда:
Пороговий пристрій порівнює сигнал з виходу рециркулятора з порогом h0, який на практиці вибирають за допомогою приблизного співвідношення: Пороговий пристрій порівнює сигнал з виходу рециркулятора з порогом h0, який на практиці вибирають за допомогою приблизного співвідношення: де N – очікувана кількість імпульсів в пачці. Якщо сигнал перевищує поріг, то приймається рішення про наявність сигналу від цілі, в іншому випадку (протилежному) – не приймається.

Слайд 25


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №25
Описание слайда:

Слайд 26


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №26
Описание слайда:

Слайд 27







ПИТАННЯ ІІ

ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ
Описание слайда:
ПИТАННЯ ІІ ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ

Слайд 28





В цифрових фільтрах придушення для формування вихідного сигналу в і-й дискретний момент часу можуть використовуватись наступні дані:
В цифрових фільтрах придушення для формування вихідного сигналу в і-й дискретний момент часу можуть використовуватись наступні дані:
1. Значення вхідного сигналу в момент і-го відліку.
2. Значення деяких минулих вхідних відліків xi-1, xi-2, ... , xi-m.		
3. Значення попередніх вихідних відліків yi-1, yi-2, ... , yi-n.			
Цілі числа m i n визначають порядок ЦФ. Класифікація ЦФ здійснюється в залежності від того, як використовується інформація про минулі стани системи.
Описание слайда:
В цифрових фільтрах придушення для формування вихідного сигналу в і-й дискретний момент часу можуть використовуватись наступні дані: В цифрових фільтрах придушення для формування вихідного сигналу в і-й дискретний момент часу можуть використовуватись наступні дані: 1. Значення вхідного сигналу в момент і-го відліку. 2. Значення деяких минулих вхідних відліків xi-1, xi-2, ... , xi-m. 3. Значення попередніх вихідних відліків yi-1, yi-2, ... , yi-n. Цілі числа m i n визначають порядок ЦФ. Класифікація ЦФ здійснюється в залежності від того, як використовується інформація про минулі стани системи.

Слайд 29





НЕРЕКУРСИВНІ ЦФ
НЕРЕКУРСИВНІ ЦФ
Ці ЦФ для формування і-го вихідного відліку використовують попередні значення вхідних каналів.  Алгоритм роботи даного фільтра наступний:
Уі = а0 хі + а1 хі-1 + ... + аm xi-m ,		(10)
де а0, а1, ... , аm – вагові коефіцієнти.
Структурна схема такого фільтра для системи СРЦ з одноразовою ЧПК (черезперіодною компенсацією) і АЧХ зображені на рис. 10.
Описание слайда:
НЕРЕКУРСИВНІ ЦФ НЕРЕКУРСИВНІ ЦФ Ці ЦФ для формування і-го вихідного відліку використовують попередні значення вхідних каналів. Алгоритм роботи даного фільтра наступний: Уі = а0 хі + а1 хі-1 + ... + аm xi-m , (10) де а0, а1, ... , аm – вагові коефіцієнти. Структурна схема такого фільтра для системи СРЦ з одноразовою ЧПК (черезперіодною компенсацією) і АЧХ зображені на рис. 10.

Слайд 30


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №30
Описание слайда:

Слайд 31





Згідно з рис. 10 коефіцієнти а0 = 1, а1 = -1. Оператор Z-1 характеризує затримку на період повторення імпульсів РЛС (ТП). Відповідно для побудови ЦФ для дворазової ЧПК необхідно нерекурсивний фільтр 2-го порядку, схема якого і АЧХ зображені на рис. 11.
Описание слайда:
Згідно з рис. 10 коефіцієнти а0 = 1, а1 = -1. Оператор Z-1 характеризує затримку на період повторення імпульсів РЛС (ТП). Відповідно для побудови ЦФ для дворазової ЧПК необхідно нерекурсивний фільтр 2-го порядку, схема якого і АЧХ зображені на рис. 11.

Слайд 32


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №32
Описание слайда:

Слайд 33





Вагові коефіцієнти в даному випадку а0 = 1, а1 = -2, а2 = 1. Із вищесказаного видно, що змінюючи вагові коефіцієнти і порядок нерекурсивного фільтра можна добитись необхідної АЧХ фільтра.
Вагові коефіцієнти в даному випадку а0 = 1, а1 = -2, а2 = 1. Із вищесказаного видно, що змінюючи вагові коефіцієнти і порядок нерекурсивного фільтра можна добитись необхідної АЧХ фільтра.
	Узагальнена схема нерекурсивного фільтра зображена на рис. 12.
Описание слайда:
Вагові коефіцієнти в даному випадку а0 = 1, а1 = -2, а2 = 1. Із вищесказаного видно, що змінюючи вагові коефіцієнти і порядок нерекурсивного фільтра можна добитись необхідної АЧХ фільтра. Вагові коефіцієнти в даному випадку а0 = 1, а1 = -2, а2 = 1. Із вищесказаного видно, що змінюючи вагові коефіцієнти і порядок нерекурсивного фільтра можна добитись необхідної АЧХ фільтра. Узагальнена схема нерекурсивного фільтра зображена на рис. 12.

Слайд 34


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №34
Описание слайда:

Слайд 35





РЕКУРСИВНІ ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ
РЕКУРСИВНІ ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ
	Такі фільтри для формування і-го вихідного відліку використовують попередні значення не тільки вхідного, але і вихідного сигналів. Алгоритм роботи даного фільтра має вигляд:

уі = а0  хі + а1 хі-1 + ... + аm xi-m + b0 yі + b1 yі-1 + ... + bn yi-n.        (11)
	Застосування рекурсивних фільтрів дозволяє покращити АЧХ фільтра не підвищуючи його порядок. Це досягається за рахунок циркуляції імпульсу в ланцюгу зворотного зв’язку.
	Рекурсивний фільтр 1-го порядку і його АЧХ для заданих значень b зображені на рис. 13.
Описание слайда:
РЕКУРСИВНІ ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ РЕКУРСИВНІ ЦИФРОВІ ФІЛЬТРИ Такі фільтри для формування і-го вихідного відліку використовують попередні значення не тільки вхідного, але і вихідного сигналів. Алгоритм роботи даного фільтра має вигляд: уі = а0 хі + а1 хі-1 + ... + аm xi-m + b0 yі + b1 yі-1 + ... + bn yi-n. (11) Застосування рекурсивних фільтрів дозволяє покращити АЧХ фільтра не підвищуючи його порядок. Це досягається за рахунок циркуляції імпульсу в ланцюгу зворотного зв’язку. Рекурсивний фільтр 1-го порядку і його АЧХ для заданих значень b зображені на рис. 13.

Слайд 36


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №36
Описание слайда:

Слайд 37





Використання зворотного зв’язку з ваговим коефіцієнтом b<0 дає можливість розширити зону придушення навколо частоти nFП. Необхідно відмітити що при усуненні прямого зв’язку (тобто нуля в передаточній функції системи) і b>0 ЦРГФ перетворюється в ЦСГФ. При цьому “зубці” смуги пропускання фільтра розташовані на частотах 0; FП; 2FП; ...
Використання зворотного зв’язку з ваговим коефіцієнтом b<0 дає можливість розширити зону придушення навколо частоти nFП. Необхідно відмітити що при усуненні прямого зв’язку (тобто нуля в передаточній функції системи) і b>0 ЦРГФ перетворюється в ЦСГФ. При цьому “зубці” смуги пропускання фільтра розташовані на частотах 0; FП; 2FП; ...
	Рекурсивний фільтр другого порядку і його АЧХ зображені на рис. 14.
Описание слайда:
Використання зворотного зв’язку з ваговим коефіцієнтом b<0 дає можливість розширити зону придушення навколо частоти nFП. Необхідно відмітити що при усуненні прямого зв’язку (тобто нуля в передаточній функції системи) і b>0 ЦРГФ перетворюється в ЦСГФ. При цьому “зубці” смуги пропускання фільтра розташовані на частотах 0; FП; 2FП; ... Використання зворотного зв’язку з ваговим коефіцієнтом b<0 дає можливість розширити зону придушення навколо частоти nFП. Необхідно відмітити що при усуненні прямого зв’язку (тобто нуля в передаточній функції системи) і b>0 ЦРГФ перетворюється в ЦСГФ. При цьому “зубці” смуги пропускання фільтра розташовані на частотах 0; FП; 2FП; ... Рекурсивний фільтр другого порядку і його АЧХ зображені на рис. 14.

Слайд 38


Пристрої цифрової обробки радіолокаційних сигналів (заняття № 2.5), слайд №38
Описание слайда:

Слайд 39





ЛІТЕРАТУРА
 ОСНОВИ ПОБУДОВИ РЛС РТВ 
ПІД РЕДАКЦІЄЮ Б.Ф. БОНДАРЕНКО, КВІРТУ ППО, 1987.
2. ОСНОВИ ПОБУДОВИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ ТЕХНІКИ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК ППО, 1989.
3. ТХОРЖЕВСЬКИЙ В.І. СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО РОЗПІЗНАВАННЯ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК. ЧАСТИНА 1. КИЇВ, 2007 РІК.
4.ТЕОРІЯ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ: 
ПІДРУЧНИК / Б.Ф. БОНДАРЕНКО,  В.В. ВИШНІВСЬКИЙ, В. П. ДОЛГУШИН ТА ІНШІ; ЗА ЗАГАЛЬНОЮ РЕДАКЦІЄЮ С.В. ЛЄНКОВА, 2008.
Описание слайда:
ЛІТЕРАТУРА ОСНОВИ ПОБУДОВИ РЛС РТВ ПІД РЕДАКЦІЄЮ Б.Ф. БОНДАРЕНКО, КВІРТУ ППО, 1987. 2. ОСНОВИ ПОБУДОВИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ ТЕХНІКИ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК ППО, 1989. 3. ТХОРЖЕВСЬКИЙ В.І. СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО РОЗПІЗНАВАННЯ. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК. ЧАСТИНА 1. КИЇВ, 2007 РІК. 4.ТЕОРІЯ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ: ПІДРУЧНИК / Б.Ф. БОНДАРЕНКО, В.В. ВИШНІВСЬКИЙ, В. П. ДОЛГУШИН ТА ІНШІ; ЗА ЗАГАЛЬНОЮ РЕДАКЦІЄЮ С.В. ЛЄНКОВА, 2008.



Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию