🗊Презентация Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками

Категория: ОБЖ
Нажмите для полного просмотра!
Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №1Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №2Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №3Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №4Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №5Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №6Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №7Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №8Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №9Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №10Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №11Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №12Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №13Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №14Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №15Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №16Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №17Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №18Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №19Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №20Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №21Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №22Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №23Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №24Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №25Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №26Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №27Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №28Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №29Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №30Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №31Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №32Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №33Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №34Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №35Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №36Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №37Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №38Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №39Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №40Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №41Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №42Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №43Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №44Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №45Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №46Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №47Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №48Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №49Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №50Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками, слайд №51
Скачать

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками. Доклад-сообщение содержит 51 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1


Продукти харчування і ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками
Описание слайда:
Продукти харчування і ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками

Слайд 2


Діоксини та діоксиноподібні речовини є стійкими супертоксикантами навколишнього середовища, що забруднюють грунт, воду, повітря та продукти харчування.
Описание слайда:
Діоксини та діоксиноподібні речовини є стійкими супертоксикантами навколишнього середовища, що забруднюють грунт, воду, повітря та продукти харчування.

Слайд 3


Діоксини – побічні продукти виробництва пластмас, пестицидів, паперу, процесів спалювання побутового сміття та медичних відходів, пожеж із займанням полімерних матеріалів та ін.
Описание слайда:
Діоксини – побічні продукти виробництва пластмас, пестицидів, паперу, процесів спалювання побутового сміття та медичних відходів, пожеж із займанням полімерних матеріалів та ін.

Слайд 4


Щорічно в світі використовується і перетворюється у хлорорганічні продукти біля 30 млн. тон високотоксичних відходів
Описание слайда:
Щорічно в світі використовується і перетворюється у хлорорганічні продукти біля 30 млн. тон високотоксичних відходів

Слайд 5


За рік на поверхню нашої планети опадає більше 13 тон діоксинів, більша частина яких потрапляє у харчові ланцюги
Описание слайда:
За рік на поверхню нашої планети опадає більше 13 тон діоксинів, більша частина яких потрапляє у харчові ланцюги

Слайд 6


До таких речовин відносять ПоліХлорДибензо-n-Діоксини (ПХДД) та ПоліХлорДибензоФурани (ПХДФ)
Описание слайда:
До таких речовин відносять ПоліХлорДибензо-n-Діоксини (ПХДД) та ПоліХлорДибензоФурани (ПХДФ)

Слайд 7


Ці сполуки мають наступні ознаки супертоксикантів: - гостра токсичність у надзвичайно малих концентраціях – 1х10-9-1х10-12г/г; - розповсюдженість на об'єктах навколишнього середовища та у харчових продуктах; - стійкість під впливом зовнішніх природних факторів (окислення, гідроліз та ін.); - жиророзчинність, зверхкумуляція у жировій тканині тварини та людини та міграція по харчових ланцюгах.
Описание слайда:
Ці сполуки мають наступні ознаки супертоксикантів: - гостра токсичність у надзвичайно малих концентраціях – 1х10-9-1х10-12г/г; - розповсюдженість на об'єктах навколишнього середовища та у харчових продуктах; - стійкість під впливом зовнішніх природних факторів (окислення, гідроліз та ін.); - жиророзчинність, зверхкумуляція у жировій тканині тварини та людини та міграція по харчових ланцюгах.

Слайд 8


Найбільш типовим та найбільш токсичним є 2,3,7,8-тетрахлордибензо-1,4-діоксин (ТХДД). Його дія сильніше ціанідів, стрихніну, зоману, зарину.
Описание слайда:
Найбільш типовим та найбільш токсичним є 2,3,7,8-тетрахлордибензо-1,4-діоксин (ТХДД). Його дія сильніше ціанідів, стрихніну, зоману, зарину.

Слайд 9


У травні 1995 р. Комісія ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP) склала список 12 особливо небезпечних ксенобіотиків, до якого увійшли діоксини.
Описание слайда:
У травні 1995 р. Комісія ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP) склала список 12 особливо небезпечних ксенобіотиків, до якого увійшли діоксини.

Слайд 10


ВОЗ у 1998 році встановила допустиму добову дозу для ТХДД у діапазоні 1-4 пг/кг (пг = 10-12 г) .
Описание слайда:
ВОЗ у 1998 році встановила допустиму добову дозу для ТХДД у діапазоні 1-4 пг/кг (пг = 10-12 г) .

Слайд 11


У США з 2001 року допустима добова доза (ДДД) ТХДД становить 2,3 пг/кг маси тіла людини. В Україні ДДД - 10 пг/кг маси тіла людини.
Описание слайда:
У США з 2001 року допустима добова доза (ДДД) ТХДД становить 2,3 пг/кг маси тіла людини. В Україні ДДД - 10 пг/кг маси тіла людини.

Слайд 12


Діоксини та діоксиноподібні сполуки мають дермато-, гепато-, імуно- та нейротоксичні властивості, ембріо- та тератогенні ефекти, а також вплив на всі ланки репродуктивної системи.
Описание слайда:
Діоксини та діоксиноподібні сполуки мають дермато-, гепато-, імуно- та нейротоксичні властивості, ембріо- та тератогенні ефекти, а також вплив на всі ланки репродуктивної системи.

Слайд 13


ТХДД має найвисокі кумулятивні властивості, найбільш небезпечний при отруєннях малими дозами, що пов'язано з накопиченням в клітинах і тканинах біологічних мішеней, надзвичайно специфічних до нього самого, у зв'язку з чим кожна його нова доза є більш токсичною ніж попередня.
Описание слайда:
ТХДД має найвисокі кумулятивні властивості, найбільш небезпечний при отруєннях малими дозами, що пов'язано з накопиченням в клітинах і тканинах біологічних мішеней, надзвичайно специфічних до нього самого, у зв'язку з чим кожна його нова доза є більш токсичною ніж попередня.

Слайд 14


Мінімальний ризик виникнення неканцерогенних токсичних ефектів ТХДД при оральному надходженні характеризується наступними рівнями: ризик гострого отруєння – при надходженні в організм 200 пг/кг/добу, підгострого – 20 пг/кг/добу, хронічного – 1 пк/кг/добу.
Описание слайда:
Мінімальний ризик виникнення неканцерогенних токсичних ефектів ТХДД при оральному надходженні характеризується наступними рівнями: ризик гострого отруєння – при надходженні в організм 200 пг/кг/добу, підгострого – 20 пг/кг/добу, хронічного – 1 пк/кг/добу.

Слайд 15


Період напіврозпаду 2,3,7,8-ТХДД – 103 роки, 2,3,7,8-ТХДФ – 63 роки.
Описание слайда:
Період напіврозпаду 2,3,7,8-ТХДД – 103 роки, 2,3,7,8-ТХДФ – 63 роки.

Слайд 16


Гербіциди на основі хлорфеноксіоцтової кислоти є основним джерелом забруднення середовища діоксинами.
Описание слайда:
Гербіциди на основі хлорфеноксіоцтової кислоти є основним джерелом забруднення середовища діоксинами.

Слайд 17


Ці ксенобіотоки потрапляють з ґрунту, донних відкладень і накопичуються у рослинах, водоростях, а через забруднений корм – в організмах тварин, птахів, риб.
Описание слайда:
Ці ксенобіотоки потрапляють з ґрунту, донних відкладень і накопичуються у рослинах, водоростях, а через забруднений корм – в організмах тварин, птахів, риб.

Слайд 18


В організм людини діоксини та ДПС потрапляють, в основному, по харчовому ланцюгу, обумовлюючи більше 98% їх надходження.
Описание слайда:
В організм людини діоксини та ДПС потрапляють, в основному, по харчовому ланцюгу, обумовлюючи більше 98% їх надходження.

Слайд 19


Інгаляційним шляхом і через шкіру діоксини потрапляють до організму переважно у виробничих умовах, а питна вода, як правило, не відіграє помітної ролі.
Описание слайда:
Інгаляційним шляхом і через шкіру діоксини потрапляють до організму переважно у виробничих умовах, а питна вода, як правило, не відіграє помітної ролі.

Слайд 20


Схема формування харчового ланцюга надходження діоксинів в організм людини
Описание слайда:
Схема формування харчового ланцюга надходження діоксинів в організм людини

Слайд 21


У продукти харчування тваринного походження діоксини потрапляють, переважно внаслідок забруднення кормів.
Описание слайда:
У продукти харчування тваринного походження діоксини потрапляють, переважно внаслідок забруднення кормів.

Слайд 22


Проведене у Німеччині визначення ПХДД та ПХДФ у кормах і кормових добавках, показало, що більше 50% зразків містять дані речовини у концентраціях, що сягають 500 пг/кг корму.
Описание слайда:
Проведене у Німеччині визначення ПХДД та ПХДФ у кормах і кормових добавках, показало, що більше 50% зразків містять дані речовини у концентраціях, що сягають 500 пг/кг корму.

Слайд 23


Забрудненню кормів також сприяє використання рослинних олій, що багатократно використовували для приготування чіпсів
Описание слайда:
Забрудненню кормів також сприяє використання рослинних олій, що багатократно використовували для приготування чіпсів

Слайд 24


Дослідження продуктів харчування у різних країнах свідчать про достатньо часте забруднення їх токсичними діоксинами і ДПС
Описание слайда:
Дослідження продуктів харчування у різних країнах свідчать про достатньо часте забруднення їх токсичними діоксинами і ДПС

Слайд 25


У Росії та Україні наявність діоксинів регламентується в молоці, рибі, м'ясі (у перерахунку на жир) на рівні 5, 8, 0,9 нг/кг (нг=10-9 г), у той час як у США, Італії, Нідерландах їх вміст у продуктах недопустимий.
Описание слайда:
У Росії та Україні наявність діоксинів регламентується в молоці, рибі, м'ясі (у перерахунку на жир) на рівні 5, 8, 0,9 нг/кг (нг=10-9 г), у той час як у США, Італії, Нідерландах їх вміст у продуктах недопустимий.

Слайд 26


Рівні допустимого вмісту діоксинів у харчових продуктах в Україні: - молоко і молочні продукти (у перерахунку на жир) – 5,2 нг/кг - риба (у перерахунку на жир) – 11,0нг/кг - м'ясо (у перерахунку на жир) – 3,3 нг/кг
Описание слайда:
Рівні допустимого вмісту діоксинів у харчових продуктах в Україні: - молоко і молочні продукти (у перерахунку на жир) – 5,2 нг/кг - риба (у перерахунку на жир) – 11,0нг/кг - м'ясо (у перерахунку на жир) – 3,3 нг/кг

Слайд 27


Середньодобове вживання діоксинів і ДПС з їжею складає, залежно від раціону, 90-100 пг на людину, з яких більше 25% припадає на ТХДД, що в перерахунку на масу тіла складає 1,3-5 пг/кг.
Описание слайда:
Середньодобове вживання діоксинів і ДПС з їжею складає, залежно від раціону, 90-100 пг на людину, з яких більше 25% припадає на ТХДД, що в перерахунку на масу тіла складає 1,3-5 пг/кг.

Слайд 28


Продукти-джерела надходження діоксинів в організм людини: жирна яловичина, свинина, бекон, ковбаса, молоко, вершкове масло, сметана, жирні сорти сиру та жирна риба (сьомга, тріска).
Описание слайда:
Продукти-джерела надходження діоксинів в організм людини: жирна яловичина, свинина, бекон, ковбаса, молоко, вершкове масло, сметана, жирні сорти сиру та жирна риба (сьомга, тріска).

Слайд 29


Продукти із низьким рівнем вмісту діоксинів: Філе з ягня, м’ясо нежирної баранини, нежирні сорти сиру та маргарини, фрукти овочі, продукти з зернових культур.
Описание слайда:
Продукти із низьким рівнем вмісту діоксинів: Філе з ягня, м’ясо нежирної баранини, нежирні сорти сиру та маргарини, фрукти овочі, продукти з зернових культур.

Слайд 30


Організм середнього мешканця України отримує до 184 пг/добу (1996 р.). У США – 18-192 пг/добу, Великобританії – 125, Нідерландах – 115, Італії – 260-480, Німеччині – 65-93, Канаді – 92-140 пг/добу.
Описание слайда:
Організм середнього мешканця України отримує до 184 пг/добу (1996 р.). У США – 18-192 пг/добу, Великобританії – 125, Нідерландах – 115, Італії – 260-480, Німеччині – 65-93, Канаді – 92-140 пг/добу.

Слайд 31


Особливо високі рівні діоксинів виявляють у тварин, що виросли у промислових регіонах
Описание слайда:
Особливо високі рівні діоксинів виявляють у тварин, що виросли у промислових регіонах

Слайд 32


Риба з океанів та сибірських річок мають рівень ПХДД/ПХДФ значно нижче, ніж в омулі, виловленому в оз. Байкал.
Описание слайда:
Риба з океанів та сибірських річок мають рівень ПХДД/ПХДФ значно нижче, ніж в омулі, виловленому в оз. Байкал.

Слайд 33


Для зниження рівня діоксинів в рибі її вживають без шкіри, підшкірного жиру та без черевця. У вареній рибі та рибі на пару вміст діоксинів менше, ніж в сирій рибі, а в смаженій і копченій рибі вміст токсикантів вище за рахунок втрати рідини.
Описание слайда:
Для зниження рівня діоксинів в рибі її вживають без шкіри, підшкірного жиру та без черевця. У вареній рибі та рибі на пару вміст діоксинів менше, ніж в сирій рибі, а в смаженій і копченій рибі вміст токсикантів вище за рахунок втрати рідини.

Слайд 34


Смажене м’ясо, копчена ковбаса, різноманітна “швидка їжа” (гамбургери і т. і.) також мають підвищені рівні діоксинів через підвищений вміст жирів.
Описание слайда:
Смажене м’ясо, копчена ковбаса, різноманітна “швидка їжа” (гамбургери і т. і.) також мають підвищені рівні діоксинів через підвищений вміст жирів.

Слайд 35


Підвищенню рівнів діоксинів сприяє їх емісія з паперової тари та упаковки
Описание слайда:
Підвищенню рівнів діоксинів сприяє їх емісія з паперової тари та упаковки

Слайд 36


Згідно даних американських дослідників, від паперового пакета з молоком в організм людини поступає до 2 пг ТЕQ/день, кавових фільтрів – 2 пг ТЕQ/день, паперових чашок – 0,5 пг ТЕQ/день, паперових тарілок – 10 пг ТЕQ/день (ТЕQ- діоксиновий еквівалент токсичності)
Описание слайда:
Згідно даних американських дослідників, від паперового пакета з молоком в організм людини поступає до 2 пг ТЕQ/день, кавових фільтрів – 2 пг ТЕQ/день, паперових чашок – 0,5 пг ТЕQ/день, паперових тарілок – 10 пг ТЕQ/день (ТЕQ- діоксиновий еквівалент токсичності)

Слайд 37


Ретельне промивання м'яса, риби, овочів, фруктів, зняття з них шкурки зменшує вміст в них діоксинів на 25-50%.
Описание слайда:
Ретельне промивання м'яса, риби, овочів, фруктів, зняття з них шкурки зменшує вміст в них діоксинів на 25-50%.

Слайд 38


Багатократне використання жиру для смаження призводить до накопичення та утворення ДПС у продукті
Описание слайда:
Багатократне використання жиру для смаження призводить до накопичення та утворення ДПС у продукті

Слайд 39


Екстракція і деодорація олій сприяє їх забрудненню діоксинами та ДПС
Описание слайда:
Екстракція і деодорація олій сприяє їх забрудненню діоксинами та ДПС

Слайд 40


Рівень діоксинів та ДПС у крові чітко відображає інтенсивність їх надходження в організм із продуктами харчування
Описание слайда:
Рівень діоксинів та ДПС у крові чітко відображає інтенсивність їх надходження в організм із продуктами харчування

Слайд 41


Рівні діоксинів у крові вегетаріанців значно нижчі, ніж в загальній популяції. Підвищений рівень діоксинів спостерігається в осіб, що вживають жирну рибу і птицю
Описание слайда:
Рівні діоксинів у крові вегетаріанців значно нижчі, ніж в загальній популяції. Підвищений рівень діоксинів спостерігається в осіб, що вживають жирну рибу і птицю

Слайд 42


Вивчення рівня діоксинів в крові матерів та їх грудних дітей (протягом 17 тижнів) показало, що вміст ПХДД у крові дітей (у перерахунку на вміст жиру в крові) вище, ніж у матерів у 1,5-3,6 разів.
Описание слайда:
Вивчення рівня діоксинів в крові матерів та їх грудних дітей (протягом 17 тижнів) показало, що вміст ПХДД у крові дітей (у перерахунку на вміст жиру в крові) вище, ніж у матерів у 1,5-3,6 разів.

Слайд 43


A.Schecter та співавт. дійшли висновку, що у період лактації відбувається очищення організму матері від поліхлорованих ксенобіотиків і їх накопичення організмі дітей
Описание слайда:
A.Schecter та співавт. дійшли висновку, що у період лактації відбувається очищення організму матері від поліхлорованих ксенобіотиків і їх накопичення організмі дітей

Слайд 44


У 2000 р. було вивчено вміст ПХДД, ПХДФ в пробах грудного молока у мешканок України (в 2 районах м.Києва та в 1 районі Київської області).
Описание слайда:
У 2000 р. було вивчено вміст ПХДД, ПХДФ в пробах грудного молока у мешканок України (в 2 районах м.Києва та в 1 районі Київської області).

Слайд 45


1 група (мешканки промислового району, 70% з них працювали у контакті з хлорорганічними сполуками) – вміст ПХДД 29,99 пг/г 2 група (не мали контактів з хлорорганічними сполуками) – вміст 22,47 пг/г 3 група (сільська місцевість) – 32,16 пг/г
Описание слайда:
1 група (мешканки промислового району, 70% з них працювали у контакті з хлорорганічними сполуками) – вміст ПХДД 29,99 пг/г 2 група (не мали контактів з хлорорганічними сполуками) – вміст 22,47 пг/г 3 група (сільська місцевість) – 32,16 пг/г

Слайд 46


Виявлені концентрації діоксинів в першій і третій групах були вище, ніж у мешканців США та Японії
Описание слайда:
Виявлені концентрації діоксинів в першій і третій групах були вище, ніж у мешканців США та Японії

Слайд 47


Вивчення токсикокінетики ТХДД Період напіввиведення його надзвичайно високий – у молодих людей 5,5 років, у старших – до 11 років.
Описание слайда:
Вивчення токсикокінетики ТХДД Період напіввиведення його надзвичайно високий – у молодих людей 5,5 років, у старших – до 11 років.

Слайд 48


Клінічні ознаки отруєння (синдром хлоракне) У першу добу діоксини максимально накопичуються у шкірі, в сальних залозах та викликають їх метаплазію і гіперпродукцію. Через 2-3 тижні на сальні протоки через гіперпродукції секрету обтуруються і формуються комедони (сально-рогові пробки). Переважне формування хлоракне на обличчі, вушних раковинах.
Описание слайда:
Клінічні ознаки отруєння (синдром хлоракне) У першу добу діоксини максимально накопичуються у шкірі, в сальних залозах та викликають їх метаплазію і гіперпродукцію. Через 2-3 тижні на сальні протоки через гіперпродукції секрету обтуруються і формуються комедони (сально-рогові пробки). Переважне формування хлоракне на обличчі, вушних раковинах.

Слайд 49


Лікування використання мегадоз вітамінів А, В, Е засоби, що сприяють екскреції діоксинів і ДПС (вуглецева ентеросорбція, холелітики, гемосорбція, плазмаферез і т.п.) мембраностабілізатори і цитопротектори (кортикостероїди, тіотріазолін, мілдронат) антиоксиданти (вітамін Е, С)
Описание слайда:
Лікування використання мегадоз вітамінів А, В, Е засоби, що сприяють екскреції діоксинів і ДПС (вуглецева ентеросорбція, холелітики, гемосорбція, плазмаферез і т.п.) мембраностабілізатори і цитопротектори (кортикостероїди, тіотріазолін, мілдронат) антиоксиданти (вітамін Е, С)

Слайд 50


протизапальні та розсмоктуючи препарати (іхтіол, борна, саліцилова кислоти, антибіотики, ензимотерапія) харчові продукти з антиоксидантними властивостями: (зелений чай, капуста кольорова, брокколі, морква, гарбуз, обліпиха і т. п.)
Описание слайда:
протизапальні та розсмоктуючи препарати (іхтіол, борна, саліцилова кислоти, антибіотики, ензимотерапія) харчові продукти з антиоксидантними властивостями: (зелений чай, капуста кольорова, брокколі, морква, гарбуз, обліпиха і т. п.)

Слайд 51


Заходи для забезпечення безпеки продуктів харчування: постійний скринінг діоксинів в основних продуктах харчування українців прийняття обов'язкового маркування продуктів “перевірена на діоксини” підтримка програм, орієнтованих на вивчення властивостей, впливу ксенобіотиків на організм людини та його генетичний код відмова від хлорування питної води аналіз продукції і технологій потенційно діоксинонебезпечних виробництв.
Описание слайда:
Заходи для забезпечення безпеки продуктів харчування: постійний скринінг діоксинів в основних продуктах харчування українців прийняття обов'язкового маркування продуктів “перевірена на діоксини” підтримка програм, орієнтованих на вивчення властивостей, впливу ксенобіотиків на організм людини та його генетичний код відмова від хлорування питної води аналіз продукції і технологій потенційно діоксинонебезпечних виробництв.

Скачать

Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию