🗊Презентация Якість як об'єкт управління. Чинники, що впливають на якість харчових продуктів

Лекція 1. Якість, як об'єкт управління. Чинники, що впливають на якість харчових продуктів План Виникнення поняття якість. Історична довідка. Якість як об'єкт управління. Її природа і характеристики. Контрольовані стадії життєвого циклу продукції. Фактори, що формують якість. Роль людського фактору у формуванні якості. Встановлення критеріїв якості.

1. Виникнення поняття якість. Історична довідка Якість – це одне із найдревніших понять, яке виникло практично початком мінової торгівлі, тобто ще в кам’яному віці, кожен із торговців бажав отримати за свій товар якнайбільше іншого товару і якомога кращого. А маючи вибір і порівнюючи різні предмети за якимись показниками він природно вибирав кращий. Таким чином, не оформлюючись на технічному рівні виникло поняття якості. Ще давньогрецький філософ Аристотель намагався дати визначення якості. У ХІХ столітті німецький філософ Гегель дав філософське трактування поняттю якість. А саме: “якість - це, в першу чергу, тотожна з буттям визначеність, та, яка дещо перестає бути тим, чим вона є, коли втрачає свою якість". Навіщо ж філософам усіх часів і народів треба було трактувати поняття якості? Справа в тому, що категорія якості відображає важливу сторону об'єктивної дійсності об'єкта – визначеність. Одночасно з цим філософи всіх часів і народів розуміли, що саме якість є основою для удосконалювання якості продукції, а, отже, розвитку матеріальної культури. Однак у наш час виявилося, що для практичної діяльності одних філософських сентенцій явно недостатньо і для ефективної спільної діяльності людей термінологію, пов'язану із визначенням якості, необхідно стандартизувати. Використання терміну "якість" з філософської сентенції перейшло в лексикон суто прикладної діяльності – виробництва, але при цьому зберігається філософський зміст – якість є основою для подальшого удосконалювання продукції.

Визначення потреб і об'єктів в контексті якості Визначення "якість" містить два терміни, що потребують пояснення. Це терміни "потреба" і "об'єкт". Оскільки існує безліч визначень цих термінів, тому зупинимося на тих визначеннях, які найбільш інформативні і логічно обґрунтовані. Потреби виникають із незадоволеності вимог будь-якого споживача (в тому числі – суспільства), необхідних для його нормальної  життєдіяльності, і спрямованих на усунення цієї незадоволеності. Ринок орієнтований не просто на задоволення потреб споживачів, а на задоволення платоспроможного попиту, що випливає з його потреб. У визначенні якості поняття потреб є вихідним. Їхні характеристики повинні відповідати характеристикам якості об'єкта і бути не гірше характеристик, визначених стандартами. Потреби мають такі особливості: змінюються з часом; можуть мати кількісний вираз; поступово переводяться в характеристики продукції. Об'єкт – те, що може бути індивідуально описане і розглянуте. Види об'єктів розглянемо у п. 2

2. Якість як об'єкт управління

Якість – багатогранне та багатомірне поняття. 1. Якість як об'єкт управління

Об'єкт якості

Природа якості

Якість продукції – це:

Що таке якість харчового продукту? Поміркуйте, які категорії і критерії особисто Ви вкладаєте в це поняття.

Якість харчових продуктів ВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГАМ

Термін «якість» в нормативних документах

Підходи до оцінки якості продукції

Якість очима споживача та виробника

3. Життєвий цикл продукції Життєвий цикл продукції – сукупність виробничих процесів і споживання продукції певного виду від початку дослідження можливості її створення до припинення споживання (експлуатації), утилізації або знищення продукції.

Контрольовані стадії життєвого циклу продукції 1. Розроблення технології харчового продукту. Основне завдання контролю якості продукції на даному етапі – це виявити і запобігти явним порушенням встановлених вимог згідно з чинними нормативними документами. 2. Підготовка до виробництва. Здійснюється вхідний контроль якості сировини, допоміжних матеріалів, напівпродуктів, що надходять на підприємство для подальшого перероблення та вироблення готової продукції. Основна мета – запобігання використанню у виробництві вихідної сировини, що не відповідає вимогам якості, що висуваються до неї.

Контрольовані стадії життєвого циклу продукції (продовження) 3. Виробництво харчової продукції. Контроль якості полягає у визначенні якісних показників на усіх технологічних етапах виробництва та у готовому продукті. На цій стадії також здійснюється контроль стану технологічних процесів, а саме перевіряється дотримання технологічної дисципліни під час виробництва харчових продуктів. 4. Реалізація і споживання харчової продукції. Задачами контролю на цій стадії є: перевірка відповідності показників якості виготовленої продукції вимогам діючої нормативної документації під час зберігання, транспортування і реалізації продукції.

Причини порушення встановлених вимог якості на стадії розроблення харчового продукту недостатня забезпеченість розробників необхідною інформацією про кращі вітчизняні і світові досягнення в галузі виробництва аналогічної продукції; недостатньо повний набір сучасних досягнень науки і техніки, занижені вимоги нормативних документів при розробленні нових продуктів; неповний аналіз або нехтування думкою потенційного споживача про якість нового продукту; недостатній контроль або відсутність перевірки розробленої документації на готовий продукт; незадовільне виконання своїх функціональних обов'язків розробниками продукції і т.п.

Недотримання технологічної дисципліни може бути обумовлене: недотриманням вимог технології з вини безпосередніх виконавців; використанням у власному виробництві недоброякісної сировини, матеріалів, напівпродуктів; несправністю або розладнанням технологічного устаткування і т.п.; невідповідністю устаткування, оснащення і контрольно-вимірювальних засобів вимогам конструкторської і технологічної документації та інш.

4. Фактори, що формують якість. Роль людського фактору у формуванні якості. Якість продукції залежить від значної кількості факторів. Ці фактори діють як окремо, так і у взаємозв´язку між собою, як на певній стадії життєвого циклу продукції, так і на кількох стадіях. Всі фактори можна об´єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні суб´єктивні.

Технічні фактори До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв´язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія, спосіб виробництва, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інш. Правильна оцінка ролі технічних факторів сприяє вирішенню багатьох наукових та інженерних задач при проектуванні, виготовленні й експлуатації виробів. При цьому важливо знати склад і реальні можливості використання як кожного фактора окремо, так і їх сукупності. Використання прогресивних технологічних процесів, високий рівень механізації й автоматизації, досконалість методів і засобів контролю та випробування продукції сприяють підвищенню стабільності виробничого процесу, що забезпечує постійні характеристики якості продукції. Неправильно вибрана технологія, а також її порушення у виробництві погіршують якість. І нарешті, підвищення технічного рівня проектних і конструкторських організацій дозволяє глибоко й ретельно проводити експериментальну перевірку результатів досліджень та інженерних рішень, що в свою чергу впливає на підвищення якості продукції. .

Організаційні фактори До організаційних факторів належать: розподіл праці, спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред´явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (використання), технічного обслуговування, ремонту та інш. Цим факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним. Ось чому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби внаслідок поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

Економічні фактори До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інш. Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших належать такі, що дозволяють вимірювати витрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів призводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна має покривати всі витрати підприємства на заходи з підвищення якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. Водночас вироби з більш високою ціною мають бути вищої якості. Форми зарплати теж впливають на якість продукції. При цьому відрядна форма стимулює збільшення випуску продукції, що часто супроводжується погіршенням її якості, а погодинна створює передумови для більш старанного виконання виробничих операцій, але погано стимулює кількісні показники виробництва. Інтереси підвищення якості вимагають використання таких форм оплати праці, які одночасно сприяли б досягненню і підтриманню високого рівня якості продукції і забезпечували б значний їх кількісний випуск.

Суб'єктивні фактори В забезпеченні якості продукції значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними й психологічними особливостями, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних можливостей. Суб'єктивні фактори чинять вплив як на технічні, так й на організаційні фактори. При цьому у процесі функціонування технічних факторів роль суб´єктивних чинників слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини. Тоді як в організаційних факторах суб´єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про форми і способи експлуатації виробів.

5. Встановлення критеріїв якості Міжнародна організацій з питань стандартизації визначає якість як сукупність властивостей і характеристик продукції (або послуг), яка забезпечує задоволення встановлених або передбачуваних потреб. Узагальнюючи набутий досвід, професор Гарвардської школи бізнесу Л. Гарвін визначає п'ять найбільш суттєвих критеріїв якості: відповідність якості вимогам покупців; відповідність якості платоспроможному попиту; відповідність стандартам; відповідність кращим показникам товарів-аналогів; ступінь точності дотримання технологічних процесів.

Рівні якості харчової продукції Відносною характеристикою якості продукції є рівень її якості. Розрізняють такі рівні якості продукції: абсолютний (знаходять обчисленням показників, вибраних для вимірювання без порівняння їх з відповідними показниками аналогічних виробів; відносний (визначають шляхом порівняння показників якості з абсолютними показниками найкращих аналогів) оптимальний (рівень, при якому загальні суспільні витрати на виробництво й використання продукції за певних умов споживання були б мінімальними)

Методи встановлення рівня якості Рівень якості продукції одного виду оцінюється за допомогою таких методів. Диференційований метод, або метод відносних показників, ґрунтується на зіставленні одиничних показників якості оцінюваного та базового виробів. Узагальнюючий метод використовується, коли важко надати перевагу будь-якому показнику з великої їх кількості. Змішаний метод поєднує диференційований та узагальнюючий методи. Його застосування доцільне у випадках недостатньо повного врахування узагальнюючим показником усіх існуючих властивостей виробу, що не дає змоги отримати висновки щодо кількох певних груп властивостей. З допомогою цього методу якість продукції оцінюється за такими правилами: найважливіші показники використовуються як одиничні, а інші об’ єднуються в групи, і для кожної з них визначається узагальнюючий показник; отримані узагальнюючі показники та одиничні показники оцінюють рівень якості виробу диференційованим методом. Комплексний метод ґрунтується на використанні узагальнюючих показників якості продукції і розраховується шляхом відношення відповідних їх значень оцінюваної продукції до базового зразка. Суть його полягає в порівнянні узагальнюючих показників якості виробу, що оцінюється, базового зразка і сумарних витрат на їх придбання та експлуатацію.