🗊 Роботу виконали: учениця 11 класу Бахшиєва Карина учень 11класу Гініятуллін Владислав

Категория: Астрономия
Нажмите для полного просмотра!
  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №1  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №2  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №3  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №4  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №5  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №6  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №7  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №8  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №9  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №10  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №11  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №12  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №13  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №14  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №15  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №16  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №17  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №18  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №19  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №20  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №21  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №22  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №23  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №24  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №25  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №26  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №27  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №28  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №29  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №30  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №31  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №32  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №33  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №34  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №35  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №36  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №37  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №38  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №39  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №40

Содержание

Вы можете ознакомиться и скачать Роботу виконали: учениця 11 класу Бахшиєва Карина учень 11класу Гініятуллін Владислав . Презентация содержит 40 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации


Слайд 1






Роботу виконали: 
учениця 11 класу Бахшиєва Карина
учень 11класу Гініятуллін Владислав
Описание слайда:
Роботу виконали: учениця 11 класу Бахшиєва Карина учень 11класу Гініятуллін Владислав

Слайд 2





Астероїди. 
Астероїди. 
Таємниці астероїдів. 
Небезпечні астероїди. 
Метеори та метеорити. 
Загадка Тунгуського метеорита. 
Комети. 
Планети-карлики.
Описание слайда:
Астероїди. Астероїди. Таємниці астероїдів. Небезпечні астероїди. Метеори та метеорити. Загадка Тунгуського метеорита. Комети. Планети-карлики.

Слайд 3


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №3
Описание слайда:

Слайд 4


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №4
Описание слайда:

Слайд 5


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №5
Описание слайда:

Слайд 6


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №6
Описание слайда:

Слайд 7





Астероїдам надають порядковий номер і назву, яку пропонує автор відкриття. Спочатку за традицією астероїдам надавали назву на честь міфологічних богинь, але з часом число відкритих малих планет перевершило все «божественне» населення Олімпу, тому зараз нові космічні тіла називають на честь країн, міст, видатних учених, поетів і діячів мистецтва. Велику кількість малих планет відкрив у Кримській астрофізичній обсерваторії астроном М. С. Черних (1931— 2006)
Астероїдам надають порядковий номер і назву, яку пропонує автор відкриття. Спочатку за традицією астероїдам надавали назву на честь міфологічних богинь, але з часом число відкритих малих планет перевершило все «божественне» населення Олімпу, тому зараз нові космічні тіла називають на честь країн, міст, видатних учених, поетів і діячів мистецтва. Велику кількість малих планет відкрив у Кримській астрофізичній обсерваторії астроном М. С. Черних (1931— 2006)
Описание слайда:
Астероїдам надають порядковий номер і назву, яку пропонує автор відкриття. Спочатку за традицією астероїдам надавали назву на честь міфологічних богинь, але з часом число відкритих малих планет перевершило все «божественне» населення Олімпу, тому зараз нові космічні тіла називають на честь країн, міст, видатних учених, поетів і діячів мистецтва. Велику кількість малих планет відкрив у Кримській астрофізичній обсерваторії астроном М. С. Черних (1931— 2006) Астероїдам надають порядковий номер і назву, яку пропонує автор відкриття. Спочатку за традицією астероїдам надавали назву на честь міфологічних богинь, але з часом число відкритих малих планет перевершило все «божественне» населення Олімпу, тому зараз нові космічні тіла називають на честь країн, міст, видатних учених, поетів і діячів мистецтва. Велику кількість малих планет відкрив у Кримській астрофізичній обсерваторії астроном М. С. Черних (1931— 2006)

Слайд 8





Чому між Марсом та Юпітером розташована не одна велика планета, а безліч малих тіл?
Чому між Марсом та Юпітером розташована не одна велика планета, а безліч малих тіл?
Описание слайда:
Чому між Марсом та Юпітером розташована не одна велика планета, а безліч малих тіл? Чому між Марсом та Юпітером розташована не одна велика планета, а безліч малих тіл?

Слайд 9


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №9
Описание слайда:

Слайд 10





За орбітою Нептуна розташоване кільце маленьких планетоподібних тіл (так званий пояс Койпера), які через Койпера гравітаційні збурення можуть змінювати параметри своєї орбіти.
За орбітою Нептуна розташоване кільце маленьких планетоподібних тіл (так званий пояс Койпера), які через Койпера гравітаційні збурення можуть змінювати параметри своєї орбіти.
Описание слайда:
За орбітою Нептуна розташоване кільце маленьких планетоподібних тіл (так званий пояс Койпера), які через Койпера гравітаційні збурення можуть змінювати параметри своєї орбіти. За орбітою Нептуна розташоване кільце маленьких планетоподібних тіл (так званий пояс Койпера), які через Койпера гравітаційні збурення можуть змінювати параметри своєї орбіти.

Слайд 11





Найбільшу увагу астрономів привертають астероїди групи Аполлона, Амура і Атона, бо в перигелії вони наближаються до Землі або навіть перетинають її орбіту. Наприклад, у 1932 р. астероїд 1862 Аполлон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі на відстані 0,028 а.о. Ще ближче від Землі у 1994 р. пролетів астероїд 1994 ХМІ — від катастрофи нас відділяло всього 112000 км у просторі та 1 година у часі.
Найбільшу увагу астрономів привертають астероїди групи Аполлона, Амура і Атона, бо в перигелії вони наближаються до Землі або навіть перетинають її орбіту. Наприклад, у 1932 р. астероїд 1862 Аполлон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі на відстані 0,028 а.о. Ще ближче від Землі у 1994 р. пролетів астероїд 1994 ХМІ — від катастрофи нас відділяло всього 112000 км у просторі та 1 година у часі.
Описание слайда:
Найбільшу увагу астрономів привертають астероїди групи Аполлона, Амура і Атона, бо в перигелії вони наближаються до Землі або навіть перетинають її орбіту. Наприклад, у 1932 р. астероїд 1862 Аполлон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі на відстані 0,028 а.о. Ще ближче від Землі у 1994 р. пролетів астероїд 1994 ХМІ — від катастрофи нас відділяло всього 112000 км у просторі та 1 година у часі. Найбільшу увагу астрономів привертають астероїди групи Аполлона, Амура і Атона, бо в перигелії вони наближаються до Землі або навіть перетинають її орбіту. Наприклад, у 1932 р. астероїд 1862 Аполлон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі на відстані 0,028 а.о. Ще ближче від Землі у 1994 р. пролетів астероїд 1994 ХМІ — від катастрофи нас відділяло всього 112000 км у просторі та 1 година у часі.

Слайд 12


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №12
Описание слайда:

Слайд 13





Хоча ймовірність зустрічі з окремим астероїдом досить мала, але, враховуючи їхню значну кількість і глобальні наслідки зіткнення, ступінь ризику загинути від космічної катастрофи виявився таким самим, як від звичайної повені або авіакатастрофи.
Хоча ймовірність зустрічі з окремим астероїдом досить мала, але, враховуючи їхню значну кількість і глобальні наслідки зіткнення, ступінь ризику загинути від космічної катастрофи виявився таким самим, як від звичайної повені або авіакатастрофи.
Описание слайда:
Хоча ймовірність зустрічі з окремим астероїдом досить мала, але, враховуючи їхню значну кількість і глобальні наслідки зіткнення, ступінь ризику загинути від космічної катастрофи виявився таким самим, як від звичайної повені або авіакатастрофи. Хоча ймовірність зустрічі з окремим астероїдом досить мала, але, враховуючи їхню значну кількість і глобальні наслідки зіткнення, ступінь ризику загинути від космічної катастрофи виявився таким самим, як від звичайної повені або авіакатастрофи.

Слайд 14





Для врятування нашої цивілізації створений міжнародний Фонд «Космічна варта», розроблена програма пошуків небезпечних астероїдів і комет та обчислення їх орбіт. Значний внесок у ці дослідження зробили українські астрономи Києва (В.Кручиненко, К.Чурюмов), Криму (М.Черних) і Харкова (Д.Лупішко)
Для врятування нашої цивілізації створений міжнародний Фонд «Космічна варта», розроблена програма пошуків небезпечних астероїдів і комет та обчислення їх орбіт. Значний внесок у ці дослідження зробили українські астрономи Києва (В.Кручиненко, К.Чурюмов), Криму (М.Черних) і Харкова (Д.Лупішко)
Описание слайда:
Для врятування нашої цивілізації створений міжнародний Фонд «Космічна варта», розроблена програма пошуків небезпечних астероїдів і комет та обчислення їх орбіт. Значний внесок у ці дослідження зробили українські астрономи Києва (В.Кручиненко, К.Чурюмов), Криму (М.Черних) і Харкова (Д.Лупішко) Для врятування нашої цивілізації створений міжнародний Фонд «Космічна варта», розроблена програма пошуків небезпечних астероїдів і комет та обчислення їх орбіт. Значний внесок у ці дослідження зробили українські астрономи Києва (В.Кручиненко, К.Чурюмов), Криму (М.Черних) і Харкова (Д.Лупішко)

Слайд 15





Назви метеор і метеорит у перекладі з грецької означають: «той, що перебуває у повітрі». Астрономи колись вважали, що падаючі зорі — суто атмосферне явище, щось подібне до звичайної блискавки
Назви метеор і метеорит у перекладі з грецької означають: «той, що перебуває у повітрі». Астрономи колись вважали, що падаючі зорі — суто атмосферне явище, щось подібне до звичайної блискавки
Описание слайда:
Назви метеор і метеорит у перекладі з грецької означають: «той, що перебуває у повітрі». Астрономи колись вважали, що падаючі зорі — суто атмосферне явище, щось подібне до звичайної блискавки Назви метеор і метеорит у перекладі з грецької означають: «той, що перебуває у повітрі». Астрономи колись вважали, що падаючі зорі — суто атмосферне явище, щось подібне до звичайної блискавки

Слайд 16





Метеорні частинки — це космічний пил, який ніколи не долітає до поверхні Землі, бо він згоряє та випаровується в атмосфері на висоті кількох десятків кілометрів. Тобто метеором, або падаючою зорею, ми називаємо світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту метеорної частинки, бо саму мікроскопічну порошинку помітити неможливо
Метеорні частинки — це космічний пил, який ніколи не долітає до поверхні Землі, бо він згоряє та випаровується в атмосфері на висоті кількох десятків кілометрів. Тобто метеором, або падаючою зорею, ми називаємо світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту метеорної частинки, бо саму мікроскопічну порошинку помітити неможливо
Описание слайда:
Метеорні частинки — це космічний пил, який ніколи не долітає до поверхні Землі, бо він згоряє та випаровується в атмосфері на висоті кількох десятків кілометрів. Тобто метеором, або падаючою зорею, ми називаємо світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту метеорної частинки, бо саму мікроскопічну порошинку помітити неможливо Метеорні частинки — це космічний пил, який ніколи не долітає до поверхні Землі, бо він згоряє та випаровується в атмосфері на висоті кількох десятків кілометрів. Тобто метеором, або падаючою зорею, ми називаємо світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту метеорної частинки, бо саму мікроскопічну порошинку помітити неможливо

Слайд 17





Метеорити мають більшу масу, тому вони можуть досягти поверхні Землі. Коли метеоритне тіло з великою швидкістю летить в атмосфері, то через опір повітря воно нагрівається до температури вище 10 000 °С і починає світитись, як розжарена куля, яку називають болідом (від грец.— спис). 
Метеорити мають більшу масу, тому вони можуть досягти поверхні Землі. Коли метеоритне тіло з великою швидкістю летить в атмосфері, то через опір повітря воно нагрівається до температури вище 10 000 °С і починає світитись, як розжарена куля, яку називають болідом (від грец.— спис).
Описание слайда:
Метеорити мають більшу масу, тому вони можуть досягти поверхні Землі. Коли метеоритне тіло з великою швидкістю летить в атмосфері, то через опір повітря воно нагрівається до температури вище 10 000 °С і починає світитись, як розжарена куля, яку називають болідом (від грец.— спис). Метеорити мають більшу масу, тому вони можуть досягти поверхні Землі. Коли метеоритне тіло з великою швидкістю летить в атмосфері, то через опір повітря воно нагрівається до температури вище 10 000 °С і починає світитись, як розжарена куля, яку називають болідом (від грец.— спис).

Слайд 18





Метеоритне тіло — це фрагмент астероїда, який, обертаючись навколо Сонця, зіткнувся з нашою планетою.
Метеоритне тіло — це фрагмент астероїда, який, обертаючись навколо Сонця, зіткнувся з нашою планетою.
Описание слайда:
Метеоритне тіло — це фрагмент астероїда, який, обертаючись навколо Сонця, зіткнувся з нашою планетою. Метеоритне тіло — це фрагмент астероїда, який, обертаючись навколо Сонця, зіткнувся з нашою планетою.

Слайд 19





На Землі астрономи та геологи виявили більше сотні метеоритних кратерів різного діаметра, які називають астроблемами (від грец.— зоряні рани
На Землі астрономи та геологи виявили більше сотні метеоритних кратерів різного діаметра, які називають астроблемами (від грец.— зоряні рани
Описание слайда:
На Землі астрономи та геологи виявили більше сотні метеоритних кратерів різного діаметра, які називають астроблемами (від грец.— зоряні рани На Землі астрономи та геологи виявили більше сотні метеоритних кратерів різного діаметра, які називають астроблемами (від грец.— зоряні рани

Слайд 20





Найбільшим метеоритом XX ст. можна вважати Тунгуський, що впав 30 червня 1908р. в тайзі поблизу ріки Підкамяна Тунгуска (притока Єнісею) у Сибіру. Його політ в атмосфері спостерігали по трасі завдовжки майже 5000 км. 
Найбільшим метеоритом XX ст. можна вважати Тунгуський, що впав 30 червня 1908р. в тайзі поблизу ріки Підкамяна Тунгуска (притока Єнісею) у Сибіру. Його політ в атмосфері спостерігали по трасі завдовжки майже 5000 км.
Описание слайда:
Найбільшим метеоритом XX ст. можна вважати Тунгуський, що впав 30 червня 1908р. в тайзі поблизу ріки Підкамяна Тунгуска (притока Єнісею) у Сибіру. Його політ в атмосфері спостерігали по трасі завдовжки майже 5000 км. Найбільшим метеоритом XX ст. можна вважати Тунгуський, що впав 30 червня 1908р. в тайзі поблизу ріки Підкамяна Тунгуска (притока Єнісею) у Сибіру. Його політ в атмосфері спостерігали по трасі завдовжки майже 5000 км.

Слайд 21





Під час падіння відбувся надзвичайно сильний вибух, який було чути на відстані 2000 км від місця падіння
Під час падіння відбувся надзвичайно сильний вибух, який було чути на відстані 2000 км від місця падіння
Описание слайда:
Під час падіння відбувся надзвичайно сильний вибух, який було чути на відстані 2000 км від місця падіння Під час падіння відбувся надзвичайно сильний вибух, який було чути на відстані 2000 км від місця падіння

Слайд 22





Комети (від грец.— волохатий) своїм незвичним виглядом привертають найбільшу увагу людей, бо вони мають дивний красивий хвіст. Комети є залишками космічної речовини, з якої утворилися планети Сонячної системи.
Комети (від грец.— волохатий) своїм незвичним виглядом привертають найбільшу увагу людей, бо вони мають дивний красивий хвіст. Комети є залишками космічної речовини, з якої утворилися планети Сонячної системи.
Описание слайда:
Комети (від грец.— волохатий) своїм незвичним виглядом привертають найбільшу увагу людей, бо вони мають дивний красивий хвіст. Комети є залишками космічної речовини, з якої утворилися планети Сонячної системи. Комети (від грец.— волохатий) своїм незвичним виглядом привертають найбільшу увагу людей, бо вони мають дивний красивий хвіст. Комети є залишками космічної речовини, з якої утворилися планети Сонячної системи.

Слайд 23





За традицією кометі дають назву на честь тих астрономів, які першими побачили її на небі.
За традицією кометі дають назву на честь тих астрономів, які першими побачили її на небі.
Описание слайда:
За традицією кометі дають назву на честь тих астрономів, які першими побачили її на небі. За традицією кометі дають назву на честь тих астрономів, які першими побачили її на небі.

Слайд 24


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №24
Описание слайда:

Слайд 25


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №25
Описание слайда:

Слайд 26





Ядро комети, з якого утворюється хвіст, складається в основному з льоду. Уперше воно було сфотографоване радянською AMC «Вега» у 1986 р. Діаметр таких крижаних ядер може бути всього кілька десятків кілометрів, тому на великій відстані від Землі їх не видно. Крига у ядрах комет, які часто наближуються до Сонця, з часом повністю випаровується. 
Ядро комети, з якого утворюється хвіст, складається в основному з льоду. Уперше воно було сфотографоване радянською AMC «Вега» у 1986 р. Діаметр таких крижаних ядер може бути всього кілька десятків кілометрів, тому на великій відстані від Землі їх не видно. Крига у ядрах комет, які часто наближуються до Сонця, з часом повністю випаровується.
Описание слайда:
Ядро комети, з якого утворюється хвіст, складається в основному з льоду. Уперше воно було сфотографоване радянською AMC «Вега» у 1986 р. Діаметр таких крижаних ядер може бути всього кілька десятків кілометрів, тому на великій відстані від Землі їх не видно. Крига у ядрах комет, які часто наближуються до Сонця, з часом повністю випаровується. Ядро комети, з якого утворюється хвіст, складається в основному з льоду. Уперше воно було сфотографоване радянською AMC «Вега» у 1986 р. Діаметр таких крижаних ядер може бути всього кілька десятків кілометрів, тому на великій відстані від Землі їх не видно. Крига у ядрах комет, які часто наближуються до Сонця, з часом повністю випаровується.

Слайд 27





 Від комети залишаються тверді силікатні пилинки, які продовжують рух по орбіті та перетворюються в метеорні потоки. Коли Земля перетинає орбіту такого метеорного потоку, спостерігається «зоряний дощ», у цей час на небі можна побачити тисячі метеорів.
 Від комети залишаються тверді силікатні пилинки, які продовжують рух по орбіті та перетворюються в метеорні потоки. Коли Земля перетинає орбіту такого метеорного потоку, спостерігається «зоряний дощ», у цей час на небі можна побачити тисячі метеорів.
Описание слайда:
Від комети залишаються тверді силікатні пилинки, які продовжують рух по орбіті та перетворюються в метеорні потоки. Коли Земля перетинає орбіту такого метеорного потоку, спостерігається «зоряний дощ», у цей час на небі можна побачити тисячі метеорів. Від комети залишаються тверді силікатні пилинки, які продовжують рух по орбіті та перетворюються в метеорні потоки. Коли Земля перетинає орбіту такого метеорного потоку, спостерігається «зоряний дощ», у цей час на небі можна побачити тисячі метеорів.

Слайд 28





Датський астроном Я.Оорт висунув гіпотезу, що за орбітою Нептуна можуть бути мільйони таких кометних ядер (хмара Оорта)
Датський астроном Я.Оорт висунув гіпотезу, що за орбітою Нептуна можуть бути мільйони таких кометних ядер (хмара Оорта)
Описание слайда:
Датський астроном Я.Оорт висунув гіпотезу, що за орбітою Нептуна можуть бути мільйони таких кометних ядер (хмара Оорта) Датський астроном Я.Оорт висунув гіпотезу, що за орбітою Нептуна можуть бути мільйони таких кометних ядер (хмара Оорта)

Слайд 29





Уперше цей новий клас тіл Сонячної системи визначили у серпні 2006 р. на зїзді Міжнародного Астрономічного Союзу (МАС) у Празі. Тоді ж було змінено статус Плутона, який до цього був девятою планетою Сонячної системи: відтепер він став першою планетою- карликом
Уперше цей новий клас тіл Сонячної системи визначили у серпні 2006 р. на зїзді Міжнародного Астрономічного Союзу (МАС) у Празі. Тоді ж було змінено статус Плутона, який до цього був девятою планетою Сонячної системи: відтепер він став першою планетою- карликом
Описание слайда:
Уперше цей новий клас тіл Сонячної системи визначили у серпні 2006 р. на зїзді Міжнародного Астрономічного Союзу (МАС) у Празі. Тоді ж було змінено статус Плутона, який до цього був девятою планетою Сонячної системи: відтепер він став першою планетою- карликом Уперше цей новий клас тіл Сонячної системи визначили у серпні 2006 р. на зїзді Міжнародного Астрономічного Союзу (МАС) у Празі. Тоді ж було змінено статус Плутона, який до цього був девятою планетою Сонячної системи: відтепер він став першою планетою- карликом

Слайд 30


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №30
Описание слайда:

Слайд 31


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №31
Описание слайда:

Слайд 32





У 1978 р. астрономи звернули увагу на те, що на фотографії Плутона видно невеликий виступ на його дискові. Продовжуючи спостереження, учені дійшли висновку, що у Плутона є супутник, який отримав назву Харон. Він обертається навколо планети з Харон періодом 6,4 доби
У 1978 р. астрономи звернули увагу на те, що на фотографії Плутона видно невеликий виступ на його дискові. Продовжуючи спостереження, учені дійшли висновку, що у Плутона є супутник, який отримав назву Харон. Він обертається навколо планети з Харон періодом 6,4 доби
Описание слайда:
У 1978 р. астрономи звернули увагу на те, що на фотографії Плутона видно невеликий виступ на його дискові. Продовжуючи спостереження, учені дійшли висновку, що у Плутона є супутник, який отримав назву Харон. Він обертається навколо планети з Харон періодом 6,4 доби У 1978 р. астрономи звернули увагу на те, що на фотографії Плутона видно невеликий виступ на його дискові. Продовжуючи спостереження, учені дійшли висновку, що у Плутона є супутник, який отримав назву Харон. Він обертається навколо планети з Харон періодом 6,4 доби

Слайд 33





 У 2006 р. за допомогою космічного телескопа Габбла були відкриті ще два невеликі супутники Плутона — Нікс і Гідра
 У 2006 р. за допомогою космічного телескопа Габбла були відкриті ще два невеликі супутники Плутона — Нікс і Гідра
Описание слайда:
У 2006 р. за допомогою космічного телескопа Габбла були відкриті ще два невеликі супутники Плутона — Нікс і Гідра У 2006 р. за допомогою космічного телескопа Габбла були відкриті ще два невеликі супутники Плутона — Нікс і Гідра

Слайд 34


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №34
Описание слайда:

Слайд 35


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №35
Описание слайда:

Слайд 36


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №36
Описание слайда:

Слайд 37





На кінець 2010 р. зареєстровано більше 1000 астероїдів, орбіти яких розташовуються за орбітою Нептуна в межах поясу Койпера. Для розвязання цієї проблеми в Міжнародному Астрономічному Союзі був створений спеціальний комітет, який запропонував модифікувати визначення планети, додавши, що планета має бути не тільки круглої форми, але повинна також бути єдиним тілом на своїй орбіті
На кінець 2010 р. зареєстровано більше 1000 астероїдів, орбіти яких розташовуються за орбітою Нептуна в межах поясу Койпера. Для розвязання цієї проблеми в Міжнародному Астрономічному Союзі був створений спеціальний комітет, який запропонував модифікувати визначення планети, додавши, що планета має бути не тільки круглої форми, але повинна також бути єдиним тілом на своїй орбіті
Описание слайда:
На кінець 2010 р. зареєстровано більше 1000 астероїдів, орбіти яких розташовуються за орбітою Нептуна в межах поясу Койпера. Для розвязання цієї проблеми в Міжнародному Астрономічному Союзі був створений спеціальний комітет, який запропонував модифікувати визначення планети, додавши, що планета має бути не тільки круглої форми, але повинна також бути єдиним тілом на своїй орбіті На кінець 2010 р. зареєстровано більше 1000 астероїдів, орбіти яких розташовуються за орбітою Нептуна в межах поясу Койпера. Для розвязання цієї проблеми в Міжнародному Астрономічному Союзі був створений спеціальний комітет, який запропонував модифікувати визначення планети, додавши, що планета має бути не тільки круглої форми, але повинна також бути єдиним тілом на своїй орбіті

Слайд 38





За цим визначенням Плутон утратив статус планети, оскільки він один із багатьох обєктів поясу Койпера, і до того ж його орбіта фактично перетинається з орбітою Нептуна. У 2006 р. Плутон був позначений астероїдним номером 134340; офіційну назву й номер отримав і обєкт з умовною назвою «Ксена». Він тепер має номер 136199 та назву Ерида. 
За цим визначенням Плутон утратив статус планети, оскільки він один із багатьох обєктів поясу Койпера, і до того ж його орбіта фактично перетинається з орбітою Нептуна. У 2006 р. Плутон був позначений астероїдним номером 134340; офіційну назву й номер отримав і обєкт з умовною назвою «Ксена». Він тепер має номер 136199 та назву Ерида. 
	На грудень 2010 р. зареєстровано 3 планети-карлики: Церера, Плутон, Ерида.
Описание слайда:
За цим визначенням Плутон утратив статус планети, оскільки він один із багатьох обєктів поясу Койпера, і до того ж його орбіта фактично перетинається з орбітою Нептуна. У 2006 р. Плутон був позначений астероїдним номером 134340; офіційну назву й номер отримав і обєкт з умовною назвою «Ксена». Він тепер має номер 136199 та назву Ерида. За цим визначенням Плутон утратив статус планети, оскільки він один із багатьох обєктів поясу Койпера, і до того ж його орбіта фактично перетинається з орбітою Нептуна. У 2006 р. Плутон був позначений астероїдним номером 134340; офіційну назву й номер отримав і обєкт з умовною назвою «Ксена». Він тепер має номер 136199 та назву Ерида. На грудень 2010 р. зареєстровано 3 планети-карлики: Церера, Плутон, Ерида.

Слайд 39





Малі тіла Сонячної системи (планети-карлики, астероїди, комети, метеорні тіла) є залишками тої величезної хмари космічної речовини, з якої утворилися Сонце і великі планети. Основний пояс астероїдів розташовується між Марсом та Юпітером, але за орбітою Нептуна існують ще мільйони планетоподібних тіл (пояс Койпера) та мільйони кометних ядер (хмара Оорта). Астероїди, можливо, стануть базами для дослідження космосу, а металеві астероїди можна використати як джерело для добування корисних копалин. Існує небезпека зустрічі Землі з тими астероїдами, орбіти яких наближуються до Землі або перетинають її орбіту
Малі тіла Сонячної системи (планети-карлики, астероїди, комети, метеорні тіла) є залишками тої величезної хмари космічної речовини, з якої утворилися Сонце і великі планети. Основний пояс астероїдів розташовується між Марсом та Юпітером, але за орбітою Нептуна існують ще мільйони планетоподібних тіл (пояс Койпера) та мільйони кометних ядер (хмара Оорта). Астероїди, можливо, стануть базами для дослідження космосу, а металеві астероїди можна використати як джерело для добування корисних копалин. Існує небезпека зустрічі Землі з тими астероїдами, орбіти яких наближуються до Землі або перетинають її орбіту
Описание слайда:
Малі тіла Сонячної системи (планети-карлики, астероїди, комети, метеорні тіла) є залишками тої величезної хмари космічної речовини, з якої утворилися Сонце і великі планети. Основний пояс астероїдів розташовується між Марсом та Юпітером, але за орбітою Нептуна існують ще мільйони планетоподібних тіл (пояс Койпера) та мільйони кометних ядер (хмара Оорта). Астероїди, можливо, стануть базами для дослідження космосу, а металеві астероїди можна використати як джерело для добування корисних копалин. Існує небезпека зустрічі Землі з тими астероїдами, орбіти яких наближуються до Землі або перетинають її орбіту Малі тіла Сонячної системи (планети-карлики, астероїди, комети, метеорні тіла) є залишками тої величезної хмари космічної речовини, з якої утворилися Сонце і великі планети. Основний пояс астероїдів розташовується між Марсом та Юпітером, але за орбітою Нептуна існують ще мільйони планетоподібних тіл (пояс Койпера) та мільйони кометних ядер (хмара Оорта). Астероїди, можливо, стануть базами для дослідження космосу, а металеві астероїди можна використати як джерело для добування корисних копалин. Існує небезпека зустрічі Землі з тими астероїдами, орбіти яких наближуються до Землі або перетинають її орбіту

Слайд 40


  
    Роботу виконали:   учениця 11 класу Бахшиєва Карина  учень 11класу Гініятуллін Владислав  , слайд №40
Описание слайда:



Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию