🗊 Роман “Сто років самотності” Ґабрієля Ґарсія Маркеса

Роман “Сто років самотності” Ґабрієля Ґарсія Маркеса

Сто років самотності (ісп. Cien años de soledad) — роман нобелівського лауреата, колумбійського письмен-ника Ґабрієля Ґарсія Маркеса, вперше опублікований іспанською 1967 року (Буенос-Айрес: Sudamericana), англійський переклад Ґрегорі Рабасса було видано 1970 року (Нью-Йорк). Сто років самотності (ісп. Cien años de soledad) — роман нобелівського лауреата, колумбійського письмен-ника Ґабрієля Ґарсія Маркеса, вперше опублікований іспанською 1967 року (Буенос-Айрес: Sudamericana), англійський переклад Ґрегорі Рабасса було видано 1970 року (Нью-Йорк).

Ця книга вважається шедевром Ґабрієля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії або Латинської Америки. Ця книга вважається шедевром Ґабрієля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії або Латинської Америки.

Роман «Сто років самотності» був написаний Маркесом протягом 18 місяців, між 1965 і 1966 роками в Мехіко. Оригінальна ідея цього твору з'явилася в 1952 році, коли автор відвідав своє рідне село Аракатака в компанії матері. У його оповіданні «День після суботи», опублікованому в 1954 році, перший раз з'являється Макондо. Свій новий роман Маркес планував назвати «Дім», але в підсумку передумав, щоб уникнути аналогій з романом «Великий будинок», опублікованому в 1954 році його другом Альваро Самудіо. Роман «Сто років самотності» був написаний Маркесом протягом 18 місяців, між 1965 і 1966 роками в Мехіко. Оригінальна ідея цього твору з'явилася в 1952 році, коли автор відвідав своє рідне село Аракатака в компанії матері. У його оповіданні «День після суботи», опублікованому в 1954 році, перший раз з'являється Макондо. Свій новий роман Маркес планував назвати «Дім», але в підсумку передумав, щоб уникнути аналогій з романом «Великий будинок», опублікованому в 1954 році його другом Альваро Самудіо.

Як і багато інших творів Ґабрієля Ґарсія Маркеса, Сто років самотності належить до напрямку магічного реалізму. Як і багато інших творів Ґабрієля Ґарсія Маркеса, Сто років самотності належить до напрямку магічного реалізму.

Центральні теми Самотність (Протягом роману всім його героям призначено долею страждати від самотності , яке є вродженим « пороком » сім'ї Буендіа) Реальність і вигадка Інцест (Відносини між родичами позначаються в книзі через міф про народження дитини зі свинячим хвостиком) Самогубство , любов , ненависть , зрада , свобода , страждання , тяга до забороненого - другорядні теми.

Значення «Сто років самотності» - одне з найбільш читаних і перекладаючих творів іспанською мовою. Відзначено як друге за важливістю твір на іспанському після «Дон Кіхота» Сервантеса на IV Міжнародному конгресі іспанської мови, який проводився в Картахені, Колумбія, в березні 2007 року.