🗊Презентация Розвиток національних економік європейських країн в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції

Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.)

План Особливості і тенденції повоєнного розвитку провідних національних економічних систем та моделювання їх варіантів. Економічне зростання і кризи 50-80-хрр., як характерні ознаки кінця епохи індустріалізації. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до постіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі.

1. Особливості і тенденції повоєнного розвитку провідних національних економічних систем та моделювання їх варіантів

Зміст системи заходів повоєнного відродження національних економік: Зміст системи заходів повоєнного відродження національних економік:

2. Крім МВФ було створено Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який мав виконувати роль міжнародного кредитного центру. Обидві міжнародні фінансово-валютні організації перебували під повним контролем банкірів США, які у перші повоєнні роки здійснювали швидку перебудову економіки відповідно до своїх інтересів та потреб мирного часу. 2. Крім МВФ було створено Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який мав виконувати роль міжнародного кредитного центру. Обидві міжнародні фінансово-валютні організації перебували під повним контролем банкірів США, які у перші повоєнні роки здійснювали швидку перебудову економіки відповідно до своїх інтересів та потреб мирного часу.

Програма була розрахована на чотири роки і передбачала розв'язання таких завдань:

План Маршалла здійснювався з квітня 1948 року по грудень 1951 року. Загальний контроль за його виконанням здійснювала Адміністрація економічного співробітництва, яку очолювали відомі американські фінансисти і політичні діячі. Допомога надавалася з федерального бюджету США у вигляді безоплатних субсидій і позик. План Маршалла здійснювався з квітня 1948 року по грудень 1951 року. Загальний контроль за його виконанням здійснювала Адміністрація економічного співробітництва, яку очолювали відомі американські фінансисти і політичні діячі. Допомога надавалася з федерального бюджету США у вигляді безоплатних субсидій і позик.

Умови для країн-учасниць цього плану були досить жорсткими: Умови для країн-учасниць цього плану були досить жорсткими:

Істотну роль в успіху перетворень та виходу з кризи відіграла зовнішня підтримка (економічна допомога за планом Маршалла, а також постачання палива, продовольства, насіння та добрив по інших каналах). У німецьку економіку передавалися американський транспорт та інша власність американської армії. З коштів Фонду європейської програми відбудови надавалися на пільгових умовах кредити. Досить важливим фактором було й те, що держава різко обмежила видатки на оборону та підтримку безпеки, що уряд міцно тримав у руках важелі управління, своєчасно корегуючи економічний курс. Держава підтримувала ті галузі, які були в найскрутнішому становищі: вугільну промисловість, металургію, електроенергетику. Особливо заохочувався та підтримувався дрібний і середній бізнес, підприємництво у виробничій сфері, надавались податкові пільги інвесторам. Істотну роль в успіху перетворень та виходу з кризи відіграла зовнішня підтримка (економічна допомога за планом Маршалла, а також постачання палива, продовольства, насіння та добрив по інших каналах). У німецьку економіку передавалися американський транспорт та інша власність американської армії. З коштів Фонду європейської програми відбудови надавалися на пільгових умовах кредити. Досить важливим фактором було й те, що держава різко обмежила видатки на оборону та підтримку безпеки, що уряд міцно тримав у руках важелі управління, своєчасно корегуючи економічний курс. Держава підтримувала ті галузі, які були в найскрутнішому становищі: вугільну промисловість, металургію, електроенергетику. Особливо заохочувався та підтримувався дрібний і середній бізнес, підприємництво у виробничій сфері, надавались податкові пільги інвесторам.

Франція у післявоєнні роки стала батьківщиною капіталістичного планування та програмування. У 1946 р. в країні створюється Генеральний комісаріат з планування, який розробляє індикативні (необов'язкові) плани господарського розвитку галузей господарства. Завданням цих планів на післявоєнний період було єдине — модернізація національного сектора економіки та відбудова господарства впродовж 1947—1953 рр. Франція у післявоєнні роки стала батьківщиною капіталістичного планування та програмування. У 1946 р. в країні створюється Генеральний комісаріат з планування, який розробляє індикативні (необов'язкові) плани господарського розвитку галузей господарства. Завданням цих планів на післявоєнний період було єдине — модернізація національного сектора економіки та відбудова господарства впродовж 1947—1953 рр.

Основними елементами «планової» економіки Франції Генеральний комісаріат визначив: Основними елементами «планової» економіки Франції Генеральний комісаріат визначив:

підтримка повної зайнятості; підтримка повної зайнятості; провадиться часткова націоналізація базових галузей - енергетики, транспорту, кам'яновугільної та сталеплавильної промисловості, а також інфраструктури; підтримки фунта стерлінгів; було проголошено політику економії, під якою передбачалося заморожування заробітної плати та доходів; обмеження споживання; високі прямі податки.

2. Економічне зростання і кризи 50-80-хрр., як характерні ознаки кінця епохи індустріалізації

Ситуація в економіці США різко загострилася з початком енергетичної кризи., яка потягла за собою кризу світового капіталістичного господарства 1973-1975 рр. Ситуація в економіці США різко загострилася з початком енергетичної кризи., яка потягла за собою кризу світового капіталістичного господарства 1973-1975 рр.

1. Особливо слід виділити тяжкий характер протікання структурної кризи. Падіння промислового виробництва охопило практично всі галузі промисловості, у тому числі і такі нові, як електронна, аерокосмічна та ін. У 1974-1975 рр. серед банкрутів опинилися не тільки дрібні та середні фірми, але й великі залізничні та торговельні компанії, банківські корпорації.

4. Також криза виявила залежність країни від імпорту та зовнішньоторговельної економічної кон'юнктури в цілому. За роки кризи загострилось суперництво розвинутих капіталістичних країн на світовому ринку, а ФРН та Японія потіснили США на світовому ринку по ряду найважливіших галузей. Зростання світових цін на нафту спричинило утворення величезного дефіциту торгового балансу, його у свою чергу сприяло подальшому послабленню позицій долара на світових валютних ринках.

5. Криза середини 70-х рр. XX ст. завдала значних втрат не лише американській., а й усій світовій економіці, призвівши до значної її розбалансованості. У зв'язку з цим можна вказати на два фактори.

6. З середи 1970—початку 1980-х рр. темпи економічного зростання вповільнились, почала знову наростати інфляція, яка «перетворилась в чудовисько, що нагадувало багатоголову гідру: замість однієї відрубаної голови кожного разу виростали дві нові». Все це загострило конкурентну боротьбу. Виявилося, що попередня модель державного регулювання економіки, що опиралася на теоретико-методологічні засади кейнсіанства, зовсім не відповідала потребам часу і сформованим господарським відносинам, оскільки будь-яка економічна система має межі для свого екстенсивного росту. 6. З середи 1970—початку 1980-х рр. темпи економічного зростання вповільнились, почала знову наростати інфляція, яка «перетворилась в чудовисько, що нагадувало багатоголову гідру: замість однієї відрубаної голови кожного разу виростали дві нові». Все це загострило конкурентну боротьбу. Виявилося, що попередня модель державного регулювання економіки, що опиралася на теоретико-методологічні засади кейнсіанства, зовсім не відповідала потребам часу і сформованим господарським відносинам, оскільки будь-яка економічна система має межі для свого екстенсивного росту.

7. Основними завданнями в економіці стали капіталістична раціоналізація виробництва на базі нової техніки та технології, а також посилення експлуатації найманої прані, як результат — підвищення ефективності виробництва. Це також пов'язано зі скороченням соціальних державних програм, зменшенням втручання держави в економік) шляхом здійснення приватизації та роздержавлення.

Були започатковані наступні заходи: Були започатковані наступні заходи: скорочення податків на корпорації та доходи громадян; скорочення урядових витрат шляхом зменшення соціальних програм; дерегулюваиня підприємницької діяльності; проведення жорсткої кредитно-грошової політики, спрямованої на подолання інфляції.

У межах політики «рейганоміки» було знято обмеження на ведення інвестиційного бізнесу комерційними банками США, які діяли від 1930-х рр. і суттєво обмежували конкуренцію на фінансовому ринку. У межах політики «рейганоміки» було знято обмеження на ведення інвестиційного бізнесу комерційними банками США, які діяли від 1930-х рр. і суттєво обмежували конкуренцію на фінансовому ринку.

9. До приватизації цілеспрямовано і системно вперше вдався консервативний уряд М. Тетчер у Великобританії. Згодом вона стала набирати загальносвітових масштабів і на кінець 80-х рр. понад 80 країн світу прийняли програми скорочення державного сектору. Ця політика ввійшла в історію США як «рейганоміка», а у Великобританії як «тетчеризм». Вона не означала поразку держави, а мова йшла лише про перегляд функцій держави, про розподіл сфер між державним та приватним секторами в економіці та про зменшення сфери впливу на економіку. 9. До приватизації цілеспрямовано і системно вперше вдався консервативний уряд М. Тетчер у Великобританії. Згодом вона стала набирати загальносвітових масштабів і на кінець 80-х рр. понад 80 країн світу прийняли програми скорочення державного сектору. Ця політика ввійшла в історію США як «рейганоміка», а у Великобританії як «тетчеризм». Вона не означала поразку держави, а мова йшла лише про перегляд функцій держави, про розподіл сфер між державним та приватним секторами в економіці та про зменшення сфери впливу на економіку.

Складовими деталями монетарної політики М.Тетчер було:

10. В другій половині XX ст. провідні індустріальні країни поряд з бурхливим піднесенням економічного розвитку переживали і його періодичні спади. 10. В другій половині XX ст. провідні індустріальні країни поряд з бурхливим піднесенням економічного розвитку переживали і його періодичні спади.

11. Особливістю другої половини XX ст. було швидке поширення інтеграційних процесів, яке найбільше охоплювало економічне життя. Перехід до інтеграційного етапу світогосподарських зв'язків здійснювався у кілька стадій міжнародної економічної співпраці, які були зумовлені кількісними та якісними показниками їхнього розвитку. 11. Особливістю другої половини XX ст. було швидке поширення інтеграційних процесів, яке найбільше охоплювало економічне життя. Перехід до інтеграційного етапу світогосподарських зв'язків здійснювався у кілька стадій міжнародної економічної співпраці, які були зумовлені кількісними та якісними показниками їхнього розвитку.

Наступним етапом у розвитку ЄЕС було запровадження з 1 липня 1968 р. єдиного тарифу на ввезення товарів з третіх країн. Наступним етапом у розвитку ЄЕС було запровадження з 1 липня 1968 р. єдиного тарифу на ввезення товарів з третіх країн. З 1 січня 1993 р. функціонує єдиний внутрішній ринок Співтовариства, а також відмінені решта обмежень щодо руху товарів, послуг, капіталів та людей і введені єдині стандарти на більшість видів продукції.

3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі 3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі

У другій половині XX ст. великого поширення набули так звані теорії «трансформації» (перетворення) капіталізму. Ці теорії виходили, як правило, з реальних соціальпо-економічних процесів і явищ капіталістичного розвитку, але тлумачили їх досить своєрідно. У другій половині XX ст. великого поширення набули так звані теорії «трансформації» (перетворення) капіталізму. Ці теорії виходили, як правило, з реальних соціальпо-економічних процесів і явищ капіталістичного розвитку, але тлумачили їх досить своєрідно.

б) У. Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест» (1960), де виклав власну концепцію суспільного розвитку, альтернативну марксистській формаційній теорії. б) У. Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест» (1960), де виклав власну концепцію суспільного розвитку, альтернативну марксистській формаційній теорії.

П'ятою стадією Ростоу не завершує періодизацію розвитку. Майбутнє суспільство він пов'язує зі стадією «за споживанням», де переважатимуть сімейні та інтелектуальні цінності.

Капіталістичному типу економіки притаманні: Капіталістичному типу економіки притаманні:

Надаючи техніці роль вирішального фактора економі іного розвитку, Еллюль з'ясовує як її розвиток позначається на економічному розвитку суспільства.

«підприємницьку»- у «підприємницькій корпорації» (20—30-ті рр. XX ст.) господарем і керівником був окремий капіталіст, який дбав про максимізацію прибутку. Така корпорація не потребувала планування і державного втручання; «підприємницьку»- у «підприємницькій корпорації» (20—30-ті рр. XX ст.) господарем і керівником був окремий капіталіст, який дбав про максимізацію прибутку. Така корпорація не потребувала планування і державного втручання; «зріла корпорація» — це колективна організація, в ній приватна власність замінюється «суспільною капіталістичною власністю». її очолює не окремий підприємець, а «техноструктура», до якої переходить влада.

З обгрунтуванням теорії «конвергенції» у 50-х рр. XX ст. виступили економісти й соціологи П. Сорокін (США), Р. Арон (Франція), В. Бакінгем (США). Значного поширення теорія набула у 60-х рр., завдяки працям таких учених, як У. Ростоу (США), Ян Тінберген (Голландія), П. Дракер (США), Дж. Гелбрейт (США) та інші. З обгрунтуванням теорії «конвергенції» у 50-х рр. XX ст. виступили економісти й соціологи П. Сорокін (США), Р. Арон (Франція), В. Бакінгем (США). Значного поширення теорія набула у 60-х рр., завдяки працям таких учених, як У. Ростоу (США), Ян Тінберген (Голландія), П. Дракер (США), Дж. Гелбрейт (США) та інші.

Пропагуючи зближення соціалізму і капіталізму, більшість теоретиків «конвергенції» насправді мали на увазі поглинання соціалізму капіталізмом. Абсолютно відверто про це писав професор Колумбійського університету, помічник з питань національної безпеки при президенті Дж. Картері 3. Бжезинський. У праці «Політичні системи США і СРСР» (1964) констатував процес зближення СРСР і США. Пропагуючи зближення соціалізму і капіталізму, більшість теоретиків «конвергенції» насправді мали на увазі поглинання соціалізму капіталізмом. Абсолютно відверто про це писав професор Колумбійського університету, помічник з питань національної безпеки при президенті Дж. Картері 3. Бжезинський. У праці «Політичні системи США і СРСР» (1964) констатував процес зближення СРСР і США.