Штучні супутники Землі - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Штучні супутники Землі. Доклад-сообщение содержит 10 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Штучні супутники Землі Виконали Учениці групи ПНК-20 ДНЗ»ХВПКУ» Бахута Діана,Войтова Ксенія

Слайд 2

Описание слайда:

Шту́чний супу́тник — об'єкт поміщений на орбіту Землі чи іншого небесного тіла зусиллям людини. Інколи називається просто супутник, однак в такому випадку слід відрізняти від природних супутників таких як Місяць. Шту́чний супу́тник — об'єкт поміщений на орбіту Землі чи іншого небесного тіла зусиллям людини. Інколи називається просто супутник, однак в такому випадку слід відрізняти від природних супутників таких як Місяць.

Слайд 3

Описание слайда:

Перші згадки Першим описом штучного супутника Землі у художній літературі вважають оповідання Едварда Еверетта Гейла «Цегельний місяць». Ідея винирнула знову у романі Жуль Верна «П'ятсот мільйонів бегуми» (1879). Першою науковою працею з використання ракетної техніки для запуску космічних апаратів стала книга Костянтина Ціолковського (1857–1935) «Дослідження світових просторів реактивними приладами» (1903).

Слайд 4

Описание слайда:

Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримало згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7). Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримало згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7).

Слайд 5

Описание слайда:

Супутник 1

Слайд 6

Описание слайда:

Про супутник Корпус супутника складався з двох напівоболонок зі стикувальними шпангоутами, сполученими між собою 36 болтами. Герметичність стику забезпечувала гумова прокладка. У верхній напівоболонці розташовувалися дві антени, кожна з двох штирів 2,4 м і 2,9 м. Ззовні супутник виглядав як сфера, діаметром півметра, з чотирма антенами. На ньому було встановлено 2 радіопередавачі з джерелами живлення. Супутник не мав системи стабілізації, тому був неорієнтованим, а чотири антени рівномірно випромінювали радіохвилі на всі боки.

Слайд 7

Описание слайда:

Значення Виміри орбітального відхилення «Супутника-1» допомогли визначити густину високих атмосферних прошарків. З його допомогою було досліджено розповсюдження радіосигналів у іоносфері.

Слайд 8

Описание слайда:

Найбільшим штучним супутником, що на сьогодні розташований на Земній орбіті, є Міжнародна космічна станція. Найбільшим штучним супутником, що на сьогодні розташований на Земній орбіті, є Міжнародна космічна станція.