🗊Світ галактик - презентация по Астрономии скачать бесплатно

Зміст: Поняття “галактика” Походження назви Історія вивчення галактик Загальні властивості галактик Процеси Чумацький Шлях

Гала́ктика (дав.-гр. Γαλαξίας — молочний) — гігантська, гравітаціно-зв'язана система із зірок і зоряних скупчень, міжзоряного газу і пилу, і темної матерії. Всі об'єкти в складі галактик беруть участь в русі відносно загального центру масс. Гала́ктика (дав.-гр. Γαλαξίας — молочний) — гігантська, гравітаціно-зв'язана система із зірок і зоряних скупчень, міжзоряного газу і пилу, і темної матерії. Всі об'єкти в складі галактик беруть участь в русі відносно загального центру масс.

Походження назви Слово «гала́ктика» (дав.гр. γαλαξίας) походить від грецької назви нашої галактики (κύκλος γαλαξίας означає «молочне кільце» — як опис спостережуваного явища на нічному небі). Коли астрономи припустили, що різні небесні об'єкти, що вважалися спіральними туманностями, можуть бути величезними скупченнями зірок, ці об'єкти стали називати «острівними всесвітами» або «зоряними островами». Але пізніше, коли стало зрозуміло, що ці об'єкти схожі на нашу Галактику, обидва терміни перестали використовуватися і були замінені на термін «галактика».

Історія вивчення галактик 1610 року Галілео Галілей за допомогою телескопа виявив, що Чумацький Шлях складається з величезної кількості слабких зір

До кінця XVIII століття Шарль Мессьє склав каталог, що містив 109 яскравих туманностей. Вільям Гершель висловив припущення, що туманності можуть бути далекими зоряними системами, подібними до Чумацького шляху.  1785 року він спробував визначити форму і розміри Чумацького Шляху і розташування в ньому Сонця, використовуючи метод «черпків» — підрахунку зір за різними напрямками.  1795  року, спостерігаючи планетарну туманність  NGC 1514, він виразно побачив у її центрі одиночну зірку, оточену туманною речовиною. Існування справжніх туманностей, таким чином, не підлягало сумніву, і не було необхідності вважати, що всі туманні плями — далекі зоряні системи. До кінця XVIII століття Шарль Мессьє склав каталог, що містив 109 яскравих туманностей. Вільям Гершель висловив припущення, що туманності можуть бути далекими зоряними системами, подібними до Чумацького шляху.  1785 року він спробував визначити форму і розміри Чумацького Шляху і розташування в ньому Сонця, використовуючи метод «черпків» — підрахунку зір за різними напрямками.  1795  року, спостерігаючи планетарну туманність  NGC 1514, він виразно побачив у її центрі одиночну зірку, оточену туманною речовиною. Існування справжніх туманностей, таким чином, не підлягало сумніву, і не було необхідності вважати, що всі туманні плями — далекі зоряні системи.

Нові спостереження, здійснені на початку 1990-х років на космічному телескопі «Габбл», довели, що темна матерія в нашій Галактиці не може складатися з одних лише слабких і малих зір. Нові спостереження, здійснені на початку 1990-х років на космічному телескопі «Габбл», довели, що темна матерія в нашій Галактиці не може складатися з одних лише слабких і малих зір.

ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ГАЛАКТИК  Галактики - складні по складу і структурі системи. Найменші з них по числу зірок порівнянні з великими зоряними скупченнями в нашій Галактиці, однак за розмірами вони значно перевершують: діаметр навіть найменших галактик становить кілька тисяч св. років. Розміри гігантських галактик в сотні разів більше.

Світність галактик (тобто повна Світність галактик (тобто повна потужність випромінювання) змінюється у ще більших межах, ніж їх розмір - від декількох мільйонів светимостей Сонця (L c) у найменших галактик до кількох сотень мільярдів L c для галактик-гігантів. Ця величина приблизно відповідає загальній кількості зірок в галактиці або її повній масі. Світність галактик такого типу як наша Галактика становить кілька десятків мільярдів светимостей Сонця. Однак у однієї і тієї ж галактики вона може сильно відрізнятися в залежності від діапазону спектру, в якому ведеться спостереження. Тому дуже важливу роль у вивченні галактик грають спостереження в різних інтервалах довжин хвиль. Вид галактик невпізнанно змінюється при переході від одного спектрального діапазону до іншого - від радіохвиль до гамма-променів. 

Маси галактик, як і їх світності, Маси галактик, як і їх світності, також можуть розрізнятися на декілька порядків – від значень, характерних для великих кульових зоряних скупчень (мільйони мас Сонця) до тисячі мільярдів мас Сонця у деяких еліптичних галактиках. 

Процеси Зіткнення Якщо середня відстань між галактиками не є значно більшою їх діаметру, то істотними стають приливні впливи галактик. Якщо відстань велика порівняно з розмірами галактик, але також великий і час прольоту двох галактик одна відносно одної, то більш масивна галактика може перетягнути міжгалактичний гарячий газ, що оточує сусідню галактику, тим самим позбавивши її джерела поповнення внутрішніх запасів міжзоряного газу, що бере участь приформуванні зірок.

Злиття галактик Злиття галактик

Зіткнення галактик є досить поширеним явищем у Всесвіті. В результаті аналізу 21 902 галактик (повідомлення початку 2009 року) було з'ясовано, що практично всі вони в минулому стикалися з іншими галактиками. Також підтверджується припущення, що близько 2 мільярдів років тому відбулося зіткнення Чумацького Шляху з іншою галактикою Зіткнення галактик є досить поширеним явищем у Всесвіті. В результаті аналізу 21 902 галактик (повідомлення початку 2009 року) було з'ясовано, що практично всі вони в минулому стикалися з іншими галактиками. Також підтверджується припущення, що близько 2 мільярдів років тому відбулося зіткнення Чумацького Шляху з іншою галактикою

Спіральна туманність NGC 5194

Квінтет Стефана

Туманність Котяче Око

Туманність IRAS 05437 +2502

Туманність Метелик.

Зірка V838 Mon

Дякую за увагу! Виконала: Учениця 11 класу Кутова Ірина