🗊 Хатенко Богдан 1849-1917

Хатенко Богдан 1849-1917

Біографія Народився в родовому маєтку Ханенків на Чернігівщині, пра-правнук Миколи Даниловича і син Івана Івановича Ханенка. Збірку археологічних знахідок й мистецьких творів передав до Музею мистецтв у Києві, на основі якого згодом засновано Музей мистецтв ВУАН, який потім довгий час називався Київський музей західного і східного мистецтва, тепер — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (знаходиться на вул. Терещенківській). Ханенко провадив на власні кошти археологічні розкопи переважно на території Київщини. Видав збірник «Древности Поднепровья» (1—6, 1899–1907). Був членом Археологічної комісії, Історичного товариства Нестора Літописця і інших наукових товариств. Член Державної ради.

У 1871 закінчив Московський університет зі ступенем кандидата права. Обіймав посаду мирового судді в Петербурзі. У 1876–1882 роках — член Варшавського окружного суду. Вийшовши у відставку подорожував по Західній Європі. З кінця 1880-х років оселився в Києві. У 1871 закінчив Московський університет зі ступенем кандидата права. Обіймав посаду мирового судді в Петербурзі. У 1876–1882 роках — член Варшавського окружного суду. Вийшовши у відставку подорожував по Західній Європі. З кінця 1880-х років оселився в Києві. Був одружений на Варварі Миколаївні Терещенко, дочці цукропромисловця Миколи Артемовича Терещенка.

З 1892 — директор-розпорядник, а потім — голова правління Південно-Російського Товариства сприяння землеробству («Землеробський синдикат»). З 1896 — директор-розпорядник і голова правління Товариства цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків. На початку 1890-х років — член Всеросійського товариства цукрозаводчиків, Київського Біржового товариства, голова Київського комітету торгівлі і мануфактури. З 1892 — директор-розпорядник, а потім — голова правління Південно-Російського Товариства сприяння землеробству («Землеробський синдикат»). З 1896 — директор-розпорядник і голова правління Товариства цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків. На початку 1890-х років — член Всеросійського товариства цукрозаводчиків, Київського Біржового товариства, голова Київського комітету торгівлі і мануфактури. У 1906–1912 роках — виборний член Державної Ради від промисловців. Член партії октябристів. Зібрав велику колекцію творів мистецтва і бібліотеку. Його дружина однією з перших почала збирати давньоруські ікони. Зіграв головну роль у заснуванні Київського художньо-промислового й наукового музею (офіційно відкритий в 1904), основу експозиції якого склала археологічна колекція Ханенків (3145 предметів). За дарчою дружини, Варвари Ханенко, колекція була передана УАН (Державний музей західного і східного мистецтва). Могила Богдана і Варвари Ханенків Помер 26 травня (8 червня) 1917 року. Похований в Києві на некрополі Видубицького монастиря.

Розташування В одному з центральних кварталів Києва, на вул. Терещенківській, розташований Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, тривалий час знаний як Київський музей західного та східного мистецтва. Він є найбільшою скарбницею світового мистецтва в Україні, а унікальні зібрання та окремі пам'ятки забезпечили музею визнання далеко за межами країни.

Колекції Єгипед Колекція творів мистецтва Єгипту включає твори єгипетської скульптури 3-1 тис. до н.е., різноманітні предмети побутового і ритуального призначення (4-1 тис. до н.е.) та збірку коптських тканин 5-9 ст.

Греція та Рим Мистецтво античного світу репрезентоване першорядними збірками розписаних ваз (6-3 ст. до н.е.), скла (4 ст. до н.е.-4 ст. н.е.), мармурової скульптури (1-2 ст.), дрібної теракотової пластики, монет та ін. До складу зібрання входять також унікальні для музеїв України пам'ятки мистецтва Етрурії і Південної Італії 6-3 ст. до н.е. - розписані теракотові антефікси, статуї плакальниць та ін

Над проектом працювала Учениця 9-Б класу Іванова Валерія