🗊Презентация “Роль економіки Іспанії у Європейському Союзі

Презентація на тему: “Роль економіки Іспанії у Європейському Союзі”

Структура та рівень економіки Іспанії у ЄС

Економіка Іспанії в контексті міжнародної економічної системи Сьогоднішня Іспанія — високорозвинена країна. За обсягом ВВП (1,622 трлн. доларів) Іспанія займає9-ое у світі і 5-те місце у Західної Європи. Обсяг експорту - 256,7 млрд., обсяг імпорту – 380,2 млрд. Щодо торгівлі товарами Іспанія є 17-му експортером і дванадцятим імпортером у світі, а торгівлі послугами відповідно є 7-му експортером і 11-му імпортером у світі. Частка іспанського експорту до світовому експорті товарів та послуг становить 1,8%, тоді як частка Іспанії світовому імпорті товарів та послуг становить 2,6%. Так як експортна, імпортна і зовнішньоторговельна квоти більше 10%, можна говорити про відкритість економіки Іспанії. По забезпеченості на природні ресурси Іспанія будь-коли була світовим лідером. Завдяки специфіці економічного розвитку (адже Іспанія була переважно аграрної країною), більшість земель віддано під пасовища і орні землі. Більшість запасів сировини й з корисними копалинами Іспанія імпортує зі багатших країн (нафта та природний газ основному із багатьох країн Перської затоки; вугілля у сусідній Франції).

Відносини Іспанії з Європейським Союзом Іспанія є членом ЄС з січня 1986 року. Вступ до Європейського Союзу приніс Іспанії істотні вигоди як в економічній, так і в політичній областях. Таким чином, Іспанія отримала набагато більшу можливість здійснювати реальний вплив на хід міжнародних справ. В останні роки Мадрид нарощує активність в рамках ЄС, розглядаючи інтеграцію в Західній Європі в якості магістральної лінії розвитку міждержавних відносин в загальноєвропейському контексті. Пріоритетними завданнями іспанського представництва в ЄС у другій половині 1995 були остаточна відпрацювання механізму вступу в третю фазу валютного та економічного союзу; посилення і консолідація зовнішньої політики і політики в галузі безпеки ЄС; рішення адміністративно-юридичних проблем; опрацювання питань соціальної орієнтації економічного зростання (в першу чергу, боротьба з безробіттям); підготовка інституційної реформи Євросоюзу.

Економічні та фінансові питання, стоять сьогодні перед Іспанією, в певному сенсі ширше власне господарської діяльності. Системна криза вступає у вирішальну стадію, коли починають вимальовуватися основні напрямки подальшого руху і контури оновленої соціально-політичної моделі, формуються майбутні національні реалії. Надавши шоковий вплив на господарську динаміку, криза одночасно може дати шанс на ренесанс, стати поштовхом до позитивних структурних змін. З великою часткою впевненості можна стверджувати, що Іспанія знаходиться на етапі переходу від однієї моделі соціально-економічного розвитку до іншої. Економічні та фінансові питання, стоять сьогодні перед Іспанією, в певному сенсі ширше власне господарської діяльності. Системна криза вступає у вирішальну стадію, коли починають вимальовуватися основні напрямки подальшого руху і контури оновленої соціально-політичної моделі, формуються майбутні національні реалії. Надавши шоковий вплив на господарську динаміку, криза одночасно може дати шанс на ренесанс, стати поштовхом до позитивних структурних змін. З великою часткою впевненості можна стверджувати, що Іспанія знаходиться на етапі переходу від однієї моделі соціально-економічного розвитку до іншої. Розпочатий процес трансформацій повинен, за логікою речей, привести країну і суспільство до нового стану: з іншими параметрами економічного зростання, конкурентоспроможної промисловістю, сучасним високорозвиненим сервісним сектором, банками, здатними наситити кредитами реальну економіку, більш гнучкою політичною системою, реформованим державно-територіального устрою.

Висновки Дослідивши проблему даної теми можна зробити такі висновки, що роль економіки Іспанії є дуже помітною у діяльності Європейського Союзу. Ми спробували дати загальну картину місця і ролі зовнішньополітичної діяльності Іспанії та її економіки в Європейському Союзі, її історичної основи і нинішнього стану, визначити тенденції та основні напрямки національних інтересів країни в рамках Євросоюзу, що певною мірою впливає на формування зовнішньої політики ЄС в цілому. Оцінюючи зовнішньополітичні кроки іспанського уряду в останні роки, більшість політологів виносить на перший план діяльність Іспанії в ЄС і, насамперед, вдале головування країни в Європейському Союзі у другій половині 1995 року. Зведений перелік напрацювань ЄС в цей період включає підписання тимчасової угоди з Росією, угод з іншими країнами СНД, прийняття трансатлантичних документів, проведення Євросередземноморської конференції, підготовку міжурядової конференції ЄС, визначення термінів заключного етапу в створенні організації Валютно-економічного союзу і т.д. Одночасно ними визнається, що при всій насиченості цих рішень вони поки лише початкові, звернені в майбутнє. Їх практична реалізація потребуватиме не лише загальних, а й серйозних індивідуальних зусиль кожної країни - члена ЄС, причому деякі з них, в тому числі Іспанія, випробовуватимуть помітні складності. Тому іспанські аналітики не виключають, що нинішній етап інтеграційної ейфорії в Євросоюзі може знову змінити період євроскептицизму, схожий з періодом постмаастріхтскої кризи.