🗊Презентация Будова атома

Будова атома

Історія відкриття Моделі будови атома: 1) Модель будови атома Дальтона, 1805 р.: атоми елементів постають у вигляді однакових кулеподібних часток (гіпотеза без експериментальних досліджень)

Історія відкриття Моделі будови атома: 4) Модель будови атома Бора, 1913 р.: атом складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів, які мають певну енергію та без її втрат можуть рухатися в оболонці атома лише по певних орбіталях. Випромінювання виникає при переході електронів з однієї орбіталі на іншу

Атомне ядро Атомне ядро основа атома, що визначає індивідуальність елементів. Ядро (нуклід) – центральна позитивно заряджена частина атома, в якій зосереджена практично вся його маса (~ 99,9%). Маса всіх електронів в атомі менша за масу ядра приблизно в 4∙103 разів, густина ядра ~1014 г/мл.

Маса ядра завжди менша за арифметичну суму мас протонів і нейтронів, які входять до складу даного нукліду. Різниця між цими величинами називається дефектом маси: Маса ядра завжди менша за арифметичну суму мас протонів і нейтронів, які входять до складу даного нукліду. Різниця між цими величинами називається дефектом маси:

Як модель стану електрона в атомі у квантовій механіці прийнято уявлення про електронну хмару, густина відповідних ділянок якої пропорційна ймовірності перебування там електрона. Простір навколо ядра, в якому найімовірніше перебування електрона, називається орбіталлю. Як модель стану електрона в атомі у квантовій механіці прийнято уявлення про електронну хмару, густина відповідних ділянок якої пропорційна ймовірності перебування там електрона. Простір навколо ядра, в якому найімовірніше перебування електрона, називається орбіталлю. Для характеристики стану електронів в атомі використовують набір квантових чисел: n - головне, l - орбітальне, m - магнітне та s - спінове. Головне квантове число n визначає радіус квантового рівня (середню віддаль від ядра до ділянки підвищеної електронної густини) або загальну енергію електрона на певному рівні. Стан електрона, який характеризується певним значенням головного квантового числа, називають енергетичним рівнем електрона в атомі.