🗊Презентация Цикл три і дикарбонових кислот (Цикл Кребса)

1. Якщо кінцевим продуктом анаеробного розщеплення вуглеводів є молочна кислота, то під впливом лактатдегідрогенази вона окислюється до піровиноградної кислоти: 1. Якщо кінцевим продуктом анаеробного розщеплення вуглеводів є молочна кислота, то під впливом лактатдегідрогенази вона окислюється до піровиноградної кислоти:

2. Частина молекул піровиноградної кислоти йде на синтез "носія" Шук під впливом ферменту пируваткарбоксілази і в присутності іонів Mg2 +. 2. Частина молекул піровиноградної кислоти йде на синтез "носія" Шук під впливом ферменту пируваткарбоксілази і в присутності іонів Mg2 +.

3. Частина молекул піровиноградної кислоти служить джерелом утворення "активного ацетату" - ацетилкофернізма А (ацетил-КоА). Реакція протікає під впливом піруватдегідрогенази. 3. Частина молекул піровиноградної кислоти служить джерелом утворення "активного ацетату" - ацетилкофернізма А (ацетил-КоА). Реакція протікає під впливом піруватдегідрогенази.

4. Під впливом цітратсінтетази починає функціонувати власне цикл трикарбонових кислот, що призводить до утворення лимонної кислоти. 4. Під впливом цітратсінтетази починає функціонувати власне цикл трикарбонових кислот, що призводить до утворення лимонної кислоти.

5. Лимонна кислота під впливом ферменту еконітат-гідратази дегідратуєтся і перетворюється в цис-аконітову кислоту, яка після приєднання молекули води переходить в ізолимону. 5. Лимонна кислота під впливом ферменту еконітат-гідратази дегідратуєтся і перетворюється в цис-аконітову кислоту, яка після приєднання молекули води переходить в ізолимону.

6. Ізолимонна кислота окислюється в щавелевоянтарну, яка декарбоксилюється і перетворюється в α-кетоглутарову кислоту. Реакція каталізується ферментом ізоцитратдегідрогеназою. 6. Ізолимонна кислота окислюється в щавелевоянтарну, яка декарбоксилюється і перетворюється в α-кетоглутарову кислоту. Реакція каталізується ферментом ізоцитратдегідрогеназою.

7. α-кетоглутарова кислота під впливом ферменту 2-оксо-(α-кето)-глутаратдегідрогенази декарбоксилюється, в результаті чого утворюється сукцініл-KoA, що містить макроергічні зв'язки. 7. α-кетоглутарова кислота під впливом ферменту 2-оксо-(α-кето)-глутаратдегідрогенази декарбоксилюється, в результаті чого утворюється сукцініл-KoA, що містить макроергічні зв'язки.

8. На наступній стадії сукциніл-КоА під впливом ферменту сукциніл-КоА-синтетази передає макроергічні зв'язки ГДФ. 8. На наступній стадії сукциніл-КоА під впливом ферменту сукциніл-КоА-синтетази передає макроергічні зв'язки ГДФ.

9. Янтарна кислота під впливом ферменту сукцинатдегідрогенази (СГД) окислюється до фумарової. Коферментом СДГ є ФАД. 9. Янтарна кислота під впливом ферменту сукцинатдегідрогенази (СГД) окислюється до фумарової. Коферментом СДГ є ФАД.

10. Фумарова кислота під впливом ферменту фумаратгідратази перетворюється в яблучну. 10. Фумарова кислота під впливом ферменту фумаратгідратази перетворюється в яблучну.

11. Яблучна кислота під впливом ферменту малатдегідрогенази (МДГ) окислюється, утворюючи ЩУК. 11. Яблучна кислота під впливом ферменту малатдегідрогенази (МДГ) окислюється, утворюючи ЩУК.

Таким чином, з однієї молекули глюкози утворюється до 38 молекул АТФ (дві - за рахунок анаеробного гліколізу, шість - в результаті окислення двох молекул НАД · H + H +, що виникли при гліколітичної оксиредукціі, і 30 - за рахунок ЦТК). Коєфіцієнт корисної дії ЦТК дорівнює 0,5. Інша частина енергії розсіюється у вигляді теплоти. В ЦТК окислюється 16-33% молочної кислоти, інша її маса йде на ресинтез глікогену. Таким чином, з однієї молекули глюкози утворюється до 38 молекул АТФ (дві - за рахунок анаеробного гліколізу, шість - в результаті окислення двох молекул НАД · H + H +, що виникли при гліколітичної оксиредукціі, і 30 - за рахунок ЦТК). Коєфіцієнт корисної дії ЦТК дорівнює 0,5. Інша частина енергії розсіюється у вигляді теплоти. В ЦТК окислюється 16-33% молочної кислоти, інша її маса йде на ресинтез глікогену.

Висновок Висновок Енергетичний ефект підготовчої стадії аеробного окислення становить 6 молекул АТФ (дві відновлені форми НАД-залежних ферментів); енергетичний ефект циклу Кребса {3 НАД, 1ФАД, 1ГТФ}=12 молекул АТФ. Поскільки одна молекула глюкози розкладається на дві молекули фосфогліцери-нового альдегіду, то загальний енергетичний ефект аеробного окислення глюкози становить 18 2/36 молекул АТФ, а враховуючи дві молекули АТФ гліколітич-ного окислення –38 молекул АТФ. В 38-и молекулах АТФ акумулюється тільки 50 % потенційної енергії глюкози ( кДж) а інші 50 % виділяються у вигляді тепла.