🗊Презентация Екстракція і йонний обмін

Екстракція і йонний обмін Зміст: 1. Класифікація методів розділення і концентрування. 2. Екстракція.

Метод розділення і концентрування Потреба: проба містить компоненти, які заважають визначенню; концентрація досліджуваного компонента нижче за межу виявлення методу; досліджувані компоненти нерівномірно розподілені в пробі; відсутні стандартні зразки для калібрування приладів; проба високотоксична, радіоактивна або вартісна.

Визначення: Розділення – це операція (процес), у результаті якого компоненти, що входять до вихідної суміші, віддаляються один від одного. Концентрування – операція (процес), у результаті якого підвищується відношення концентрації або кількості мікрокомпонентів до концентрації або кількості макрокомпонентів.

Способи концентрування: екстракція; випаровування; осадження; кристалізація; вибіркова адсорбція; озолення; перегонка.

Способи розділення: осадження; екстракція; хроматографічні методи; перегонка.

Екстракція Екстракція – це фізико-хімічний процес розподілу речовин між двома рідкими фазами, які не змішуються між собою. Екстрагент – органічна фаза або розчин реагенту в органічній фазі, який утворює екстраговані сполуки. Екстракт – органічна фаза, що відокремлена від водної фази після екстракції та містить екстраговані речовини. Реекстракція – зворотній процес переходу речовини з органічної фази у водну.

Умов екстракції речовин: молекули речовини можуть переходити через межу розділу рідких фаз в органічний розчинник тільки у незарядженому стані; для переходу через межу розділу фаз у молекули повинна зруйнуватися гідратна оболонка і утворитися сольватна; екстракція можлива, якщо розчинність досліджуваної сполуки в органічному розчиннику є вищою, ніж у воді; чим більшою є енергія сольватації і меншою енергія гідратації, тим вищим є ступінь екстракції; щоб йони металів та інші заряджені частинки перейшли в органічну фазу, необхідно нейтралізувати їх заряд; йони металів можна зв’язати у незаряджений комплекс; комплекси, які мають заряд, можна екстрагувати як йонні асоціати.

Умов екстракції речовин: для полегшення переходу речовини в органічний розчинник необхідно зменшити гідрофільність цієї речовини; як правило, гідрофільність органічної сполуки визначається наявністю в її молекулі таких груп: -SO3H, -COOH, -OH та ін.; зі збільшенням розміру органічних молекул екстрагованої сполуки ступінь її гідратації переважно зростає, оскільки великі молекули погано гідратуються; хелатні комплекси йонів металів є достатньо об’ємними, а їх ліганд може блокувати гідрофільну частину молекули; при екстракції йонних асоціатів важливими є заряд і розмір їх йонів; ступінь екстракції йонних асоціатів зростає зі зменшенням заряду йонів і збільшенням їх розміру; комплекси із низьким значенням константи нестійкості екстрагуються краще.

закон нернста

екстракція комплексних сполук

екстракція йонних асоціатів