🗊Презентация Глобальний економічний цикл

Лекція № 3. Глобальний економічний цикл План 1. Глобальний економічний цикл: фази, види, чинники. 2. Взаємозв'язок національних економік в рамках глобального економічного циклу. 3. Глобальні ринки: види та інфраструктура. 4. Дисбаланси функціонування глобальних ринків.

  Глобальний економічний цикл: фази, види, чинники. періодичні коливання реального ВВП, зайнятості, промислового виробництва в масштабах світової економіки стадії глобального економічного циклу співпадають зі стадіями економічного циклу в межах національної економіки. циклічність - це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої. з точки зору тривалості виокремлюють економічні цикли: короткі (2-3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40-60 років).

Етапи технологічного укладу це сукупність технологій та виробництв певного виду, які поєднуються в стійку цілісність і самовідтворюється  перша фаза: зародження і формування нового укладу в надрах попереднього, що спирається на існуючий виробничий потенціал і набуває подальшого розвитку друга фаза пов'язана зі структурною перебудовою економіки на базі нової технології виробництва і збігається з домінуванням певного технологічного укладу  якщо існує стійкий незалежно від цін попит на новий метод, процес, продукт, то розвиток елементів нового технологічного укладу прискорюється третя фаза починається «зрілістю» життєвого циклу і закінчуючись поступовим затуханням і відмиранням старіючого перехід від одного технологічного укладу до іншого відбувається одночасно групою пов'язаних технологій.

Етапи технологічного укладу Перша хвиля (1770–1830 рр.) уклад, який ґрунтується на нових технологіях у текстильній промисловості та використанні енергії води широке застосуванням парових двигунів і розвитокмашинобудування Друга хвиля (1830–1880 рр.) механізація виробництва практично всіх видів продукції створення мережі залізниць та морських шляхів економічні символи цього періоду: вугілля і транспортна інфраструктура

Етапи технологічного укладу  Третя хвиля (1880–1930 рр.) використання в промисловому виробництві електроенергії розвиток важкого машинобудування та електротехнічної промисловості на основі сталевого прокату нові відкриттях у галузі хімії, становленні хімічної промисловості період нафтового буму в США створення потужного воєнно-промислового комплексу в Європі широке впровадження радіозв’язку і телекомунікацій початок виробництва автомобілів та літаків, кольорових металів, алюмінію, пластмас, товарів тривалого користування з’являються величезні фірми, картелі та трести дрібні компанії поглинаються великими, відбувається концентрація банківського і фінансового капіталів.

Етапи технологічного укладу Четверта хвиля (1930–1980 рр.) укладу, який базується на подальшому розвитку енергетики із використанням нафти, нафтопродуктів та газу Розвиток засобів зв’язку, нових синтетичних матеріалів масове виробництво автомобілів, тракторів, літаків, різноманітних видів озброєнь, товарів тривалого користування, будівництва швидкісних автомагістралей, аеропортів з’являються та інтенсивно поширюються комп’ютери і програмні продукти для них. атомна енергія спочатку використовується у воєнних, а згодом і в мирних цілях на ринку панує олігопольна конкуренція, утворюються транснаціональні корпорації.

Етапи технологічного укладу П’ята хвиля (1980- теперішній час) досягнення в галузі мікроелектроніки, інформатики, біотехнології, генної інженерії, освоєння нових видів енергії, космічного простору, супутникового зв’язку відбувається перехід від розрізнених фірм або навіть транснаціональних корпорацій до єдиної мережі компаній, що з’єднані електронними засобами зв’язку, тісно взаємодіють у галузях технології, контролю якості продукції, планування інвестицій  Шоста хвиля Можливі галузі: біотехнології, аерокосмічна промисловість, нанотехнології, нові матеріали з наперед заданими властивостями, квантова електроніка, фотоніка; програмне забезпечення і засоби імітації, системи управління персоналом, компактна енергетика

Етапи технологічного укладу отже, технологічні уклади - це комплекси, що відображають історичний рівень розвитку індустріального та переходу до постіндустріального технологічного способу виробництва техніко-технологічний комплекс, що функціонує на основі технології, яка є особливою в межах єдності технологічного способу виробництва другий : перехід до парового двигуна третій: перехід від парового до електричного двигуна четвертий: двигун внутрішнього згорання, утвердженням масового і серійного виробництв п'ятий: електронні вироби, комп'ютери, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації

Історія розвитку технологічних укладів розвиток технологічних укладів відбувається відповідно до малих і великих хвиль, тобто великими і малими циклами зовні виявляється у безперервному коливанні ринкової кон'юнктури, піднесенні і падінні ділової активності матеріальною основою промислового циклу є оновлення і розширення основного капіталу головним індикатором циклічних коливань є динаміка реального ВВП та похідного показник а реального ВВП на одну особу  для практичних цілей використовується двофазна модель економічного циклу якщо реальний ВВП збільшується понад 2 квартали поспіль, то кажуть про економічне зростання, і навпаки, зменшення реального ВВП протягом двох кварталів поспіль є індикатором економічної рецесії

Причини економічних коливань циклічні коливання зумовлені специфікою сфери обігу - розбіжністю у часі актів продажу товарів, послуг і оплати за них  головна причина спаду - це суперечність між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів (К. Маркс, Ф. Енгельс та їхні послідовники);  цикл зумовлюється співвідношенням оптимізму і песимізму в економічній діяльності людей (В. Парето, А. Пігу) цикл - результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій, а останні й спричиняють піднесення виробництва (Й. Шумпетер) циклічність зумовлюється надлишком заощаджень і нестачею інвестицій у виробництво (Дж. Кейнс) причиною циклів є невідповідність між наявним грошовим капіталом і його пропонуванням (І. Фішер)

2. Взаємозв'язок національних економік в рамках глобального економічного циклу. в умовах глобальної економіки динамічний розвиток національних економік синхронізується стадії економічного циклу окремих національних економік зближується в часі.  сьогодні циклічні коливання відбуваються майже одночасно.  економічна інтеграція сприятиме зближенню стадій економічного циклу національних економік.  особливо це проявляється в країнах, де проводиться грошово-кредитна та фіскальна політика під впливом глобальних інститутів державного регулювання якщо членами валютного союзу є крани з асинхроними стадіями економічного циклу, то з часом національні економіки та динамка рівня виробництва зближуються.

Роберт Манделл канадський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки стверджує, що економічна інтеграція поступово синхронізує розвиток національних економік. окреслив проблеми, з якими можуть стикатись країни, об'єднані у валютну зону ключова проблема полягає у недостатній мобільності робочої сили з депресивних країн у більш розвинуті для усунення макроекономічного дисбалансу. посилюються нерівномірності економічного розвитку країн, що може призвести до розпаду валютної зони оптимальність валютної зони виявляється у здатності її членів підтримувати стан внутрішньої та зовнішньої економічної рівноваги глобальна економіка потребує глобальної валюти

3. Глобальні ринки: види та інфраструктура це ринки, що об'єднують виробників та споживачів певного продукту в світовому масштабі  має місце глобальний попит та глобальна пропозиція продукту   сприяє розвитку глобальних ринків: здешевлення транспортних затрат, розвиток інформатизації економіки та віртуалізація світової торгівлі, різке прискорення руху капіталів не всі національні ринки шляхом інтеграції перетворюються на глобальні. Це залежить від параметрів попиту та пропозиції на продукт, його властивостей.

Класифікація глобальних ринків За типом продукту: сировинні; товарні; послуг; фінансові;  капіталів За організацією:  організовані та неорганізовані За рівнем конкуренції:  конкурентні, з низьким рівнем конкуренції, монопольні  За ступенем впливу учасників ринку:  ринки продавців та ринки покупців  За ступенем регулювання:  регульовані та нерегульовані.

Класифікація глобальних ринків За особливостями організації торгів:  віртуальні та реальні ринки.  За особливостями організації поставок: ринки з поточною поставкою і ринки майбутніх поставок Особливо важливі для розвитку глобальної економіки товарні ринки  зернові (пшениці) – глобальна продовольча проблема  нафти та газу (природного і скрапленого) – енергетична проблема. золота – забезпечення світових фінансових відносин

4. Дисбаланси функціонування глобальних ринків. Проблеми прогнозування глобальних ринків  функціонують під впливом багатьох факторів, не всі з яких можуть бути якісно прогнозованими посилюється глобальна спеціалізація країн, тому формується група країн – виробників продукту та група країн – споживачів продукту. формуються нові специфічні відносини між країнами – виробниками та споживачами окремих видів продукту.  країни, що розвиваються, є основними поставщиками ресурсів на глобальних ринках, але традиційно мають слабкі державні політичні інститути, що в останні десятиріччя значно впливає на розвиток окремих глобальних ринків.

Дисбаланси у функціонуванні глобальних ринків  функціонування глобальних ринків не є повністю збалансованим виникають локальні та глобальні кризи на окремих чи пов'язаних між собою ринках.  мають місце шоки пропозиції, пов'язані зі специфікою функціонування окремих ринків, які через існуючі трансмісійні механізми впливають на розвиток інших ринків, не завжди прямо пов'язаних між собою особливо це характерно для сировинних ринків, в результаті чого ціна продукту є дуже волатильною дисбаланси глобальних ринків посилюються під впливом швидкого розвитку валютних та фінансових ринків.