🗊Презентация Несуча здатність залізобетонних конструкцій підсилених нарощуванням

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «Несуча здатність залізобетонних конструкцій підсилених нарощуванням»

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ В даний момент і в близькому майбутньому залізобетон в нашій країні залишається важливішим конструктивним матеріалом будівництва. Це пояснюється великим запасом сировини для виготовлення в’яжучих та заповнювачів, високими конструктивними та експлуатаційними якостями залізобетону. Зараз швидкий ріст розвитку промисловості, важкого стаціонарного устаткування та збільшення ваги автотранспортних засобів, які призводять до збільшення навантажень на конструкції, викликає необхідність підвищення вимог до експлуатаційної надійності залізобетонних конструкцій.

Дефекти залізобетонних балок

Дефекти залізобетонних колон

Способи підсилення залізобетонних конструкцій Підсилення шляхом збільшення перетину робочого елемента за допомогою: – встановлення обойми; – нарощування перетину; – за допомогою «Сорочки»; – за допомогою металевих затяжок; – за допомогою інноваційних матеріалів (вуглепластику)

Підсилення нарощуванням перетину

Підсилення методом «Сорочки»

Підсилення за допомогою обойми

Методика експериментальних досліджень З метою реалізації поставлених задач досліджень було виготовлено серію залізобетонних балок, призм і кубів

Наступним етапом було проведення підсилення дослідних зразків нарощуванням. Запроектовано два варіанта підсилення залізобетонних балок: І - збільшенням бокової поверхні (двостороннє) в приопорній ділянці шарами бетону товщиною бетону 40мм з кожної сторони, з вкладанням металевого каркасу із поздовжньою повздовжньою робочою арматурою була стержнева арматура Ø12 А400С, конструктивна і поперечна – Ø6класу 240С, крок поперечної арматури –120мм. Підсилення зразків проходило в чотирьох частинах на при опорних ділянка бали БП-1. Довжина підсилення складала 550мм. В кожній із частині вкладався окремий каркас(рис. 1.5). Наступним етапом було проведення підсилення дослідних зразків нарощуванням. Запроектовано два варіанта підсилення залізобетонних балок: І - збільшенням бокової поверхні (двостороннє) в приопорній ділянці шарами бетону товщиною бетону 40мм з кожної сторони, з вкладанням металевого каркасу із поздовжньою повздовжньою робочою арматурою була стержнева арматура Ø12 А400С, конструктивна і поперечна – Ø6класу 240С, крок поперечної арматури –120мм. Підсилення зразків проходило в чотирьох частинах на при опорних ділянка бали БП-1. Довжина підсилення складала 550мм. В кожній із частині вкладався окремий каркас(рис. 1.5).

ІІ - виконується збільшенням розмірів поперечного перерізу конструкції, бетонною сорочкою з вкладанням в середину V подібного каркасу К-3 підсилення з робочою арматурою в стиснутій зоні Ø6 А240С та арматурою у розтягнутій зоні 2хØ12 А400С. Поперечне армування було з арматури Ø6 А240 з кроком 240 мм, прикріплене за допомогою зварювання до поздовжньої арматури рис. 1.6. ІІ - виконується збільшенням розмірів поперечного перерізу конструкції, бетонною сорочкою з вкладанням в середину V подібного каркасу К-3 підсилення з робочою арматурою в стиснутій зоні Ø6 А240С та арматурою у розтягнутій зоні 2хØ12 А400С. Поперечне армування було з арматури Ø6 А240 з кроком 240 мм, прикріплене за допомогою зварювання до поздовжньої арматури рис. 1.6.

Підготовка експериментальних балок до досліджень

Підготовка експериментальних балок до досліджень

Підготовка балки Б-П-2 до експерименту

Підготовка балки Б-П-1 до експерименту

Аналіз результатів проведених досліджень

Висновки 1. Для вивчення несучої здатності залізобетонних елементів підсилених нарощування була визначена методика випробувань за допомогою якої проводились експериментальні дослідження. 2. Проводились розрахунки підсилених дослідних зразків за допомогою деформаційної моделі. 3. Руйнування експериментальних зразків проходило по несучої здатності залізобетонних перерізів , похилих до поздовжньої осі в при опорних ділянках, руйнуванням стиснутого бетону над вершиною похилої тріщини чи втратою міцності поперечної арматури. 4. Порівнявши величини експериментальних і розрахункових значень несучої здатності за перерізами, похиленими до повздовжньої осі, бачимо розбіжність результатів дослідних балок в районі 40-50% в бік перевищення експериментальних величин над розрахунковими. 5. Значення прогинів отримані при проведенні експериментальних досліджень показали задовільний результат збіжності з розрахунковими значеннями на рівні – 6%.