🗊Презентация Обмеження кількості горючих речовин та матеріалів на виробництві. Аварійний злив ЛЗР та ГР

ТЕМА 8. ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ВИРОБНИЦТВІ

Статистичні дані щодо обстановки з пожежами в Україні за 2015 рік

Аналіз причин виникнення пожеж показав, що упродовж 2014 року основними причинами виникнення пожеж залишалися: необережне поводження з вогнем (42 935 пожеж або 62,3 % від їх загальної кількості), порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації електроустановок (12 589 або 18,3 %) і порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації печей, теплогенерувальних агрегатів та установок (4 914 або 7,1 %).

Збільшення кількості пожеж спостерігається з причин підпалів (87,1 %), порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації печей, теплогенерувальних агрегатів та установок (+22,4 %), необережного поводження з вогнем (+18,3 %). Водночас спостерігається різке збільшення суми прямих збитків з причини підпалів (збільшення у 4,6 разів). Поміж усіх причин більше 80,0 % пожеж виникає внаслідок впливу соціального фактору (необережне поводження з вогнем, паління, експлуатація електроприладів, пічного опалення та пустощі дітей з вогнем).

План лекції 1. Аварійний злив пожежонебезпечних рідин. Улаштування та експлуатація аварійних зливів. 2. Визначення режиму аварійного зливу.

1. Аварійний злив пожежонебезпечних рідин. Улаштування та експлуатація аварійних зливів.

Аварійний злив ЛЗР та ГР – повна або часткова евакуація небезпечних рідин Обгрунтування влаштування аварійного зливу Ємнісні апарати, як правило, мають великий об’єм; Рідина в апараті є ЛЗР (або токсичною) - небезпека надходження її в зону пожежі; Ємності з ЛЗР та ГР розташовані, як правило, на висоті; Конструктивні особливості апарата; Швидкість аварійного зливу.

Класифікація систем аварійного зливу за способом зливу рідини – самопливом, під тиском, перекачуванням; за приведенням системи в дію (ручний або автоматичний пуск); за схемою зливу (з одного або з групи апаратів).

Резервуарні парки

Вимоги до влаштування систем аварійного зливу Аварійний злив з апаратів, розташованих в будівлях, здійснюється в аварійні ємності підземного (наприклад, для СНН самопливний злив) або напівпідземного типу за межами будівлі; Відстань від будівель до аварійних ємностей приймається такою ж як і для іншого обладнання ззовні будівлі (наприклад, для СНН - не менше 1 м від стін без прорізів і 5 м від стін з прорізами); Відстань від апаратури зовнішніх установок до аварійних ємностей не нормується; Не дозволяється розташування аварійних ємностей між будівлями та зовнішніми установками, що пов’язані з цими будівлями; Одна аварійна ємність може бути поєднана з декількома ємнісними апаратами;

Об’єм аварійної ємності визначається за об’ємом найбільшого апарата або не менше 80% сумарної місткості всіх резервуарів; Аварійний злив здійснюють самопливом і під тиском інертного середовища (за умов, коли тривалість зливу перевищує 10-15 хв.); Перед зливом високонагрітих рідин внутрішній об’єм аварійного резервуара та зливних ліній продувають водяною парою або інертним газом; Аварійні ємності повинні бути закритими з дихальними трубами, захищеними вогнеперешкоджувачами; Днище аварійного резервуара виконується з нахилом для зливу конденсату (води);

Трубопроводи аварійного зливу прокладаються з однобоким ухилом і прямолінійно. Влаштування засувок по довжині аварійного трубопроводу не допускається; Лінія аварійного зливу захищається гідравлічним затвором; Аварійні засувки розташовують поза будівлею або на першому поверсі поблизу виходів; При дистанційному пуску аварійну засувку встановлюють поблизу апарата, а кнопку пуску поблизу виходу або за межами будівлі; Датчики автоматичних систем відкривання засувок влаштовують в зоні можливого горіння.

Схема аварійного зливу самопливом: 1- аварійна ємність; 2- аварійний трубопровід; 3- апарат; 4-легкоплавкий замок; 5- трос важеля; 6- трос робочий; 7- важіль; 8-аварійний отвір; 9- механізм приведення в дію затору; 10- петля.

Схема аварійного зливу рідини самопливом з апарата постійного за висотою перерізу: 1- апарат, що спорожнюється; 2- лінія подачі рідини; 3- люк; 4- лінія подачі інертного середовища для продувки; 5- лінія відведення рідини; 6- аварійний трубопровід;7- гідравлічний затвор; 8- аварійна ємність; 9- патрубок; 10- дихальна лінія

Визначення режиму аварійного зливу Ефективність системи аварійного зливу характеризується тривалістю спорожнення апаратів; Допустима тривалість аварійного зливу 15 хв.; (виходячи з вогнестійкості незахищених металевих конструкцій та середнього часу до початку гасіння пожежі ).

Умова виконання режиму аварійного зливу

Методика розрахунку тривалості аварійного зливу Тривалість аварійного зливу залежить від: форми, розмірів апарата; довжини, конфігурації та діаметра аварійного трубопроводу; величини надлишкового тиску над поверхнею рідини та її хіміко-фізичних властивостей.

Визначення діаметру аварійного трубопроводу

Визначення площі прохідного перерізу труб системи аварійного зливу і вихідного патрубка

Визначення швидкості руху рідини по аварійному трубопроводу

Розрахунок тривалості спорожнення апарата

Основні етапи розрахунку 1. Розрахувати об’єм рідини, який необхідно злити. 2. Виконати трасування аварійного трубопроводу від апаратів, що спорожнюються до аварійної ємності (визначити довжину лінійних ділянок, кількість та види місцевих опорів, визначити з довідкових даних коефіцієнти місцевих опорів). 3. Розрахувати сумарний коефіцієнт місцевих опорів.

4. Визначити відстань від рівня рідини в апараті, що спорожнюється на початку зливу до вхідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємності та відстань від випускного отвору апарата до вхідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємності. 4. Визначити відстань від рівня рідини в апараті, що спорожнюється на початку зливу до вхідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємності та відстань від випускного отвору апарата до вхідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємності. 5. Визначити розрахунком максимально допустиму тривалість аварійного спорожнення апарата. 6. Розрахувати коефіцієнт витрати системи аварійного зливу методом послідовних наближень. 7. Розрахувати діаметр аварійного трубопроводу. 8. Визначити розрахунком площу прохідного перерізу труб системи аварійного зливу і вихідного патрубка апарата.

9. Розрахувати середню швидкість руху рідини по аварійному трубопроводу. 9. Розрахувати середню швидкість руху рідини по аварійному трубопроводу. 10. Визначити густину рідини, що зливається з апарата. 11. Визначити значення критерію Рейнольдса. 12. Розрахувати коефіцієнт опору системи. 13. Уточнити значення коефіцієнта витрати системи та визначити помилку при його оцінці. 14. Розрахувати тривалість спорожнення апаратів. 15. Перевірка виконання умови аварійного зливу.

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ Михайлюк О.П., Олійник В.В., Мозговий Г.О. Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів. Харків. ХНАДУ.- 2014.-с.298-311. Михайлюк О.П., Сирих В.М. Задачник Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів. Харків. ХІПБ -1998.- с. 82. ВБН В.2.2.-58.1-94 “Проектування складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93.3 кПа”.