🗊Презентация Особливості методики викладання музики в 3-4 класах загальноосвітньої школи

Кондратова Л.Г. старший викладач ЗОІППО кандидат педагогічних наук

Психологічні особливості розвитку дітей 8 -10 років Основними потребами дитини в початкових класах є: потреби спілкування з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, потреба у дружбі, товариськості, повазі особистості, у самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

Дитина молодшого віку вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникають стійки форми поведінки і діяльності, які становлять основу формування її характеру, розвиваються і змінюються внутрішні етичні інстанції, формуються моральні мотиви поведінки; розвивається здатність співпереживати, співчувати і співдіяти з дорослими та однолітками. Дитина молодшого віку вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникають стійки форми поведінки і діяльності, які становлять основу формування її характеру, розвиваються і змінюються внутрішні етичні інстанції, формуються моральні мотиви поведінки; розвивається здатність співпереживати, співчувати і співдіяти з дорослими та однолітками.

Якщо для учнів 1-2 класів учитель залишається центральною фігурою, арбітром, авторитетом, то в 3-4 класах самооцінка, оцінка однолітків починає переважати оцінку вчителя. Зовнішнім вираженням позиції дитини є роль у різноманітних ситуаціях дитячого життя. Вона проявляється в залежності від очікувань вчителя і дитини. Діти з невиправданими очікуваннями стають часто агресивними або, навпаки, пригніченими; боязкими або недовірливими, соціально інфантильними або неспокійними. Якщо для учнів 1-2 класів учитель залишається центральною фігурою, арбітром, авторитетом, то в 3-4 класах самооцінка, оцінка однолітків починає переважати оцінку вчителя. Зовнішнім вираженням позиції дитини є роль у різноманітних ситуаціях дитячого життя. Вона проявляється в залежності від очікувань вчителя і дитини. Діти з невиправданими очікуваннями стають часто агресивними або, навпаки, пригніченими; боязкими або недовірливими, соціально інфантильними або неспокійними.

Вчителю слід пам'ятати: що в молодшому віці дітей переважає образне мислення то основне місце має бути відведено ігровим методам і прийомам роботи з дітьми: ситуаційно-рольовим, сюжетно-рольовим іграм; методам аналізу життєвих ситуацій і привчання; ігровим методикам щодо виявлення самооцінки; іграм - драматизаціям, інсценуванню, іграм-бесідам, іграм-мандрівкам; екскурсіям; ігровим вправам, колективним творчим проектам, практичним акціям тощо.

Навчальні програми: “Музика” 1-4 клас ( авт. Ростовський О., Хлєбнікова Л., Марченко Р. 2006 р.); “Музика” 1-4 клас ( авт. Лобова О.); “Музика” 1-4 клас з поглибленим вивченням ( авт. Гумінська О.)

Характеристика структури навчальної програми Програма має тематичну побудову, що дає змогу об'єднати різні види музичної діяльності учнів: сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична імпровізація тощо) на одному уроці.

Тематична структура програми: 3 клас Тема 1. Пісенність, танцювальність, маршовість – 8 годин Тема 2. Інтонація – 8 годин Тема 3. Розвиток музика – 10 годин Тема 4. Будова (форма) музики – 9 годин

Тематична структура програми: 4 клас Тема 1. Тема 2. Тема 3. Тема 4.

Особливості організації навчально-виховного процесу: формування музичної культури учнів – основа уроку, який може мати різне художньо-педагогічне втілення. Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх його складових елементів, що надає змогу вносити в урок будь-які контрасти, для підтримки уваги учнів та творчої атмосфери зацікавленості.

Музичне сприймання - основа музичної освіти На першому плані завдання аналізу й інтерпретації музичних творів, від комплексного жанрово-ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів, що забезпечує загальний розвиток учнів.

Хоровий спів на уроці Сприяє природному способу вираження естетичних почуттів, що тісно пов'язане з розвитком музичних здібностей і активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики.

Творча діяльність учнів Може виявлятися в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, темброво-ритмічних супроводів.

Виконання музично-ритмічних рухів Спрямовано на пластичне вираження змісту музики ( пластичне інтонування, вільне диригування, танцювальні рухи, крокування, “ гра ” на уявних музичних інструментах. Це має розвивати музичні здібності учнів, їх здатність емоційно й свідомо сприймати музику.

Гра на елементарних музичних інструментах Сприяє розвитку музичного слуху, умінню розрізняти ритмічні, темброві та динамічні особливості звучання. Музичні інструменти: шумові, саморобні ( власне учнями).

Домашні завдання Основним видом домашніх завдань з предмета мають бути завдання: слухати музику, де б вона не звучала, і розповідати свої враження на уроках, творчі завдання ( малюнки, загадки, кросворди, ребуси тощо), слухати, дивитися протягом тижня певні радіо-і телепередачі та аналізувати їх.

Педагогічна скарбничка вчителя музики: - український народнопісенний фольклор; - музичні ігри; - казкові сюжети на уроках; - народна та авторська казка в різних видах діяльності.

Український народнопісенний фольклор ритмізація та мелодизація українських народних приказок, загадок, віршів; інструментальний та вокальний супровід народних українських казок; інсценізація народних пісень; виконання українських народних пісень і танців в ансамблі та дитячому оркестрі (шумові та найпростіші музичні інструменти).

Українські народні пісні та обряди - зимові календарно-обрядові пісні (колядки, щедрівки) та зимові обряди; - весняні календарно-обрядові пісні ( веснянки, гаївки) та весняні календарні звичаї і обряди; - літні календарно-обрядові пісні (русальські, купальські пісні) та обряди; - осінні календарно-обрядові пісні (зажиночні, жниварські, обжинкові) та обряди.

Методичні рекомендації щодо ознайомлення дітей з українськими народними обрядами - адаптувати матеріал відповідно до віку дітей; - доступно, спираючись на життєвий досвід, учнів пояснити поняття і явища у невеликому об'ємі; - повторення деяких основних знань про обряди і звичаї у бесіді; - пояснення значення ставлення давніх слов'ян до природи і магічних сил.

Музичні ігри на уроках вокальні ігри: спів пісень за малюнком,впізнай мелодію, пісня-імпровізація; ігри при сприйманні музики:диригент, музичний оглядач, музичне інтерв'ю, пейзажисти; ігри на музикування: гастролер, конкурс виконавців, кастинг, імпровіз.

Казкові сюжети на уроках Казка, гра, фантазія – животворне джерело дитячого мислення та почуттів (В.Сухомлинський). Казка – улюблений літературний жанр дітей. Вчитель може використовувати казкові сюжети і дитячі опери на уроках для розвитку творчих здібностей та дитячого уявлення.

Народна й авторська казка на уроці казкові образи в творчості українських, російських та зарубіжних композиторів ( М.Лисенко, Е.Гріг, П.Чайковський, М. Римський-Корсаков); сюжетні, музично-дидактичні ігри, в яких є казкові герої; музично-естетичне виховання через казки В.Сухомлинського – “ слухання природи ” (бджолина музика, пісня цвіркуна, як дзвенять сніжинки).

Форми навчальної співпраці учнів парне кооперування в процесі усних завдань та взаємодопомога учнів при роботі у парах (радяться, допомагають один одному); групове кооперування для виконання творчих завдань та навчання учнів співпрацювати в навчальній діяльності (допомога, взаємодія, варіативність взаємодії).