🗊 Полімери та пластмаси

Полімери та пластмаси

План Вступ. Поняття Полімерізації. Полімери Пластмаси. Склад пластмаси Поліетилен Поліпропилен Полівінілхлорид Висновок

Вступ. Поняття Полімерізації. Полімери Полімеризація – реакція послідовного сполучення молекул вихідних речовин, що дістали назву мономери, в одну макромолекулу. Полімери – високомолекулярні сполуки, макромолекули яких складаються з великої кількості структурних ланок, що послідовно сполучені між собою хімічними зв’язками. Відносна молекулярна маса таких сполук становить від кількох тисяч до кількох мільйонів.

Пластмаси - це матеріали на основі полімерів, які здатні при нагріванні набувати заданої форми та зберігати їх після охолодження. Пластмаси - це матеріали на основі полімерів, які здатні при нагріванні набувати заданої форми та зберігати їх після охолодження.

Поліетилен Поліетилен – це термопластична, стійка проти дії кислот, лугів й окисників пластмаса. Хімічне рівняння: [ CH2 – CH2 ]n Технологія процесу: щоб надати поліетилену потрібних експлуатаційних властивостей, слід перетворити його на пластмасу. Промислові умови утворення: Якщо етилен нагріти до 150—200°С і піддати високому тиску, його молекули почнуть сполучатися одна з одною у великі молекули. 

Поліетилен Застосування. Завдяки високій хімічній стійкості поліетилен широко застосовується в хімічній промисловості для виробництва пластикових труб, частин різних апаратів, внутрішньої футеровки місткостей для зберігання кислот тощо. Поліетилен застосовується також в електротехнічній, електрокабельній і радіотехнічній промисловості як добрий ізолятор електропроводів. Значна частина поліетилену йде на виготовлення водопровідних труб, а також різних побутових предметів — поліетиленових плівок, бутелів, пробок тощо. Крім того, деякі поліетиленові матеріали використовують у медицині.

Вироби з поліетилену

Поліпропілен Поліпропілен - термопластичний  полімер, одержуваний полімеризацією пропілену. Стійкий проти дії кислот, лугів, окисників. Хімічне рівняння: [ СН2—СН ]n CH3 Технологія процесу: поліпропілен  одержують  полімеризацією пропілену в присутності металокомплексних каталізаторів. Промислові умови утворення: параметри, необхідні для  отримання поліпропілену близькі до тих, при яких отримують поліетилен низького тиску. При цьому, залежно  від конкретного каталізатора, може виходити будь-який тип полімеру або їх суміші.

Поліпропілен Застосування. Поліпропілен за використанням подібний до поліетилену, однак вироби з нього витримують більше навантаження й нагрівання, ніж поліетиленові. Велика стійкість проти численних згинань і стирання забезпечує високу міцність поліпропіленових канатів, сіток, технічних тканин. Крім того, його застосовують при виготовленні взуття та одягу, іграшок, гребінців, футлярів, посуду тощо.

Вироби з поліпропилену

Полівінілхлорид Полівінілхлорид - безбарвна, прозора пластмаса,  термопластичний полімер вінілхлориду. Хімічне рівняння: [ CH2-CH ]n Cl Технологія процесу:виходить суспензійною  або  емульсійною  полімеризацією вінілхлориду, а також полімеризацією в масі. Промислові умови утворення: при температурах вище 1200º C починається помітне відщеплення HCl, що протікаєкількісно при 300-3500º C. При більш високих  температурах спостерігається розрив полімерних ланцюгів з утворенням вуглеводнів.

Полівінілхлорид Застосування. Застосовується як ізоляційний матеріал електричного дроту й антикорозійний матеріал для покриття днищ автомобілів, у виробництві лінолеуму, штучної шкіри для взуття, металопластикових вікон, клейонки, деталей хімічної апаратури, труб. З полівінілхлориду виготовляють також плащі від дощу тощо.

Застосування полівінілхлориду

Політетрафлуоретен ( тефлон) Політетрафлуоретен ( тефлон) - пластмаса, що володіє рідкісними фізичними і хімічними властивостями і широко застосовується в техніці та в побуті. F F Хімічна формула: [ С – С ]n F F Порівняно з розглянутими полімерами випускається в менших кількостях, проте набув широкого застосування завдяки своїм властивостям – високій температурі плавлення, великій твердості, термічній і хімічній стійкості, низькому коефіцієнту тертя. За хімічною стійкістю тефлон перевищує такі метали, як платина і золото. На нього

не діють органічні розчинники, розчини навіть гарячих концентрованих кислот, у тому числі і нітратної, лугів тощо. Більше того, не існує жодного розчинника, у якому тефлон хоча б набухав. Специфічна структура молекул зумовлює унікальні фізичні й хімічні властивості фторопластів, які відсутні в інших матеріалів. Ці властивості забезпечили полімеру широке застосування в авіації, радіотехніці, харчовій й фармацевтичній і холодильній промисловості. Інертність тефлону до масел , кислот і жирів дає змогу виготовляти з нього різний посуд для приготування і зберігання харчових продуктів, лікарських препаратів. Він не впливає на фізіологічні процеси, тому використовується у виготовленні штучних хрящів і кісток . не діють органічні розчинники, розчини навіть гарячих концентрованих кислот, у тому числі і нітратної, лугів тощо. Більше того, не існує жодного розчинника, у якому тефлон хоча б набухав. Специфічна структура молекул зумовлює унікальні фізичні й хімічні властивості фторопластів, які відсутні в інших матеріалів. Ці властивості забезпечили полімеру широке застосування в авіації, радіотехніці, харчовій й фармацевтичній і холодильній промисловості. Інертність тефлону до масел , кислот і жирів дає змогу виготовляти з нього різний посуд для приготування і зберігання харчових продуктів, лікарських препаратів. Він не впливає на фізіологічні процеси, тому використовується у виготовленні штучних хрящів і кісток .

Вироби з політетрафлуоретену

Висновок Роблячи висновок, слід зазначити, що використання полімерів в наш час є досить таки поширеним. І це не дивно. Завдяки своїм деяким хімічним властивостям, таким як, наприклад, міцність, стійкість, тугоплавкість, вони є зручними у використанні, як у побуті, так і на заводах, фабриках тощо. Однак мають і низку мінусів. Передусім вони пов’язані з тим, що полімери є шкідливими для екології нашого світу.