🗊Презентация Політична діяльність і політичні відносини

ЛЕКЦІЯ 3. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ

ПЛАН 1. Поняття, зміст, типологія політичної діяльності. 2. Політична участь та політичне функціонування як компоненти політичної діяльності. 3. Політичні відносини: типологія, форми та функції.

ОСНОВНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА І СВОБОДИ: 1. Право на участь в управлінні державними і суспільними справами (стаття 38) 2. Виборче право ( стаття 38) 3. Право на свободу асоціацій ( стаття 36) 4. Право на мирні збори ( стаття 39) 5. Право на свободу думки та слова (стаття 34) 6. Петиційне право ( стаття 40)

Політична діяльність – сукупність дій окремих індивідів і великих соціальних груп (класів, партій, громадських організацій тощо), спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед, завоювання, утримання і використання влади Політична діяльність – сукупність дій окремих індивідів і великих соціальних груп (класів, партій, громадських організацій тощо), спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед, завоювання, утримання і використання влади

МОТИВИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНІ ІНТЕРЕСИ ПОЛІТИЧНІ ПОТРЕБИ ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ економічні, ВІДОМЧІ соціальні КОЛЕКТИВНІ духовні НАЦІОНАЛЬНІ СОЦІАЛЬНО – ГРУПОВІ ОСОБИСТІ

ФОРМИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗА НАПРЯМАМИ ЗДІЙСНЕННЯ – ДЕРЖАВНА, ПАРТІЙНА, ГРОМАДСЬКО - ПОЛІТИЧНА, КОМУНІКАЦІЙНО – ІНФОРМАЦІЙНА ЗА СУБ’ЄКТАМИ ПОЛІТИКИ – КЛАСОВА, СОЦІАЛЬНО – ГРУПОВА, НАЦІОНАЛЬНА, МІЖНАРОДНА, ІНДИВІДУАЛЬНА ЗА СПЕЦИФІКОЮ ЗАВДАНЬ – ТЕОРЕТИЧНА, ПРАКТИЧНА ЗА ПОЛІТИЧНИМ ПРОСТОРОМ – ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА, ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНА ЗА СПЕЦИФІКОЮ СФЕР – ВІЙСЬКОВА, ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ БЕЗПЕКИ ТА ІН.

ІЄРАРХІЯ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ( ЗА А. КОЛОДІЙ) БАЗОВІ ( ПЕРВИННІ) ВТОРИННІ СУБ’ЄКТИ БЕЗПОСЕРЕДНІ СУБ’ЄКТИ СУБ’ЄКТИ ПОЛІТИКИ ПОЛІТИКИ( ІНСТИТУЦІЙНІ) - ПОЛІТИКИ - ПОЛІТИЧНІ НЕІНСТИТУЦІЙНІ – ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПОЛІТИЧНІ ЛІДЕРИ, ВЛАДНІ НАЦІЇ, КЛАСИ РУХИ, ГРОМАДСЬКО – ПОЛІ- СТРУКТУРИ, КЕРІВНІ СОЦІАЛЬНІ, СОЦІАЛЬНО- ТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ГРУПИ ТИСКУ ОРГАНИ ПОЛІТИЧНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНІ І ОРГАНІЗАЦІЙ СОЦІАЛЬНО – ДЕМОГРА ФІЧНІ СПІЛЬНОТИ; ЕНТНІЧНІ ТА РЕЛІГІЙНІ ГРУПИ

КРИТЕРІЇ ТИПОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: 1. За суб’єктами 2. За об’єктами 3. За рівнем інноваційності

РІВНІ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ У СУСПІЛЬНІЙ ТА ПОЛІТИЧНІЙ ІЄРАРХІЇ) ПОЛІТИЧНА УЧАСТЬ – ВКЛЮЧЕННЯ ІНДИВІДІВ ТА СОЦІАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ У ПРОЦЕС ПОЛІТИЧНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИРОБЛЕНИХ НА ПРАКТИЦІ ФОРМ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ

ТИПИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ( ЗА КІЛЬКІСТЮ І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ) : Індивідуальна – індивідуальний акт протесту Колективна – сума індивідуальних дій з мінімальним ступенем організації ( стихійний мітинг) Групова – сукупність політичних дій з високим рівнем організації ( політичний страйк, повстання) Загальносуспільна ( національно – визвольна боротьба, революція)

ОБ’ЄКТИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – СУСПІЛЬСТВО, АБО ЙОГО СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ; СУСПІЛЬНІ ГРУПИ ОБ’ЄКТИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – СУСПІЛЬСТВО, АБО ЙОГО СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ; СУСПІЛЬНІ ГРУПИ ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА ТИПОМ ОБ’ЄКТІВ:

ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА РІВНЕМ ІННОВАЦІЙНОСТІ: ІННОВАЦІЙНА – ОРІЄНТОВАНА НА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ІНСТИТУЦІЙ І ОНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ КУРСІВ ДЕРЖАВИ СТАБІЛІЗУЮЧА – ПРАГНЕ ЗБЕРЕГТИ ВСЕ ЦІННЕ В ІСНУЮЧИХ ПОЛІТИЧНИХ СТРУКТУРАХ КОНСЕРВУЮЧА – НАЦІЛЕНА НА НЕДОПУЩЕННЯ СУТТЄВИХ ЗМІН ВЗАГАЛІ РЕСТАВРАЦІЙНА – СПРЯМОВАНА НА ВІДНОВЛЕННЯ ВІДЖИЛИХ ІНСТИТУТІВ І ФОРМ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

ТИПИ ПОЛІТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ : КОНФОРМІЗМ – ОРІЄНТАЦІЯ НА ЧУЖУ ДУМКУ, ПРИСТОСУВАННЯ ДО ІСНУЮЧИХ УМОВ, ПОЗИЦІЯ «ЯК УСІ, ТАК І Я» ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ – БАЙДУЖЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПОЛІТИКИ ПОЛІТИЧНИЙ АКТИВІЗМ – АКТИВНЕ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ПОЛІТИЧНОГО, СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

ПОЛІТИЧНА УЧАСТЬ РІЗНОВИДИ: ІНДИВІДУАЛЬНА І КОЛЕКТИВНА АКТИВНА І ПАСИВНА СТИХІЙНА І СВІДОМА ЗАКОННА І НЕЛЕГАЛЬНА ОРГАНІЗОВАНА І НЕОРГАНІЗОВАНА ТРАДИЦІЙНА І НОВАТОРСЬКА

ПОЛІТИЧНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ: РІЗНОВИДИ: ДІЯЛЬНІСТЬ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ, УРЯДУ ДЕПУТАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МУНІЦИПАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАРТІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІТОЛОГІВ, ІДЕОЛОГІВ ТОЩО

ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ З МЕТОЮ СВІДОМОМОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ І ПОТРЕБ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ З МЕТОЮ СВІДОМОМОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ І ПОТРЕБ

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН : Різноманітність форм Зумовленість соціально – економічними відносинами і культурним рівнем суспільства Визначеність політичними інтересами і потребами Вираження у сфері боротьби за владні повноваження Регулювання по відношенню до інших видів суспільних відносин Охоплення широких мас і їх спільностей, та організаційних структур Вплив на забезпечення соціальної стабільності

ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН: ЗА ХАРАКТЕРОМ СОЦІАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ – МІЖНАРОДНІ, МІЖНАЦІОНАЛЬНІ, МІЖ СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ, МІЖ ОСОБАМИ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ СОЦІАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ – МІЖДЕРЖАВНІ, МІЖПАРТІЙНІ, МІЖ ГРОМАДСЬКИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, ДЕРЖАВНО – ПАРТІЙНІ ЗА ХАРАКТЕРОМ ВІДНОСИН МІЖ СУБ’ЄКТОМ І ОБ’ЄКТОМ ПОЛІТИКИ – ВІДНОСИНИ ПАНУВАННЯ, ПІДКОРЕННЯ; ПАРТНЕРСЬКІ ЗА ХАРАКТЕРОМ УПОРЯДКОВАНОСТІ – КООРДИНАЦІЙНІ; СУБОРДИНАЦІЙНІ ЗА ХАРАКТЕРОМ РІЗНИХ СФЕР ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ – ЗАКОНОДАВЧІ, УПРАВЛІНСЬКІ, СУДОВІ

ОСНОВНІ ФОРМИ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН: Політична позиція Політичне співробітництво Політичний компроміс Політична конкуренція Політична консолідація Політична конфлікт Політична боротьба

ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН: Об’єднувальна Координаційна Соціально – політичного творення Діяльнісна

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ