🗊Презентация Політична суб’єктність етносів та націй

ПОЛІТИЧНА СУБ’ЄКТНІСТЬ ЕТНОСІВ ТА НАЦІЙ 1. Етноси та етнічні групи, особливості етногенезу 2. Нації – поняття, теорії, типологія. 3. Етнічна та національна ідентичність та свідомість. 4. Етнонаціональні відносини та етнополітика. 5. Особливості етнополітичного розвитку України.

Примордіалісти (Ю.Бромлей, Е.Сміт, Л.Гумільов) твердять, що етноси існують об’єктивно, поза нашою свідомістю. Центральна категорія - етнос

Теорія етногенезу Льва Гумільова

Атрибути етнічної спільноти за Е.Смітом – групова самоназва, міф про спільних предків, історична пам’ять, спільна культура, зв’язок з «рідним краєм», почуття солідарності. Атрибути етнічної спільноти за Е.Смітом – групова самоназва, міф про спільних предків, історична пам’ять, спільна культура, зв’язок з «рідним краєм», почуття солідарності. Історичні форми етнічних спільнот – племена, народності.

Способи утворення етносів

Способи поділу Способи поділу

Нація – поняття, теорії, типологія Нація – соціальна спільнота, яку об’єднують єдина держава (або прагнення до неї), єдині громадянство, юридичні права та обов’язки, усвідомлення як єдиної спільноти, спільність історії, культурних традицій.

Теорії нації Політична М.Вебер: “Головне у нації – прагнення створити державність” К.Дойч: “Нація – це народ, який володіє державою”

Культурологічна К.Реннер: “Нація – це культурне співтовариство”. Історико-економічна Й.Сталін: «Нація є стійка спільність людей, що історично склалася, виникла на основі спільності мови, території, економічного життя і психічного складу, який проявляється у спільності культури». Етніцистська Е.Сміт: “Нація – велика політизована етнічна група зі спільною культурою та історичною спадщиною”.

Типологія націй

Національна меншина група людей, яка відрізняється за етнічною приналежністю від більшості населення держави і не є в ній автохтонною

Етнічна та національна свідомість Етнічна (національна) ідентичність (ідентифікація) – приналежність індивіда до етнічної групи чи нації Етнічна (національна) самоідентифікація – це віднесення індивідом або групою себе до певного етносу (нації). Може не співпадати з ідентифікацією Етнічна (національна) свідомість – уявлення етносу (нації) про себе та інші народи та соціальні явища. Етнічна (національна) самосвідомість – суб’єктивний вимір свідомості. Національний характер – комплекс фізичних і психічних ознак, що об’єднують членів нації і відрізняють її від інших націй (О. Бауер). Національний менталітет – синтез психологічних та світоглядних виявів етнічної самобутності. Подвійна (множинна) етнонаціональна свідомість – одночасна самоідентифікація індивіда з двома (чи більше) етнонаціональними спільнотами. Білінгвізм – соціалізація з використанням двох мов.

Етнонаціональні відносини та етнополітика Етнонаціональні відносини – відносини між суб’єктами етнонаціонального розвитку (етносами, етнічними групами, націями, державними утвореннями, партіями, громадськими організаціями тощо). Сучасному розвиткові етнонаціональних відносин властиві дві взаємозалежні тенденції. З одного боку, злам етнічних та національних кордонів, посилення взаємозв’язків, уніфікація та стандартизація суспільного життя, з іншого – викликане цим подальше згуртування етносів, націй, боротьба за самобутність, рівноправність. Етнонаціональна політика – цілі та дії політичних суб’єктів щодо регулювання міжнаціональних (міжетнічних) відносин.

Декларація принципів терпимості Резолюція ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року 1.1. Терпимость означает уважение, принятие и правильное понимание багатого многообразия культур нашего мира, наших форм самовыражения и способов проявлений человеческой индивидуальности. Ей способствуют знания, открытость, общение и свобода мысли, совести и убеждений. Терпимость - это гармония в многообразии. Это не только моральный долг, но и политическая и правовая потребность. Терпимость …способствует замене культуры войны культурой мира. 1.3. Терпимость - это обязанность способствовать утверждению прав человека, это понятие, означающее отказ от догматизма, от абсолютизации истины. 2.3. Мир невозможен без терпимости, а развитие и демократия невозможны без мира.  

3.2. Средства коммуникации способны играть конструктивную роль в деле распространения ценностей терпимости и разъяснения опасности безразличия по отношению к группам и идеологиям, проповедующим нетерпимость. 3.2. Средства коммуникации способны играть конструктивную роль в деле распространения ценностей терпимости и разъяснения опасности безразличия по отношению к группам и идеологиям, проповедующим нетерпимость. 4.3. Воспитание в духе терпимости должно быть направлено на противодействие влиянию, вызывающему чувство страха и отчуждения по отношению к другим. Оно должно способствовать формированию у молодежи навыков независимого мышления, критического осмысления и выработки суждений, основанных на моральных ценностях.   Мы торжественно провозглашаем 16 ноября Международным днем терпимости.  

Всі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно одного в дусі братерства. Всі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно одного в дусі братерства. Декларація Прав Людини, 1948, стаття 1. Не все те неправильне, що тобі незрозумiле. Григорій Сковорода Наша справжня національність – це людство. Герберт Уелс Не засуджуй нікого, поки не станеш на його місце. Раббі Гіллель Здорова нація не помічає своєї національності, як здорова людина – хребта. Бернард Шоу

Мультикультуралізм – полікультурність, поліетнічність Мультикультуралізм – полікультурність, поліетнічність Право націй на самовизначення – право нації визначати форму свого існування в самостійній державі чи у складі іншої держави. Згідно з Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 р., відокремлення не є єдиною формою національного самовизначення. Форми реалізації права на самовизначення : національно-культурна автономія; національно-територіальна автономія; представництво нацменшин в органах влади; відокремлення від держави і створення національної держави; відокремлення від держави та возз’єднання з іншими складовими нації в об’єднаній державі. Національно-культурна автономія – форма самоорганізації національної меншини, спрямована на розвиток її національної культури. Національно-територіальна автономія – самоорганізація національної меншини, в якій національний характер мають територіальні органи влади.

Геноцид – фізичне знищення етнічної групи Геноцид – фізичне знищення етнічної групи

Сепаратизм – політичний рух за відокремлення певної території від держави Сепаратизм – політичний рух за відокремлення певної території від держави

Іредентизм Іредентизм – об’єднання людей однієї національності в межах єдиної держави Етноцид – знищення культури національної меншини та нав’язування їй культурних цінностей домінуючої етнічної груп Лінгвоцид – знищення мови етнічної групи

Конвенція ООН «Про попередження злочину геноциду та покарання за нього» від 9 грудня 1948 року Статья II. В настоящей Конвенции под геноцидом понимаются следующие действия, совершаемые с намерением уничтожить, полностью или частично, какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую: а) убийство членов такой группы; b) причинение серьезных телесных повреждений или умственного расстройства членам такой группы; c) предумышленное создание для какой-либо группы таких жизненных условий, которые рассчитаны на полное или частичное физическое уничтожение ее; d) меры, рассчитанные на предотвращение деторождения в среде такой группы; е) насильственная передача детей из одной человеческой группы в другую. Статья III Наказуемы следующие деяния: а) геноцид; b) заговор с целью совершения геноцида; c) прямое и публичное подстрекательство к совершению геноцида; d) покушение на совершение геноцида; e) соучастие в геноциде. Статья IV Лица, совершающие геноцид или какие-либо другие из перечисленных в статье III деяний, подлежат наказанию, независимо от того, являются ли они ответственными по конституции правителями, должностными или частными лицами.

Декларація ООН Про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин від 18 грудня 1992 року Стаття 1. Держави захищають на їх територіях існування та самобутність національних чи етнічних, культурних, релігійних та мовних меншин та заохочують створення умов для розвитку тої самобутності. Стаття 2 Особи, що належать до національних чи етнічних, релігійних та мовних меншин, мають право користуватися досягненнями своєї культури, сповідувати свою релігію та відправляти релігійні обряди, а також користуватися своєю мовою у приватному житті та публічно, вільно та без втручання чи дискримінації у будь-якій формі. Стаття 4 Держави вживають відповідних заходів на те, щоб там, де це здійснимо, особи, що належать до меншин, мали належні можливості для вивчення своєї рідної мови або навчання своїй рідній мові. Держави при необхідності вживають заходів у галузі освіти з метою стимулювання вивчення історії, традицій, мови і культури меншин.

Етнічний склад України (2001)

Етнографічні групи

Значна більшість росіян мешкає в містах (1989 р.  — 87.6 %). Значна більшість росіян мешкає в містах (1989 р.  — 87.6 %).

Пріоритети етнонаціональної політики – забезпечення через законодавство, державні програми рівних можливостей для участі громадян, незалежно від національності, в усіх сферах матеріального та духовного життя, управлінні державними та суспільними справами; зміцнення гарантій, що виключали б прояви націонал-екстремізму, дискримінацію за національною, релігійною, мовною ознаками; – відродження українського етносу, забезпечення етнокультурної самобутності української нації, її динамічного відтворення, піклування про національно-культурні потреби українців за кордоном; – відродження духовного життя меншин на принципах національно-культурної автономії, захист їх етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності; – відновлення справедливості щодо депортованих народів, здійснен-ня заходів щодо їх правової, політичної, соціально-культурної реабілітації; – утвердження у міжетнічних відносинах атмосфери толерантності, дружби, взаємної довіри, поваги до мов, культур, традицій, релігій.