🗊Презентация Політичні конфлікти

Підготувала студентка 6 курсу факультету СГФ 61 – Б групи Фот Ірина перевірила Кашкарьова Л. Р.

Слово "конфлікт" багатозначне, походить від лат. Conflictus — зіткнення. Має наступні основні значення (за Н.В. Грі-шиною, 2000): Слово "конфлікт" багатозначне, походить від лат. Conflictus — зіткнення. Має наступні основні значення (за Н.В. Грі-шиною, 2000): - Стан відкритої боротьби, війна, битва; - Дисгармонія у відносинах людей, зіткнення протилеж­ностей; - Психічна боротьба між взаємовиключними можли­востями; - Протиборство героїв у творах художньої літератури, кіно; - Емоційна напруга внаслідок непримиренності внут­рішніх настанов з вимогами ситуації.

Структура конфлікту Формула конфлікту КС(конфліктна ситуація)+І(інцидент)=К(конфлікт) КС - це протиріччя, що нагромадилися створюючи причину конфлікту; І-збіг обставин, що є приводом конфлікту; К-конфлікт.

Типи конфліктів за кількістю учасників: - внутрішньо особистісні (один учасник); - міжособистісні (два учасника); - соціальні (багато учасників, держави).

- це зіткнення, протиборство політичних суб'єктів, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів, цінностей і поглядів. - це зіткнення, протиборство політичних суб'єктів, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів, цінностей і поглядів.

Політичний конфлікт можна розглядати у двох макрополітичних вимірах: Політичний конфлікт можна розглядати у двох макрополітичних вимірах: •- між соціальними й політичними групами, які в даний момент позбавлені влади, але прагнуть її здобути, і групами, які владу контролюють (передвиборні перегони); •- всередині соціальних і політичних груп, наділених владою, але які прагнуть більшого впливу на прийняття рішень і всеосяжного задоволення своїх інтересів (боротьба за посадові позиції в політичній системі державних інститутів).

Для визначення простору політичного конфлікту слід з’ясувати Для визначення простору політичного конфлікту слід з’ясувати наявні проблеми, що стимулюють конфлікт. До таких проблем належать: 1. Кому належить вища політична влада в суспільстві, тобто хто входить до так званого “ситуативного класу” (термін Р. Дарендорфа), який забезпечує національні інтереси або принаймні інтереси основних соціальних і політичних груп у суспільстві? 2. Наскільки ефективною є існуюча в суспільстві структура “балансуючих противаг і стримувань”, тобто яким є механізм організації й здійснення влади (розподіл політичних сил, культурні традиції, чинне законодавство, психологічні типи лідерів)? 3. Хто і яким чином впливає на “ситуативний клас” при прийнятті рішень? 4. Хто є виконавцем рішень і як він визначається?

У політичному конфлікті слід враховувати й соціальні чинники, які створюють умови для конфліктогенів. У цьому контексті звертаємо увагу на такі чинники: У політичному конфлікті слід враховувати й соціальні чинники, які створюють умови для конфліктогенів. У цьому контексті звертаємо увагу на такі чинники: - боротьба за політичні посади у структурах виконавчої та законодавчої влади, які пов’язані з розподілом матеріальних і фінансових ресурсів; •- боротьба цінностей та ідеологічних доктрин, боротьба конкуренції стратегічного порядку щодо майбутнього розвитку країни. Ця сторона політичного конфлікту проявляється у деклараціях і заявах суб’єктів політичної діяльності. Учасники конфлікту на цій стадії конкурують за право впливу на громадську думку й прагнуть здобути якомога більше прихильників; •- наявність “анонімного третього” учасника; до нього звертаються учасники конфлікту як до арбітра (в цій ролі можуть виступати окремі політики, державні інститути, громадська думка, міжнародні організації) або ті, хто може силовими методами ліквідувати конфлікт тощо.

1)Класові внутрішньополітичні конфлікти зазвичай носять антагоністичний характер, розглядаються як конфлікти «з нульовою сумою» і, починаючись з соціально-демографічного, інколи корпоративного рівня, часто становляться все громадськими. 1)Класові внутрішньополітичні конфлікти зазвичай носять антагоністичний характер, розглядаються як конфлікти «з нульовою сумою» і, починаючись з соціально-демографічного, інколи корпоративного рівня, часто становляться все громадськими. 2)Конфлікти між політичними партіями (суспільно-політичними рухами). З розвитком демократичних форм правління боротьба по питанню про дороги розвитку суспільства змістилася в область діяльності партій і рухів. 3)Конфлікти між різними угрупуваннями за лідерство в державі, партії, русі і тому подібне. Ці угрупування, як правило, офіційно не оформлені в об'єднання, проте їх інтереси завжди пов'язані з боротьбою за владу. 4)Інколи в особливу групу внутрішньополітичних виділяють міжетнічні конфлікти з яскраво вираженим політичним забарвленням.