🗊Презентация на тему "Київська Русь" - презентации по Истории скачать бесплатно

Суспільний розвиток Київської Русі у XI-X ст. Великий князь київський, що зосереджував всю повноту влади (військова, судова, виконавча, законодавча) Удільні князі бояри – найзаможніші представники родів Старші мужі Військо Народні маси: - (селяни-общинники) – наймасовіший склад населення; - ремісники; - раби;

Розвиток господарства Підсічне, орне землеробство Двопільна система (перелогова) – поділ поля на 2 частини (орна і пасовищна) Жито – основна культура, бо від нього походить слово “життя” Господарство мало натуральну форму, де все вироблялося не для продажу, а для власного споживання Промисли – полювання, рибальство, бортництво

Князі династії Рюриковичів

Князі династії Рюриковичів 914-915рр. – об’єднав навколо Києва 20 світлих князівств 915р. – перший розбив кочових печенігів 943р. – здійснив похід на Закавказзя і як наслідок відкрив торговий шлях на схід 941-944 – здійснив походи на Візантію, які були невдалими, Ігорь втратив багато флоту

Князі династії Рюриковичів 945р. – Ігорь був убитий древлянами під час полюддя (данина на користь князя і підлеглого населення), м. Іскоростень

Князі династії Рюриковичів Прийшла до влади внаслідок повстання древлян у 945р. Її імення – “свята”, “рівноапостольна”, “хитромудра”.

Помста древлянам – прямий обов’язок Ольги згідно звичаєвого права. Кровна помста “Зуб за зуб” Помста древлянам – прямий обов’язок Ольги згідно звичаєвого права. Кровна помста “Зуб за зуб”

Реформи княгині Ольги Перетворила полюддя на данину. Встановила: - погости – укріплені місця для збору данини; - устави – порядок збору данини; - уроки – розмір збирпння данини. Установила статути – закони які регулювали владу на місцях. Поділила податки на князівські і державні.

Зовнішня діяльність Ольги Перетворила м. Вишгород у резиденцію кназів; побудувала перший двоповерховий будинок для прийому іноземних гостей. У 946р. здійснила візит до Константинополя; це було перше мирне посольство; 100 князів зустрілося з Костянтином Багрянородним, відбулися мирні переговори і була укладена угода вигідна для купців. Ольга охрестилася і стала другою християнка на Русі. 959-961 – здійснила переговори з Німеччиною, а саме з імператором Отто І про хрещення Русі (Священник Адельберт здійснив місію хрещення Русі, але вона виявилася невдалою)

Святослав (964-972рр.) Його імення: “князь-воїн”, “запорожець на престолі”, “благородний князь-лицар”

Досягнення Святослава: Приєднав тиверців, улиців та в’ятичів; 965р. – здійснив похід на волзьких болгар; 967р. – здійснив похід на Хозарський Каганат (розбив хозарів, звільнив усіх слов’ян від данини кров’ю) і як наслідок відкрив східним кочівникам шлях на Русь – “тюркський коридор” «...Нам нікуди дітися, хочемо ми чи не хочемо — маємо битися. Так не зганьбимо ж Землі Руської, а ляжемо костьми, жертві бо сорому не імуть".Якщо ж побіжимо — ганьба нам буде. Так не побіжимо ж, але станемо міцно, а я піду поперед вас: якщо моя голова ляже, то об своїх самі подбайте...»

Заснував першу Руську колонію “Тмутаракань” 967р. – перший похід на Дунайську Болгарію; Святослав придушив повстання болгар проти Візантії. Візантійці хочуть задобрити князя Святослава й приносять у дар йому золото, від якого він легко відмовився. Тоді мудреці порадили імператорським послам піднести меч, і від нього князь відмовитися не спромігся — надто цінував добру зброю

969р. – провів адміністративну реформу управління. Внаслідок неї замінив родоплемінну знать на своїх синів. Це була перша спроба встановити спадкову монархію. 969р. – прагнув перенести столицю Київської Русі на Дунай Переяславець. Кияни йому докоряли і говорили: “Ти шукаєш чужих земель, а свою рідну зневажаєш. 970р. – робить другий похід на Дунайську Болгарію і тут вступає в облогу міста Доростол; Візантійський імператор зраджує Святослава та хоче вбити його, тому підкуплює печенігів, щоб ті вбили князя.

Візантійські війська переслідують дружинників князя Святослава під Доростолом. Мініатюра мадридського рукопису Іоанна Скіліци Обговорення мирної угоди між візантійським імператором і князем Святославом. Мініатюра мадридського рукопису Іоанна Скіліци

972р. – нерівний бій із печенігами, вбивство Святослава Печенізький хан Куря наказав зробити чашу черепа Святослава і на ній написати :“Чужих бажаючи, свою погубив” 972р. – нерівний бій із печенігами, вбивство Святослава Печенізький хан Куря наказав зробити чашу черепа Святослава і на ній написати :“Чужих бажаючи, свою погубив” Смерть князя Святослава від печенігів. Мініатюра з літопису

Шведи називали Київську Русь країною міст “Гардаріка” Шведи називали Київську Русь країною міст “Гардаріка” Сиароруська назва міста – “Град”, що означає “укріплення” Міста стали центрами ремесла і торгівлі. Найважливішим ремеслом тоді було ткацтво і гончарство. Дерев'яна огорожа і в'їзна вежа граду. Реконструкція Мешканці східнослов 'янського граду

Частини міст: Хороми – частина міста, де проживала знать (князі, бояри) Гридниці – великі зали для прийому гостей Зруби – дерев’яні будинки для міщан та ремісників. Підкліття – це погріб, нижня частина будинку для зберігання продуктів. Зруб із двосхильним дахом, прикрашений різьбленням Гридниця