Описание слайда:
Висновки
В ході дипломної роботи було проаналізовано, розроблено, налаштовано і протестовано інформаційні сервіси для підтримки навчального процесу.
В першому розділі було розглянуто види віртуалізації та принципи організації платформи Docker. Перевагами використання контейнерів є найбільш раціональне використовуються ресурсів серверів, що дає можливість запускати більшу кількість додатків, чим при використанні інших видів віртуалізації серверів. Контейнери допомагають абстрагуватися від хост-системи і розробляти логіку додатків, додаючи можливість швидкого горизонтального масштабування додатку. Cформовано вимоги до системи, які висувають користувачі та системні адміністратори. Всі вимоги, згідно їх характеру, було розділено на чотири групи: функціональні, користувачки, системні та зовнішніх інтерфейсів.
У другому розділі було виконане порівняння і вибір складових інформаційних сервісів. При порівняні хмарних сховищ найкращим виявився продукт Nextcloud, який надає користувачу найбільший функціонал при відкритому коді. Сховище Pydio є прямим конкурентом Nextcloud, але частина його функціоналу є платною, тому при виборі безкоштовного сховища, вибір залишається за Nextcloud. Сховище OwnCloud, яке раніше було лідером ринку поступово втрачає свої позиції через суперечки у команді і переходу частини працівників до Nextcloud, тому з часом дана система зникне з ринку. Сховище Seafile сховище може конкурувати з Nextcloud, але воно відносно нове та не популярне. Зробивши порівняння хмарних офісів, можна виділити двох лідерів Google Docs і OnlyOffice. Кожне рішення підходить для певної реалізації системи. Так як будується повністю автономна система, то було обрано OnlyOffice. Google Docs найкраще підходить для змішаного типу систем, коли окремі сервіси працюють на сторонні провайдера. Офіс Microsoft Office Online дещо відстає від лідерів ринку, але видно, що в компанії докладають великих зусиль для його розвитку, так що в найближчому майбутньому все ще може змінитися. А хмарний офіс Zoho Office є простим редактором.
В третьому розділі було розглянуто ряд типових архітектур розподілених системи в залежності від їх навантаження і запропоновано архітектуру системи інформаційних сервісів, яка відповідає потребам забезпечення навчального процесу на кафедрі. Також було розглянуто варіанти підключення системи до кафедрального сайту. Був вибраний варіант реалізації через перенаправлення, оскільки він є найбільш простим в реалізації і потребує мінімальної зміни кафедрального сайту. В розділі описана архітектура системи інформаційних сервісів з протоколами зв’язку, віртуальними мережами та взаємодією з мережею хоста. Матеріал третього розділу є досить детальною інструкцією зі всіма кроками, командами та полями для заповнення, які можуть бути корисним при встановленні і налаштуванні інформаційних сервісів для підтримки навчального процесу на платформі Docker. Проведено функціональне тестування інформаційних сервісів з виконанням типових дій користувача. Всі тести було пройшли успішно.
В майбутньому дану роботу можна розвивати в напрямку додавання нових інформаційних сервісів. Також можливо розширити сфери використання хмарного офісу, а саме для автоматичного створення документів-звітів чи його використання для конвертації документів LaTeX. Хмарне сховище можна розвивати у напрямку створення єдиного розподіленого сховища на території ІФНТУНГ чи з розширенням функціоналу використовувати для електронного документу обігу на кафедрі. Також можливий розвиток у напрямку створення модулю для веб-сторінки кафедри, який наддасть можливість єдиного входу до інформаційних сервісів кафедри, які будуть розширятися.
