🗊 Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала»

Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала»

Українська література. 9 клас Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала» З м і с т Конспект уроку Міні-підручник Презентація до теми Учнівські презентацiї: Фольклорна основа оповідання Світ народних традицій у творі Тестові завдання Консультація з теорії літератури

Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала

Світ українського фольклору

У світі народної поезії

Живописні паралелі

Світ українського побуту

Мовний світ Гоголя Лінгвістичне дослідження

Український світ Миколи Гоголя

У купальську ніч, коли вся природа буяє зеленню, бог Купало благословляє зрілість усього сущого

«…Зібрався він у дорогу й обережно спустився густим лісом у глибокий яр…» «…Зібрався він у дорогу й обережно спустився густим лісом у глибокий яр…»

«Дикий бур`ян чорнів навколо і глушив усе своєю гущиною»

«Рухається і дедалі більшає, більшає і червоніє, як «Рухається і дедалі більшає, більшає і червоніє, як жар. Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало і квітка розгорнулася перед його очима, мов полум`я…»

У купальську ніч мають волю всі таємничі сили лісів, полів, вод, скель. Добрі духи змагаються за долю людини зі злими силами.

«…І перед ними з`явилася хатка… «…І перед ними з`явилася хатка… на курячих лапках»

«Великий чорний собака вибіг назустріч і, виючи, обернувшись на кішку, кинувся у вічі їм... Зирк, замість кішки баба з обличчям, зморщеним, як печене яблуко, вся зігнута в дугу…»

«…Очі нерухомо втуплені в щось, видне тільки йому самому; рот наполовину роззявлений... Ух, страшно!..»

Папороть цвіте тільки раз на рік - опівночі на Івана Купала. Охороняється нечистою силою. Кому пощастить зірвати квітку, той має підки-нути її вгору. Коли квітка упаде на землю, можна сміливо починати копати: під тим місцем буде скарб.

Підготувала: Худолій Юлія 9-Б клас

Івана Купала Івана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначається в Україні, Росії та Білорусі в ніч на 7 липня, тобто 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем літнього сонцевороту (сонцестояння), що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало — поганський бог земних плодів. Сама назва оповідання М.Гоголя про-мовисто говорить про те, що митець знав українські традиції, пов’язані з цим язични-цьким святом. Це пошуки квітки папороті та скарбу.

Легенда про папороть Народні уявлення про купальську ніч та квітку папороті Гоголь використав у творі. Басаврюк каже Петрові: ”Тільки цієї ночі раз на рік цвіте папороть... Бачиш, онде перед тобою три пагорби. Багато буде на них квітів усяких; але хай береже тебе тогосвітня сила зірвати хоч одну. Тільки-но розквітне папороть – хапай її й не озирайся, хоч би що тобі позаду ввижалося”. Як і мовиться у легенді, ця квітка показала Петрусеві, де знаходиться скарб.

Усім відомо, що кожного року в квітні чи у травні ми святкуємо день Воскресіння Ісуса Христа. Всі православні з самого ранку йдуть до церкви, щоб освятити їжу. В кошиках ми несемо крашанки та паску. В оповіданні М.Гоголя “Вечір проти Івана Купала” отець Опанасій питав Басаврюка, чому той і на Великдень не ходив до церкви. Панотець оголосив, що кожного, хто спізнається з Басаврюком, вважатиме за католика, ворога Христової церкви.

Український народ багатий на різноманітні народні обряди та звичаї. Серед них і весільні обряди. В них відбилися народна мораль, звичаї, етичні норми світогляду, уявлення, що формувалися протягом століть. Український народ багатий на різноманітні народні обряди та звичаї. Серед них і весільні обряди. В них відбилися народна мораль, звичаї, етичні норми світогляду, уявлення, що формувалися протягом століть. Українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. М.В. Гоголь у своїй бувальщині описав весільний обряд: “...напекли шишок, нашили рушників і хусток...посадили за стіл молодят, поділили коро-вай, ударили в бандури...і пішло весілля”. Назвавши етапи українського весільного обряду, Гоголь із захопленням, замилуванням і гумором описав «ряджених» на весіллі Петра й Пидорки.

Народний звичай звертатися до знахарів Народний звичай звертатися до знахарів та ворожок знайшов своє відображення у творі Гоголя: «Чого тільки не робила Пидорка: і радилася із знахарями, і переляк виливали, і соняшницю запарювали... Раз хтось уже, видно, зглянувся на неї, порадив іти до ворожки...» Цікавим є й той факт, що письменник сам у примітці пояснив читачеві деталі й тонкощі того, як «у нас виливають переляк і запарюють соняшницю».

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання

Перевірте свої знання