🗊Презентация Гріхи проти Духа Святого

"Кожен гріх і богохульство будуть відпущені людям, алебогохульство проти Духу не буде відпущено" (Mt 12, 31) "Кожен гріх і богохульство будуть відпущені людям, алебогохульство проти Духу не буде відпущено" (Mt 12, 31) Вищезгадані слова висловив  Ісус по чудесному зціленню біснуватої людини.Здивовані свідки чуда проголосили Ісуса Сином Давида, тобто месією. Однак сліпі фарисеї заявляли: "Він тільки через Везельбуба , правителя поганих духів, "викидає погані духи" (Mт 12,24). Цю  прозмову з сатаною  Ісус визнав богохульством проти Духа Святого.  Через Христа бо діяв сам Божий Дух. Христос,захищаючись  перед цим богохульним обвинуваченням,сповіщає, що цей гріх  ніколи не буде відпущений, ані вцьому житті, ані в майбутньому. 

Гріх проти Духа Святого полягає в  Гріх проти Духа Святого полягає в  називанні того що добре поганим, а того, що погане  добрим.  Є бунт, що полягає у відторгненні  того, що походить від Бога і приписуванню того сатані.  Гріх проти Духа Святого є єдиним  непростим гріхом, що має вічні наслідки.

Гріхи проти Святого Духа 1. Грішити зухвало в надії Божого Милосердя. 2. Зневірятися або сумніватися в милість Божа 3.Протестувати проти визнаної християнської правди.  4.  Заздрити ближньому Божої милості.  5. Мати закореніле серце на рятівні натхнення.  6. Навмисно занедбувати покуту  до смерті.

1. Грішити зухвало в надії БожогоМилосердя. То перший з гріхів проти Духа Святого. Бувають такі люди, які говорять: "Чому я повинен покутувати  у такому молодому віці? Як я постарію, то себе я багато молитимусь, а  Бог милосердний, то мені напевно вибачить". Часто та такі люди здійснюють дуже важких гріхів,в надії, що  Бог їм  вибачить, бо милосердний. (напр. Я Не збережу посту в п'ятницю  а потім я сповідаюся з цього гріха). Не можна однак забувати, що Бог також справедливий, бо за добре винагороджує, а за погане карає. Жоден добрий вчинок не залишається без нагороди і жоден поганий без кари.  Грішити,тому, що Бог милосердний, рівнозначне  зображенням Йому і Його нехтуванням доброти.

2.Зневірятись або сумніватися у  Божу милість. Хтось наприклад не хоче дати схилитися до  покути загріхи, бо вважає, що для нього не має вже жалості. Такий стан ми називаємо розпачом. Оскільки той  гріх закриває дорогу до спасіння, є гріхом проти Духа  Святого. Так само є, коли хтось добровільно сумнівається, що  Божа милість може його рятувати. Положення розпачу прийняв Юда.

3. Протестувати проти  визнаної християнської правди. Є такі люди, які обманюють свою совість.  Говорять напр."Я у Бога вірю, нікому нічого  поганого я не роблю, я вірю в те, чого навчають в Костелі, але ніза що я не повірю, щоб Бог міг бути такий сирий, щоб мене карати за  те, що я живу без шлюбу". Якщо хтось затверджується  у такому стані, переживе все життя в смертельному  гріху і на прикінці помре без покути  і печалі, то смерть в такому стані позначає вічне осудження.

4. Не бажати або заздрити ближньому Божої Милості. У Старому Завіті ми маємо приклад кролика Саула, який заздрив Давиду милості  і Божого уподобання. Заздрив до цього ступеня, що старався його вбити. Тим часом Божа милість є добровільним Божим даром  і мають бути вдячні Богові, що Своїх милостей  приділяєнам і нашим ближнім.

5. Мати закореніле серце на рятівні натхнення. Якщо хтось потрапив в смертельні гріхи. Бреде з одного важкого гріха в другий. Але Боже милосердя хоче йогорятувати, бо може хтось молиться за нього. Бог нагадує тоді такому грішникові про нагороду і вічну кару,часом  ставить на його дорозі когось, хто його на вертає. Все даремно. Такий грішник майже силою загашає в собі думає про Бога і вічне життя, бо наприклад хоче  справити враження своєму безбожному товариству або боїться, що муситиме відмовитися  з такого виконання чи іншого гріха, до якого вже міцно прив'язаний.  Приводи така поведінка може бути різна. Однак наполегливе відкидання думає про покуту, веде до затверділістьi совість і в ефекті до смерті в смертельному гріху.

6. Навмисно занедбувати покуту до  смерті. Багато людей завелося і програло своє життя на віки, бо розраховували на те, що поки смерть є далеко, то можна грішити. "Як смерть буде близько, то я завернуся" -говорили собі. А тим часом смерть прийшла несподівано, зовсім не чекала на старість ані хворобу.  Багато людей виходить вранці в здоров'ї зі свого дому,щоб  до нього вже ніколи не повернутися. Смертьприходить враз і  несподівано: інфаркт, крововилив домозку, випадок, і т.д.  Причин може бути безліч. Як же дуже обманюються тобі, які навіть не подумають про покуту засвої  гріхи, бо розраховують на те, що житимуть довго. Смерть інколи приходить до людини як злодій, коли себеїй  ніхто не сподівається і не має часу на обертання востанню мить

Гріхи проти Духа Святого винятково небезпечні, бо безпосередньо наражають нас на втрату Гріхи проти Духа Святого винятково небезпечні, бо безпосередньо наражають нас на втрату  вічного спасіння. Всі ведуть до затверділості серця  отже стану, в якому людина не здібна жаліти за свої гріхи або з розпачу, або  з невіри і цинізму.  Повинні часто просити Бога, щоб нас від цих  гріхів зберіг.