🗊 Хімія в медицині

Хімія в медицині

Хімія з давніх часів вторглася в життя людини і продовжує надавати йому різнобічну допомогу і зараз. Особливо важлива органічна хімія, яка розглядає органічні сполуки - граничні, неграничні циклічні, ароматичні та гетероциклічні. Хімія з давніх часів вторглася в життя людини і продовжує надавати йому різнобічну допомогу і зараз. Особливо важлива органічна хімія, яка розглядає органічні сполуки - граничні, неграничні циклічні, ароматичні та гетероциклічні. Лікарські речовини відомі з дуже давніх часів. Наприклад, у Стародавній Русі чоловіча папороть, мак та інші рослини вживалися як ліки. І до цих пір в якості лікарських засобів використовуються 25-30% різних відварів, настоянок і екстрактів рослинних і тваринних організмів. Останнім часом біологія, медична наука і практика все частіше використовують досягнення сучасної хімії. Величезну кількість лікарських сполук поставляють хіміки, і за останні роки в області хімії ліків досягнуті нові успіхи.

Класифікація лікарських речовин снодійні та заспокійливі(седативні); серцево-судинні; анальгезуючі (болезаспокійливі), жарознижуючі та протизапальні; протимікробні (антибіотики, сульфаніламідні препарати тощо); місцево-анестезуючі; антисептичні; діуретичні; гормони; вітаміни та ін.

Алкалоїди Алкалоїди — складні органічні азотовмісні сполуки лужної реакції переважно рослинного походження, також є продуктом життєдіяльності грибів та деяких нижчих тварин. Найвідоміші алкалоїди, що знаходять застосування в медицині, містяться в таких рослинах: у головках маку снотворного — морфін, у беладонні лікарській — атропін, у тютюнових листках — нікотин, у листках чаю китайського і зернах кави — кофеїн. Ринкова ціна хірально чистого Ксестоспонджину С — алкалоїду, вперше знайденого в тканинах австралійської губки, складає близько 18 мільйонів доларів США за грам.

Найважливіші алкалоїди

Антибіотики Зазвичай антибіотиком називають речовину, яка синтезується одним мікроорганізмом і здатна перешкоджати розвитку іншого мікроорганізму. У 1929 р. випадковість дозволила англійському бактеріологу Олександру Флемінгу вперше спостерігати протимікробну активність пеніциліну. Культури стафілокока, які вирощувалися на живильному середовищі, були випадково заражені зеленою цвіллю. Флемінг помітив, що стафілококові палички, що знаходяться по сусідству з цвіллю, руйнувалися. У 1940 році вдалося виділити хімічна сполука, яка виробляв грибок. Його назвали пеніциліном.

Довідкові матеріали