Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр.

Нажмите для полного просмотра!

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №2

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №3

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №4

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №5

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №6

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №7

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №8

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №9

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №10

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №11

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №12

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №13

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №14

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №15

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №16

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №17

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. , слайд №18

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр. . Презентация содержит 18 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр.

Слайд 2

Описание слайда:

Архітектура Київської Русі Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці (Десятинна церква ) .

Слайд 3

Описание слайда:

Слайд 4

Описание слайда:

Слайд 5

Описание слайда:

Живопис Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам'яток українського і світового мистецтва. Вціліла лише третина всього живопису. Мозаїчна палітра нараховує 177 відтінків. Фрески мали як релігійний сюжет, так і цілком світський зміст. Мозаїки Софіївського собору відзначаються високою технікою виконання. Прикраси собору доповнюють фрески.

Слайд 6

Описание слайда:

Слайд 7

Описание слайда:

Слайд 8

Описание слайда:

Слайд 9

Описание слайда:

Слайд 10

Описание слайда:

Слайд 11

Описание слайда:

З середини XII ст. в самостійних князівствах — Київському, Чернігівському, Переяславському, Галицькому та Волинському — створюються місцеві самобутні художні школи. Фресковий розпис повністю замінює настінну мозаїку. Усі вони були об'єднані єдиним стильовим напрямом, але мали і свої особливості. Характерними пам'ятками цього періоду є храми Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівський (1146 р.), Василівський (1183 р.), Борисо-Глібський (1128 р.) і Успенський в Чернігові (40-і роки XII ст.).

Слайд 12

Описание слайда:

Іконопис Становлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині XI — на початку XII ст. До цього ікони були, переважно, візантійські та грецькі. Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа іконопису. Її засновником вважають митрополита іларіона. У Києво-Печерському Патерику розповідається про перших відомих іконописців Київської Русі — Алімпія та Григорія. Про останнього розповідали, що йому допомагають янголи: він міг за кілька годин написати й позолотити образ (зазвичай на це витрачали кілька тижнів).

Слайд 13

Описание слайда:

Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами. Умовність письма мала чітко розмежовувати божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювати в лиці Христа, Богоматері та святих їх неземну сутність. Для цього фігури зображались пласкими й нерухомими, застосовувалась оборотна перспектива, виключалися будь-які часові прояви (пора року чи доби). Умовний золотий фон ікон символізував божественне світло, фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх немає.

Слайд 14

Описание слайда:

Слайд 15

Описание слайда:

Скульптура В оздобленні давньоруських храмів значну роль відігравало пластичне мистецтво та різьбярство. Східнохристи-янська церква, переслідуючи язичницькі вірування, заборонила об'ємну скульптуру, тому пластичне мистецтво розвивалося у вигляді рельєфів. Для різьбленого оздоблення монументальних споруд використовувався мармур та рожевий шифер. Значна кількість рельєфних орнаментальних прикрас збереглася у храмах Києва.

Слайд 16

Описание слайда:

Слайд 17

Описание слайда:

У XII ст., коли в окремих землях Русі склалися місцеві художні школи, скульптура широко застосовувалася в декорі фасадів споруд. Основним елементом орнаментів був стилізований акант, заплетений у кошики, що нагадували романські капітелі. В плетиво орнаментів ув'язувалися зображення птахів, барсів тощо. Цікавим зразком чернігівської пластики є капітель з Борисоглібського собору із зображенням язичницького міфічного птахо собаки — семарг-ла.

Слайд 18

Описание слайда:

Вершиною давньоруської архітектурної пластики є художній декор Владимиро-Суздальської Русі. У середині XII ст. владимирські різьбярі досягли високої майстерності, про що свідчать фасади церкви Покрова на Нерлі, площини Дмитрівського собору у Владимира та рельєфи Георгієвського собору у Юрєві-Польському, які називають чудовою поемою у камені. Шедевром мініатюрної кам'яної пластики є ікона «Увірування Фоми». На іконі опуклим рельєфом зображено дві постаті: Христа, що у спокійній, фронтальній позі показує Фомі свої рани, і Фому, що схилився до нього. Давньоруський різьбяр майстерно відтворив м'які, округлі лінії складок одягу, тонко виділив обличчя, руки та ноги. Ця ікона зберігається у Київському історичному музеї.