🗊Презентация Агресія дітей. Причини і запобігання

Агресія дітей. Причини і запобігання.

СЛОВНИК “Агресія”(aggression)- з латинської буквально означає “приступ”, “наступати”.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Агресія це поведінка, що суперечить нормам і правилам існування людей в суспільстві, що приносить фізичний або моральний збиток людям або викликає у них психологічний дискомфорт.

ВИДИ АГРЕСІЇ: (за цілеспрямованістю) Реактивна Завдати людині біль, емоційний стан гніву, ворожості

«Агресія» та «агресивність» Агресія – індивідуальна чи колективна форма поведінки, яка направлена на заподіяння фізичної чи психічної шкоди іншій людині чи групі. Агресивність визначають ситуативну чи особистісну схильність до руйнуючої поведінки.

Підходи до вивчення агресії: Перший - агресивність трактується як уроджена, інстинктивна властивість людини. Другий - агресія вивчається як поведінкова реакція на фрустрацію. Третій - розглядають агресивність як характеристику поведінки, що формується в результаті научіння

Критерії виявлення агресивності людини Сварка з оточуючими Втрата контролю над собою Звинувачення інших у своїх о невдачах Образа, заздрість, бажання помсти Гнів та відмова у допомозі, у діяльності Навмисне дратування людей, репліки з підтекстом Відмова підчинятися правилам Імпульсивне реагування на різні дії оточуючих (дітей і дорослих)

Розрізняють види агресії за формою прояву Вербальна агресія – людина вербально, словами виражає своє агресивне відношення до іншої людини, вживає словесні образи

Розрізняють види агресії за формою прояву Фізична агресія – людина схильна фізично виражати агресію по відношенню до іншої людини і може застосувати грубу фізичну силу.

Розрізняють види агресії за формою прояву Предметна агресія- людина зриває свою агресію на навколишніх предметах

Розрізняють види агресії за формою прояву Емоційна агресія- у людини при спілкуванні з іншою людиною виникає емоційне відчуження, почуття підозрілості, ворожості неприязні, недоброзичливості по відношенню до нього.

Розрізняють види агресії за формою прояву Самоагресія- людина не перебуває сама з собою в мирі,злагоді. У нього відсутні або ослаблені механізми захисту "я", він виявляється беззахисним по відношенню до агресивного середовища.

Усі форми агресивності мають одну спільну рису: вони викликані спробами контролювати ситуацію, впливати на неї з метою вдосконалення або себе, або свого оточення, включаючи близьких людей. Усі форми агресивності мають одну спільну рису: вони викликані спробами контролювати ситуацію, впливати на неї з метою вдосконалення або себе, або свого оточення, включаючи близьких людей.

Причини закріплення агресивного стану у поведінці

Психологічні особливості, що провокують агресивну поведінку дітей: 1) Недостатній розвиток інтелекту та комунікативних навичок; 2) знижений рівень саморегуляції; 3) нерозвиненість ігрової діяльності; 4) занижену самооцінку; 5) порушення у стосунках з однолітками. 

Як виявити агресивну дитину: •Втрачає контроль над собою; •Сперечається, лається з дорослими; •Відмовляється виконувати правила; •Умисно дратує людей; •Винуватить інших у власних помилках;  •Сердиться і відмовляється виконувати прохання; •Буває заздрісною, мстивою; •Чутливо й швидко реагує на різні дії оточуючих (дітей і дорослих), які нерідко дратують її.

Загальна стратегія ставлення до дитини оточення: 1. За можливості запобігати агресивним проявам дитини: перехопити занесену для удару руку, покликати дитину. 2. Пояснити дитині неприйнятність агресивної поведінки, фізичної чи вербальної, у ставленні до неживих предметів, а тим більше до людей. 3. Встановити чітку заборону на агресивну поведінку, систематично нагадувати про неї. 4. Запропонувати дитині альтернативні способи взаємодії з оточуючими на основі розвитку у неї емпатії, співпереживання.

Рекомендації щодо попередження прояву агресії у дітей шкільного віку Психологу та соц.педагогу:

Рекомендації щодо попередження прояву агресії у дітей шкільного віку Поради класним керівникам: Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан ( проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь! Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.