Ароматичні аміни - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Ароматичні аміни. Доклад-сообщение содержит 33 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

АРОМАТИЧНІ АМІНИ Ароматичні аміни, так само, як і аліфатичні поділяються на первинні, вторинні і третинні. м-Толуїдин Дифеніламін Трифеніламін (первинний) (вторинний) (третинний)

Слайд 2

Описание слайда:

СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ 1. Відновлення нітросполук Найпростіший варіант цього методу – відновлення каталітично-збудженим воднем.

Слайд 3

Описание слайда:

Існує велика кількість інших відновлювальних систем: Fe+HCI; Sn+НCI; H2S; Na2S. У промислових умовах часто застосовують чавунні ошурки в розведеній хлоридній кислоті. Так, одержання аніліну з нітробензену можна представити схемою:

Слайд 4

Описание слайда:

2. З галогенопохідних 2.1. Отримання первинних амінів Реакція арилювання аміаку протікає в жорстких умовах внаслідок низької реакційної здатності атома галогену, що зв'язаний з бензеновим ядром. В аліфатичному ряді ця реакція протікає значно легше.

Слайд 5

Описание слайда:

2.2. Отримання вторинних амінів Дифеніламін 2.3. Отримання третинних амінів Трифеніламін

Слайд 6

Описание слайда:

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ 1. Основність ариламінів. Ариламіни є слабшими основами порівняно з аліфатичними. Це пов'язано зі спряженням неподіленої електронної пари атома азоту з π-електронами бензенового ядра (р-π-спряження). Завдяки цьому знижується здатність атома азоту реагувати з протоном Н+ (кислотою). Введення другого бензенового кільця ще більше знижує основність, третинні ариламіни основних властивостей не проявляють.

Слайд 7

Описание слайда:

Основність амінів

Слайд 8

Описание слайда:

2. Алкілювання і ацилювання амінів

Слайд 9

Описание слайда:

Первинні аміни при взаємодії з ароматичними альдегідами утворюють основи Шіффа (азометини)

Слайд 10

Описание слайда:

Реакції електрофільного заміщення Аміногрупа є одним з найактивніших замісників І роду, тому анілін вступає у реакції електрофільного заміщення значно легше, ніж бензен, з утворенням о- і п-заміщених. Галогенування ариламінів При хлоруванні незахищених амінів реакція супроводжується окисненням аміногрупи, наприклад: Хлораніл

Слайд 11

Описание слайда:

Тому, її спочатку захищають, наприклад, реакцією ацилювання. Ацетиламіногрупа зберігає електронодонорні властивості і в реакціях SE орієнтує новий замісник в о- та п-положення (переважноо в пара-): Далі за допомогою лужного або кислого гідролізу ацильну групу відщеплюють. п-Хлорофеніламін (п-Хлоранілін)

Слайд 12

Описание слайда:

У випадку бромування у водних розчинах можна обійтись без захисту аміногрупи.

Слайд 13

Описание слайда:

Сульфування ариламінів Сульфування ариламінів приводить до утворення спочатку солі, наприклад, феніламонійгідрогенсульфату, який потім при нагріванні переходить в п-амінобензенсульфокислоту.

Слайд 14

Описание слайда:

АРОМАТИЧНІ ДІАЗО- ТА АЗОСПОЛУКИ, АЗОБАРВНИКИ Ароматичні азосполуки - це речовини загальної формули Ar—N=N—Ar у молекулах яких азогрупа —N=N— зв'язана з двома арильними залишками. В ароматичних діазосполуках (Ar—N=N—X) азогрупа, зв'язана одночасно з арильним залишком і неорганічним фрагментом (Х).

Слайд 15

Описание слайда:

Діазосполуки Найстабільнішими ароматичними діазосполуками є солі діазонію ([ArN≡N]+X─), де (Х=Hal, SO3H, CN), але і вони доволі нестабільні речовини, які вибухають при нагріванні. Назви солей діазонію складаються з назви ароматичного залишка (1), до якого додається закінчення "діазоній"- (2) із зазначенням назви аніону – (3). Фенілдіазонійхлорид п-Толілдіазонійбромід

Слайд 16

Описание слайда:

СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ (РЕАКЦІЇ ДІАЗОТУВАННЯ) Солі діазонію утворюються при дії HNO2 на первинні ариламіни Оскільки нітритна кислота не стійка, її одержують безпосередньо у процесі діазотування за реакцією:

Слайд 17

Описание слайда:

При підлужуванні розчинів солей діазонію утворюються діазогідрати, які при надлишку лугу утворюють діазотати Діазогідрат Натрій діазотат

Слайд 18

Описание слайда:

Діазогідрати нестійкі сполуки і у вільному стані не виділені. У водних розчинах вони виявляють амфотерні властивості: при дії кислот утворюють солі діазонію, а при дії лугів утворюють діазотати Таким чином, діазосполуки залежно від рН існують у вигляді діазокатіону [ArN2]+ або діазотатаніону [Ar-N2O]─.

Слайд 19

Описание слайда:

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Діазоарени характеризуються реакціями двох типів: 1 - реакції з заміщенням діазонієвої групи та виділенням азоту; 2 - реакції зі збереженням атомів азоту без виділення N2. Всі ці реакції відбуваються при взаємодії з нуклеофільними реагентами.

Слайд 20

Описание слайда:

1. Реакції з виділенням азоту Реакція Л.Гаттермана-Т.Зандмейєра (заміна діазогрупи на CI, CN, NO2, SН)

Слайд 21

Описание слайда:

Розкладання солей діазонію при нагріванні Реакція відновлення (заміщення діазогрупи на водень)

Слайд 22

Описание слайда:

2. Реакції без виділення азоту 2.1. Реакції відновлення 2.2. Реакції азосполучення (отримання азосполук) Солі діазонію легко вступають в реакції з фенолами в слаболужному розчині і з третинними ариламінами у слабокислому розчині

Слайд 23

Описание слайда:

Діазокатіон заміщує атом водню тільки у тому ароматичному ядрі, де є сильні активуючі групи ( -NR2, -OH, -OR). Азосполучення не відбувається у сильнокислому розчині, - тому що аміногрупа при цьому перетворюється в амонійну – N+R2H, яка дезактивує бензе-нове ядро (замісник ІІ-го роду). Феноли в кислому середовищі також протонуються, а протонована гідроксигрупа дезактивує бензенове ядро.

Слайд 24

Описание слайда:

Реакція азосполучення відбувається у п-положенні, а якщо воно зайняте, то в о-положенні, до NR2 або НОгрупи. Переважна більшість ароматичних азосполук забарвлена. Багато з них використовуються як органічні барвники. Азобарвники - найбільш поширений клас синтетичних барвників. Їх синтез складається з двох стадій: 1) діазотування 2) азосполучення.

Слайд 25

Описание слайда:

Схема синтезу азобарвника метилового помаранчевого, який до того ж є одним з найпоширеніших кислотно-основних індикаторів. 1. Діазотування ― одержання так званої діазоскладової. В даному випадку діазотують сульфанілову кислоту:

Слайд 26

Описание слайда:

2. Азосполучення діазоскладової з ароматичним третинним аміном (азоскладовою):

Слайд 27

Описание слайда:

Біле світло складається з суміші всіх спектральних кольорів (червоного, помаранчового, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового).

Слайд 28

Описание слайда:

Якщо на поверхню тіла падає потік білого світла, то можна спостерігати такі явища: Світло проходить крізь тіло. Таке тіло буде прозорим для білого світла. Світло поглинається тілом. Тіло буде чорним. Світло відбивається від поверхні тіла або розсіюється нею. Таке тіло буде дзеркальним або білим. Тіло вибірково поглинає деякі промені з видимої частини спектра, а решта променів проходить крізь нього, або відбивається його поверхнею. Таке тіло буде забарвленим.

Слайд 29

Описание слайда:

Отже, причиною забарвлення є вибіркове поглинання тілом частини світлових променів із загального потоку у видимівй частині електромагнітного спектра.

Слайд 30

Описание слайда:

Як же пов’язана довжина світлової хвилі, що поглинається речовиною з її хімічною будовою? Більшість органічних речовин поглинає кванти, що відповідають ультрафіолетовій частині спектра. При цьому енергія поглинутого кванта витрачається на збудження електронів молекули. При наявності в молекулі довгої спряженої системи зв’язків енергія її збудження може знижуватись до величини, що відповідає енергії фотонів у видимій частині спектру і речовина набуває забарвлення.

Слайд 31

Описание слайда:

У каротину моркви (речовини, що надає моркві характерного кольору) наявна система з 11 спряжених подвійних зв’язків, яка зумовлює червоний колір з характерним фіолетовим відтінком.

Слайд 32

Описание слайда:

Особливо максимум поглинання зсувається у довгохвильову область тоді, коли в спряжену систему входять гетероатоми. Так λmах азобензену дорівнює 440 нм. А якщо спряжена система має полярні замісники, то її λmах, як правило, знаходиться у видимій частині спектра, тобто такі сполуки будуть забарвленими і можуть виконувати роль барвників.

Слайд 33

Описание слайда:

Система спряжених зв’язків, яка, в основному, зумовлює появу забарвлення, називається хромоформною системою, а полярні групи по її кінцях, що підсилюють здатність поглинати світло і сприяють зв’язуванню барвника з поверхнею, на яку його нанесли – називаються ауксохромами. Отже барвник має в складі молекули хромофорну систему і принаймні два ауксохроми.

Теги Ароматичн

Похожие презентации