🗊Презентация Цикли трикарбонових кислот

ЦИКЛИ ТРИКАРБОНОВИХ КИСЛОТ

Цикл ЦТК являє собою послідовність восьми реакцій, що протікають в матриксі мітохондрій. Схематично цей процес можна записати наступним чином: Цикл ЦТК являє собою послідовність восьми реакцій, що протікають в матриксі мітохондрій. Схематично цей процес можна записати наступним чином: ЦТК починається з взаємодії ацетил -КоА з четирьохвуглеводною ді- карбоновою кислотою - оксалоацетатом , в результаті чого утворюється перша шестивуглеводна трикарбонова кислота - цитрат . Далі йде серія реакцій, в процесі яких відбувається вивільнення двох молекул СО, і регенерація оксалоацетата . Характеристика ферментів ЦТК наведена у наступнiй таблицi:

Перша реакція циклу ЦТК - це необоротна реакція конденсації ацетил-КоА з оксалоацетатом , каталізується ферментом цитратсинтазою . У результаті реакції відбувається синтез цитрату : Перша реакція циклу ЦТК - це необоротна реакція конденсації ацетил-КоА з оксалоацетатом , каталізується ферментом цитратсинтазою . У результаті реакції відбувається синтез цитрату :

Друга реакція це ізомеризація цитрата в ізоцитрат, у процесі якої відбувається перенесення гідроксигрупи до іншого атому вуглевода, катізується ферментом аконітазою.цис- аконітата проміжний продукт вуглеводу.

Третя реакція , подібно першiй – незворотня. У ній відбуваеться окиснювальне де карбоксилювання ізоцитрату: Гидроксигрупа ізоцитрату окислюється до карбонільної за допомогою НАД + і одночасно відщеплюется карбоксильна група в положенні. Проміжний продукт реакції - оксалосукцінат. Це перша реакція циклу, в якій відновюється НАД+ - кофермент ферменту ізоцитратдегідрогінази: Третя реакція , подібно першiй – незворотня. У ній відбуваеться окиснювальне де карбоксилювання ізоцитрату: Гидроксигрупа ізоцитрату окислюється до карбонільної за допомогою НАД + і одночасно відщеплюется карбоксильна група в положенні. Проміжний продукт реакції - оксалосукцінат. Це перша реакція циклу, в якій відновюється НАД+ - кофермент ферменту ізоцитратдегідрогінази:

Четверта реакцiя циклу-окиснювальне дикарбоксилювання а-кетоглутарата до високоенергiйного зєднання сукциніл -КоА. Механізм цієї реакції подібний з реакцією окислювального декарбоксилювання пірувату до ацетіл -КоА, а а- кетоглутарат де гідрогеназний комплекс нагадує за своєю структурою піруватдегідрогеназний комплекс . Як в одному, так і в іншому випадку в ході реакції беруть участь п'ять коферментів і три фермента : а- кетоглутаратдегідрогіназа (кофермент ТПФ), дегідроліпоілтранссукцінілаза (кофермент ліпоєва кислота), дегідроліподегідрогеназа (кофермент ФАД ), а також KoA і НАД+: Четверта реакцiя циклу-окиснювальне дикарбоксилювання а-кетоглутарата до високоенергiйного зєднання сукциніл -КоА. Механізм цієї реакції подібний з реакцією окислювального декарбоксилювання пірувату до ацетіл -КоА, а а- кетоглутарат де гідрогеназний комплекс нагадує за своєю структурою піруватдегідрогеназний комплекс . Як в одному, так і в іншому випадку в ході реакції беруть участь п'ять коферментів і три фермента : а- кетоглутаратдегідрогіназа (кофермент ТПФ), дегідроліпоілтранссукцінілаза (кофермент ліпоєва кислота), дегідроліподегідрогеназа (кофермент ФАД ), а також KoA і НАД+:

П'ята реакція є єдиною в циклі реакцією субстратного фосфорилювання, каталізується ферментом сукциніл -КоА - синтетазой. У цій реакції сукциніл -КоА за участю ГДФ і неорганічного фосфату перетворюється в сукцинат . Одночасно відбувається перетворення високоєнергіного фосфатного зв'язку ГТФ за рахунок високоенергічного тіоефірного зв'язку сукциніл -КоА. Вона протікає в дві стадії: П'ята реакція є єдиною в циклі реакцією субстратного фосфорилювання, каталізується ферментом сукциніл -КоА - синтетазой. У цій реакції сукциніл -КоА за участю ГДФ і неорганічного фосфату перетворюється в сукцинат . Одночасно відбувається перетворення високоєнергіного фосфатного зв'язку ГТФ за рахунок високоенергічного тіоефірного зв'язку сукциніл -КоА. Вона протікає в дві стадії:

Розщеплення шляхом фосфороліза тіоефірного зв'язку в сукцинил -КоА: Розщеплення шляхом фосфороліза тіоефірного зв'язку в сукцинил -КоА:

2. Активована фосфорильна група сукцинілфосфата переноситься на 2. Активована фосфорильна група сукцинілфосфата переноситься на ГДФ з утворенням ГТФ і сукцинату:

Сумарне рівняння для двох сполучених реакцій має наступний вигляд: Сумарне рівняння для двох сполучених реакцій має наступний вигляд:

У шостій реакції відбувається дегідрирування сукцината до фумарату. Вона каталізується ферментом сукцинатдегідрогеназою, в молекулі якого з апобілком ковалентно пов'язаний кофермент ФАД У шостій реакції відбувається дегідрирування сукцината до фумарату. Вона каталізується ферментом сукцинатдегідрогеназою, в молекулі якого з апобілком ковалентно пов'язаний кофермент ФАД

У ході сьомої реакції здійснюється гідратація фумарату до L -малата. Вона каталізується стереоспецефічним ферментом фумаразою: У ході сьомої реакції здійснюється гідратація фумарату до L -малата. Вона каталізується стереоспецефічним ферментом фумаразою:

У восьмій, заключній реакції ЦТК відбувається регенерація оксалоацетата. Під дією Н АД + залежної малатдегідрогенази L- малат дегідрується і перетворюється у оксалоацетат: У восьмій, заключній реакції ЦТК відбувається регенерація оксалоацетата. Під дією Н АД + залежної малатдегідрогенази L- малат дегідрується і перетворюється у оксалоацетат:

Сумарне рівняння циклу трикарбонових кислот можна представити в наступному вигляді:

Далi наведена схема реакцій циклу трикарбонових кислот. Як видно зі схеми стехіометричного рівняння ЦТК , у цьому процесі відновлюются три молекули НАД • Н+ [ реакції ( 3 ) , ( 4 ) , ( 8 )] і одна молекула ФАДН , [ реакція ( 6 ) 1 . Відомо , що при кисневозалежному окисленні цих молекул в ланцюзі перенесення електронів в процесі окисного фосфоролювання утворюється при окисленні однієї молекули НАДН • Н - ЗАТФ , ФАДН2 - , - 2АТФ . Одна молекула ГТФ ( рівнозначно АТФ ) утворюється в реакції субстратного фосфорилювання [ реакція ( 5 ) Далi наведена схема реакцій циклу трикарбонових кислот. Як видно зі схеми стехіометричного рівняння ЦТК , у цьому процесі відновлюются три молекули НАД • Н+ [ реакції ( 3 ) , ( 4 ) , ( 8 )] і одна молекула ФАДН , [ реакція ( 6 ) 1 . Відомо , що при кисневозалежному окисленні цих молекул в ланцюзі перенесення електронів в процесі окисного фосфоролювання утворюється при окисленні однієї молекули НАДН • Н - ЗАТФ , ФАДН2 - , - 2АТФ . Одна молекула ГТФ ( рівнозначно АТФ ) утворюється в реакції субстратного фосфорилювання [ реакція ( 5 ) Всього це складе : ЗАТФ • 3 + 2АТФ + АТФ = 12АТФ .

Таким чином, за один оборот циклу ТКК утворюється 12 молекул АТФ, з них 11 макроергів - шляхом окисного фосфорилювання і один - на субстратному рівні. Слід звернути увагу, що відновлені в цитоплазмі у процесi реакції глiколiтичної редукції дві молекули НАДН можуть при окисленні в мітохондріях давати не шість молекул АТФ, а тільки чотири . Це пояснюється тим, що для НАДН внутрішня мембрана мітохондрій непроникна і вони можуть включатися у дихальний ланцюг за допомогою так званого гліцеролфосфатного човникового (челночного) механізму.

У клітинах печінки, серцевого м'яза і інших функціонує так звана малат - аспартатна човникова система перенесення відновлювальних еквівалентів від цитоплазматичного НАДН в мітохондріальний матрикс . Цей механізм відбувається без витрати енергії, оскільки відновлювальні еквівалети цитоплазматичного НАДН в мітохондріях відновлюється також НАДН, окислення якого у дихальному ланцюзi призводить до синтезу трьох молекул АТФ, і сумарний баланс АТФ при повному окисленні однієї молекули глюкози в цьому випадку складе 38 АТФ. У клітинах печінки, серцевого м'яза і інших функціонує так звана малат - аспартатна човникова система перенесення відновлювальних еквівалентів від цитоплазматичного НАДН в мітохондріальний матрикс . Цей механізм відбувається без витрати енергії, оскільки відновлювальні еквівалети цитоплазматичного НАДН в мітохондріях відновлюється також НАДН, окислення якого у дихальному ланцюзi призводить до синтезу трьох молекул АТФ, і сумарний баланс АТФ при повному окисленні однієї молекули глюкози в цьому випадку складе 38 АТФ.

ВИСНОВОК Цикл трикарбонових кислот слід розглядати як універсальний механізм окислення ацетильной групи в аеробних умовах, оскільки практично він виявлений у всіх видах аеробнодихальних організмів: у тварин, рослин і мiкроорганізмах. Оцінюючи значення ЦТК як процесу катаболічних перетворень ацетiла , необхідно відзначити його анаболічні функції. Отже, ЦТК відноситься до амфіболічних шляхів метаболізму, тобто виконує не тільки функції окислювального катаболізму , але і пов'язаний з анаболічними процесами: поставляє проміжні метаболіти для реакцій біосинтезу, наприклад сукциніл -КоА - для синтезу гема, а- кетоглутарат - глутамінової кислоти та ін.

Енергетичний ефект підготовчої стадії аеробного окислення становить 6 молекул АТФ (дві відновлені форми НАД-залежних ферментів); енергетичний ефект циклу Кребса {3 НАДНН, 1ФАДНН, 1ГТФ}=12 молекул АТФ. Енергетичний ефект підготовчої стадії аеробного окислення становить 6 молекул АТФ (дві відновлені форми НАД-залежних ферментів); енергетичний ефект циклу Кребса {3 НАДНН, 1ФАДНН, 1ГТФ}=12 молекул АТФ. Поскільки одна молекула глюкози розкладається на дві молекули фосфогліцери-нового альдегіду, то загальний енергетичний ефект аеробного окислення глюкози становить 18 2=36 молекул АТФ, а враховуючи дві молекули АТФ гліколітич-ного окислення –38 молекул АТФ. В 38-и молекулах АТФ акомулюється тільки 50 % потенційної енергії глюкози ( кДж) а інші 50 % виділяються у вигляді тепла.