🗊Презентация Лабораторні методи діагностики в ревматології

Категория: Здоровье и Медицина
Нажмите для полного просмотра!
Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №1Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №2Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №3Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №4Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №5Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №6Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №7Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №8Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №9Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №10Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №11Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №12Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №13Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №14Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №15Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №16Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №17Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №18Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №19Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №20Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №21Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №22Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №23Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №24Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №25Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №26Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №27Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №28Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №29Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №30Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №31Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №32Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №33Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №34Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №35Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №36Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №37Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №38Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №39
Скачать

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Лабораторні методи діагностики в ревматології. Доклад-сообщение содержит 39 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1


Лабораторні методи діагностики в ревматології Петелицька Л.Б.
Описание слайда:
Лабораторні методи діагностики в ревматології Петелицька Л.Б.

Слайд 2


Основні лабораторні показники в ревматології ШОЕ AНФ СРБ dsDNA RNP Smith SS-А/SS-В Кардіоліпін Jo-1
Описание слайда:
Основні лабораторні показники в ревматології ШОЕ AНФ СРБ dsDNA RNP Smith SS-А/SS-В Кардіоліпін Jo-1

Слайд 3


Історія відкриття
Описание слайда:
Історія відкриття

Слайд 4


Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) Підвищення ШОЕ
Описание слайда:
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) Підвищення ШОЕ

Слайд 5


ШОЕ Неспецифічний маркер запалення Використовується як діагностичний критерій для гігантоклітинного артеріїту (ГКА) та ревматичної поліміалгії (РПМ) (підвищення ШОЕ>50 мм/год) Корисний для моніторингу перебігу захворювання та відповіді на лікування (особливо ГКА, РПМ, РА) Нормальні значення: чол- вік/2; жінки- (вік+10)/2
Описание слайда:
ШОЕ Неспецифічний маркер запалення Використовується як діагностичний критерій для гігантоклітинного артеріїту (ГКА) та ревматичної поліміалгії (РПМ) (підвищення ШОЕ>50 мм/год) Корисний для моніторингу перебігу захворювання та відповіді на лікування (особливо ГКА, РПМ, РА) Нормальні значення: чол- вік/2; жінки- (вік+10)/2

Слайд 6


СРБ Класичний гострофазовий білок плазми крові Синтезується в гепатоцитах під дією прозапальних цитокінів (ІЛ-6,ІЛ-1 та ФНП-альфа) Підвищення рівня СРБ відбувається через декілька годин після дії стимулу Пік протягом 2-3 днів Період напіврозпаду 8 годин При ефективному лікуванні основної причини, рівень СРБ може нормалізуватися протягом 24-48 годин
Описание слайда:
СРБ Класичний гострофазовий білок плазми крові Синтезується в гепатоцитах під дією прозапальних цитокінів (ІЛ-6,ІЛ-1 та ФНП-альфа) Підвищення рівня СРБ відбувається через декілька годин після дії стимулу Пік протягом 2-3 днів Період напіврозпаду 8 годин При ефективному лікуванні основної причини, рівень СРБ може нормалізуватися протягом 24-48 годин

Слайд 7


СРБ Значне підвищення СРБ виникає при бактеріальних інфекціях, важкому РА, системних васкулітах, РПМ. Незначне підвищення СРБ виявляють при СЧВ, ССД, хворобі Шегрена. Значне підвищення СРБ у даної категорії хворих вимагає виключення наявності вторинних інфекційних ускладнень. Визначення базального рівня високочутливого СРБ має важливе значення для стратифікації хворих на РЗ за ступенем кардіоваскулярного ризику.
Описание слайда:
СРБ Значне підвищення СРБ виникає при бактеріальних інфекціях, важкому РА, системних васкулітах, РПМ. Незначне підвищення СРБ виявляють при СЧВ, ССД, хворобі Шегрена. Значне підвищення СРБ у даної категорії хворих вимагає виключення наявності вторинних інфекційних ускладнень. Визначення базального рівня високочутливого СРБ має важливе значення для стратифікації хворих на РЗ за ступенем кардіоваскулярного ризику.

Слайд 8


Анемія Анемія хронічного захворювання – нормохромна нормоцитарна аба гіпохромна нормоцитарна, для якої характерно незначне зниження гематокриту (найбільш виражена у хворих на РА і асоціюється зі ступенем важкості захворювання) Залізодефіцитна анемія – ШКК на фоні прийому НПЗП Гемолітична анемія – СЧВ, антифосфоліпідний синдром Апластична анемія – на фоні прийому цитостатиків
Описание слайда:
Анемія Анемія хронічного захворювання – нормохромна нормоцитарна аба гіпохромна нормоцитарна, для якої характерно незначне зниження гематокриту (найбільш виражена у хворих на РА і асоціюється зі ступенем важкості захворювання) Залізодефіцитна анемія – ШКК на фоні прийому НПЗП Гемолітична анемія – СЧВ, антифосфоліпідний синдром Апластична анемія – на фоні прийому цитостатиків

Слайд 9


Лейкоцитоз Лейкоцитоз
Описание слайда:
Лейкоцитоз Лейкоцитоз

Слайд 10


Тромбоцитоз
Описание слайда:
Тромбоцитоз

Слайд 11


Імунологічні дослідження Виявлення АТ до позаклітинних АГ і патологічних титрів субкласів імуноглобулінів (Ig). – РФ, анти-ЦЦП, IgG4. Визначення АТ до клітинних АГ - АНФ, АТ до гістону, до центромери, до двохспіральної ДНК, до рибонуклеопротеїду, АНЦА. Виявлення імуногенетичних маркерів – HLA B27, HLA DR4 чи HLA DR1.
Описание слайда:
Імунологічні дослідження Виявлення АТ до позаклітинних АГ і патологічних титрів субкласів імуноглобулінів (Ig). – РФ, анти-ЦЦП, IgG4. Визначення АТ до клітинних АГ - АНФ, АТ до гістону, до центромери, до двохспіральної ДНК, до рибонуклеопротеїду, АНЦА. Виявлення імуногенетичних маркерів – HLA B27, HLA DR4 чи HLA DR1.

Слайд 12


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №12
Описание слайда:

Слайд 13


Типи флуоресцентного свічення
Описание слайда:
Типи флуоресцентного свічення

Слайд 14


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №14
Описание слайда:

Слайд 15


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №15
Описание слайда:

Слайд 16


АНФ при СЧВ Скринінговий діагностичний тест Чутливість 93-99% при СЧВ Чутливість 95-100% - при медикаментозно індукованому СЧВ Специфічність низька Чим вище титр, тим вища специфічність 1: 40 – У 30% здорового населення 1:160 - у 5% здорового населення 1:320 – діагностичний титр при СЧВ Негативний АНФ - робить діагноз СЧВ малоймовірним Титри АНФ погано корелюють з активністю захворювання, тому визначення даного показника в динаміці не рекомендують
Описание слайда:
АНФ при СЧВ Скринінговий діагностичний тест Чутливість 93-99% при СЧВ Чутливість 95-100% - при медикаментозно індукованому СЧВ Специфічність низька Чим вище титр, тим вища специфічність 1: 40 – У 30% здорового населення 1:160 - у 5% здорового населення 1:320 – діагностичний титр при СЧВ Негативний АНФ - робить діагноз СЧВ малоймовірним Титри АНФ погано корелюють з активністю захворювання, тому визначення даного показника в динаміці не рекомендують

Слайд 17


АНФ при ЮРА Визначення АНФ у хворих на ЮРА необхідно для оцінки ризику виникнення увеїту
Описание слайда:
АНФ при ЮРА Визначення АНФ у хворих на ЮРА необхідно для оцінки ризику виникнення увеїту

Слайд 18


АТ до dsDNA Специфічність для СЧВ - 97% Присутній у близько 70% хворих на СЧВ Титри корелює з активністю захворювання і вовчаковим нефритом
Описание слайда:
АТ до dsDNA Специфічність для СЧВ - 97% Присутній у близько 70% хворих на СЧВ Титри корелює з активністю захворювання і вовчаковим нефритом

Слайд 19


АТ до ssDNA Низька специфічність для СЧВ Присутні у близько 90% хворих на СЧВ Титри корелює з активністю захворювання і вовчаковим нефритом
Описание слайда:
АТ до ssDNA Низька специфічність для СЧВ Присутні у близько 90% хворих на СЧВ Титри корелює з активністю захворювання і вовчаковим нефритом

Слайд 20


АТ до Sm Дуже специфічні для CЧВ> 95% Виявляються тільки у 20-30% хворих Є предикторами важкого перебігу захворювання, уражень нирок і ЦНС Можуть бути позитивними у хворих з негативними АТ до ds DNA
Описание слайда:
АТ до Sm Дуже специфічні для CЧВ> 95% Виявляються тільки у 20-30% хворих Є предикторами важкого перебігу захворювання, уражень нирок і ЦНС Можуть бути позитивними у хворих з негативними АТ до ds DNA

Слайд 21


АТ до RNP Діагностичний критерій для ЗЗСТ (хвороби Шарпа) Дуже чутливі до ЗЗСТ, але не специфічні Також виявляються у 30-40% хворих на СЧВ
Описание слайда:
АТ до RNP Діагностичний критерій для ЗЗСТ (хвороби Шарпа) Дуже чутливі до ЗЗСТ, але не специфічні Також виявляються у 30-40% хворих на СЧВ

Слайд 22


АТ до гістонів Виявляються при медикаментозно індукованому вовчаку (95%), рідше при СЧВ (30-40%) Лікарські засоби, які викликають появу медикаментозно індукованого вовчака: гідралазин, прокаїнамід, хінідин пеніциламін.
Описание слайда:
АТ до гістонів Виявляються при медикаментозно індукованому вовчаку (95%), рідше при СЧВ (30-40%) Лікарські засоби, які викликають появу медикаментозно індукованого вовчака: гідралазин, прокаїнамід, хінідин пеніциламін.

Слайд 23


АТ до SS-A/Ro У> 60% випадків виявляються при негативних АНА Асоціюється з підгострим шкірним вовчаком, дефіцитом С3 і С4, дебютом захворювання у віці> 60 років, фотосенсибілізацією, інтерстиційний ураженням легень, нефритом, гіперпродукцією РФ Вроджена АВБ, неонатальний вовчак Є критерієм активності Виявляються у 40-90% хворих на синдром Шегрена і 30-50% хворих на СЧВ
Описание слайда:
АТ до SS-A/Ro У> 60% випадків виявляються при негативних АНА Асоціюється з підгострим шкірним вовчаком, дефіцитом С3 і С4, дебютом захворювання у віці> 60 років, фотосенсибілізацією, інтерстиційний ураженням легень, нефритом, гіперпродукцією РФ Вроджена АВБ, неонатальний вовчак Є критерієм активності Виявляються у 40-90% хворих на синдром Шегрена і 30-50% хворих на СЧВ

Слайд 24


АТ до SS-В/La Виявляються у 40-50% хворих на хворобу Шегрена і 15-20% хворих на СЧВ У хворих на СЧВ наявність АТ до SS-В/La асоціюється з низькою частотою ураження нирок і сприятливим перебігом У хворих на хворобу Шегрена – виражена лімфоцитарна інфільтрація слюнних залоз і розвиток екстрагландулярних проявів (васкуліт).
Описание слайда:
АТ до SS-В/La Виявляються у 40-50% хворих на хворобу Шегрена і 15-20% хворих на СЧВ У хворих на СЧВ наявність АТ до SS-В/La асоціюється з низькою частотою ураження нирок і сприятливим перебігом У хворих на хворобу Шегрена – виражена лімфоцитарна інфільтрація слюнних залоз і розвиток екстрагландулярних проявів (васкуліт).

Слайд 25


АТ до SS-В/La Виявляються у 40-50% хворих на хворобу Шегрена і 15-20% хворих на СЧВ У хворих на СЧВ наявність АТ до SS-В/La асоціюється з низькою частотою ураження нирок і сприятливим перебігом У хворих на хворобу Шегрена – виражена лімфоцитарна інфільтрація слюнних залоз і розвиток екстрагландулярних проявів (васкуліт).
Описание слайда:
АТ до SS-В/La Виявляються у 40-50% хворих на хворобу Шегрена і 15-20% хворих на СЧВ У хворих на СЧВ наявність АТ до SS-В/La асоціюється з низькою частотою ураження нирок і сприятливим перебігом У хворих на хворобу Шегрена – виражена лімфоцитарна інфільтрація слюнних залоз і розвиток екстрагландулярних проявів (васкуліт).

Слайд 26


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №26
Описание слайда:

Слайд 27


Антицентромерні АТ Виявляються при склеродермії (ССД), зокрема, CREST синдромі Чутливість при ССД коливається від 30-60% Специфічність при ССД висока, більш ніж 95% Асоціюється з розвитком вогнищевого ураження шікіри у хворих на ССД і низьким ризиком розвитку легеневого фіброзу Рідко виявляються при СЧВ
Описание слайда:
Антицентромерні АТ Виявляються при склеродермії (ССД), зокрема, CREST синдромі Чутливість при ССД коливається від 30-60% Специфічність при ССД висока, більш ніж 95% Асоціюється з розвитком вогнищевого ураження шікіри у хворих на ССД і низьким ризиком розвитку легеневого фіброзу Рідко виявляються при СЧВ

Слайд 28


АТ до Scl-70 (anti-topoisomerase 1) Виявляються при склеродермії (ССД), Чутливість при ССД коливається від 20-40% Специфічність при ССД - 90-95% Асоціюється з розвитком дифузного ураження шікіри у хворих на ССД, титр корелює з активністю захворювання, високим ризиком розвитку легеневого фіброзу
Описание слайда:
АТ до Scl-70 (anti-topoisomerase 1) Виявляються при склеродермії (ССД), Чутливість при ССД коливається від 20-40% Специфічність при ССД - 90-95% Асоціюється з розвитком дифузного ураження шікіри у хворих на ССД, титр корелює з активністю захворювання, високим ризиком розвитку легеневого фіброзу

Слайд 29


АТ до Scl-70 (anti-topoisomerase 1) Виявляються при склеродермії (ССД), Чутливість при ССД коливається від 20-40% Специфічність при ССД - 90-95% Асоціюється з розвитком дифузного ураження шікіри у хворих на ССД, титр корелює з активністю захворювання, високим ризиком розвитку легеневого фіброзу
Описание слайда:
АТ до Scl-70 (anti-topoisomerase 1) Виявляються при склеродермії (ССД), Чутливість при ССД коливається від 20-40% Специфічність при ССД - 90-95% Асоціюється з розвитком дифузного ураження шікіри у хворих на ССД, титр корелює з активністю захворювання, високим ризиком розвитку легеневого фіброзу

Слайд 30


Міозит специфічні АТ (Jo-1, Mi-2, PM-Scl, KJ) Мають високу специфічність та низьку чутливість Виявлення АТ до Jo-1 свідчить про наявність антисинтетазного синдрому Виявлення АТ до Mi-2 асоціюється з сприятливим перебігом АТ до PM-Scl – СЗСТ з ознаками ССД, поліміозиту і ураженням нирок АТ до KJ – при міозиті, синдромі Рейно та інтерстиціальному ураженню легень
Описание слайда:
Міозит специфічні АТ (Jo-1, Mi-2, PM-Scl, KJ) Мають високу специфічність та низьку чутливість Виявлення АТ до Jo-1 свідчить про наявність антисинтетазного синдрому Виявлення АТ до Mi-2 асоціюється з сприятливим перебігом АТ до PM-Scl – СЗСТ з ознаками ССД, поліміозиту і ураженням нирок АТ до KJ – при міозиті, синдромі Рейно та інтерстиціальному ураженню легень

Слайд 31


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №31
Описание слайда:

Слайд 32


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №32
Описание слайда:

Слайд 33


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №33
Описание слайда:

Слайд 34


Антифосфоліпідні АТ представляють собою гетерогенну групу АТ до негативно заряджених фосфоліпідів, включаючи кардіоліпін, фосфатидилсерин, фосфатидилхолін, фосфатидилінозитол, фосфатидилетаноламін, фосфатидилгліцерин, а також до β2 глікопротеїну-1 - кофактору, що взаємодіє з фосфоліпідами і що є природнім плазмовим антикоагулянтом та інгібітором агрегації тромбоцитів. Серологічний маркер і фактор ризику розвитку тромботичних ускладнень у хворих з АФС.
Описание слайда:
Антифосфоліпідні АТ представляють собою гетерогенну групу АТ до негативно заряджених фосфоліпідів, включаючи кардіоліпін, фосфатидилсерин, фосфатидилхолін, фосфатидилінозитол, фосфатидилетаноламін, фосфатидилгліцерин, а також до β2 глікопротеїну-1 - кофактору, що взаємодіє з фосфоліпідами і що є природнім плазмовим антикоагулянтом та інгібітором агрегації тромбоцитів. Серологічний маркер і фактор ризику розвитку тромботичних ускладнень у хворих з АФС.

Слайд 35


Антифосфоліпідні АТ Обов’язкові методи лабораторної діагностики АФС включають: Визначення Ig M та G до кардіоліпіну (не менше ніж 2 рази з інтервалом 12 тиж.) Виявлення вовчакового антикоагулянта в фосфоліпідзалежних коагуляційних тестах (подовження АЧТЧ і при змішуванні з нативною плазмою в концентрації 1:1 подовження АЧТЧ залишається) Визначення Ig M та G до β2 глікопротеїну-1 (не менше ніж 2 рази з інтервалом 12 тиж.).
Описание слайда:
Антифосфоліпідні АТ Обов’язкові методи лабораторної діагностики АФС включають: Визначення Ig M та G до кардіоліпіну (не менше ніж 2 рази з інтервалом 12 тиж.) Виявлення вовчакового антикоагулянта в фосфоліпідзалежних коагуляційних тестах (подовження АЧТЧ і при змішуванні з нативною плазмою в концентрації 1:1 подовження АЧТЧ залишається) Визначення Ig M та G до β2 глікопротеїну-1 (не менше ніж 2 рази з інтервалом 12 тиж.).

Слайд 36


Комплемент Загальна гемолітична активність комплементу класичного шляху (СН50) – зниження спостерігається при СЗСТ та імунокомплексних васкулітах. Зниження С3, С4 - корелює з активністю СЧВ, особливо нефритом
Описание слайда:
Комплемент Загальна гемолітична активність комплементу класичного шляху (СН50) – зниження спостерігається при СЗСТ та імунокомплексних васкулітах. Зниження С3, С4 - корелює з активністю СЧВ, особливо нефритом

Слайд 37


Ревматоїдний фактор аутоантитіла IgG, IgM або IgA, що реагують з Fc-фрагментом IgG є діагностичним критерієм РА (чутливість – 50-90%, специфічність – 80-93%) виявляється також у хворих на СЧВ, синдром Шегрена, ССД, кріоглобулінемію, СЗСТ, хронічні інфекції, захворюваннями легень, первинний біліарний цироз, злоякісні позитивний РФ у 5% здорових людей у віці до 70 років, та у 25% - після 70 років. 40% хворих на ранній РА негативні за РФ
Описание слайда:
Ревматоїдний фактор аутоантитіла IgG, IgM або IgA, що реагують з Fc-фрагментом IgG є діагностичним критерієм РА (чутливість – 50-90%, специфічність – 80-93%) виявляється також у хворих на СЧВ, синдром Шегрена, ССД, кріоглобулінемію, СЗСТ, хронічні інфекції, захворюваннями легень, первинний біліарний цироз, злоякісні позитивний РФ у 5% здорових людей у віці до 70 років, та у 25% - після 70 років. 40% хворих на ранній РА негативні за РФ

Слайд 38


Анти-ЦЦП (антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду) Гетерогенна група АТ, які розпізнають антигенні детермінанти філагрину та інших білків, що містять атипову амінокислоту цитрулін. Цитруліновані білки утворюються в результаті посттрансляційної модифікації залишків аргініну під дією фермента пептидиларгінін деімінази. Використовується для діагностики раннього РА, особливо при негативному РФ та диференційному діагнозі з іншими ревматичними захворюваннями Специфічність для РА – 93-99%, чутливість – 41-80% Є також маркером прогнозування важкого ерозивного ураження суглобів
Описание слайда:
Анти-ЦЦП (антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду) Гетерогенна група АТ, які розпізнають антигенні детермінанти філагрину та інших білків, що містять атипову амінокислоту цитрулін. Цитруліновані білки утворюються в результаті посттрансляційної модифікації залишків аргініну під дією фермента пептидиларгінін деімінази. Використовується для діагностики раннього РА, особливо при негативному РФ та диференційному діагнозі з іншими ревматичними захворюваннями Специфічність для РА – 93-99%, чутливість – 41-80% Є також маркером прогнозування важкого ерозивного ураження суглобів

Слайд 39


Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №39
Описание слайда:

Скачать

Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию