Лабораторні методи діагностики в ревматології - презентация, доклад, проект скачать

Нажмите для полного просмотра!

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №1

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №2

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №3

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №4

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №5

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №6

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №7

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №8

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №9

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №10

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №11

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №12

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №13

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №14

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №15

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №16

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №17

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №18

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №19

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №20

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №21

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №22

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №23

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №24

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №25

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №26

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №27

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №28

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №29

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №30

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №31

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №32

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №33

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №34

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №35

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №36

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №37

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №38

Лабораторні методи діагностики в ревматології, слайд №39

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Лабораторні методи діагностики в ревматології. Доклад-сообщение содержит 39 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Лабораторні методи діагностики в ревматології Петелицька Л.Б.

Слайд 2

Описание слайда:

Основні лабораторні показники в ревматології ШОЕ AНФ СРБ dsDNA RNP Smith SS-А/SS-В Кардіоліпін Jo-1

Слайд 3

Описание слайда:

Історія відкриття

Слайд 4

Описание слайда:

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) Підвищення ШОЕ

Слайд 5

Описание слайда:

ШОЕ Неспецифічний маркер запалення Використовується як діагностичний критерій для гігантоклітинного артеріїту (ГКА) та ревматичної поліміалгії (РПМ) (підвищення ШОЕ>50 мм/год) Корисний для моніторингу перебігу захворювання та відповіді на лікування (особливо ГКА, РПМ, РА) Нормальні значення: чол- вік/2; жінки- (вік+10)/2

Слайд 6

Описание слайда:

СРБ Класичний гострофазовий білок плазми крові Синтезується в гепатоцитах під дією прозапальних цитокінів (ІЛ-6,ІЛ-1 та ФНП-альфа) Підвищення рівня СРБ відбувається через декілька годин після дії стимулу Пік протягом 2-3 днів Період напіврозпаду 8 годин При ефективному лікуванні основної причини, рівень СРБ може нормалізуватися протягом 24-48 годин

Слайд 7

Описание слайда:

СРБ Значне підвищення СРБ виникає при бактеріальних інфекціях, важкому РА, системних васкулітах, РПМ. Незначне підвищення СРБ виявляють при СЧВ, ССД, хворобі Шегрена. Значне підвищення СРБ у даної категорії хворих вимагає виключення наявності вторинних інфекційних ускладнень. Визначення базального рівня високочутливого СРБ має важливе значення для стратифікації хворих на РЗ за ступенем кардіоваскулярного ризику.

Слайд 8

Описание слайда:

Анемія Анемія хронічного захворювання – нормохромна нормоцитарна аба гіпохромна нормоцитарна, для якої характерно незначне зниження гематокриту (найбільш виражена у хворих на РА і асоціюється зі ступенем важкості захворювання) Залізодефіцитна анемія – ШКК на фоні прийому НПЗП Гемолітична анемія – СЧВ, антифосфоліпідний синдром Апластична анемія – на фоні прийому цитостатиків

Слайд 9

Описание слайда:

Лейкоцитоз Лейкоцитоз

Слайд 10

Описание слайда:

Тромбоцитоз

Слайд 11

Описание слайда:

Імунологічні дослідження Виявлення АТ до позаклітинних АГ і патологічних титрів субкласів імуноглобулінів (Ig). – РФ, анти-ЦЦП, IgG4. Визначення АТ до клітинних АГ - АНФ, АТ до гістону, до центромери, до двохспіральної ДНК, до рибонуклеопротеїду, АНЦА. Виявлення імуногенетичних маркерів – HLA B27, HLA DR4 чи HLA DR1.

Слайд 12

Описание слайда:

Слайд 13

Описание слайда:

Типи флуоресцентного свічення

Слайд 14

Описание слайда:

Слайд 15

Описание слайда:

Слайд 16

Описание слайда:

АНФ при СЧВ Скринінговий діагностичний тест Чутливість 93-99% при СЧВ Чутливість 95-100% - при медикаментозно індукованому СЧВ Специфічність низька Чим вище титр, тим вища специфічність 1: 40 – У 30% здорового населення 1:160 - у 5% здорового населення 1:320 – діагностичний титр при СЧВ Негативний АНФ - робить діагноз СЧВ малоймовірним Титри АНФ погано корелюють з активністю захворювання, тому визначення даного показника в динаміці не рекомендують

Слайд 17

Описание слайда:

АНФ при ЮРА Визначення АНФ у хворих на ЮРА необхідно для оцінки ризику виникнення увеїту

Слайд 18

Описание слайда:

АТ до dsDNA Специфічність для СЧВ - 97% Присутній у близько 70% хворих на СЧВ Титри корелює з активністю захворювання і вовчаковим нефритом

Слайд 19

Описание слайда:

АТ до ssDNA Низька специфічність для СЧВ Присутні у близько 90% хворих на СЧВ Титри корелює з активністю захворювання і вовчаковим нефритом

Слайд 20

Описание слайда:

АТ до Sm Дуже специфічні для CЧВ> 95% Виявляються тільки у 20-30% хворих Є предикторами важкого перебігу захворювання, уражень нирок і ЦНС Можуть бути позитивними у хворих з негативними АТ до ds DNA

Слайд 21

Описание слайда:

АТ до RNP Діагностичний критерій для ЗЗСТ (хвороби Шарпа) Дуже чутливі до ЗЗСТ, але не специфічні Також виявляються у 30-40% хворих на СЧВ

Слайд 22

Описание слайда:

АТ до гістонів Виявляються при медикаментозно індукованому вовчаку (95%), рідше при СЧВ (30-40%) Лікарські засоби, які викликають появу медикаментозно індукованого вовчака: гідралазин, прокаїнамід, хінідин пеніциламін.

Слайд 23

Описание слайда:

АТ до SS-A/Ro У> 60% випадків виявляються при негативних АНА Асоціюється з підгострим шкірним вовчаком, дефіцитом С3 і С4, дебютом захворювання у віці> 60 років, фотосенсибілізацією, інтерстиційний ураженням легень, нефритом, гіперпродукцією РФ Вроджена АВБ, неонатальний вовчак Є критерієм активності Виявляються у 40-90% хворих на синдром Шегрена і 30-50% хворих на СЧВ

Слайд 24

Описание слайда:

АТ до SS-В/La Виявляються у 40-50% хворих на хворобу Шегрена і 15-20% хворих на СЧВ У хворих на СЧВ наявність АТ до SS-В/La асоціюється з низькою частотою ураження нирок і сприятливим перебігом У хворих на хворобу Шегрена – виражена лімфоцитарна інфільтрація слюнних залоз і розвиток екстрагландулярних проявів (васкуліт).

Слайд 25

Описание слайда:

Слайд 26

Описание слайда:

Слайд 27

Описание слайда:

Антицентромерні АТ Виявляються при склеродермії (ССД), зокрема, CREST синдромі Чутливість при ССД коливається від 30-60% Специфічність при ССД висока, більш ніж 95% Асоціюється з розвитком вогнищевого ураження шікіри у хворих на ССД і низьким ризиком розвитку легеневого фіброзу Рідко виявляються при СЧВ

Слайд 28

Описание слайда:

АТ до Scl-70 (anti-topoisomerase 1) Виявляються при склеродермії (ССД), Чутливість при ССД коливається від 20-40% Специфічність при ССД - 90-95% Асоціюється з розвитком дифузного ураження шікіри у хворих на ССД, титр корелює з активністю захворювання, високим ризиком розвитку легеневого фіброзу

Слайд 29

Описание слайда:

Слайд 30

Описание слайда:

Міозит специфічні АТ (Jo-1, Mi-2, PM-Scl, KJ) Мають високу специфічність та низьку чутливість Виявлення АТ до Jo-1 свідчить про наявність антисинтетазного синдрому Виявлення АТ до Mi-2 асоціюється з сприятливим перебігом АТ до PM-Scl – СЗСТ з ознаками ССД, поліміозиту і ураженням нирок АТ до KJ – при міозиті, синдромі Рейно та інтерстиціальному ураженню легень

Слайд 31

Описание слайда:

Слайд 32

Описание слайда:

Слайд 33

Описание слайда:

Слайд 34

Описание слайда:

Антифосфоліпідні АТ представляють собою гетерогенну групу АТ до негативно заряджених фосфоліпідів, включаючи кардіоліпін, фосфатидилсерин, фосфатидилхолін, фосфатидилінозитол, фосфатидилетаноламін, фосфатидилгліцерин, а також до β2 глікопротеїну-1 - кофактору, що взаємодіє з фосфоліпідами і що є природнім плазмовим антикоагулянтом та інгібітором агрегації тромбоцитів. Серологічний маркер і фактор ризику розвитку тромботичних ускладнень у хворих з АФС.

Слайд 35

Описание слайда:

Антифосфоліпідні АТ Обов’язкові методи лабораторної діагностики АФС включають: Визначення Ig M та G до кардіоліпіну (не менше ніж 2 рази з інтервалом 12 тиж.) Виявлення вовчакового антикоагулянта в фосфоліпідзалежних коагуляційних тестах (подовження АЧТЧ і при змішуванні з нативною плазмою в концентрації 1:1 подовження АЧТЧ залишається) Визначення Ig M та G до β2 глікопротеїну-1 (не менше ніж 2 рази з інтервалом 12 тиж.).

Слайд 36

Описание слайда:

Комплемент Загальна гемолітична активність комплементу класичного шляху (СН50) – зниження спостерігається при СЗСТ та імунокомплексних васкулітах. Зниження С3, С4 - корелює з активністю СЧВ, особливо нефритом

Слайд 37

Описание слайда:

Ревматоїдний фактор аутоантитіла IgG, IgM або IgA, що реагують з Fc-фрагментом IgG є діагностичним критерієм РА (чутливість – 50-90%, специфічність – 80-93%) виявляється також у хворих на СЧВ, синдром Шегрена, ССД, кріоглобулінемію, СЗСТ, хронічні інфекції, захворюваннями легень, первинний біліарний цироз, злоякісні позитивний РФ у 5% здорових людей у віці до 70 років, та у 25% - після 70 років. 40% хворих на ранній РА негативні за РФ

Слайд 38

Описание слайда:

Анти-ЦЦП (антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду) Гетерогенна група АТ, які розпізнають антигенні детермінанти філагрину та інших білків, що містять атипову амінокислоту цитрулін. Цитруліновані білки утворюються в результаті посттрансляційної модифікації залишків аргініну під дією фермента пептидиларгінін деімінази. Використовується для діагностики раннього РА, особливо при негативному РФ та диференційному діагнозі з іншими ревматичними захворюваннями Специфічність для РА – 93-99%, чутливість – 41-80% Є також маркером прогнозування важкого ерозивного ураження суглобів