🗊Презентация Поняття та склад територій та об'єктів екологічної мережі України: проблеми визначення правового режиму

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА” Кафедра цивільного і трудового права

План Вступ 1. Історія формування екомережі 2. Поняття, складові та управління в сфері екомережі. 3. Висновок Список використаних джерел

Вступ Актуальність дослідження - в Україні склалася економічно малоефективна й екологічно небезпечна система природокористування, Концепція сталого розвитку, яка виступає стратегічним напрямком соціально-економічного зростання країни, потребує раціонального, збалансованого й екологічно безпечного природокористування та формування розвиненої екологічної мережі країни. Мета та завдання дослідження. Дослідити основні аспекти обраної теми та в результаті аналізу даних створити найефективніші способи вирішення проблеми. Об’єкт дослідження. Екологічне право України з питаннь територій та об’єктів екологічної мережі. Предмет дослідження. Екологічні мережі, їх території та об’єкти

Історія формування екомережі

У Програмі зазначено, що період її реалізація поділяється на два етапи.

<Екомережа> - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

Переліки територій та об'єктів екомережі 1. Перелік ключових територій екомережі включає території та об'єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя міжнародного значення, інші території, у межах яких збереглися найбільш цінні природні комплекси. 2. Перелік буферних зон екомережі включає території навколо ключових територій екомережі, які запобігають негативному впливу господарської діяльності на суміжних територіях. 3. Перелік сполучних територій екомережі включає території, що забезпечують зв'язки між ключовими територіями та цілісність екомережі. 4. Перелік відновлюваних територій екомережі включає території, що являють собою порушені землі, деградовані і малопродуктивні землі та землі, що зазнали впливу негативних процесів та стихійних явищ, інші території, важливі з точки зору формування просторової цілісності екомережі. 5. Включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території вони розташовані. 6. Власники і користувачі територій та об'єктів, включених до переліків територій та об'єктів екомережі, беруть на себе зобов'язання щодо збереження природних ресурсів, їх екологічно-збалансованого та раціонального використання.

Структурні елементи Ключові території, забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття Сполучні території, поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу Буферні території, забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів Відновлювані території. забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.

УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ФОРМУВАННЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ

Проблеми визначення правового режиму

Висновок Отже, екомережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля та інших екологічних цілей, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі — природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.

Список використаної літератури Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 41, ст.546) Закон України "Про природно-заповідний фонд України» { Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 34, ст.502 } Поостанова КМУ Про Концепцію збереження біологічного різноманіття України (Постанова від 12.05.1997 № 439) Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 — 2015 роки (Терміни і визначення)» м. Київ, 21 вересня 2000 року N 1989-III. Закон України "Про екологічну мережу України» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 45, ст.502 ) А.Ю.Якимчук Екологічна мережа україни: аналіз показників формування та аспекти управління (Електронний ресурс [режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=665])