🗊Представники постмодернізму у світовій літературі

Представники постмодернізму у світовій літературі

Постмодернізм Постмодернізм — світоглядно-мистецький напрям,що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму.Цей напрям— продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ,руйнування систем—світоглядно-філософських, економічних,політичних.

Гюнтер Вільгельм Грасс Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року. Народився 16 жовтня 1927 року в місті Данцигу.Його батько, Віллі Грасс (1899–1979), німець за національністю та протестант за віросповіданням. Грасс виховувався в католицькому оточенні.Його батьки мали бакалійну крамницю в районі Лангфур з прибудованими квартирами. Він має одну сестру, 1930 року народження. У 2006 році відомий німецький письменник Гюнтер Грасс приголомшив все суспільство, оголосивши,що під час війни він служив у "Ваффен-СС". У той час,за словами Грасса, він сприймав цю організацію як космополітичні елітні війська, а в подвійних рунах в петлицях уніформи Ваффен-СС не бачив нічого негожого. Грасс заявив, що під час служби в Ваффен-СС він не здійснював військових злочинів і не зробив жодного пострілу.

Хорхе Луїс Борхес Хорхе Луїс Борхес— аргентинський прозаїк, поет і публіцист. Борхес визнаний одним з найвидатніших письменників XX сторіччя. У фантастичних за сюжетами новелах, вигадках-притчах (збірки «Вигадані історії», «Алеф», «Рядки піщинок, що біжать») створив свій світ «знань—лабіринту—загадок», у яких читач виступає і як співавтор, і як співзагадник. Активно використовуючи метафорику дзеркала і сну, збудував багатовідображені світи-намистини, нанизані на єдину нить.

Умберто Еко Умберто Еко— італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик, семіотик і медієвіст. Шкільну освіту отримав при салезіанському монастирі. Згадки про орден, його засновника та його твори є в працях та інтерв’ю письменника Умберто Еко працював на телебаченні, оглядачем одного з найвпливовіших італійських видань «Еспрессо». Як науковець є найвідомішим спеціалістом нашого часу з почав 1980 року написанням філософсько-детективного роману «Ім’я рози». Цей роман досі залишається найпопулярнішим його твором. Інші відомі романи: «Маятник Фуко» (1988), «Острів попереднього дня» (1994), «Бавдоліно» (2000), «Дивовижний вогонь королеви Лоани» (2004) і «Празьке кладовище».Енциклопедичні знання Еко вражають. Складається враження, що він намагається охопити весь інтелектуальний набуток європейської цивілізації і зрозуміти культурологічні процеси, які відбувалися і відбуваються у Європі. Є почесним доктором 38 знаних університетів світу. Кавалер французького офіцерського Ордена почесного легіону (2003).

Мілорад Павич Сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, фахівець з історії сербської літератури XVII—XIX ст.ст., сербського бароко та поезії символізму. Один з найчитаніших письменників екс-Югославії ХХ століття, його твори перекладено 30 мовами. Письменника вважають одним з найяскравіших представників постмодернізму і магічного реалізму XX століття. Його найбільш відомий роман «Хозарський словник», який Павич видав 1984 року, приніс авторові всесвітню славу. Серед інших його творів — «Пейзаж, намальований чаєм», «Ящик для письмового приладдя», «Зоряна мантія» та інші. Свою останню книгу, «Мушка», письменник видав в 2009 році. М. Павич викладав у багатьох європейських університетах (в Парижі, Відні, Фрайбурзі, Реґензбурзі, Белграді), переклав сербською Байрона і Пушкіна, був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури у 2004 році. Перший голова Товариства сербсько-української дружби.

Джон Апдайк Джон Хойєр Апдайк— американський письменник. Зв'язаний з журналом «Нью-Йоркер» з 1955, він заробив свій авторитет завдяки відточеній прозі, поезії і критичним статтям. Його роботи включають «Кентавр» (1963), «Подружні пари» (1968), «Кролик розбагатів» (1981), «Версія Роджера» (1986), «S.» (1988), у них описується життя сучасного середнього класу Америки і його психологічні нюанси. За своє життя Апдайк отримав дві Пулітцерівські премії і безліч інших нагород. Попри те, що він вважався «інтелектуальним» письменником, його книги завжди були бестселерами.

Мілан Кундера Мілан Кундера— всесвітньо відомий чесько-французький письменник, поет, прозаїк, драматург; із 1975 року мешкає у Франції. Твори пише чеською та французькою мовами. У своїх творах Кундера створює незалежний, суперечливий світ, який постійно аналізується з філософської точки зору. Але неможливо віднести Кундеру до якоїсь конкретної філософської школи. Шляхом концентрації на еротичному боці характерів своїх персонажів Кундера аналізує соціальне значення еротичного досвіду людини. Твори Кундери є наслідком його центральноєвропейського досвіду розчарування в лівому крилі комунізму та захоплення західноєвропейською літературною традицією, проголошеною в творах Рабле, Дідро, Сервантеса та Стерна, а також центральноєвропейськими авторами, такими, як Кафка, Музіль, Брох та Хайдеггер.

Патрік Зюскінд Патрік Зюскінд— німецький письменник і кіносценарист. Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас». Найвідоміший твір Зюскінда «Запахи» (1985) перекладено 46 мовами, в тому числі і на латину, і продано близько 15 мільйонів екземплярів. Часто Зюскінд описує (анти)героїв, які шукають своє місце в цьому світі та в стосунках з іншими людьми. Оскільки Зюскінд сповідує відлюдницький спосіб життя, можна припустити, що він прагне виразити свої власні почуття, наочний приклад цьому твір «Історія пана Зоммера».

Томас Пінчон Томас Раглз Пінчон— американський письменник відомий своїми складними прозовими творами, представник постмодернізму. Після опублікування декількох оповідань в 1950-х і 1960-х роках він почав писати романи, завдяки яким став відомим. Твори Пінчона написані з використанням багатьох стилів і на різноманітну тематику, включаючи мотиви з історії, природничих наук і математики. Письменник відомий тим, що не з'являється на публіці,зокрема незначна кількість його фотографій колись були опубліковані і точне місце його проживання не відоме.

Дякую за увагу=))