🗊Презентация Презентация Microsoft Office PowerPoint

Нерозквітла блакитна троянда... Леся Українка До 145-річчя від дня народження

Твій голос в пісні нашій, Твій голос в пісні нашій, в нашому житті, Твоя зоря цвіте над рідним краєм, Так! Ти жива! Ти будеш вічно жити! Ти в серці маєш те, що не вмирає. (В.Гей)

Ольга Петрівна Косач Ольга Петрівна Косач (1849-1930), мати Лесі Українки, видатна письменниця Олена Пчілка

Петро Антонович Косач(1841-1909), батько Лесі Українки – юрист, громадський діяч. Петро Антонович Косач(1841-1909), батько Лесі Українки – юрист, громадський діяч.

Сестри Лесі Українки

25 лютого 1871 року на окраїні Новограда – Волинського народилася Лариса Петрівна Косач. Пізніше родина мешкала в Луцьку та Ковелі, а з 1882 року сімя проживає в селі Колодяжне поблизу м. Ковеля. Саме тут, на Волині, пройшли дитячі і юнацькі роки Лесі. 25 лютого 1871 року на окраїні Новограда – Волинського народилася Лариса Петрівна Косач. Пізніше родина мешкала в Луцьку та Ковелі, а з 1882 року сімя проживає в селі Колодяжне поблизу м. Ковеля. Саме тут, на Волині, пройшли дитячі і юнацькі роки Лесі. Давно, в дитячий любий вік, в далекім ріднім краю я чула казку. Чула раз, а й досі пам'ятаю. (“ Про велета ”)

“ Мишолосія " – так одним іменем називали особливу дружбу Лесі зі старшим братом Михайлом . Вона рано виявила поетичні здібності. Коли Лесі було 9 років заарештували іі тітку Олену Косач. Ця подія надзвичайно її схвилювала і вона написала вірш “ Надія” – перший відомий твір писменниці. “ Мишолосія " – так одним іменем називали особливу дружбу Лесі зі старшим братом Михайлом . Вона рано виявила поетичні здібності. Коли Лесі було 9 років заарештували іі тітку Олену Косач. Ця подія надзвичайно її схвилювала і вона написала вірш “ Надія” – перший відомий твір писменниці. “ Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна…” ( “ Надія ”)

Малою дівчинкою Леся пішла до річки на Водохреща. Із захопленням вона спостерігала за освяченням води і промочила ноги. Стояла не відчуваючи тріскучого морозу . Вона простудилася і тяжко захворіла. Місяць вона не підводилась. Наслідки важкої хвороби сумним тягарем лягли на все її життя. Леся змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. Хвороба, і її лікування завдавали нестерпних мук, але мужня дівчинка терпляче зносила страждання. “ Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? хіба тремтить моя рука? чи пісня й думка кволі?” (“ Хто вам сказав, що я слабка ”)

Через тяжку хворобу Леся не змогла ходити до школи. Але вона вчилася протягом усього життя самостійно і здобула глибокі і різносторонні знання. Особливо добре знала літературу – вітчизняну і світову і володіла кількома іноземними мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу. Леся дуже любила музику і гарно грала на фортепіано, але через хворобу (туберкульоз кісток) змушена була перервати це захоплення. Через тяжку хворобу Леся не змогла ходити до школи. Але вона вчилася протягом усього життя самостійно і здобула глибокі і різносторонні знання. Особливо добре знала літературу – вітчизняну і світову і володіла кількома іноземними мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу. Леся дуже любила музику і гарно грала на фортепіано, але через хворобу (туберкульоз кісток) змушена була перервати це захоплення. “ Мій давній друже! Мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою Вповідувать думки веселі і сумні ” (“ До мого фортепіано ”)

Уперше ім'я Лесі Українки з'явилося в 1884 році у Львівському журналі “ Зоря ”, де було надруковано вірші 13 – літньої поетеси “ Конвалія ” і “Сафо ”. З того часу її твори все частіше публікуються в різних виданнях. У 19 років написала підручник для сестер “ Стародавня історія східних народів”. В 1891 році вона перебуває в Галичині і на Буковині і знайомиться з відомими діячами Західної України: І. Франком, О.Кобилянською, В.Стефаником. В 1893 році у Львові вийшла перша поетична збірка “ На крилах пісень ” . В 1894 – 1895 роках Леся перебувала в Болгарії у свого дядька М.Драгоманова. Там була написана переважна частина циклу поетичної лірики “ Невільничі пісні ” Уперше ім'я Лесі Українки з'явилося в 1884 році у Львівському журналі “ Зоря ”, де було надруковано вірші 13 – літньої поетеси “ Конвалія ” і “Сафо ”. З того часу її твори все частіше публікуються в різних виданнях. У 19 років написала підручник для сестер “ Стародавня історія східних народів”. В 1891 році вона перебуває в Галичині і на Буковині і знайомиться з відомими діячами Західної України: І. Франком, О.Кобилянською, В.Стефаником. В 1893 році у Львові вийшла перша поетична збірка “ На крилах пісень ” . В 1894 – 1895 роках Леся перебувала в Болгарії у свого дядька М.Драгоманова. Там була написана переважна частина циклу поетичної лірики “ Невільничі пісні ”

Леся мужньо боролася із своєю хворобою, лікарі радили їй теплий клімат. Перша поїздка її була до Чорного моря, яка викликала багато вражень, які вилились в ліричному циклі “ Подорож до моря ”. Далі був Крим і її “ Кримські спогади ”, пізніше Італія і Єгипет. В 1897 році в Криму вона познайомилась з С.Мержинським. Лесю вражала душевна краса цієї людини. Сергій високо цінував її письменницьку працю і силу волі. Болісною втратою стала для неї смерть коханого – С.Мержинського. Залізна воля поетеси дала їй сили, щоб звільнитися від депресії і підняти себе з руїни - пережити тяжку душевну муку. Леся мужньо боролася із своєю хворобою, лікарі радили їй теплий клімат. Перша поїздка її була до Чорного моря, яка викликала багато вражень, які вилились в ліричному циклі “ Подорож до моря ”. Далі був Крим і її “ Кримські спогади ”, пізніше Італія і Єгипет. В 1897 році в Криму вона познайомилась з С.Мержинським. Лесю вражала душевна краса цієї людини. Сергій високо цінував її письменницьку працю і силу волі. Болісною втратою стала для неї смерть коханого – С.Мержинського. Залізна воля поетеси дала їй сили, щоб звільнитися від депресії і підняти себе з руїни - пережити тяжку душевну муку. Уста говорять: “ він навіки згинув!” А серце каже: “ ні, він не покинув!”

В 1898 році в “Літературно – науковому віснику” зявляється стаття І.Франка про творчість Л.Українки, в якій він ставить поетесу в один ряд з Шевченком. В 1899 році у Львові виходить друга збірка поезій – “Думи і мрії”. Ця збірка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси. В 1990 році в Петербурзі Леся знайомиться з російськими літераторами,які групувалися навколо журналу “Жизнь”, в якому вона помістила свої 4 статті. В 1902 році в Ченівцях виходить трєтя збірка її поезій – “Відгуки”. В 1898 році в “Літературно – науковому віснику” зявляється стаття І.Франка про творчість Л.Українки, в якій він ставить поетесу в один ряд з Шевченком. В 1899 році у Львові виходить друга збірка поезій – “Думи і мрії”. Ця збірка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси. В 1990 році в Петербурзі Леся знайомиться з російськими літераторами,які групувалися навколо журналу “Жизнь”, в якому вона помістила свої 4 статті. В 1902 році в Ченівцях виходить трєтя збірка її поезій – “Відгуки”.

Постійний біль, безліч операцій, Постійний біль, безліч операцій, Лікарні – все це тривало 30 років, але Леся трималася. Вона боролась за своє життя, відвойовуючи у смерті години, дні, тижні. Вона і боролася, і працювала, і творила. Усю її творчість пронизує непереможний життєстверджуючий пафос. Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні. Без надії таки сподіватись, Буду жити - геть думи сумні! (“Сontra spem spero”)

Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор. Вона записує з уст селян обряди, пісні, думи, балади, казки. Під час перебування в Карпатах поетеса записувала гуцульські мелодії. В 1903 році вона друкує збірник “Дитячі гри, пісні, казки”. В 1904 році в неї виникає задум видати народні пісні до танцю. В 1908 році записує на фонограмі думи у виконанні кобзаря з Харківщини Г.Гончаренка. В 1910 – 1913 рр. у Львові вийшли два томи записів народних дум на Полтавщині. Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Невблаганно прогресувала хвороба, і тому, 1 серпня 1913 року в курортному грузинському містечку Сурамі померла велика поетеса. Згодом прах великої дочки українсьго народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому кладовищі. Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор. Вона записує з уст селян обряди, пісні, думи, балади, казки. Під час перебування в Карпатах поетеса записувала гуцульські мелодії. В 1903 році вона друкує збірник “Дитячі гри, пісні, казки”. В 1904 році в неї виникає задум видати народні пісні до танцю. В 1908 році записує на фонограмі думи у виконанні кобзаря з Харківщини Г.Гончаренка. В 1910 – 1913 рр. у Львові вийшли два томи записів народних дум на Полтавщині. Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Невблаганно прогресувала хвороба, і тому, 1 серпня 1913 року в курортному грузинському містечку Сурамі померла велика поетеса. Згодом прах великої дочки українсьго народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому кладовищі. Як я умру, на світі запалає Покинутий вогонь моїх пісень, І стримуваний пломінь засіяє В ночі запалений, горітиме у день.

Слово Лесі Українки – це гармонія глибокої ніжності. Її поезія чарівна квітка, яка пронизана “прудкими Слово Лесі Українки – це гармонія глибокої ніжності. Її поезія чарівна квітка, яка пронизана “прудкими іскрами” й “летючими зірками”. Вона мала безліч талантів: була поетесою і драматургом, прозаїком і перекладачем, літературним критиком, публіцистом і фольклористом. Леся Українка володіла 12 іноземними мрвами і перекладала вірші Гейне, Міцкевича, Байрона, Гюго, Гомера. Поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя. Ні! Я жива, я буду вічно жити, Я в серці маю те що, не вмирає! (“Лісова пісня”)

Вшанування пам'яті Лесі Українки Пам'ятники Лесі Українки встановлено у Луцьку, Телаві, Балаклаві, а також: у Києві, Торонто Паркова скульптура Лесі Українці встановлена в м. Києві Встановлені:Меморіальна дошка Лесі Українці в Берліні

Музей Лесі Українки у Києві Музей Лесі Українки у Колодяжному Музей Лесі Українки у Новограді-Волинському Музей Лесі Українки у Сурамі Музей родини Косачів Музей Лесі Українки у Ялті