🗊Презентация Соціальна політика Ізраїлю

План 1. Історія розвитку соціальної політики Ізраїлю 2. Ізраїльська система соціального забезпечення 3. Особливості підготовки соціальних працівни-ків в Ізраїлі

1.Історія розвитку соціальної політики Ізраїлю Із проголошенням держави Ізраїль у травні 1948 року департамент соціального забезпечення Єврейського національного комітету перейменували у Міністерство соціального забезпе-чення. В історії соціальної роботи процес абсорбації у Ізраїлі прийнято умовно розділяти на чотири періоди:- період наметових таборів (1948–1950), період бараків (1950–1952), період “планової абсорбації” (1954–1956), період “різнобічної абсорбації” (з 1957 р.).

В Ізраїлі були зроблені наступні кроки на шляху до створення держави загального соціального благополуччя: В Ізраїлі були зроблені наступні кроки на шляху до створення держави загального соціального благополуччя: Закон про обов’язкову державну освіту, прийнятий ще в 1951 році, гарантував кожній дитині у віці 5-14 років 9 років безкоштовного навчання (для юнаків і дівчат, які не закінчили початкової школи чи зайняті на виробництві, були відкриті вечірні класи). З огляду на важливість дошкільного виховання, уряд дав можливість дітям 3-4 років із матеріально незабезпечених родин відвідувати дитячі садочки додатково один рік безкоштовно, для того, щоб там розвивали їхні здібності, сприйняття, мислення й уміння виражати свої думки. Для дітей вихідців із східних країн були створені підготовчі курси для вступу в університети, щоб зрівняти їхні шанси з іншими абітурієнтами.

У 1971 році уряд вирішив призначити комісію для вивчення проблем соціально нестабільних прошарків населення, особливо дітей і підлітків, і пошуку шляхів їх розв’язання. У 1971 році уряд вирішив призначити комісію для вивчення проблем соціально нестабільних прошарків населення, особливо дітей і підлітків, і пошуку шляхів їх розв’язання. У 1972 році Міністерство соціального забезпечення, Міністерство освіти і культури, Інститут національного страхування і Міністерство будівництва почали здійснювати підтримку малозабезпечених родин, які мають дітей. Родинам з недостатніми доходами надавалися наступні види допомоги: 1. Допомога в оплаті квартири (за критеріями, розробленим комісією). 2. Допомога в оплаті медичної страховки. 3. Звільнення від муніципальних податків. 4. Допомога в придбанні предметів домашнього побуту. 5. Допомога учням дев’ятих - дванадцятих класів і допомога нужденним

школярам. школярам. 6. Допомога в оплаті змісту дітей у спеціальних учбових закладах. 7. Утримання учнів старших класів в інтернатах. Cистема соціального забезпечення (з 1953 р.) включає економічне і соціальне забезпечення практично кожного жителя Ізраїлю протягом усього його життя.

2. Ізраїльська система соціального забезпечення Основні цілі ізраїльської системи соціального забезпечення : забезпечення прожиткового мінімуму економічно слабким група населення, підтримка рівня життя працівника та його родин в екстраординарних ситуаціях, зміна розподілу доходів у напрямку більшої рівності.

З 1975 р. в Ізраїлі діє система матеріальної допомоги на дітей до 18 років, метою якої є забезпечення мінімального доходу кожній родині відповідно до її розміру. З 1975 р. в Ізраїлі діє система матеріальної допомоги на дітей до 18 років, метою якої є забезпечення мінімального доходу кожній родині відповідно до її розміру. Програма страхування материнства охоплює всіх працюючих жінок і забезпечує їм 12-тижневу мате-ріальну допомогу на період відпуст-ки по догляду за дитиною у розмірі 75% від їхньої заробітної плати чи звичайних доходів.

Програма страхування виробничих травм і професійних захворювань охоплює все працююче населення – як найманих робітників, так і підприємців – і забезпечує їм протягом 138 робочих днів матеріальну допомогу в розмірі 75% від їхньої заробітної плати чи доходів за попередній період. Безробітні у віці 45 років і більше (що мають трьох і більше утриманців) мають право на аналогічну матеріальну допомогу протягом 175 робочих днів. Програма страхування виробничих травм і професійних захворювань охоплює все працююче населення – як найманих робітників, так і підприємців – і забезпечує їм протягом 138 робочих днів матеріальну допомогу в розмірі 75% від їхньої заробітної плати чи доходів за попередній період. Безробітні у віці 45 років і більше (що мають трьох і більше утриманців) мають право на аналогічну матеріальну допомогу протягом 175 робочих днів.

Бюджетні урядові асигнування складають частину державної системи соціального забезпечення. Серед матеріальної допомоги цього типу: Бюджетні урядові асигнування складають частину державної системи соціального забезпечення. Серед матеріальної допомоги цього типу: - пенсії інвалідам Армії Оборони Ізраїлю, особам, які постраждали внаслідок ворожої діяльності чи проживання в прикордонній смузі, інвалідам-борцям проти нацизму й інвалідам-жертвам нацизму, матеріальна допомога по старості, - матеріальна допомога у випадках втрати годувальника для осіб, не охоплених Законом про соцстрахування (в основному нових репатріантів), - виплата особливих пенсій інвалідам із частковою втратою працездатності, грошове відшкодування в’язням Сіону і їхніх родин і т.п. Пенсія державним службовцям виплачуєть-ся цілком з бюджетних урядових асигну-вань.

3. Особливості підготовки соціальних працівників в Ізраїлі Школа для навчання соціальних працівників була започаткована ще у 1934 році, працювала у рамках програми Міністерства соціального забезпечення. У 1950 році не було жодного чіткого критерію для визначення кваліфікаційних вимог до соціального працівника. Членство в об'єднанні соціальних працівників було відкритим для кожного, хто мав будь-яку підготовку в соціальній роботі, в тому числі короткочасні курси від 6-9 місяців, засновані

Міністерством на момент масової імміграції. Міністерством на момент масової імміграції. Умови членства в об’єднанні змінилися після підписання першого закону із соціального забезпечення, в якому передбачено критерії діяльності соціального працівника із сертифікатом.

Міністерство соціального забезпечення заснувало інститут з навчання соціальної роботи, з програмами навчання у чотирьох географічних областях. До інституту приймали студентів, які мешкали у цих містах або селах. Міністерство соціального забезпечення заснувало інститут з навчання соціальної роботи, з програмами навчання у чотирьох географічних областях. До інституту приймали студентів, які мешкали у цих містах або селах. На відміну від нявчання в університеті, що вимагало плати за навчання і забезпечувало обмеженою стипендією. Інститут соціальної роботи був безкоштовним. Випускників цього інституту визнавали професійними, але не академічними соціальними працівни-ками.

Програма одержання ступеня магістра і доктора соціальної роботи Програма одержання ступеня магістра і доктора соціальної роботи Програми для магістрів і докторів соціальної роботи. Для участі в цих програмах кандидат повинен мати ступінь бакалавра соціальної роботи. Є одна школа, яка приймає кандидатів без ступеня бакалавра, але пріоритет надається претендентам, які завершили початковий курс навчання соціальної роботи. Тривалість дії програми - 2 академічних роки.

Для одержання ступеня магістра студентам дозволяється скласти іспит замість написання тез, але тоді їх не допускають до докторських програм. Для одержання ступеня магістра студентам дозволяється скласти іспит замість написання тез, але тоді їх не допускають до докторських програм. Більшість університетів надають різні можливості для одержання докторського ступеня в сфері соціальної роботи. В університетах Ізраїлю додержуються думки, що кандидат, прийнятий для проведення дослідження на докторський ступінь, вже підготовлений для такої діяльності й офіційні вимоги мають бути мінімальними. Через це більшість потенційних докторів отримують докторський ступінь за рубежем.

Список використаної літератури 1. Галь-Ор Ю. Эта нормальная повседневная жизнь / Ю. Галь-Ор // Взгляд на Израиль, 1997. - №2. - С. 5-8. 2. Клайнберг Р. История государства Израиль / Р. Клайнберг. -Єрусалим: Библиотека-Алия, 2006. - 161с. 3. Коваль Л. Г. Социальная педагогика. Социальная работа: навчальний посібник / Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбік. - К.: ІЗМН, 1997. - 392с. 4. Кубіцький С. О. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах: навчальний посібник / С. О. Кубыцький. - К.: ДАКККіМ, 2009. - 298 с. 5. Путеводитель по Израилю. Социальное обеспечение в Израиле. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ilgid.ru/politics/socialnoe-obespechenie.html