🗊Презентация Світовий ринок праці та особливості його сучасного розвитку

Світовий ринок праці та особливості його сучасного розвитку Теоретичні засади дослідження світового ринку праці Глобальні тенденції зайнятості та світової міграції. Особливості трудової міграції України. Наслідки трудових міграційних потоків (СРС) Регулювання світових міграційних потоків (СРС)

1.Теоретичні засади дослідження світового ринку праці Світовий ринок праці - це Функціональна частина світового ринку, в якому існують відносини обміну фактором виробництва – робочою силою, яка має властивість переміщуватись по світу в пошуку більш привабливих умов її продажу; Система економічних механізмів, норм, інструментів, що забезпечують взаємодію попиту на працю та її пропозиції на міжнародному рівні; Сфера обміну, купівлі та продажу робочої сили, якісні характеристики якої значною мірою визначаються потребами світового господарства; Сукупність ресурсів праці, що купуються та пропонується на світовій діловій арені Наднаціональна система соціально-трудових відносин у рамках якої відбувається міждержавне регулювання постійної взаємодії покупців та продавців товару “робоча сила” з приводу її формування, розподілу, обміну та відновлення з метою забезпечення задоволення потреб людей у професійній самореалізації в залежності від тенденцій розвитку світової економічної системи.

Теорії, які пояснюють причини формування міжнародного ринку праці

Причини міжнародної міграції різниця в рівнях економічного розвитку окремих країн; нерівномірність у темпах і обсягах нагромадження капіталу на різних ділянках світового господарства; наявність національних відмінностей у розмірах заробітної плати; діяльність ТНК і пов'язана з нею міжнародна мобільність капіталу; масове хронічне безробіття в слаборозвинутих країнах. поглиблення регіональної та світової економічної інтеграції; зростання попиту з боку лідерів світової економіки на інтелектуальну робочу силу; стрімкий розвиток сучасних засобів зв'язку, комунікацій та транспорту; інформаційний фактор чинники неекономічного характеру: воєнні та релігійні конфлікти, розвал федеративних держав, національні, сімейні та етнічні проблеми Інтернаціоналізація ринку праці інтернаціоналізація попиту на працю та її пропозиції, що сприяє вирівнюванню цін на даний фактор виробництва; спостерігаєть­ся зменшення розриву в рівні оплати праці робітників аналогічної кваліфікації та сфери зайнятості провідних країн світу; певне підвищення оплати праці у країнах, що розвиваються, у міру їх залучення до світогосподарських процесів; зростання експорту, розширення діяльності ТНК. уніфікуються вимоги до рівня освіти, кваліфікації робочої сили, стандартизуються типові контракти наймання іноземної робочої сили, умови праці й побуту фахівців.

Міжнародна міграційна система Міграційна система може охоплювати дві або більше країн, між якими відбувається обмін робочою силою. Але оскільки в реальній дійсності країни беруть участь в різноманітних міграційних потоках поряд із низкою інших держав, менші міграційні системи виступають частинами великих систем. Стійкість міграційних зв’язків у системі може визначатись як історичними причинами (колоніальні відносини або політичні союзи), так і взаємною економічною зацікавленістю країн у міграційному обміні, яка зумовлює виникнення і збереження міграційного руху певної спрямованості. Усередині міграційних систем існують не тільки людські потоки. Вони доповнюються товарними й фінансовими потоками. Міграційна система залишається відкритою, тобто має міграційні зв’язки також із країнами, що не входять до неї. виділяють шість найбільших міграційних систем: 1. Північноамериканську; 2. Європейську, 3. Близькосхідну; 4. Азійсько-Тихоокеанську; 5. Південноамериканську, 6. Євразійську. в ролі центрів міграційних систем можуть виступати не лише країни, а й великі міста—мегаполіси. Це так звані глобальні міста (Нью-Йорк, Лондон та ін.), які концентрують у собі функції глобальних фінансових центрів та одночасно є центрами тяжіння значного числа мігрантів. Сюди ж належать великі регіональні мегаполіси — Барселона, Гамбург, Мілан, Сідней, Торонто, Монреаль, Москва, Стамбул, Каїр, Бангкок, Сан-Пау­лу

2. Глобальні тенденції зайнятості. Рівень безробіття 2015 р. – 197,1 млн. чол.(МОП) (на 27 млн. більше з 2008р.); Щорічно 40 млн. чол. нової робочої сили; Відхід від стандартної моделі працевлаштування (розвинені країни), інші групи зберігають цю модель; Трудові правовідносини все менш стабільні (50% всіх зайнятих припадає за наймом і тільки 20% у регіоні південніше Сахари та південної Азії); Менше 45% найманих працівників зайняті на умовах повного робочого дня на постійній основі (6 з 10 робітників працюють на неповну зайнятість); Розрив між трудовими доходами та виробництвом (виробництво швидше, ніж ріст заробітної плати) ріст сукупного дефіциту попиту (3,7 трлн. дол. США); Нерівномірність доходів; Сповільнення росту середнього класу (5-13 дол. США/добу) в країнах, що формують ринкову економіку; 2015р.: 327 млн. чол. - 1,90 дол. США/день; 967 млн. чол. – 1,9-5 дол. США /день Уразлива зайнятість (незахищена, нестабільна) – самозайнятість або робота в сім’ї – складає 46% (1,6млрд. чол.)всіх безробітних. Працівники в умовах уразливої зайнятості частіше , ніж наймані працівники мають обмежений або не мають доступу до соціального страхування або гарантований дохід.

Рівень безробіття за статевим розподілом, 2013-2014, світ та регіони (%)

Частка працюючих, що проживають за межею бідності (менше, ніж на 2 долл. США /день) та в бідності (2-4 дол. США) від всього зайнятого населення (%), 1991, 2000, 2014

Глобальні тенденції зайнятості молоді 13% (73,3 млн. чол.) - рівень безробіття молоді (11,7% у 2007р.); Тенденції до зниження молодіжного безробіття на 1,4% у розвинутих країнах та ЄС; на 0,5% у країнах ЦСЄ (не ЄС) та СНД; 2012-2014 – ріст безробіття в країнах Східної Азії, Близького Сходу та Північної Африки; Скорочення чисельності молодої робочої сили сприяє зросту безробіття; 43% молодої робочої сили є безробітними або живуть в бідності; Більше молоді отримують освіту, проте 31% молоді в країнах з низькими доходами не мають закінченої освіти; 6% - у країнах із середнім доходом; 2% - у країнах з рівнем доходу вище середнього; Гендерна нерівність: жінки більше страждають від безробіття; ЄС: кожна третя молода людина в пошуках роботи; Інвестиції у стимулювання зайнятості молоді;

Прогнози тенденцій світового ринку праці Світова економіка через кризу ринку праці ризикує втратити $10 трлн. до 2030 року, що еквівалентно 10% світового ВВП або майже 60% ВВП США; У Китаї очікується надлишок робочої сили в розмірі 55,2-75,3 млн. осіб до 2020 року. Однак до 2030 року цей надлишок може перетворитися на дефіцит на рівні 24,5 млн. осіб; США: до 2020 року надлишок робочої сили може скласти від 17,1 млн. до 22 млн. осіб. До 2030 року надлишок буде зберігатися, але складе вже приблизно 7,4 млн осіб.  Бразилії загрожує брак робочої сили в розмірі 8,5 млн. осіб в 2020 році, а до 2030 року цей показник може зрости майже в 4 рази – до 40,9 млн. осіб або 33% трудових ресурсів; Чисельність населення планети неухильно зростає і, згідно з прогнозами ООН, до 2025 року може подолати позначку в 8 мільярдів людей. Однак серед країн світу це збільшення розподіляється нерівномірно. 2020 року середній вік населення Європи прогнозують на рівні 43 років, у Китаї – 38 років, а в Африці – 20 років. Інтенсивна урбанізація (54% всього населення), у результаті якої протягом наступних чотирьох десятиліть кількість міських жителів Землі зросте на 72%, також матиме сильний вплив на бізнес. Стрімкий технологічний прогрес не тільки полегшує роботодавцям пошук робочої сили, а й формує нові вимоги до всіх гравців ринку праці

Тенденції міграційних процесів Кількість міжнародних мігрантів (млн. чол.) 2014р. - 54% населення проживає в урбанізованій місцевості (6,5млрд. чол. до 2050); Міграційна криза в ЄС – найбільша з часів 2 св. війни країни-походження мігрантів Афганістан, Сирія, Лівія, Ірак, Туніс, Єритрея, Нігерія, Судан; 76 млн. мігрантів проживає у Європі; 75 млн. мігрантів – Азія; 54 млн. мігрантів – Північна Америка. Найбільше мігрантів проживає у США, на другому місці – ФРН.

Середній вік міжнародних мігрантів, 2015 рік

Нелегальні маршрути міграційних потоків у Європу

3. Особливості трудової міграції України Трансформація економіки (падіння рівня життя, зростання безробіття); Деградація системи безплатної освіти та медицини; Відсутність розвиненої системи кредитування, щоб розпочати бізнес; Підвищення споживчого попиту на товар високої вартості (авто, житло, техніка тощо); Конфлікт на Сході країни; Стимулювало трудову міграцію за кордон, що з кінця 1990рр. стала масовим явищем 2014-2015рр. за кордоном для здійснення трудової діяльності перебувають 700 тис. громадян України (дослідження МОМ) Щорічно зростає кількість бажаючих знайти роботу за кордоном або вже знайшли: 8% опитаних українців ( 2011р. – 6%).

Оцінка кількості трудових мігрантів Переважають чоловіки 30-44 років (40%) 41% - середня і середня спец. освіта 36% - вища освіта

Основні країни призначення трудових мігрантів з України

Сфера зайнятості українських трудових мігрантів

Освітня міграція З 2000р. по 2012р. чисельність українських студентів збільшилась більш ніж в 4 рази – 37 тис. осіб 2013-2014рр. – 47 724 особи

Українська діаспора, (млн. чол.)

Перекази трудових мігрантів в Україну 2014-2015рр.

Трудова імміграція в Україну Кількість іммігрантів в Україні становить 250 тис. осіб

Чисельність іноземців, які тимчасово працювали в Україні за наявності дозволу, тис. осіб, 2001-2015рр. Керівники та менеджери – 65,5%; Зайняті у сфері оптової та роздрібної торгівлі – 23,1%; Переробна промисловість – 16,7%. Країни походження: РФ (18,8%), Туреччина (11,4%), Польща (5,5%), Білорусія (5%), ФРН (4%).

Іноземні студенти в Україні, тис. осіб Медична та фармакологічна освіта Половина студентів – громадяни СНД

Громадянство іноземних студентів 2015-2016 н. р., осіб

Дякую за увагу!

Завдання на самостійну роботу Охарактеризувати за вибором міжнародну міграційну систему Суть та перебіг міграційної кризи у світі ( Європа) Міжнародні центри тяжіння робочої сили. Особливості міжнародної міграції вітчизняних трудових ресурсів: напрямки,сфери зайнятості та проблеми. Джерела: Міжнародна організація з міграції, Міжнародна організація праці, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Державна служба статистики України тощо.