🗊Презентация Українська культура поч. XIV – І пол. XVII ст

Тема 3. Українська культура напередодні та в добу Козаччини Навчальні питання: Україна у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Поширення ідей гуманізму. 2. Мистецтво України XIV – першої половини XVІІ ст.

1. Основна література 1. Основна література 1.1. Греченко В. А. Історія світової та української культури. – К., 2000. – C.256–308. 1.2. Каплун Н. М., Морозов С. М., Шумовецька С. П. Основи культурології: Навчальний посібник. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. – C.207–237. 1.3. Каплун Н. М., Морозов С. М., Шумовецька С. П. та ін. Історія української культури: курс лекцій. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2011. – C.4-70. 2. Додаткова література 2.1. Гаврюшенко О. А., Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія культури: Навч. посібник / Наук. ред. В. М. Шейко. – К.: Кондор, 2004. – C.519–581. 2.2. Закович М. М. Українська та зарубіжна культура. – К., 2000. – C.352–418. 2.3. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – C.289–312. 2.4. Крип’якевич І. Історія української культури. – К.: Либідь, 2002. – C.44–48, 186–236, 426–467. 2.5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-е, перероб. і доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – C.198–235, 339–415. 2.6. Подольска Є. А., Лихвар В. Д., Погорілий Д. Є. Кредитно-модульний курс культурології. Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – C.209–223. 2.7. Попович М. В. Нарис історії української культури. – К., 1999. – C.56–119. 2.8. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник / За заг. ред. Заблоцької К. В. – Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001. – C.232–262. 2.9. Юрій М. Ф. Історія світової та вітчизняної культури: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2007. – C.358–370.

Історичні умови розвитку української культури у ХІV-ХVІІ ст. Литовське князівство (середина XIV ст.) - велика феодальна держава (більшість якої становило руське населення); порівняно з литовцями Русь мала більш розвинені виробничі відносини, с/г, ремісництво, політичну систему, міжнародні зв’язки, високий рівень розвитку культури; литовці дотримувались правила: “Ми старину не рушимо, а новини не вводимо”; у литовському князівстві популярною стала православна віра; у XVI ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя; свою роль відіграв і вплив західноєвропейського Відродження та Реформації; утворення Речі Постолитої внаслідок Люблінської унії у 1569 р. призвело до погіршення політичних, соціально-економічних умов українського населення; позиція соціальної еліти (меценатство та байдужість); виникнення козацтва (XV- XVI ст.) – духовного лідера народу.

РОЗВИТОК ОСВІТИ Початкову освіту здобували у школах при монастирях, церквах або маєтках великих феодалів (учні отримували елементарні знання з письма та арифметики) Найстаріша школа - школа Львівської латинської кафедри (навчання мало схоластичний характер).

РОЗВИТОК ОСВІТИ виникають єзуїтські (Ярославль, Львів, Луцьк, Острог та ін.) школи. Навчання 5 років. Мета – окатоличування та ополячення українського населення; православні школи. Ініціатори створення – патріотично настроєні феодали (Андрій Курбський; Юрій Слуцький, Костянтин Острозький – Острозька школа).

Братства в Україні: Львівське Успенське братство, 1585 р. Брестське братство, 1591 р. Люблінське братство, 1594 р. Київське Богоявленське, 1615 р. Луцьке, 1617 р. активно діяли братства також в Острозі, Дрогобичі, Холмі, Перемишлі та інших містах.

Реформаційна та культурно-ідеологічна діяльність братств: критика зловживань духівництва досягнення виборності духівництва світськими людьми контроль за діяльністю кліру намагання знищити монополію духівництва на тлумачення Св.Письма Таким чином, рух братств виконував ту ж саму роль, яку на заході виконувала реформація: міська громадськість контролювала діяльність церкви.

РОЗВИТОК ОСВІТИ Братські школи в тому числі й школи вищого типу (кін. XVI - поч. XVII ст.): навчали дітей всіх станів і сиріт; виключалась будь-яка несправедливість; девіз педагогів братських шкіл - “Навчати і любити всіх однаково”. Пізніше окремі братські школи переросли у вищі навчальні заклади (Києво-Могилянська академія).

Острозька академія (1576 р.) – “храм муз” засновник академії – К.К.Острозький; ректор - Герасим Смотрицький, викладачами – Дем'ян Наливайко, Тарасій Земка, Іван Вишенський; випускником академії був Петро Конашевич- Сагайдачний; викладався курс “семи вільних наук” (граматика, діалектика, риторика - тривіум, арифметика, геометрія, астрономія, музика - квадріум) , активно використовували греко-візантійську спадщину; вперше серед українських шкіл тут вивчали церковнослов'янську, грецьку та латинську мови; школа була незалежною від державних чиновників і від православної церкви; при академії діяв перший в Україні науковий гурток та видавництво (засновником друкарні був Іван Федоров).

Братська школа у Львові (1585 р.) Львівська братська школа – друга в Україні православна школа вищого типу; особливість школи – всестановий характер. було три класи граматики та класи поетики й риторики. У школі вивчали сім “вільних мистецтв”. школу було побудовано на гуманістичних засадах: на перших лавах сиділи найкращі учні (“навіть коли б були дуже вбогі”), обмежувалося застосування тілесних покарань.

Викладачі Львівської братської школи: Стефан Кукіль (Зизаній) – керівник Львівської братської школи Лаврентій Кукіль (Зизаній) Іов Борецький Памво Беринда Кирило Транквіліон-Ставровецький

Книгодрукування в Україні Засновник – Іван Федоров (1510-1583 рр.). 1573 р. – І.Федоров заснував першу в Україні друкарню у Львові, а в 1574 р. друкує “Апостол” (первісток української друкованої книжки). 1574 р. – вийшла “Азбука” – перша українська граматика. 1581 р. – І.Федоров надрукував в Острозі “Новий завіт” (Острозьку Біблію). Над нею працювало 72 перекладачів. Книга має 1256 сторінок. 1596 р. у м. Вільно виходить підручник, що за значенням не поступається “Букварю” І.Федорова “Граматика словенська” (укладач – Лаврентій Зизаній), яка стала великим кроком уперед у слов’янській філології. 1582-1598 рр. – в Острозі Василь Суразький друкує більше 25 найменувань книг. 1619 р. – Мелетій Смотрицький “Граматика” (“Врата вченості”). 1625 р. – К. Транквілліон-Ставровецький організовує друкарню у Чернігові. 1615 р. – Є. Плетенецький організовує друкарню Києво-Печерської лаври (за перші 14 років тут було видано 40 богослужбових та навчальних книг).

Розвиток друкарства в Україні В І пол. XVII ст. нараховувалось близько 20 друкарень

Ренесанс (Відродження): за своїм характером є перехідною епохою: кінець панування середньовічної культури і початок формування культури Нового часу; “Ренесанс” – це своєрідне, відмінне від середньовічного ставлення до античності (античні уявлення про людину; відродження античного стилю мислення і чуттєвості); батьківщина – Італія.

Ренесанс в Україні: як історичний етап не збігався з італійським (через монголо-татарську навалу); поширенню ідей Відродження сприяла близькість з Польщею; гуманізм в Україні не мав соціальної спрямованості та економічної підтримки (як в Італії); гуманістичні ідеї в Україну приносила національно свідома інтелігенція (у Краківському університеті з ХІV до ХVІ ст. навчалося більше 800 українців, 13 з них стали професорами).

ПОШИРЕННЯ ІДЕЙ ГУМАНІЗМУ ТА РЕФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ: ІІ пол. XVI – поч. XVII ст. – час пробудження та відродження національної самосвідомості українського народу, високого громадського змісту й патріотизму; основні постулати гуманізму: встановлення суспільного справедливого ладу; шанування людини як особистості; понад усе ставилися людське щастя, високий рівень освіченості, свобода, розуміння мистецтва; етапи ренесансного гуманізму в Україні: 1-й – прибл. до середини XVI ст.; ІІ-й – з ІІ пол. XVI ст. до поч. XVIІ ст.; ІІІ – друга третина XVІІ ст. – поч. XVІІI ст. основоположники гуманістичної культури в України в XV- ст. XVІ ст.: Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський, Юрій Котермак та ін.

ПРЕДСТАВНИКИ ГУМАНІЗМУ В УКРАЇНІ: Юрій Дрогобич – доктор філософії та медицини, викладав медицину й астрологію: написав працю “Прогностична оцінка поточного 1483 р.” (вперше подано географічні координати Львова, Дрогобича, Москви, Вільно, Феодосія (Кафа) – перша друкована книга автором якої був українець за походженням; його праці: “Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1678 р.”, “Трактат з шести розділів про затемнення” (1490). Павло Русин – перший поет-гуманіст в Україні та зачинатель польської гуманістичної поезії. Станіслав Оріховський (1513-1566) – “Про турецьку загрозу слово…”, “Хрещення в Русинів” та ін. Його твори відзначаються художньою досконалістю і є зразком полемічної літератури. Не випадково в Західній Європі його називали “українським Демосфеном”, “сучасним Цицероном”.

ВИДИ МИСТЕЦТВ:

Ренесанс у Львові (70-90-і рр. ХVІ ст.): забудова навколо площі Ринок, як у містах Європи; У стилі ренесанс працювали такі архітектори: Павло Римлянин, Петро Красовський, Андрій Підлісний, Амвросій Прихильний; поєднання традицій української архітектурної школи та ідей ренесансу.

Ренесанс в архітектурі: відмова в архітектурі споруд, і в їх декорі від усього, що нагадувало готику; під впливом античності найбільш досконалими почали вважати споруди з куполом; споруди прикрашали колони, пілястри, левові голови, “путті” (немовлята), гіпсові вінки з квітів та плодів та ін.; знову почали будувати напівкруглу арку; багаті люди приділяли велику увагу зручностям та красі житла (палац).

Фортеця у Кам’янці-Подільському ( ХІV ст.)

Покровська церква у с. Сутківцях (ХV-ХVІ ст.)

Фортеця у Меджибожі (ХІV-ХVІ ст.)

Хотинська фортеця (ХІІІ-ХІV ст.)

Великий замок Любарта Гедиміновича в Луцьку (ХІV-ХVІ ст.)

Замок у Мукачево. ХV-ХVІІ ст.

Ансамбль Успенського братства у Львові. Ансамбль Успенського братства у Львові. (1572-1629 рр.)

Вежа Корнякта

Успенська церква у Львові Успенська церква у Львові (1572-1629 рр.)

Каплиця Трьох святителів (1578-1590)

Чорна кам’яниця у Львові. (кінець ХVІ ст.)

Дім Корнякта у Львові (ХVІ ст.)

ВИДИ МИСТЕЦТВ:

Юрій Змієборець (поч. ХV ст.)

Волинська Богоматір (поч. ХІV ст.)

Богородиця Петрівська (поч. ХV ст.)

Богородиця Одигітрія (Красівська) ХV ст.

Св.Микола із житієм (поч. ХІV ст.)

Козак Мамай з двома дівчатами (ХVІІІ ст.)

ВИДИ МИСТЕЦТВ:

ВИДИ МИСТЕЦТВ:

ВИДИ МИСТЕЦТВ:

Конспект з теми: Освіта та живопис України XIV – першої половини XVІІ ст. 1. Юрій Дрогобич – типовий середньовічний вчений. 2. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. Братства та їхні школи. Шкільництво уніатів. 3. Ікони “Волинська Богоматір” з Луцька та “Богородиця Одигитрія” з Красова. Образи святих воїнів в українському іконописі XIV – XVІІ ст.