🗊Презентация Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки

Нажмите для полного просмотра!
Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №1Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №2Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №3Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №4Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №5Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №6Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №7Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №8Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №9Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №10Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №11Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №12Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №13Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №14Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №15Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №16Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №17Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №18Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №19Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №20Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №21Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №22Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №23Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №24Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №25Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №26Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №27Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №28Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №29Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №30Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №31Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №32Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №33Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №34Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №35Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №36Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №37Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №38Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №39Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №40Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №41Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №42Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №43Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №44Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №45Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №46Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №47Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №48Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №49Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №50

Содержание

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки. Доклад-сообщение содержит 50 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации


Слайд 1





УМОВИ ТА ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
План
1. Рівень забезпеченості продуктами харчування в сучасному світі (самостійно).
2. Глобальна продовольча безпека, її сутність, критерії та показники. 
3. Система продовольчої безпеки провідних країн світу.
4. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
5. Реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення продовольчої безпеки (самостійно). 



(д.е.н., професор Столярчук Я. М.)
Описание слайда:
УМОВИ ТА ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ План 1. Рівень забезпеченості продуктами харчування в сучасному світі (самостійно). 2. Глобальна продовольча безпека, її сутність, критерії та показники. 3. Система продовольчої безпеки провідних країн світу. 4. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки. 5. Реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення продовольчої безпеки (самостійно). (д.е.н., професор Столярчук Я. М.)

Слайд 2





За   оцінками Організації Об'єднаних Націй,  сьогодні   понад  1 млн. людей у світі страждають  від  недоїдання. Природні  катаклізми та неврожай  сільськогосподарських   культур  ще  більше   посилюють  існуючі   проблеми. 
За   оцінками Організації Об'єднаних Націй,  сьогодні   понад  1 млн. людей у світі страждають  від  недоїдання. Природні  катаклізми та неврожай  сільськогосподарських   культур  ще  більше   посилюють  існуючі   проблеми.
Описание слайда:
За оцінками Організації Об'єднаних Націй, сьогодні понад 1 млн. людей у світі страждають від недоїдання. Природні катаклізми та неврожай сільськогосподарських культур ще більше посилюють існуючі проблеми. За оцінками Організації Об'єднаних Націй, сьогодні понад 1 млн. людей у світі страждають від недоїдання. Природні катаклізми та неврожай сільськогосподарських культур ще більше посилюють існуючі проблеми.

Слайд 3





ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДОВОЛЬСТВА У СВІТІ 
ПРОТЯГОМ 1995-2010 рр.
Описание слайда:
ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДОВОЛЬСТВА У СВІТІ ПРОТЯГОМ 1995-2010 рр.

Слайд 4





Чисельність населення світу щорічно  збільшується на  1,4 %, а виробництво продуктів харчування   на душу населення – на  0,9 %. При   цьому, державу чи регіон  оголошують зоною лиха, якщо третина населення не забезпечення  продуктами харчування. 
Чисельність населення світу щорічно  збільшується на  1,4 %, а виробництво продуктів харчування   на душу населення – на  0,9 %. При   цьому, державу чи регіон  оголошують зоною лиха, якщо третина населення не забезпечення  продуктами харчування.
Описание слайда:
Чисельність населення світу щорічно збільшується на 1,4 %, а виробництво продуктів харчування на душу населення – на 0,9 %. При цьому, державу чи регіон оголошують зоною лиха, якщо третина населення не забезпечення продуктами харчування. Чисельність населення світу щорічно збільшується на 1,4 %, а виробництво продуктів харчування на душу населення – на 0,9 %. При цьому, державу чи регіон оголошують зоною лиха, якщо третина населення не забезпечення продуктами харчування.

Слайд 5





У  грудні  1974  р.  Генеральна   Асамблея ООН  на   основі   пропозицій   Продовольчої   і   сільськогосподарської   організації  (ФAO) ухвалила   резолюцію «Міжнародні  зобов’язання   із  забезпечення продовольчої  безпеки  у   світі».
Згідно   з  резолюцією,  світова  продовольча  безпека  –  це   утримання   стабільності  на   ринках  продовольчих  товарів  за   доступності базових продуктів харчування  для всіх  країн світу.
Описание слайда:
У грудні 1974 р. Генеральна Асамблея ООН на основі пропозицій Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФAO) ухвалила резолюцію «Міжнародні зобов’язання із забезпечення продовольчої безпеки у світі». Згідно з резолюцією, світова продовольча безпека – це утримання стабільності на ринках продовольчих товарів за доступності базових продуктів харчування для всіх країн світу.

Слайд 6





Продовольча  безпека – це   такий   стан   економіки  держави,  при якому   гарантується стабільне забезпечення   переробної промисловості  сільськогосподарською  сировиною,  населення – достатньою  кількістю  безпечних  і  повноцінних  продуктів  харчування,  а  також   відносна   незалежність від імпорту сировини і продовольства. 
Продовольча  безпека – це   такий   стан   економіки  держави,  при якому   гарантується стабільне забезпечення   переробної промисловості  сільськогосподарською  сировиною,  населення – достатньою  кількістю  безпечних  і  повноцінних  продуктів  харчування,  а  також   відносна   незалежність від імпорту сировини і продовольства.
Описание слайда:
Продовольча безпека – це такий стан економіки держави, при якому гарантується стабільне забезпечення переробної промисловості сільськогосподарською сировиною, населення – достатньою кількістю безпечних і повноцінних продуктів харчування, а також відносна незалежність від імпорту сировини і продовольства. Продовольча безпека – це такий стан економіки держави, при якому гарантується стабільне забезпечення переробної промисловості сільськогосподарською сировиною, населення – достатньою кількістю безпечних і повноцінних продуктів харчування, а також відносна незалежність від імпорту сировини і продовольства.

Слайд 7





ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В МІЖНАРОДНИХ УГОДАХ:
Це такий стан економіки, при якому всім і   кожному гарантується забезпечення доступу до продуктів харчування, питної води та іншим   продуктам в якості, асортименті і   обсягах, достатніх для фізичного і   соціального розвитку особистості,  забезпечення здоров’я і відтворення населення країни.
Описание слайда:
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В МІЖНАРОДНИХ УГОДАХ: Це такий стан економіки, при якому всім і кожному гарантується забезпечення доступу до продуктів харчування, питної води та іншим продуктам в якості, асортименті і обсягах, достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоров’я і відтворення населення країни.

Слайд 8





ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
- проведення   ефективної   аграрної   політики,  створення  економічних передумов забезпечення  стабільних  способів  господарювання;
- досягнення   раціональної  зайнятості  населення,  соціальна  політика,  спрямована   на   подолання  бідності  та   нерівності  за   доступу  до   основних   продуктів харчування; 
- впровадження   комплексних   стратегій   розвитку   аграрного  сектору  економіки з  метою нарощення виробництва  продуктів  харчування   та   підвищення   його ефективності; 
- поставки   продовольства  для  задоволення  потреб   населення,  гарантія   безпеки продуктів харчування ; 
- здійснення   активної   зовнішньоекономічної   діяльності,  оптимізація   експортно-імпортних  постачань; 
- удосконалення  механізму  реагування   за   надзвичайних   ситуацій   на   продовольчому  ринку.
Описание слайда:
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ - проведення ефективної аграрної політики, створення економічних передумов забезпечення стабільних способів господарювання; - досягнення раціональної зайнятості населення, соціальна політика, спрямована на подолання бідності та нерівності за доступу до основних продуктів харчування; - впровадження комплексних стратегій розвитку аграрного сектору економіки з метою нарощення виробництва продуктів харчування та підвищення його ефективності; - поставки продовольства для задоволення потреб населення, гарантія безпеки продуктів харчування ; - здійснення активної зовнішньоекономічної діяльності, оптимізація експортно-імпортних постачань; - удосконалення механізму реагування за надзвичайних ситуацій на продовольчому ринку.

Слайд 9





УМОВИ ДОСЯГНЕННЯ 
ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ:
1. Фізична доступність продовольства, тобто наявність продуктів харчування на всій території країни за будь-якої потреби і в необхідному асортименті; 
2. Економічна доступність продовольства, за якого  рівень доходів населення дає змогу купувати продукти харчування, незалежно від соціального статусу і місця проживання; 
3. Безпека харчування, яку розглядають як можливість запобігання виробництву, реалізації і  споживанню неякісних продуктів харчування, які шкодять здоров’ю населення.
Описание слайда:
УМОВИ ДОСЯГНЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: 1. Фізична доступність продовольства, тобто наявність продуктів харчування на всій території країни за будь-якої потреби і в необхідному асортименті; 2. Економічна доступність продовольства, за якого рівень доходів населення дає змогу купувати продукти харчування, незалежно від соціального статусу і місця проживання; 3. Безпека харчування, яку розглядають як можливість запобігання виробництву, реалізації і споживанню неякісних продуктів харчування, які шкодять здоров’ю населення.

Слайд 10


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №10
Описание слайда:

Слайд 11





ГОЛОВНІ КРИТЕРІЇ 
ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ:
- виробництво 75-80% основних видів продуктів харчування від  загального обсягу завдяки вітчизняним товаровиробникам;
- споживання населенням біологічно повноцінної  продукції з рекомендованим рівнем  калорійності –  не нижче 3000 Ккал за  добу; 
- створення продовольчих запасів на рівні 20% від загального обсягу споживання.
Описание слайда:
ГОЛОВНІ КРИТЕРІЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: - виробництво 75-80% основних видів продуктів харчування від загального обсягу завдяки вітчизняним товаровиробникам; - споживання населенням біологічно повноцінної продукції з рекомендованим рівнем калорійності – не нижче 3000 Ккал за добу; - створення продовольчих запасів на рівні 20% від загального обсягу споживання.

Слайд 12





ДОДАТКОВІ КРИТЕРІЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ:
- частка витрат на продукти харчування в загальному бюджеті окремих категорій населення;  
- територіальна доступність продовольства;  
- ступінь «натуральності» і доброякісності  продуктів; 
- вплив якості продуктів харчування на стан здоров’я і тривалість життя населення,  зокрема продуктів, отриманих з допомогою   методів генної інженерії та біотехнологій.
Описание слайда:
ДОДАТКОВІ КРИТЕРІЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: - частка витрат на продукти харчування в загальному бюджеті окремих категорій населення; - територіальна доступність продовольства; - ступінь «натуральності» і доброякісності продуктів; - вплив якості продуктів харчування на стан здоров’я і тривалість життя населення, зокрема продуктів, отриманих з допомогою методів генної інженерії та біотехнологій.

Слайд 13


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №13
Описание слайда:

Слайд 14





Частка доходів, які витрачає населення  на продукти харчування в кожній країні,  зазвичай, скорочується в міру підвищення  його доходів. Вона змінюється від 60% в  окремих країнах із найнижчим рівнем доходів до 15% і нижче в країнах з  високим рівнем доходів.  Значний   вплив  доходів на вибір продуктів харчування   характеризують дані продовольчих  балансів кожної країни. 
Частка доходів, які витрачає населення  на продукти харчування в кожній країні,  зазвичай, скорочується в міру підвищення  його доходів. Вона змінюється від 60% в  окремих країнах із найнижчим рівнем доходів до 15% і нижче в країнах з  високим рівнем доходів.  Значний   вплив  доходів на вибір продуктів харчування   характеризують дані продовольчих  балансів кожної країни.
Описание слайда:
Частка доходів, які витрачає населення на продукти харчування в кожній країні, зазвичай, скорочується в міру підвищення його доходів. Вона змінюється від 60% в окремих країнах із найнижчим рівнем доходів до 15% і нижче в країнах з високим рівнем доходів. Значний вплив доходів на вибір продуктів харчування характеризують дані продовольчих балансів кожної країни. Частка доходів, які витрачає населення на продукти харчування в кожній країні, зазвичай, скорочується в міру підвищення його доходів. Вона змінюється від 60% в окремих країнах із найнижчим рівнем доходів до 15% і нижче в країнах з високим рівнем доходів. Значний вплив доходів на вибір продуктів харчування характеризують дані продовольчих балансів кожної країни.

Слайд 15


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №15
Описание слайда:

Слайд 16


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №16
Описание слайда:

Слайд 17





В  Україні  спостерігається  тенденція  загального  зниження фактичного  споживання  продуктів  та  значного  погіршення  структури раціону  харчування.  Це  виявилось  не  лише  у  зменшенні  споживання продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, молоко, яйця), але й у падінні частки цих білкових продуктів у загальному раціоні. 
В  Україні  спостерігається  тенденція  загального  зниження фактичного  споживання  продуктів  та  значного  погіршення  структури раціону  харчування.  Це  виявилось  не  лише  у  зменшенні  споживання продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, молоко, яйця), але й у падінні частки цих білкових продуктів у загальному раціоні.
Описание слайда:
В Україні спостерігається тенденція загального зниження фактичного споживання продуктів та значного погіршення структури раціону харчування. Це виявилось не лише у зменшенні споживання продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, молоко, яйця), але й у падінні частки цих білкових продуктів у загальному раціоні. В Україні спостерігається тенденція загального зниження фактичного споживання продуктів та значного погіршення структури раціону харчування. Це виявилось не лише у зменшенні споживання продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, молоко, яйця), але й у падінні частки цих білкових продуктів у загальному раціоні.

Слайд 18


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №18
Описание слайда:

Слайд 19





Дорослий  середньостатистичний українець  у наш час недоїдає за рік:
- 25 кг м’яса, 
- 142 кг молочних продуктів, 
- 28 кг картоплі, 
- 40 кг овочів і баштанних, 
- 47 кг фруктів і ягід.
Описание слайда:
Дорослий середньостатистичний українець у наш час недоїдає за рік: - 25 кг м’яса, - 142 кг молочних продуктів, - 28 кг картоплі, - 40 кг овочів і баштанних, - 47 кг фруктів і ягід.

Слайд 20





МАСШТАБИ НЕДОЇДАННЯ У СВІТІ 
У 2009 р.
Описание слайда:
МАСШТАБИ НЕДОЇДАННЯ У СВІТІ У 2009 р.

Слайд 21





Експерти FАО оцінюють  стан   продовольчої  безпеки  світу  за   двома   показниками  – обсягом  перехідних  (до  наступного  врожаю)  світових   запасів  зерна  та   рівнем   його виробництва в середньому   на  одну  людину. Гарантією  продовольчої   безпеки є перехідні  запаси,  що  відповідає 60 дням,  або  17%  світового  споживання  зерна. 
Експерти FАО оцінюють  стан   продовольчої  безпеки  світу  за   двома   показниками  – обсягом  перехідних  (до  наступного  врожаю)  світових   запасів  зерна  та   рівнем   його виробництва в середньому   на  одну  людину. Гарантією  продовольчої   безпеки є перехідні  запаси,  що  відповідає 60 дням,  або  17%  світового  споживання  зерна.
Описание слайда:
Експерти FАО оцінюють стан продовольчої безпеки світу за двома показниками – обсягом перехідних (до наступного врожаю) світових запасів зерна та рівнем його виробництва в середньому на одну людину. Гарантією продовольчої безпеки є перехідні запаси, що відповідає 60 дням, або 17% світового споживання зерна. Експерти FАО оцінюють стан продовольчої безпеки світу за двома показниками – обсягом перехідних (до наступного врожаю) світових запасів зерна та рівнем його виробництва в середньому на одну людину. Гарантією продовольчої безпеки є перехідні запаси, що відповідає 60 дням, або 17% світового споживання зерна.

Слайд 22





Ліквідацією  основних  проблем   голоду   та   продовольчого  незабезпечення  населення  займається   Світова  продовольча  програма   Організації  Об'єднаних   Націй ( СПП  ООН). 
Ліквідацією  основних  проблем   голоду   та   продовольчого  незабезпечення  населення  займається   Світова  продовольча  програма   Організації  Об'єднаних   Націй ( СПП  ООН).
Описание слайда:
Ліквідацією основних проблем голоду та продовольчого незабезпечення населення займається Світова продовольча програма Організації Об'єднаних Націй ( СПП ООН). Ліквідацією основних проблем голоду та продовольчого незабезпечення населення займається Світова продовольча програма Організації Об'єднаних Націй ( СПП ООН).

Слайд 23





ФУНКЦІЇ СПП ООН:
- порятунок  життя  людей   і  захист   домашніх  господарств  за   надзвичайних   ситуацій;
- запобігання голоду та вкладання  ресурсів у  підготовку до ліквідації наслідків  стихійного  лиха;
- відновлення умов для життя людей  після війн  та  стихійних лих ; 
- зниження рівня хронічного  голоду  та  недоїдання  серед населення; 
- розвиток здатності  країн боротися  з голодом .
Описание слайда:
ФУНКЦІЇ СПП ООН: - порятунок життя людей і захист домашніх господарств за надзвичайних ситуацій; - запобігання голоду та вкладання ресурсів у підготовку до ліквідації наслідків стихійного лиха; - відновлення умов для життя людей після війн та стихійних лих ; - зниження рівня хронічного голоду та недоїдання серед населення; - розвиток здатності країн боротися з голодом .

Слайд 24





ІНСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ АПК В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ СВІТУ:
- ціновий механізм регулювання; 
- кредитне регулювання; 
- податкове регулювання; 
- регулювання інвестиційної діяльності; 
- проведення антимонопольної політики; 
- пряме регулювання виробництва й реалізації сільгосппродукції і продуктів харчування; 
- регулювання експорту й імпорту продовольства; 
- регулювання земельних відносин; 
- стимулювання науково-технічного прогресу в агровиробничій сфері; 
- підтримка господарств, що працюють у несприятливих природно-економічних умовах; 
- соціальна підтримка сільгоспвиробників тощо.
Описание слайда:
ІНСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ АПК В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ СВІТУ: - ціновий механізм регулювання; - кредитне регулювання; - податкове регулювання; - регулювання інвестиційної діяльності; - проведення антимонопольної політики; - пряме регулювання виробництва й реалізації сільгосппродукції і продуктів харчування; - регулювання експорту й імпорту продовольства; - регулювання земельних відносин; - стимулювання науково-технічного прогресу в агровиробничій сфері; - підтримка господарств, що працюють у несприятливих природно-економічних умовах; - соціальна підтримка сільгоспвиробників тощо.

Слайд 25





У Німеччині ще в 1955 р. був прийнятий Закон «Про сільське господарство Німеччини», в якому передбачено, що держава повинна розглядати проблему постачання населення продовольством як стратегічну, формувати продовольчі фонди, застосовувати всі можливі заходи для підтримкинаціонального агропродовольчого виробництва і не дозволяти продовольчому постачанню потрапити в залежність від третіх країн. Відповідно до іншого закону, пов’язаного із продовольчим забезпеченням, прийнятого в 1979р., державі ще в більш жорсткій формі ставиться в обов’язок забезпечувати продовольчу незалежність країни.
У Німеччині ще в 1955 р. був прийнятий Закон «Про сільське господарство Німеччини», в якому передбачено, що держава повинна розглядати проблему постачання населення продовольством як стратегічну, формувати продовольчі фонди, застосовувати всі можливі заходи для підтримкинаціонального агропродовольчого виробництва і не дозволяти продовольчому постачанню потрапити в залежність від третіх країн. Відповідно до іншого закону, пов’язаного із продовольчим забезпеченням, прийнятого в 1979р., державі ще в більш жорсткій формі ставиться в обов’язок забезпечувати продовольчу незалежність країни.
Описание слайда:
У Німеччині ще в 1955 р. був прийнятий Закон «Про сільське господарство Німеччини», в якому передбачено, що держава повинна розглядати проблему постачання населення продовольством як стратегічну, формувати продовольчі фонди, застосовувати всі можливі заходи для підтримкинаціонального агропродовольчого виробництва і не дозволяти продовольчому постачанню потрапити в залежність від третіх країн. Відповідно до іншого закону, пов’язаного із продовольчим забезпеченням, прийнятого в 1979р., державі ще в більш жорсткій формі ставиться в обов’язок забезпечувати продовольчу незалежність країни. У Німеччині ще в 1955 р. був прийнятий Закон «Про сільське господарство Німеччини», в якому передбачено, що держава повинна розглядати проблему постачання населення продовольством як стратегічну, формувати продовольчі фонди, застосовувати всі можливі заходи для підтримкинаціонального агропродовольчого виробництва і не дозволяти продовольчому постачанню потрапити в залежність від третіх країн. Відповідно до іншого закону, пов’язаного із продовольчим забезпеченням, прийнятого в 1979р., державі ще в більш жорсткій формі ставиться в обов’язок забезпечувати продовольчу незалежність країни.

Слайд 26





У Франції в 1960 р. був прийнятий закон “Про підтримку сільського господарства”, яким передбачено створення максимально сприятливих умов для вітчизняних сільгоспвиробників, запобігання ввозу в країну імпортного продовольства за демпінговими цінами. Наголошується, що продовольча політика є складовою державної політики із забезпечення економічної безпеки країни.
У Франції в 1960 р. був прийнятий закон “Про підтримку сільського господарства”, яким передбачено створення максимально сприятливих умов для вітчизняних сільгоспвиробників, запобігання ввозу в країну імпортного продовольства за демпінговими цінами. Наголошується, що продовольча політика є складовою державної політики із забезпечення економічної безпеки країни.
Описание слайда:
У Франції в 1960 р. був прийнятий закон “Про підтримку сільського господарства”, яким передбачено створення максимально сприятливих умов для вітчизняних сільгоспвиробників, запобігання ввозу в країну імпортного продовольства за демпінговими цінами. Наголошується, що продовольча політика є складовою державної політики із забезпечення економічної безпеки країни. У Франції в 1960 р. був прийнятий закон “Про підтримку сільського господарства”, яким передбачено створення максимально сприятливих умов для вітчизняних сільгоспвиробників, запобігання ввозу в країну імпортного продовольства за демпінговими цінами. Наголошується, що продовольча політика є складовою державної політики із забезпечення економічної безпеки країни.

Слайд 27





Основні напрями регулювання агропродовольчого комплексу Франції:
- регулювання цін, 
- обмеження імпорту продовольства і сировини для його виробництва,
- субсидування експорту й ліцензування імпорту, 
- виплата дотацій і компенсацій фермерським господарствам для розвитку їх матеріально-технічної бази, 
- надання податкових пільг тощо.
Описание слайда:
Основні напрями регулювання агропродовольчого комплексу Франції: - регулювання цін, - обмеження імпорту продовольства і сировини для його виробництва, - субсидування експорту й ліцензування імпорту, - виплата дотацій і компенсацій фермерським господарствам для розвитку їх матеріально-технічної бази, - надання податкових пільг тощо.

Слайд 28





У Швеції держава здійснює активну політику, спрямовану на стабільне продовольче забезпечення і досягнення високого рівня продовольчої безпеки. Відповідно до законів “Про регулювання виробництва і збуту продукції сільського господарства” і “Про раціоналізацію сільського господарства”, вживають заходів з підтримки конкурентоспроможності національних сільгостоваровиробників й обмеження імпорту продовольчої сировини шляхом установлення квот і мита. Відповідно до законодавства, держава підтримує ціни на внутрішньому продовольчому ринку, субсидує експорт сільгосппродукції, фінансує науково-дослідні роботи тощо.
У Швеції держава здійснює активну політику, спрямовану на стабільне продовольче забезпечення і досягнення високого рівня продовольчої безпеки. Відповідно до законів “Про регулювання виробництва і збуту продукції сільського господарства” і “Про раціоналізацію сільського господарства”, вживають заходів з підтримки конкурентоспроможності національних сільгостоваровиробників й обмеження імпорту продовольчої сировини шляхом установлення квот і мита. Відповідно до законодавства, держава підтримує ціни на внутрішньому продовольчому ринку, субсидує експорт сільгосппродукції, фінансує науково-дослідні роботи тощо.
Описание слайда:
У Швеції держава здійснює активну політику, спрямовану на стабільне продовольче забезпечення і досягнення високого рівня продовольчої безпеки. Відповідно до законів “Про регулювання виробництва і збуту продукції сільського господарства” і “Про раціоналізацію сільського господарства”, вживають заходів з підтримки конкурентоспроможності національних сільгостоваровиробників й обмеження імпорту продовольчої сировини шляхом установлення квот і мита. Відповідно до законодавства, держава підтримує ціни на внутрішньому продовольчому ринку, субсидує експорт сільгосппродукції, фінансує науково-дослідні роботи тощо. У Швеції держава здійснює активну політику, спрямовану на стабільне продовольче забезпечення і досягнення високого рівня продовольчої безпеки. Відповідно до законів “Про регулювання виробництва і збуту продукції сільського господарства” і “Про раціоналізацію сільського господарства”, вживають заходів з підтримки конкурентоспроможності національних сільгостоваровиробників й обмеження імпорту продовольчої сировини шляхом установлення квот і мита. Відповідно до законодавства, держава підтримує ціни на внутрішньому продовольчому ринку, субсидує експорт сільгосппродукції, фінансує науково-дослідні роботи тощо.

Слайд 29





Агропродовольчий комплекс США являє собою високорозвинену захищену систему, орієнтовану не лише на забезпечення власної продовольчої безпеки, а й на створення продовольчої залежності інших країн і досягнення власних політичних цілей. Такий курс був у США ще в 1930-ті рр., а в 1979 р. був прийнятий перший закон “Про продовольчу безпеку”. Закони “Про продовольчу безпеку” (1985 р.), “Про поліпшення продовольчої безпеки” (1986 р.) і “Про сільськогосподарську політику” (1990 р.) визначили систему заходів з підтримки національного агропродовольчого виробництва.
Агропродовольчий комплекс США являє собою високорозвинену захищену систему, орієнтовану не лише на забезпечення власної продовольчої безпеки, а й на створення продовольчої залежності інших країн і досягнення власних політичних цілей. Такий курс був у США ще в 1930-ті рр., а в 1979 р. був прийнятий перший закон “Про продовольчу безпеку”. Закони “Про продовольчу безпеку” (1985 р.), “Про поліпшення продовольчої безпеки” (1986 р.) і “Про сільськогосподарську політику” (1990 р.) визначили систему заходів з підтримки національного агропродовольчого виробництва.
Описание слайда:
Агропродовольчий комплекс США являє собою високорозвинену захищену систему, орієнтовану не лише на забезпечення власної продовольчої безпеки, а й на створення продовольчої залежності інших країн і досягнення власних політичних цілей. Такий курс був у США ще в 1930-ті рр., а в 1979 р. був прийнятий перший закон “Про продовольчу безпеку”. Закони “Про продовольчу безпеку” (1985 р.), “Про поліпшення продовольчої безпеки” (1986 р.) і “Про сільськогосподарську політику” (1990 р.) визначили систему заходів з підтримки національного агропродовольчого виробництва. Агропродовольчий комплекс США являє собою високорозвинену захищену систему, орієнтовану не лише на забезпечення власної продовольчої безпеки, а й на створення продовольчої залежності інших країн і досягнення власних політичних цілей. Такий курс був у США ще в 1930-ті рр., а в 1979 р. був прийнятий перший закон “Про продовольчу безпеку”. Закони “Про продовольчу безпеку” (1985 р.), “Про поліпшення продовольчої безпеки” (1986 р.) і “Про сільськогосподарську політику” (1990 р.) визначили систему заходів з підтримки національного агропродовольчого виробництва.

Слайд 30





Закон США «Про продовольчу безпеку»
спрямований на:

− підтримку виробників найважливіших товарних груп (пшениця; молоко і молочні продукти; рис; бавовна; соя й боби тощо);
− реалізація структурної політики (скорочення посівів окремих культур, страхування сільськогосподарської діяльності, фінансування наукових досліджень, забезпечення національної системи сільськогосподарської інформації тощо);
− фінансову підтримку агропродовольчого комплексу (безповоротні дотації фермерам для підтримки рівня їх доходів, пільгові кредити для них тощо);
− субсидування експорту агропродовольчої продукції як складова продовольчої допомоги, що мала на меті, крім інших, і політичні цілі.
Описание слайда:
Закон США «Про продовольчу безпеку» спрямований на: − підтримку виробників найважливіших товарних груп (пшениця; молоко і молочні продукти; рис; бавовна; соя й боби тощо); − реалізація структурної політики (скорочення посівів окремих культур, страхування сільськогосподарської діяльності, фінансування наукових досліджень, забезпечення національної системи сільськогосподарської інформації тощо); − фінансову підтримку агропродовольчого комплексу (безповоротні дотації фермерам для підтримки рівня їх доходів, пільгові кредити для них тощо); − субсидування експорту агропродовольчої продукції як складова продовольчої допомоги, що мала на меті, крім інших, і політичні цілі.

Слайд 31





Урядові рішення з підтримки гарантованих цін на вироблені в США молоко, насіння бавовни, зернові тощо визначають 20% доходів фермерів. Вплив державних спеціальних замовлень на виробництво окремих видів сільгосппродукції на доходи фермерів можна оцінити в 15%.
Урядові рішення з підтримки гарантованих цін на вироблені в США молоко, насіння бавовни, зернові тощо визначають 20% доходів фермерів. Вплив державних спеціальних замовлень на виробництво окремих видів сільгосппродукції на доходи фермерів можна оцінити в 15%.
Описание слайда:
Урядові рішення з підтримки гарантованих цін на вироблені в США молоко, насіння бавовни, зернові тощо визначають 20% доходів фермерів. Вплив державних спеціальних замовлень на виробництво окремих видів сільгосппродукції на доходи фермерів можна оцінити в 15%. Урядові рішення з підтримки гарантованих цін на вироблені в США молоко, насіння бавовни, зернові тощо визначають 20% доходів фермерів. Вплив державних спеціальних замовлень на виробництво окремих видів сільгосппродукції на доходи фермерів можна оцінити в 15%.

Слайд 32





У  світі  вирощуються  генетично  модифіковані  сорти,  переважно чотирьох видів сільськогосподарських культур: сої, кукурудзи, бавовни та ріпаку.  Дослідження  проводяться  у  напрямку  визначення  стійкості  до шкідників та гербіцидів. 
У  світі  вирощуються  генетично  модифіковані  сорти,  переважно чотирьох видів сільськогосподарських культур: сої, кукурудзи, бавовни та ріпаку.  Дослідження  проводяться  у  напрямку  визначення  стійкості  до шкідників та гербіцидів.
Описание слайда:
У світі вирощуються генетично модифіковані сорти, переважно чотирьох видів сільськогосподарських культур: сої, кукурудзи, бавовни та ріпаку. Дослідження проводяться у напрямку визначення стійкості до шкідників та гербіцидів. У світі вирощуються генетично модифіковані сорти, переважно чотирьох видів сільськогосподарських культур: сої, кукурудзи, бавовни та ріпаку. Дослідження проводяться у напрямку визначення стійкості до шкідників та гербіцидів.

Слайд 33





Сучасне поширення генетично модифікованих рослин у світі
Описание слайда:
Сучасне поширення генетично модифікованих рослин у світі

Слайд 34





У Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка прийнята на Конференції  ООН  з  навколишнього  середовища  і  розвитку  в  Ріо-де-Жанейро 5 червня 1992 року, біотехнологія визначена як “будь-який вид технології,  пов’язаний  із  використанням  біологічних  систем,  живих організмів або їхніх похідних для виготовлення або зміни продуктів або процесів з метою їх конкретного вживання». 
У Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка прийнята на Конференції  ООН  з  навколишнього  середовища  і  розвитку  в  Ріо-де-Жанейро 5 червня 1992 року, біотехнологія визначена як “будь-який вид технології,  пов’язаний  із  використанням  біологічних  систем,  живих організмів або їхніх похідних для виготовлення або зміни продуктів або процесів з метою їх конкретного вживання».
Описание слайда:
У Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка прийнята на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро 5 червня 1992 року, біотехнологія визначена як “будь-який вид технології, пов’язаний із використанням біологічних систем, живих організмів або їхніх похідних для виготовлення або зміни продуктів або процесів з метою їх конкретного вживання». У Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка прийнята на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро 5 червня 1992 року, біотехнологія визначена як “будь-який вид технології, пов’язаний із використанням біологічних систем, живих організмів або їхніх похідних для виготовлення або зміни продуктів або процесів з метою їх конкретного вживання».

Слайд 35





Нинішнє покоління ГМ рослин охоплює генетично модифіковані рослини, які можуть виробляти цінні фармацевтичні матеріали. Технологія вирощування  лікарських  препаратів  у  тілі  рослин  називається біофармінгом.  Фахівці  з  біотехнології  стверджують,  що  вирощування вакцини від гепатиту Б на полях знизить її вартість з 50 центів до одного цента за дозу. 
Нинішнє покоління ГМ рослин охоплює генетично модифіковані рослини, які можуть виробляти цінні фармацевтичні матеріали. Технологія вирощування  лікарських  препаратів  у  тілі  рослин  називається біофармінгом.  Фахівці  з  біотехнології  стверджують,  що  вирощування вакцини від гепатиту Б на полях знизить її вартість з 50 центів до одного цента за дозу.
Описание слайда:
Нинішнє покоління ГМ рослин охоплює генетично модифіковані рослини, які можуть виробляти цінні фармацевтичні матеріали. Технологія вирощування лікарських препаратів у тілі рослин називається біофармінгом. Фахівці з біотехнології стверджують, що вирощування вакцини від гепатиту Б на полях знизить її вартість з 50 центів до одного цента за дозу. Нинішнє покоління ГМ рослин охоплює генетично модифіковані рослини, які можуть виробляти цінні фармацевтичні матеріали. Технологія вирощування лікарських препаратів у тілі рослин називається біофармінгом. Фахівці з біотехнології стверджують, що вирощування вакцини від гепатиту Б на полях знизить її вартість з 50 центів до одного цента за дозу.

Слайд 36





ПЕРЕВАГИ ГМ КУЛЬТУР ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИКІВ:
- значне  зменшення  використання  пестицидів  для  обробки рослин та зменшення їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я  фермерів;  
- зменшення  кількості  необхідної  для  обробки  землі техніки.
Описание слайда:
ПЕРЕВАГИ ГМ КУЛЬТУР ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИКІВ: - значне зменшення використання пестицидів для обробки рослин та зменшення їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я фермерів; - зменшення кількості необхідної для обробки землі техніки.

Слайд 37





ПЕРЕВАГИ ГМ КУЛЬТУР З ПОЗИЦІЙ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ:
- збільшення сільськогосподарського виробництва та виробництва кормів та волокнистої продукції;
- збереження біологічного різноманіття
- зростання стабільності сільськогосподарського виробництва
- зменшення ризиків недоїдання та голоду;
– зростання економічних та соціальних вигод у зв’язку зі скороченням бідності в країнах, що розвиваються.
Описание слайда:
ПЕРЕВАГИ ГМ КУЛЬТУР З ПОЗИЦІЙ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: - збільшення сільськогосподарського виробництва та виробництва кормів та волокнистої продукції; - збереження біологічного різноманіття - зростання стабільності сільськогосподарського виробництва - зменшення ризиків недоїдання та голоду; – зростання економічних та соціальних вигод у зв’язку зі скороченням бідності в країнах, що розвиваються.

Слайд 38





ФАКТОРИ, ЩО ПОЗИТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАВЛЕННЯ ВИРОБНИКІВ ТА СПОЖИВАЧІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ГМО
Описание слайда:
ФАКТОРИ, ЩО ПОЗИТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАВЛЕННЯ ВИРОБНИКІВ ТА СПОЖИВАЧІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ГМО

Слайд 39





НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ГМ КУЛЬТУР:
- зростання захворюваності населення;
- накопичення гербіцидів у стійких до них сортах ГМ рослин; 
- негативна дія на здоров’я людини генів стійкості до  антибіотиків;  
- віддалений  канцерогенний  та  мутагенний  ефекти; 
- поява нових, більш патогенних штамів фітовірусів;
- зниження  сортової  різноманітності  сільськогосподарських культур 
- звуження генетичної бази насінництва, 
- монополізація декількома транснаціональними компаніями.
Описание слайда:
НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ГМ КУЛЬТУР: - зростання захворюваності населення; - накопичення гербіцидів у стійких до них сортах ГМ рослин; - негативна дія на здоров’я людини генів стійкості до антибіотиків; - віддалений канцерогенний та мутагенний ефекти; - поява нових, більш патогенних штамів фітовірусів; - зниження сортової різноманітності сільськогосподарських культур - звуження генетичної бази насінництва, - монополізація декількома транснаціональними компаніями.

Слайд 40





Британський вчений МакКі виділяє такі ризики неконтрольованого використання ГМ-продукції:
– загроза перезапилення біологічно чистих сортів модифікованими та неконтрольоване використання таких культур в їжу;
– ризик неконтрольованого потрапляння харчових вакцин до організму вагітних жінок з непередбачуваними результатами;
– розповсюдження вакцин та біологічно активних речовин, які виділяються за природних умов з рослинних залишків через ґрунтові та поверхневі води.
Описание слайда:
Британський вчений МакКі виділяє такі ризики неконтрольованого використання ГМ-продукції: – загроза перезапилення біологічно чистих сортів модифікованими та неконтрольоване використання таких культур в їжу; – ризик неконтрольованого потрапляння харчових вакцин до організму вагітних жінок з непередбачуваними результатами; – розповсюдження вакцин та біологічно активних речовин, які виділяються за природних умов з рослинних залишків через ґрунтові та поверхневі води.

Слайд 41


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №41
Описание слайда:

Слайд 42





Методики запобігання негативним наслідкам ГМ-культур грунтуються на основних напрямах досліджень їх безпеки за Моуріром:

– розробка державної системи фітосанітарного моніторингу посівів ГМ-культур, зберігання врожаю й наслідки їх використання для харчових та кормових цілей. Подібним моніторингом повинні охоплюватися всі ГМ-продукти та ГМ-культури, що імпортуються;
– дослідження наслідків перенесення R-генів, отримання в різних кліматичних умовах достовірних даних щодо впливу ГМО на довгострокову динаміку популяції фітофагів та їх хижаків, на основних збудників захворювань та бур’янів, а також на зміну домінуючих видів;
– з’ясування безпечного співвідношення сортів ГМ-культур та звичайних в посівах однієї культури; 
– оцінка пестицидного пресингу на посівах ГМ-культур та його вплив на виникнення резистентних популяцій пригнічениих видів, збудників хвороб та бур’янів, що ростуть на посівах традиційних сортів.
Описание слайда:
Методики запобігання негативним наслідкам ГМ-культур грунтуються на основних напрямах досліджень їх безпеки за Моуріром: – розробка державної системи фітосанітарного моніторингу посівів ГМ-культур, зберігання врожаю й наслідки їх використання для харчових та кормових цілей. Подібним моніторингом повинні охоплюватися всі ГМ-продукти та ГМ-культури, що імпортуються; – дослідження наслідків перенесення R-генів, отримання в різних кліматичних умовах достовірних даних щодо впливу ГМО на довгострокову динаміку популяції фітофагів та їх хижаків, на основних збудників захворювань та бур’янів, а також на зміну домінуючих видів; – з’ясування безпечного співвідношення сортів ГМ-культур та звичайних в посівах однієї культури; – оцінка пестицидного пресингу на посівах ГМ-культур та його вплив на виникнення резистентних популяцій пригнічениих видів, збудників хвороб та бур’янів, що ростуть на посівах традиційних сортів.

Слайд 43





На сьогодні стратегія маркетингу біотехнологічних компаній спрямована на роботу з фермерами, які зацікавлені у скорочені витрат на вирощування врожаю сільгоспкультур. Стосовно культур, стійких до гербіцидів, стратегія маркетингу базується на концепції «технологічного пакету» – комплексної ціни за ГМ-насіння і за гербіцид, а також провадиться широка рекламна кампанія щодо переваг ГМ-культур в «кукурудзяному поясі» США. 
На сьогодні стратегія маркетингу біотехнологічних компаній спрямована на роботу з фермерами, які зацікавлені у скорочені витрат на вирощування врожаю сільгоспкультур. Стосовно культур, стійких до гербіцидів, стратегія маркетингу базується на концепції «технологічного пакету» – комплексної ціни за ГМ-насіння і за гербіцид, а також провадиться широка рекламна кампанія щодо переваг ГМ-культур в «кукурудзяному поясі» США.
Описание слайда:
На сьогодні стратегія маркетингу біотехнологічних компаній спрямована на роботу з фермерами, які зацікавлені у скорочені витрат на вирощування врожаю сільгоспкультур. Стосовно культур, стійких до гербіцидів, стратегія маркетингу базується на концепції «технологічного пакету» – комплексної ціни за ГМ-насіння і за гербіцид, а також провадиться широка рекламна кампанія щодо переваг ГМ-культур в «кукурудзяному поясі» США. На сьогодні стратегія маркетингу біотехнологічних компаній спрямована на роботу з фермерами, які зацікавлені у скорочені витрат на вирощування врожаю сільгоспкультур. Стосовно культур, стійких до гербіцидів, стратегія маркетингу базується на концепції «технологічного пакету» – комплексної ціни за ГМ-насіння і за гербіцид, а також провадиться широка рекламна кампанія щодо переваг ГМ-культур в «кукурудзяному поясі» США.

Слайд 44





Сьогодні ЄС допускає імпорт лише двох ГМ-культур – кукурудзи, стійкої до сільськогосподарських комах-шкідників, та сої, стійкої до гербіциду. Політика ЄС під впливом широкої дискусії щодо загроз від ГМО трансформується у бік можливої заборони використання ГМ-насіння та імпорту ГМ-продукції, а її наслідки можуть бути досить суттєвими для суб’єктів ринку сільськогосподарської продукції, які зробили ставку на вирощування ГМ-культур.
Сьогодні ЄС допускає імпорт лише двох ГМ-культур – кукурудзи, стійкої до сільськогосподарських комах-шкідників, та сої, стійкої до гербіциду. Політика ЄС під впливом широкої дискусії щодо загроз від ГМО трансформується у бік можливої заборони використання ГМ-насіння та імпорту ГМ-продукції, а її наслідки можуть бути досить суттєвими для суб’єктів ринку сільськогосподарської продукції, які зробили ставку на вирощування ГМ-культур.
Описание слайда:
Сьогодні ЄС допускає імпорт лише двох ГМ-культур – кукурудзи, стійкої до сільськогосподарських комах-шкідників, та сої, стійкої до гербіциду. Політика ЄС під впливом широкої дискусії щодо загроз від ГМО трансформується у бік можливої заборони використання ГМ-насіння та імпорту ГМ-продукції, а її наслідки можуть бути досить суттєвими для суб’єктів ринку сільськогосподарської продукції, які зробили ставку на вирощування ГМ-культур. Сьогодні ЄС допускає імпорт лише двох ГМ-культур – кукурудзи, стійкої до сільськогосподарських комах-шкідників, та сої, стійкої до гербіциду. Політика ЄС під впливом широкої дискусії щодо загроз від ГМО трансформується у бік можливої заборони використання ГМ-насіння та імпорту ГМ-продукції, а її наслідки можуть бути досить суттєвими для суб’єктів ринку сільськогосподарської продукції, які зробили ставку на вирощування ГМ-культур.

Слайд 45





ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ “СПРАВЖНОСТІ” СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ В ЄС:
– добровільне визначення сільгосппродукції по відношенню до певних властивостей ГМО;
– добровільне визначення сільгосппродукції як продукції без ГМО;
– обов’язкове визначення сільгосппродукції для ГМ-продукції.
Описание слайда:
ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ “СПРАВЖНОСТІ” СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ В ЄС: – добровільне визначення сільгосппродукції по відношенню до певних властивостей ГМО; – добровільне визначення сільгосппродукції як продукції без ГМО; – обов’язкове визначення сільгосппродукції для ГМ-продукції.

Слайд 46





2000 р. став переломним в історії трансгенних продуктів харчування в Європі: через сильний пресинг з боку споживачів, що розпочався у Великій Британії, а потім поширився на весь Євросоюз, найбільші виробники (Danon, Kraft Foods, PepsiCo, Unilever) заявили, що відмовляються від використання ГМО. Від продажу ГМ-продуктів відмовилися такі провідні торговельні мережі як Tesco, Sainsbury, Summerfield, Marks&Spencer та Wal-Mart.
2000 р. став переломним в історії трансгенних продуктів харчування в Європі: через сильний пресинг з боку споживачів, що розпочався у Великій Британії, а потім поширився на весь Євросоюз, найбільші виробники (Danon, Kraft Foods, PepsiCo, Unilever) заявили, що відмовляються від використання ГМО. Від продажу ГМ-продуктів відмовилися такі провідні торговельні мережі як Tesco, Sainsbury, Summerfield, Marks&Spencer та Wal-Mart.
Описание слайда:
2000 р. став переломним в історії трансгенних продуктів харчування в Європі: через сильний пресинг з боку споживачів, що розпочався у Великій Британії, а потім поширився на весь Євросоюз, найбільші виробники (Danon, Kraft Foods, PepsiCo, Unilever) заявили, що відмовляються від використання ГМО. Від продажу ГМ-продуктів відмовилися такі провідні торговельні мережі як Tesco, Sainsbury, Summerfield, Marks&Spencer та Wal-Mart. 2000 р. став переломним в історії трансгенних продуктів харчування в Європі: через сильний пресинг з боку споживачів, що розпочався у Великій Британії, а потім поширився на весь Євросоюз, найбільші виробники (Danon, Kraft Foods, PepsiCo, Unilever) заявили, що відмовляються від використання ГМО. Від продажу ГМ-продуктів відмовилися такі провідні торговельні мережі як Tesco, Sainsbury, Summerfield, Marks&Spencer та Wal-Mart.

Слайд 47





У США контроль за використанням ГМО знаходиться в юрисдикції трьох державних інституцій: 
У США контроль за використанням ГМО знаходиться в юрисдикції трьох державних інституцій: 
- Американського агентства з охорони навколишнього середовища, 
- Міністерства сільського господарства США,
- Управління з санітарного нагляду за якістю продуктів харчування та медикаментів. 
Існує також координаційний комітет, що здійснює узгоджену роботу всіх трьох установ з даного питання.
Описание слайда:
У США контроль за використанням ГМО знаходиться в юрисдикції трьох державних інституцій: У США контроль за використанням ГМО знаходиться в юрисдикції трьох державних інституцій: - Американського агентства з охорони навколишнього середовища, - Міністерства сільського господарства США, - Управління з санітарного нагляду за якістю продуктів харчування та медикаментів. Існує також координаційний комітет, що здійснює узгоджену роботу всіх трьох установ з даного питання.

Слайд 48





Для забезпечення контролю за ризиками і для покупців, і для продавців у США було розроблено плани відбору множинних проб для якісного аналітичного тестування. Вони визначаються:
Для забезпечення контролю за ризиками і для покупців, і для продавців у США було розроблено плани відбору множинних проб для якісного аналітичного тестування. Вони визначаються:
– кількістю відібраних та перевірених зразків;
– максимальною кількістю результатів, припустимих для даної партії сировини;
– кількістю зерен в кожному зразку.
Описание слайда:
Для забезпечення контролю за ризиками і для покупців, і для продавців у США було розроблено плани відбору множинних проб для якісного аналітичного тестування. Вони визначаються: Для забезпечення контролю за ризиками і для покупців, і для продавців у США було розроблено плани відбору множинних проб для якісного аналітичного тестування. Вони визначаються: – кількістю відібраних та перевірених зразків; – максимальною кількістю результатів, припустимих для даної партії сировини; – кількістю зерен в кожному зразку.

Слайд 49





ВИМОГИ ЩОДО ВИРОЩУВАННЯ 
ГМ-КАРТОПЛІ У США:
– не вирощувати ГМ-картоплю понад двох років поспіль на одній і тій же ділянці;
– вирощувати ГМ-картоплю якомога далі від того місця, де її вже культивували торік;
– розміщувати зони вирощування ГМ-картоплі так, щоб в їх середині були так звані "острови безпеки" або "сховища", де може мешкати та частина популяції комах, що є чутливими до Bt-токсинів. Площа таких сховищ повинна складати від 25 до 40 % від загальної площі картопляних масивів.
Описание слайда:
ВИМОГИ ЩОДО ВИРОЩУВАННЯ ГМ-КАРТОПЛІ У США: – не вирощувати ГМ-картоплю понад двох років поспіль на одній і тій же ділянці; – вирощувати ГМ-картоплю якомога далі від того місця, де її вже культивували торік; – розміщувати зони вирощування ГМ-картоплі так, щоб в їх середині були так звані "острови безпеки" або "сховища", де може мешкати та частина популяції комах, що є чутливими до Bt-токсинів. Площа таких сховищ повинна складати від 25 до 40 % від загальної площі картопляних масивів.

Слайд 50


Умови та фактори формування міжнародної продовольчої безпеки, слайд №50
Описание слайда:



Похожие презентации
Mypresentation.ru
Загрузить презентацию