Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи

Нажмите для полного просмотра!

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №2

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №3

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №4

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №5

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №6

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №7

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №8

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №9

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №10

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №11

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №12

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №13

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №14

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №15

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №16

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №17

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №18

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №19

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №20

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №21

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи, слайд №22

Содержание ▲

Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи. Доклад-сообщение содержит 22 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать бесплатно. Если материал и наш сайт презентаций Mypresentation Вам понравились – поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте в закладки в своем браузере.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

Описание слайда:

Аварії на АЕС і радіаційно-небезпечних об’єктах, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні заходи в осередку радіаційного ураження

Слайд 2

Описание слайда:

Станом на 1 січня 1987 року в 26 країнах світу працювало на атомних електростанціях 384 ядерних енергетичних реактори загальною потужністю 280 ГВт, 166 реакторів загальною потужністю 150 ГВт будувалось 119 реакторів загальною потужністю 110 ГВт та проектувалось. За останні 10 років частка електроенергії, що виробляється на АЕС, збільшилась в світі майже в 3 рази (з 5,3 до 15%). Сьогодні в Україні працює 4 АЕС з 17 ядерними енергетичними реаторами сумарною потужністю 16 МВт (ел.), котрі забезпечують біля 40% валового виробництва електроенергії в країні. Діючими АЕС в Україні є: Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька,. Будівництво ще трьох - Кримської, Чигиринської та Харківської - законсервовано. Станом на 1 січня 1987 року в 26 країнах світу працювало на атомних електростанціях 384 ядерних енергетичних реактори загальною потужністю 280 ГВт, 166 реакторів загальною потужністю 150 ГВт будувалось 119 реакторів загальною потужністю 110 ГВт та проектувалось. За останні 10 років частка електроенергії, що виробляється на АЕС, збільшилась в світі майже в 3 рази (з 5,3 до 15%). Сьогодні в Україні працює 4 АЕС з 17 ядерними енергетичними реаторами сумарною потужністю 16 МВт (ел.), котрі забезпечують біля 40% валового виробництва електроенергії в країні. Діючими АЕС в Україні є: Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька,. Будівництво ще трьох - Кримської, Чигиринської та Харківської - законсервовано.

Слайд 3

Описание слайда:

Слайд 4

Описание слайда:

Проте, у такій складній системі, як ядерний реактор, досягти повної безпеки неможливо. За період з 1951 по 1986 р. на підприємствах атомної енергетики різних країн було зареєстровано близько 20 різного роду аварій (на АЕС). Найбільш відомими з них є аварія 1957 р. в Уїндскейлі (Великобританія), 1979 р. в трі-Майл-Айленд (США) та 1986 р. на Чорнобильській АЕС (колишній СРСР, зараз - територія України). Для позначення випадків, що пов'язані з переопроміненням людей, в галузі радіаційної безпеки застосовуються два терміни: радіаційна і ядерна аварія. Проте, у такій складній системі, як ядерний реактор, досягти повної безпеки неможливо. За період з 1951 по 1986 р. на підприємствах атомної енергетики різних країн було зареєстровано близько 20 різного роду аварій (на АЕС). Найбільш відомими з них є аварія 1957 р. в Уїндскейлі (Великобританія), 1979 р. в трі-Майл-Айленд (США) та 1986 р. на Чорнобильській АЕС (колишній СРСР, зараз - територія України). Для позначення випадків, що пов'язані з переопроміненням людей, в галузі радіаційної безпеки застосовуються два терміни: радіаційна і ядерна аварія.

Слайд 5

Описание слайда:

Радіаційна аварія Радіаційна аварія в широкому розумінні - це подія, котра пов'язана з втратою контролю над будь-яким джерелом іонізуючих випромінювань, внаслідок чого відбувається вихід радіоактивних продуктів чи самих випромінювань за межі передбачених захисних бар'єрів, що спричиняє або може спричинити аварійне опромінювання людей. Основними причинами радіаційних аварій є порушення технологічних регламентів і санітарних правил роботи з джерелами іонізуючих випромінювань.

Слайд 6

Описание слайда:

Ядерна аварія Ядерна аварія є більш вузьким поняттям - це подія, котра пов'язана з втратою контролю над ядерним матеріалом, що ділиться (ураном-233, ураном-235, плутонієм-239 та іншим), внаслідок чого виникає і розвивається некерована ланцюгова реакція ядерного поділу з виходом радіоактивних продуктів і самого випромінювання за межі передбачених захисних бар'єрів, що призводить або може призвести до аварійного опромінювання людей.

Слайд 7

Описание слайда:

Невід'ємними характеристиками аварій є: Невід'ємними характеристиками аварій є: несподіваність самого явища; утрата контролю над джерелом випромінювання; опромінення людей в дозах, що перевищують допустимі рівні; можливе створення вогнищ (осередків) радіоактивного забруднення.

Слайд 8

Описание слайда:

Продукти ядерного поділу Продукти ядерного поділу виникають в процесі розщеплення ядер урану або плутонію під дією нейтронів. До них відносяться біля 200 радіоативних ізотопів 35 хімічних елементів середини таблиці Д.І.Мєндєлєєва - від цинку порядковий номер 30 до гадолінію порядковий номер 64. ПЯП є, як правило, бета- і гама-випромінювачами. Періоди напіврозпаду їх знаходяться в межах від часток секунди до десятків років.

Слайд 9

Описание слайда:

Продукти наведеної активності Продукти наведеної активності з'являються при опромінюванні нейтронами конструкцій активної зони, теплоносія, що проходить через неї, захистної оболонки реактора внаслідок реакції типу (n, g, і, n, 2n) та інших. До ПНА відносяться біля 400 радіонуклідів, котрі як і продукти ядерного поділу є, в основному, бета- і гама-випромінювачами з періодами напіврозпаду від секунд до десятків і тисяч років.

Слайд 10

Описание слайда:

Ізотопи трансуранових елементів виникають при опромінюванні урану-238 повільними нейтронами. До ІТЕ відносяться біля 60 радіонуклідів, котрі за переважною більшістю є альфа-випромінювачами з великими періодами напіврозпаду. Таким чином, під час роботи ядерного реактора в ньому утворюється близько 700 різних радіонуклідів. Ізотопи трансуранових елементів виникають при опромінюванні урану-238 повільними нейтронами. До ІТЕ відносяться біля 60 радіонуклідів, котрі за переважною більшістю є альфа-випромінювачами з великими періодами напіврозпаду. Таким чином, під час роботи ядерного реактора в ньому утворюється близько 700 різних радіонуклідів.

Слайд 11

Описание слайда:

Найбільшу ж роль в опроміненні населення відіграють лише 8 радіонуклідів, тому що внесок кожного із них в ефективну еквівалентну дозу перевищує 1%. Найбільшу ж роль в опроміненні населення відіграють лише 8 радіонуклідів, тому що внесок кожного із них в ефективну еквівалентну дозу перевищує 1%. До цих радіонуклідів відносяться: вуглець-14 (період напіврозпаду 5730 років), цезій-137 (період напіврозпаду 30 років), цирконій-95 (період напіврозпаду 4 доби), рутеній-106 (період напіврозпаду 268 діб), стронцій-90 (період напіврозаду 27 років), церій-144 (період напіврозпаду 284 доби), водень-3 (період напіврпозпаду 12,3 роки), йод-131 (період напіврозпаду 8 діб).

Слайд 12

Описание слайда:

Характеристика фаз (етапів) розвитку ядерної аварії Рання або гостра фаза аварії Це фаза комунальної аварії тривалістю від декількох годин до одного - двох місяців після початку аварії, яка включає наступні події: а) газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу із аварійного джерела; б) процеси повітряного переносу та інтенсивної міграції і радіонуклідів; в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду. В період ранньої фази аварії при наявності значних викидів радіоізотопів йоду виділяють йодний період аварії, на протязі якого існує серйозна загроза надходження в організм людини цих радіонуклідів інгаляційно та з продуктами харчування і, як наслідок, опромінення щитовидної залози, особливо у дітей.

Слайд 13

Описание слайда:

Друга фаза аварії - середня або стабілізаційна фаза комунальної аварії, яка починається через один-два місяці і завершується через 1-2 роки після початку радіаційної аварії, на якій відсутні (із-за радіоактивного розпаду) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру, йоду, барію і лантану, але у формуванні гамма-поля зростає роль цирконію (95Zr), ніобію (95Nb), ізотопів рутенію (103Ru, 106Ru), цезію, (134Cs, 136Cs, 137Cs). Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі аварії є радіоізотопи цезію (134Cs, 136Cs, 137Cs), і стронцію (89Sr, 90Sr), які надходять з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно забруднених територіях. До особливостей середньої фази належать: порівняно швидке зниження рівнів гама-випромінювання на місцевості (майже в 10 разів через 1 рік після початку цієї фази); переважання кореневого над поверхневим типом забруднення сільськогосподарської продукції. Друга фаза аварії - середня або стабілізаційна фаза комунальної аварії, яка починається через один-два місяці і завершується через 1-2 роки після початку радіаційної аварії, на якій відсутні (із-за радіоактивного розпаду) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру, йоду, барію і лантану, але у формуванні гамма-поля зростає роль цирконію (95Zr), ніобію (95Nb), ізотопів рутенію (103Ru, 106Ru), цезію, (134Cs, 136Cs, 137Cs). Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі аварії є радіоізотопи цезію (134Cs, 136Cs, 137Cs), і стронцію (89Sr, 90Sr), які надходять з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно забруднених територіях. До особливостей середньої фази належать: порівняно швидке зниження рівнів гама-випромінювання на місцевості (майже в 10 разів через 1 рік після початку цієї фази); переважання кореневого над поверхневим типом забруднення сільськогосподарської продукції.

Слайд 14

Описание слайда:

Третя фаза аварії - це фаза комунальної аварії, що починається через 1-2 роки після початку аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випадах на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях Третя фаза аварії - це фаза комунальної аварії, що починається через 1-2 роки після початку аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випадах на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях

Слайд 15

Описание слайда:

Медико-тактична характеристика вогнищ ураження при аваріях ядерних реакторів Радіаційної небезпеки -М Помірного зараження-А Сильного зараження-Б Небезпечного зараження-В Надзвичайно небезпечного зараження-Г

Слайд 16

Описание слайда:

У межах зони "М" доцільно обмежити перебування особового складу, який не залучають безпосередньо до робіт з ліквідації наслідків радіаційної аварії. При ліквідації наслідків аварії у всіх зонах виконуються основні захисні заходи: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне прийняття препаратів стабільного йоду та радіопротекторів, санітарна обробка, дезактивація обмундирування, техніки. У межах зони "М" доцільно обмежити перебування особового складу, який не залучають безпосередньо до робіт з ліквідації наслідків радіаційної аварії. При ліквідації наслідків аварії у всіх зонах виконуються основні захисні заходи: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне прийняття препаратів стабільного йоду та радіопротекторів, санітарна обробка, дезактивація обмундирування, техніки. У межах зони "А" необхідно намагатися до скорочення перебування особового складу на відкритій місцевості, пересування доцільно здійснювати у броньованій техніці, особовий склад повинен застосовувати засоби захисту органів дихання та шкіри.

Слайд 17

Описание слайда:

У зоні сильного радіоактивного зараження (зона "Б") особовий склад повинен діяти у броньованих об'єктах чи розміщатися в захисних спорудах. У зоні сильного радіоактивного зараження (зона "Б") особовий склад повинен діяти у броньованих об'єктах чи розміщатися в захисних спорудах. У зоні небезпечного радіоактивного зараження (зона "В") дії ведуться тільки в дуже захищених броньованих об'єктах, час перебування особового складу в зоні обмежений декілька годинами. Аварійні та рятувальні роботи необхідно проводити із залученням радіаційно-стійкої спеціальної техніки. У зоні надзвичайно небезпечного радіоактивного зараження (зона "Г") не слід без потреби допускати навіть короткочасного перебування особового складу

Слайд 18

Описание слайда:

Заходи радіаційного захисту. Критерії прийняття рішень. Протирадіаційний захист населення: Прямий-контрзаходи, реалізація яких призводить до запобігання чи зниження індивідуальних або колективних доз аварійного опромінення населення. Непрямий- всі види контрзаходів, які не призводять до запобігання індивідуальних і колективних доз опромінення населення, але зменшують (компенсують) величину збитку для здоров’я, пов’язаного з цим аварійним опроміненням.

Слайд 19

Описание слайда:

В залежності від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівнів прогнозних аварійних доз опромінення контрзаходи умовно поділяються на: В залежності від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівнів прогнозних аварійних доз опромінення контрзаходи умовно поділяються на: термінові; невідкладні; довгострокові.

Слайд 20

Описание слайда:

До прямих термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів гострої фази аварії належать: укриття населення, обмеження у режимі поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози радіоактивними ізотопами йоду, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва використання води з місцевих джерел. До довгострокових контрзаходів, які можуть здійснюватись на ранній і на пізній фазах аварії, належать: тимчасове відселення населення, переселення (на постійне місце проживання), обмеження вживання радіоактивно забрудненої води і продуктів харчування, дезактивація територій, різноманітні сільськогосподарські контрзаходи. До прямих термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів гострої фази аварії належать: укриття населення, обмеження у режимі поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози радіоактивними ізотопами йоду, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва використання води з місцевих джерел. До довгострокових контрзаходів, які можуть здійснюватись на ранній і на пізній фазах аварії, належать: тимчасове відселення населення, переселення (на постійне місце проживання), обмеження вживання радіоактивно забрудненої води і продуктів харчування, дезактивація територій, різноманітні сільськогосподарські контрзаходи.

Слайд 21

Описание слайда:

Організація медичної допомоги при радіаційних аваріях Надання медичної допомоги особам, які потерпіли при радіаційних аваріях включає: долікарську допомогу; лікарську медичну допомогу; кваліфіковане (спеціалізоване) медичне обстеження і лікування в повному обсязі у гострий період; подальше динамічне медичне спостереження в окремі терміни після аварії; проведення загальних і спеціальних лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів; військово-лікарську експертизу. Медичному обстеженню підлягають потерпілі при опроміненні в дозах, які перевищують: 0,25 Гр (25 рад) загального одноразового зовнішнього рівномірного чи нерівномірного опромінення; 1,5-3,0 Гр (150-300 рад) локального одноразового опромінення; при перевищенні річного гранично-допустимого надходження радіонуклідів у короткий час.

Слайд 22

Описание слайда:

Долікарська і лікарська допомога надається потерпілим при гострому отруєнні радіонуклідами і одноразовому зовнішньому опроміненні в дозах, які перевищують 100 Рад загального і 1000 Рад локального опромінення. Потерпілий з ознаками гострої променевої хвороби через 1-3 години госпіталізується для проведення медичного обстеження і лікування в повному обсязі. Таким потерпілим допомога надається на етапі кваліфікованої чи спеціалізованої медичної допомоги, в залежності від ступеня важкості ураження. Долікарська і лікарська допомога надається потерпілим при гострому отруєнні радіонуклідами і одноразовому зовнішньому опроміненні в дозах, які перевищують 100 Рад загального і 1000 Рад локального опромінення. Потерпілий з ознаками гострої променевої хвороби через 1-3 години госпіталізується для проведення медичного обстеження і лікування в повному обсязі. Таким потерпілим допомога надається на етапі кваліфікованої чи спеціалізованої медичної допомоги, в залежності від ступеня важкості ураження.