🗊Презентация Художня культура козацької доби XVII-XVIII століття

Художня культура козацької доби XVII-XVIIIст.

Особливості мистецтва бароко

Миколаївська церква у Ніжині Однією з перших споруд у стилі козацького бароко була Миколаївська церква на головному міському майдані у Ніжині (1668-1669),центрі одного з найбільших козацьких полків.

Покровський собор у Харкові

Андріївська церква у Києві

Маріїнський палац

Собо́р Святого Юра  у Львові

Почаївська лавра

Троїцький собор у Новомосковську. Лебединою піснею Запоріжжя по праву можна вважати Троїцький собор у Новомосковську. Його будівництво почалося за два роки до скасування Січі — в 1773 р., коли стара дерев’яна церква зогнила. Козацька громада зібрала гроші для цього, причому великі пожертвування зробили майбутні засновники Чорноморського Кубанського війська—знамениті Антін Головатий та Захар Чепіга. Будівничим став майстер з Водолаг на Харківщині Яким Погрібняк, який у 1773-1778 рр. спорудив дев’ятибанне чудо, прекрасну пам’ятку козацького бароко.

Ікона «Покрова» з Богданом Хмельницьким У XVI-XVII ст. в Україні складається декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях.

Ікона Покрова Богородиці з аналою церкви Підпільненської Січі. Кінець17-початок 18 ст.

Козак Мамай 

Козак-бандурист. Полотно. Олія. Кінець 18 ст. 

Козак-бандурист. Початок ХVIII ст.

Основою культури краю запорізьких часів була народна творчість. Вона розвивалася в найрізноманітніших напрямках. Найбільшу славу краю принесло мистецтво народних малярів. Козаки розважаються. Народна картина

В часи Нової Січі на Запоріжжі широкого поширення дістав жанр парадного портрета. Замовлення запорізької старшини на твори цього жанру сприяли розвитку в українському живопису запорізької портретної тематики, яка і через багато років після припинення існування Січі проявлялася в увазі митці до зображення запорожців. Портрет знатного запорожця Г. Гамалія

Портрет козака

Потрет Якова Шияна

Леонтій Тарасевич. Нестр-літописець. Ілюстрація до книги «Патрик Печерський». 1702.

Євангеліє Учительноє. Панегірик,или Отечник Крилос,1606.

Перша в історії східнослов’ янського друкарства сюжетна ілюстрація (Києво-Печерський Патерик).Київ,1661

Ян Орновський. Багатий Сад.Київ,1705. Палац вічної Слави у Багатому Саді .Мідьорит Івана Щирського

"Апостол " 1574 р.

Дніпропетровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького – один з найстаріших музеїв України. Музей засновано 1849 року громадськістю міста з ініціативи та за безпосередньої участі Катеринославського губернатора А. Я. Фабра та директора училищ губернії Я. Д. Грахова. З 1902 по 1933 роки музей очолював видатний український історик, академік Д. І. Яворницький (1855–1940), ім’я якого було присвоєно музею 1940 року.  Фрагмент експозиції "Культура і побут запорізьких козаків". 

Пам"ятник Д. І. Яворницькому, відкритий 1995 року біля музею. 

Культура України XVII-XVIII ст. є складовою частиною історії українського народу, який у важкій боротьбі за свою свободу і незалежність зумів не тільки зберегти існуючі, а й створити нові національні культурні надбання. Цьому сприяли відхід від середньовічних канонів, поширення ідей просвітництва і водночас збереження традицій часів Київської Русі. Все це дало можливість українському народу зробити неоціненний внесок у процес подальшого розвитку національної культури майбутніх поколінь, у скарбницю світової культури. Культура України XVII-XVIII ст. є складовою частиною історії українського народу, який у важкій боротьбі за свою свободу і незалежність зумів не тільки зберегти існуючі, а й створити нові національні культурні надбання. Цьому сприяли відхід від середньовічних канонів, поширення ідей просвітництва і водночас збереження традицій часів Київської Русі. Все це дало можливість українському народу зробити неоціненний внесок у процес подальшого розвитку національної культури майбутніх поколінь, у скарбницю світової культури.