🗊Презентация Культура стародавнього Єгипту

Культура стародавнього Єгипту

Цивілізація Стародавнього Єгипту Єгипетська цивілізція є однією з найдавніших цивілізацій у світі, вона виникла близько 4000 років до н. е. Хороші погодні умови сприяли швидкому розвитку культури та мистецтва. Єгиптяни одними з перших навчились обробляти дорогоцінні метали, та виготовляти прикраси тонкої ручної роботи. Швидко розвивалась мова.

Давньогоєгипетьска мова Давньоєгипетьска мова добре відома сучасному суспільству завдяки великій кількості ієрогліфічної писемності, що зберіглась до нашого часу на папірусах, камнях, саркафагах у гробницях пірамід. Їхня система писемності дозволяли точно передавати думки писаря. Найдавніші тексти що дойшли до нашого часу відносяться до кіня IV, початку III тисячоліть до н. е.

Образотворче мистецтво стародавнього Єгипту Протягом більше 3500 років художники дотримувалися форм і канонів, які були розроблені ще за часів Стародавнього царства, слідуючи строгому набору принципів, які зберігалися навіть в періоди іноземного впливу і внутрішніх змін. Ці художні стандарти виражалися в простих лініях, формах, характерною плоскою проекцією фігур, без вказівки просторової глибини, що створювало відчуття порядку і балансу композиції. Зображення та текст були тісно переплетені на усипальницях і стінах храмів, гробницях, стелах і статуях.

Фарби отримували з мінералів, таких як залізна руда (червона і жовта охра), мідні руди (синій і зелений), сажа або деревне вугілля (чорний) і вапняк (білий). Їх могли змішувати з гуміарабіком для в'язкості і розділяти на шматки, які могли бути змочені водою при необхідності. Хоча канони давньоєгипетського мистецтва зберігалися протягом тисячоліть, художній стиль деяких періодів відображав зміну культурних і політичних поглядів. Так, в Аварісі були знайдені фрески в мінойському стилі, що з'явилися після вторгнення гіксосів, а в період правління Ехнатона отримало розвиток «Амарнское мистецтво», для якого характерно реалістичне зображення навколишнього світу.  Фарби отримували з мінералів, таких як залізна руда (червона і жовта охра), мідні руди (синій і зелений), сажа або деревне вугілля (чорний) і вапняк (білий). Їх могли змішувати з гуміарабіком для в'язкості і розділяти на шматки, які могли бути змочені водою при необхідності. Хоча канони давньоєгипетського мистецтва зберігалися протягом тисячоліть, художній стиль деяких періодів відображав зміну культурних і політичних поглядів. Так, в Аварісі були знайдені фрески в мінойському стилі, що з'явилися після вторгнення гіксосів, а в період правління Ехнатона отримало розвиток «Амарнское мистецтво», для якого характерно реалістичне зображення навколишнього світу. 

Мистецтво часів Ехнатона звернулося до незвіданого до нього: до простих почуттів людей, до їх душевного стану. У творах амарнського стилю зруйнована броня душевної непроникності: тут крики і стогони плакальників, тут похмура покірність полонених негрів, тут, нарешті, ліричні сцени сімейного життя Ехнатона, — він обіймає дружину, пестить дітей. Мистецтво часів Ехнатона звернулося до незвіданого до нього: до простих почуттів людей, до їх душевного стану. У творах амарнського стилю зруйнована броня душевної непроникності: тут крики і стогони плакальників, тут похмура покірність полонених негрів, тут, нарешті, ліричні сцени сімейного життя Ехнатона, — він обіймає дружину, пестить дітей.

Давньоєгипетська скульптура Давньоєгипетська скульптура — одна з найбільш самобутніх і строго канонічно розроблених областей мистецтва Давнього Єгипту. Скульптура створювалася і розвивалася, щоб представити староєгипетських богів, фараонів, царів і цариць у фізичній формі. Статуї богів і фараонів ставилися на загальний розгляд, як правило, на відкритих просторах і поза храмів. Статуї, як правило, зберігають первісну форму кам'яної брили або шматка дерева, з якого вона висічена.

Існував дуже строгий канон створення давньоєгипетської скульптури: колір тіла чоловіка мав бути темніше кольору тіла жінки, руки сидячої людини повинні були бути виключно на колінах; існували певні правила зображення єгипетських богів. Так, бога Гора слід було зображати з головою сокола, бога мертвих Анубіса — з головою шакала. Всі скульптури створювалися з даного канону, і проходження було настільки суворим, що майже за трьохтисячолітню історію існування Стародавнього Єгипту він не зазнав змін Існував дуже строгий канон створення давньоєгипетської скульптури: колір тіла чоловіка мав бути темніше кольору тіла жінки, руки сидячої людини повинні були бути виключно на колінах; існували певні правила зображення єгипетських богів. Так, бога Гора слід було зображати з головою сокола, бога мертвих Анубіса — з головою шакала. Всі скульптури створювалися з даного канону, і проходження було настільки суворим, що майже за трьохтисячолітню історію існування Стародавнього Єгипту він не зазнав змін

Релігія і міфологія В Стародавньому Єгипті не існувало однієї загальної релігії, а була велика різноманітність місцевих культів, присвячених певним божествам. Більшість з них мало генотеїстичний характер (зосередженість на поклонінні одному божеству з одночасним визнанням інших), тому єгипетська релігія розглядається як політеїстична. Релігія Єгипту пройшла за 3000 років тривалий шлях розвитку від фетишизму і тотемізму, до політеїзму і монотеїстичного мислення. В Єгипті була вперше сформульована концепція єдинобожжя — фараон Ехнатон зробив спробу релігійної реформи, метою якої було централізувати єгипетські культи навколо бога Сонця Атона. У різні періоди найбільш шанованими були божества Ра та Анубіс.

Божества, яким поклонялися в різних місцевостях, уособлювали природні сили та громадські явища. Небо уявлялося жінкою або коровою, земля і повітря — чоловічими божествами. Бог Тот був покровителем писемності і чаклунства, а богиня Маат уособлювала істину. Явища природи сприймалися як відносини різних божеств. Деякі боги в стародавності шанувалися єгиптянами у вигляді тварин або птахів. Сокола Хора єгиптяни пов'язували з уявленнями про могутнє небесне божество. Сокіл зображувався на племінних штандартах, він же показаний приносить перемогу Нармеру над Північним Єгиптом. Після утворення держави Стародавній Єгипет Гор виступає незмінним покровителем фараонів, які самі називалися тепер Горами. Злиттю культу Гора з царським сприяло і те, що з розвитком поклоніння Осірісу як померлому царю Гор входить до кола осірічних міфів. Божества, яким поклонялися в різних місцевостях, уособлювали природні сили та громадські явища. Небо уявлялося жінкою або коровою, земля і повітря — чоловічими божествами. Бог Тот був покровителем писемності і чаклунства, а богиня Маат уособлювала істину. Явища природи сприймалися як відносини різних божеств. Деякі боги в стародавності шанувалися єгиптянами у вигляді тварин або птахів. Сокола Хора єгиптяни пов'язували з уявленнями про могутнє небесне божество. Сокіл зображувався на племінних штандартах, він же показаний приносить перемогу Нармеру над Північним Єгиптом. Після утворення держави Стародавній Єгипет Гор виступає незмінним покровителем фараонів, які самі називалися тепер Горами. Злиттю культу Гора з царським сприяло і те, що з розвитком поклоніння Осірісу як померлому царю Гор входить до кола осірічних міфів.

Архітектура

Дякую за увагу Презентацію підготували студенти групи ОПК-221: Сікорський Ярослав Поліщук Антон Кучма Олександр Цимбрак Назар Швед Вадим