🗊Презентация Предмет і метод економічної теорії

Тема 1. Предмет і метод економічної теорії

План: 1. Багатозначність поняття «економіка». 2. Економічні категорії і закони. Систематизація економічних законів. 3. Система економічних знань. 4. Предмет, основні функції економічної теорії, методи дослідження економічних явищ. 5. Зародження економічної теорії як науки. Основні напрями і школи світової економічної думки.

Ідеї економістів... — і коли вони праві, і коли вони помиляються — мають набагато більше значення, ніж прийнято думати насправді. Саме вони і правлять світом. Дж.М.Кейнс

1. Багатозначність поняття «економіка».

Поняття економічної теорії Економіка — поняття, яке нині застосовують у таких значеннях: а) онтологічний аспект: ринкове господарство певної країни, групи країн або всього світу; сфера господарської життєдіяльності людини, у якій створюються, розподіляються, обмінюються і споживаються життєві блага; система виробничих відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ; б) гносеологічний аспект: економічна наука про економічні явища та процеси, а також економічну поведінку основних економічних суб'єктів в умовах обмеженості економіч­них ресурсів.

Поняття економічної теорії Економічна теорія — суспільна наука, яка вивчає закони функціонування та розвитку економічних систем, визначає умови, принципи та механізми ефективного господарювання, не може передбачати майбутнього, але може пояснити наслідки певних явищ в розвитку економіки.

2. Економічні категорії і закони. Систематизація економічних законів.

Поняття економічної теорії Економічні закони — відображення найсуттєвіших, стійких, постійно повторюваних, найімоправильніші причинно-наслідкових зв'язків між економічними явищами та процесами. Економічні категорії – це узагальнені поняття, що відбивають істотні боки економічних явищ і процесів. Економі́чна полі́тика — система заходів, здійснюваних державою та її владними структурами або іншими особами, спрямованих на регулювання економічних процесів.

Економічні закони

Економічні категорії

3. Система економічних знань

Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять припущення та усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи. Економічна система - комплекс економічних наук, сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів і послуг, на регулювання економічної діяльності.

Позитивна економічна теорія — частина економічної теорії, яка вивчає і пояснює спостережувані економічні факти, події, процеси, встановлює зв'язок між ними та відповідає на запитання яким є фактичний стан економіки на відміну від нормативної економічної теорії, яка наказує, радить, яким чином слід проводити економічну політику, управляти економікою.

Політична економія — термін, запроваджений на початку XVII ст. (1615 p) в західній Європі періоду становлення капіта­лізму французьким меркантилістом А. Монкретьєном, який трактував її як науку про практичні правила господарської діяльності країни та мистецтво управління ними. Наразі політекономію визначають як науку, що вивчає економічні відносини, які виявляються через економічну поведінку суб'єктів господарювання.

4. Предмет, основні функції економічної теорії, методи дослідження економічних явищ.

Предмет економічної теорії – наука про відносини у суспільстві з приводу раціонального використання обмежених ресурсів та наука, що вивчає закони, які управляють виробництвом і розподілом матеріальних благ. Найактуальнішими для сьогодення сторонами суспільного життя слід доповнити визначення предмета економічної теорії предметом економічної теорії має стати також вивчення національної свідомості, духу народу, його психології і моралі, але тією мірою, якою вони впливають на процес економіки

Функції економічної науки: Пізнавальна Практична Прогностична Світоглядна Методологічна Ідеологічна Критична Теоретична

Принципи економіки: люди завжди вибирають люди поводяться раціонально люди передбачувано реагують на стимули добровільний обмін вигідний і для покупців, і для продавців вибір зумовлює наслідки, що матимуть місце в майбутньому економічні системи впливають на індивідуальний вибір і стимули

«Значення економіки»

Рівні економіки

Рівні дослідження економічної науки

Взаємозв'язок економічної теорії, економічної політики та права

«Суб'єкти та об'єкти економіки»

5. Зародження економічної теорії як науки. Основні напрями і школи світової економічної думки

ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Етапи становлення економічної теорії

Меркантелізм - економічне вчення і політика держави доби первісного нагромадження капіталу; відображало інтереси торгової буржуазії

Кольбер, Жан-Батист 29 августа 1619 — 6 сентября 1683

Менн, Томас 1875—1955

Антуа́н де Монкретье́н 1576—1621

Фізіократи - по­передники класичної політичної економії, що виник у Франції в середині XVIII ст. як реакція на меркантилізм

Франсуа́ Кенэ́ 4 июня 1694— 16 декабря 1774

Анн Робер Жак Тюрго 10 мая 1727 — 18 марта 1781

Класична політекономія Основоположники - У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Головна робота У. Петті – «Трактат про податки та збори» (1662), А. Сміта – «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776), Д. Рікардо – «Основи політичної економії та оподаткування» (1817). В Україні прибічниками класичної школи були: Т. Степанов, І. Вернадський, М. Бунге, М. Вольський та ін.

Вильям Петти 1623—1687

Ада́м Сміт 5 червня 1723 - 17 липня 1790

Дави́д Рика́рдо 18 апреля 1772 — 11 сентября 1823,

Марксистська політекономія або політична економія праці, викладена у фундаментальному творі К. Маркса «Капітал» (4 томи)

Карл Ге́нрих Маркс 5 мая 1818 — 14 марта 1883

Фри́дрих Э́нгельс 28 ноября 1820 — 5 августа 1895

Маржиналізм напрям економічної теорії кінця ХІХ ст. представники: У. Джевонсом, К. Менгером і Л. Вальрасом

Уильям Стэнли Джевонс 1 сентября 1835 — 13 августа 1882

Карл Менгер 23 февраля 1840 — 27 февраля 1921

Мари Эспри Леон Вальрас 16 декабря 1834 — 5 января 1910

Ойген фон Бём-Ба́верк 12 февраля 1851 — 27 августа 1914

Неокласики Неокласицизм (економічний мейнстрім) досліджує та розвиває ідеї класичної політекономії з урахуванням сучасних умов

Альфред Маршалл 1842—1924

Неолібералізм (виникає у 1930-ті рр. XX ст.): вимагає невтручання держави в економіку; найкращою економічною системою є та, що базується на приватній власності і гарантує індивідуальну свободу економічних суб'єктів. Головні теоретики: Л. Мізес, Ф. Хайєк, А. Мюллер-Армак, В. Ойкен та ін.

Монетаризм (виникає у середині 1950-х рр. XX ст.): гроші та грошова система розглядаються як вирішальний фактор зростання валового національного продукту і головна причина інфляції; грошово-кредитна політика - найважливіший інструмент економічної політики держави. Засновник - М. Фрідмен

Ми́лтон Фри́дман 31 июля 1912 — 16 ноября 2006

Пол Э́нтони Самуэ́льсон 15 мая 1915 — 13 декабря 2009

Кейнсіанство досліджує національну економіку в цілому, перевага віддається практичній функції економічної науки Ґрунтується на теорії відомого англійського економіста Дж. М. Кейнса, викладеній у його головному творі «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей» (1936)

Джон Мейнард Кейнс 5 июня 1883 — 21 апреля 1946

Інституціоналізм вивчає поведінку економічних суб'єктів під впливом інститутів Традиційний інституціоналізм (20-ті рр. XX ст.) Засновники: Т. Веблен, Д. Коммонс, У. Мітчелл. Послідовники: Дж. Гелбрейт, Д. Белл, Г. Мюрдаль та ін.

Торстейн Бунде Веблен 30 июля 1857 — 3 августа 1929

Джон Роджерс Коммонс 13 октября 1862 — 1945)

Джон Ке́ннет Ге́лбрейт 15 октября 1908 — 29 апреля 2006

Неоінституціоналізм (80-ті рр. XX ст.) Основні представники: Р. Коуз, А. Арчіан, Дж. Бьюкенен, Г. Мюрдаль. Основні положення: аналіз здійснюється на основі методології неокласичної теорії; поведінка суб'єктів в умовах неповної інформації; при обміні повноважень з'являються трансакційні витрати; специфікація прав власності забезпечує ефективний розподіл ресурсів в економіці

Джеймс Макгилл Бьюкенен-младший

Внесок українських учених у розвиток основ економічної науки М. А. Балудянський — послідовник А. Сміта, автор праці «Економічна система», в якій обґрунтував принципи побудови національної економіки на основі вільних ринкових відносин. М. І. Туган-Барановський — дослідник теорії ринку та економічних криз, розробив концепцію економічної кон'юнктури. Є. Є. Слуцький — першим запропонував використовувати матема­тичні методи в економічній науці.

Балудянський Михайло Андрійович (Балуд’янський) 26 вересня 1769 – 3 квітня 1847

Туган-Барановський Михайло 20 січня (8 січня ст.с.) 1865 — 21 січня 1919

Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович 30 січня (10 лютого) 1773—4 (16) листопада 1842

Відмінності від неокласицизму і кейнсіанством

Висновки теми 1. Економічна теорія вивчає діяльність людей, пов'язану зі створенням і розподілом життєвих благ, тобто діяльність людей, пов'язану з досягненням ефективного використання обмежених ресурсів для найкращого задоволення потреб у життєвих благах. 2. Економічні явища можна вивчати на різних рівнях: макроекономіка — вивчення економіки в цілому, мікроекономіка — вивчення діяльності окремих економічних суб'єктів. 3. Цілями економічної науки є визначення економічних законів і передача отриманих результатів членам суспільства для використання в повсякденному житті. Економічний закон (принцип, узагальнення) — це стійкий, повторюваний, типовий зв'язок між економічними явищами. Знання економічних законів потрібні насамперед для того, щоб розуміти, початок яких економічних подій слід очікувати в тих або інших умовах, щоб ухвалювати ефективні економічні рішення. 4. Основні методи пізнання економічних явищ — індукція й дедукція. Індукція — рух від окремих, часток фактів до загальних висновків, узагальнень. Дедукція — висування гіпотези й наступна її перевірка на фактах. Економічні закони "діють" тільки " за інших рівних умов". Зв'язок, що виражається економічним законом, носить імовірнісний характер. 5. Історичний процес розвитку економічної науки можна представити наступними основними школами: меркантилізм, фізіократія, класична політична економія, неокласицизм, марксизм, кейнсіанство. Основні питання сучасних економічних дискусій — співвідношення ринкового й державного регулювання економіки.

Основні терміни та поняття Абстрагування Австрійська школа Аналіз Виробничі відносини Гіпотеза Гносеологія Граничної корисності теорія Дедукція Діалектика матеріалістична Еволюція Економіка Економікс Економічна політика Економічна теорія Економічне мислення Економічний експеримент Економічні закони Економічні принципи Ідея

Домашнє завдання Розв’язати кросворд Дискусійні запитання. 1. Із якими «пастками» стикається дослідник-економіст? 2. Чому в суспільних науках важко виявити причинно-наслідкові зв'язки? 3. Поясніть і наведіть приклади помилковості твердження: після цього — значить унаслідок цього. 4. Доберіть з економічної літератури висловлювання відомих еко­номістів щодо необхідності вивчення економіки. Письмово поясніть їх. Підготувати доповіді по основним напрямкам і школам світової економічної думки Підготуватися до гри «Ланцюжок».Студенти по черзі називають слова, які пов'язані з економікою і починаються з літери «р». Побудова грона на поняття “Економіка як наука” Обрати тему “індивідуального науково-дослідного завдання студентів”

Побудова грона. Методичні рекомендації Стратегія «гронування» спонукає студентів вільно і відкрито розмірковувати на певну тему. Вона допомагає встановлювати зв'язки між окремими поняттями, своїм життєвим досвідом і вже набутими знаннями. Студенти виконують роботу індивідуально. Починати гронування слід із написання центрального слова (поняття) посередині аркуша паперу (дошки). Навколо нього записувати слова й фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли запас ідей вичерпано, потрібно встановити зв'язки між поняттями. Таким чином, утворюється гроно. Зразок