🗊Презентация Психологія учіння

Психологія учіння

Історія психології учіння

Вивчення учіння має довгу історію. Однією з перших концепцій учіння є концепція Я.А. Коменського. Я.А. Коменський розумів учіння як набуття знань з різних дисциплін, уміння розв'язувати різні задачі, уміння виконувати дії з використанням знань. Основним компонентом учіння у концепції Я.А. Коменського є розуміння. Вивчення учіння має довгу історію. Однією з перших концепцій учіння є концепція Я.А. Коменського. Я.А. Коменський розумів учіння як набуття знань з різних дисциплін, уміння розв'язувати різні задачі, уміння виконувати дії з використанням знань. Основним компонентом учіння у концепції Я.А. Коменського є розуміння.

І.Ф. Гербарт, В.А. Дістервег розрізняли процеси учіння як засвоєння знань, здобуття знань, умінь та навичок з різних наукових дисциплін та розвиток як вдосконалення пізнавальних процесів. І.Ф. Гербарт, В.А. Дістервег розрізняли процеси учіння як засвоєння знань, здобуття знань, умінь та навичок з різних наукових дисциплін та розвиток як вдосконалення пізнавальних процесів.

К.Д. Ушинський розумів процес учіння як рух від сприймання до розуміння. Основним механізмом засвоєння знань, утворення понять є мисленнєва здатність оперувати образами об'єктів, явищ зовнішнього світу. К.Д. Ушинський розгорнуто та системно описав фактори, що зумовлюють процес учіння. До них відносяться свідомість, самостійність, наочність, послідовність та систематичність, готовність, повторення та вправляння. К.Д. Ушинський розумів процес учіння як рух від сприймання до розуміння. Основним механізмом засвоєння знань, утворення понять є мисленнєва здатність оперувати образами об'єктів, явищ зовнішнього світу. К.Д. Ушинський розгорнуто та системно описав фактори, що зумовлюють процес учіння. До них відносяться свідомість, самостійність, наочність, послідовність та систематичність, готовність, повторення та вправляння.

Поняття про учіння

У психологічній науці існує декілька понять, які мають відношення до здобуття людиною життєвого досвіду у вигляді знань, умінь і навичок: учіння, учбова діяльність, научіння, навчання. Учіння - власні активні дії учня, спрямовані на розвиток своїх здібностей, знань, умінь і навичок та способів їх набуття. У психологічній науці існує декілька понять, які мають відношення до здобуття людиною життєвого досвіду у вигляді знань, умінь і навичок: учіння, учбова діяльність, научіння, навчання. Учіння - власні активні дії учня, спрямовані на розвиток своїх здібностей, знань, умінь і навичок та способів їх набуття.

Форми і види учіння

До зовнішньої гностичної діяльності відносяться різні види учіння:

До внутрішньої перцептивної діяльності відносять:

Види учіння 1.За видом набутого пізнавального досвіду учіння може бути: узагальнене - конкретне; чуттєве (екстероцептивне і пропріоцептивне) - раціональне (емпіричне і теоретичне); репродуктивне - творче. 2.За умовами перебігу учіння розрізняють: організоване; стихійне. 3. За характером учіння може мати як позитивну так і негативну забарвленість: цілеспрямоване, довільне - нецілеспрямоване, мимовільне; усвідомлене - неусвідомлене; активне - пасивне; довготривале - короткочасне; соціально обумовлене - вузько особистісне; активне - пасивне.

Рівні учіння і засвоєння знань

Когнітивний рівень учіння - це засвоєння певних знань і певних дій (вчинків). Характерним для цього рівня учіння є те, що:

Інтелектуальний рівень учіння - це такий рівень когнітивного учіння, під час якого відображуються не окремі, а загальні об'єктивні зв'язки, структури і відношення реальності чи діяльності - поняття. Засвоєння людиною понять, позначених словами, є одночасно й засвоєнням накопичених людством знань у процесі діяльності.

Поняття про навчальну діяльність та її види

Навчальна діяльність - це процес здобуття людиною нових знань, умінь і навичок або змінення старих. Засобами учбової діяльності є інтелектуальні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), вербальні й невербальні засоби та знання. Способи дії: репродуктивні; проблемно-творчі; дослідницько-пізнавальні. Навчальна діяльність - це процес здобуття людиною нових знань, умінь і навичок або змінення старих. Засобами учбової діяльності є інтелектуальні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), вербальні й невербальні засоби та знання. Способи дії: репродуктивні; проблемно-творчі; дослідницько-пізнавальні.

Основною суттю навчальної діяльності є: - оволодіння системами знань та оперування ними; - оволодіння системами узагальнених та індивідуальних дій, прийомів (способів) учбової роботи, шляхами їх перенесення та пошуку - уміннями й навичками; - розвиток мотивів учіння, формування мотивації та її смислу; - оволодіння способами управління своєю учбовою діяльністю та своїми психічними процесами (волею, емоціями та ін.).

Психологічні умови формування вміння вчитися у школярів

Вміння вчитися передбачає самостійне виконання основних етапів навчальної діяльності: постановка цілі (цілепокладання), пошук засобів і способів її здійснення, розв'язання завдання (виконавча частина навчальної діяльності), контроль і оцінка ходу і результатів роботи. Оскільки в ланці виконавчих дій учень раніше набуває самостійності через поетапність і поступовість співпраці з вчителем більше уваги доцільно приділити роз'ясненню важливості ланок цілепокладання, контролю і оцінки, які є найбільш залежними від вчителя. Вміння вчитися передбачає самостійне виконання основних етапів навчальної діяльності: постановка цілі (цілепокладання), пошук засобів і способів її здійснення, розв'язання завдання (виконавча частина навчальної діяльності), контроль і оцінка ходу і результатів роботи. Оскільки в ланці виконавчих дій учень раніше набуває самостійності через поетапність і поступовість співпраці з вчителем більше уваги доцільно приділити роз'ясненню важливості ланок цілепокладання, контролю і оцінки, які є найбільш залежними від вчителя.

Неуспішність учнів і шляхи її подолання

Неуспішність - невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання (після вивчення розділу, наприкінці чверті, півріччя). Неуспішність - невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання (після вивчення розділу, наприкінці чверті, півріччя).

На думку Ю. Бабанського, причинами неуспішності учнів є На думку Ю. Бабанського, причинами неуспішності учнів є слабкий розвиток мислення - 27%; низький рівень навичок навчальної праці - 18; негативне ставлення до навчання - 14; негативний вплив сім'ї, однолітків - 13; прогалини у знаннях -11; слабке здоров'я, втомлюваність - 9; слабка воля, недисциплінованість - 8%.

Мотивація учіння

Мотив — це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність суб'єкта і визначають її спрямованість.Поняття "мотив" часто співвідносять з поняттям "потреба". Мотив — це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність суб'єкта і визначають її спрямованість.Поняття "мотив" часто співвідносять з поняттям "потреба".

Види мотивів розрізняють в залежності від: Види мотивів розрізняють в залежності від: 1) характеру участі у діяльності (усвідомлені, реально діючі мотиви); 2) часу зумовлення діяльності (тривала-коротка мотивація); 3) соціальної значущості (соціальні-вузькоособистісні); 4) включеності у діяльність або від таких мотивів, що знаходяться поза нею (широкі соціальні мотиви та вузькоособистісні мотиви); мотиви конкретного виду діяльності та інші.

Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів

Засвоєння має певні характерні особливості залежно від віку учнів. У зв'язку з цим воно може бути опосередкованим, репродуктивним та продуктивним. Так, у молодшому шкільному віці учні засвоюють навчальний матеріал, не змінюючи його структуру. У старшому шкільному віці учні трансформують навчальний матеріал, виробляють власну структуру відтворення його. Засвоєння має певні характерні особливості залежно від віку учнів. У зв'язку з цим воно може бути опосередкованим, репродуктивним та продуктивним. Так, у молодшому шкільному віці учні засвоюють навчальний матеріал, не змінюючи його структуру. У старшому шкільному віці учні трансформують навчальний матеріал, виробляють власну структуру відтворення його.

Високий рівень засвоєння визначається здатністю учня до перенесення навчального матеріалу, до використання його в завданнях іншого характеру. Перенесення засвоєних знань можливе за умови їх узагальненості.Засвоєння характеризується швидкістю актуалізації знань, їх повнотою, системністю та рівнем дій у процесі використання цих знань. Високий рівень засвоєння визначається здатністю учня до перенесення навчального матеріалу, до використання його в завданнях іншого характеру. Перенесення засвоєних знань можливе за умови їх узагальненості.Засвоєння характеризується швидкістю актуалізації знань, їх повнотою, системністю та рівнем дій у процесі використання цих знань.