🗊Презентация Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. (Тема 17)

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій Тема №17

План Причини виникнення, загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій, їх запобігання Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Причини виникнення виробничих аварій Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Висновок

1. Причини виникнення, загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій, їх запобігання .

Загальні ознаки надзвичайної ситуації: - наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності; - заподіяння матеріальних і економічних збитків; - істотне погіршення стану довкілля.

Серед причин, які викликають НС, особливо потрібно виділити такі, як аварії, катастрофи, стихійні лиха. Ці поняття часто переплітаються, люди їх плутають.

2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру в нашій країні покликана виконувати Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру Єди́на держа́вна систе́ма запобіга́ння і реагува́ння на надзвича́йні ситуа́ції техноге́нного і приро́дного хара́ктеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайній ситуації (НС) техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат

Координуючими органами ЄДСЗР є:

До систем повсякденного управління ЄДСЗР входять: -центри управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення усіх рівнів; -диспетчерські служби центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

До складу сил і засобів ЄДСЗР входять: військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування. недержавні (добровільні) рятувальні формування.

Під стихійним лихом розуміють таке явище природи, яке не може бути відвернуте і характеризується порушенням нормальної життєдіяльності значної групи населення, загрози для їх життя, руйнуванням чи затопленням та знищенням матеріальних ціннос­тей. До них відносяться:

4. Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Важливим фактором забезпечення безаварійної роботи є вивчення і суворе дотримання всіма інженерно-технічними працівниками правил і норм техніки безпеки. Основними заходами по ліквідації наслідків аварій і стихійних лих є: - оповіщення робітників і службовців, ЦО і населення, що проживає поблизу об’єкту, екстрена евакуація; - комплексна розвідка об’єкту на якому виникла аварія; - рятування людей з-під завалів, із оточуючих і ушкоджених будівель і споруд; - надання медичної допомоги потерпілим від аварії, вивіз у лікувальні установи; - гасіння пожеж; - локалізація аварії на комунально-енергетичних мережах, перешкоджаючих веденню рятувальних робіт; - організування проїздів і підходів до місць аварій; - руйнування ненадійних конструкцій, розбирання завалів; - демонтаж зберігшогося устаткування, якому загрожує небезпека; - організація комендантської служби.

Приклади:

5.Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій У першу чергу вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу НС і завдання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт. 3 цією метою виконуються: -сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки; -евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використання засобів профілактики захворювань, травматизму, надання медичної та іншої допомоги; -локалізація аварій, зупинка чи зміна технологічного процесу, попередження і гасіння пожеж; -приведення в готовність органів управління, сил і засобів для рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінка ситуації, що склалася.

5.Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій У першу чергу вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу НС і завдання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт. 3 цією метою виконуються: -сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки; -евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використання засобів профілактики захворювань, травматизму, надання медичної та іншої допомоги; -локалізація аварій, зупинка чи зміна технологічного процесу, попередження і гасіння пожеж; -приведення в готовність органів управління, сил і засобів для рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінка ситуації, що склалася.

Приклади рятувальних робіт:

До рятувальних робіт відносяться: розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі; локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки; пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень; розкриття завалених, захисних споруд та рятування з них людей; надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони; організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку; відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів; пошук, розпізнавання і поховання загиблих; санітарна обробка уражених; знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки; соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться: прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території; локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах; ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт; зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

Висновок: Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків.

Виконав студент групи МТБ-11д: Соколовський Андрій